Connect with us

Війна

Набір до «Гвардії наступу» продовжується: портрет добровольця та етапи навчання

Published

on

Основний штат штурмових бригад «Гвардії наступу» укомплектований. І наразі відкрито новий набір до резерву. Наразі вже є бригади, які завершили навчання.

«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована у лютому Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу. В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок. 

Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України. 

Яке навчання? 

Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.

Наразі вже є групи, які пройшли навчання. Це індивідуальна та колективна підготовка, а потім бойове злагодження. Бійці навчались на полігонах під керівництвом інструкторів з реальним досвідом ведення бою в Україні. Підготовка залежить від бригади та запланованих для неї завдань. 

Фото: Харківська ОВА

«Навчання проходить кілька місяців і включає кілька етапів. Починається з індивідуальної підготовки. Після цього — спеціалізація. І потім — злагодження в складі підрозділу. На етапі індивідуального навчання ви виходите з вмінь, навичок і орієнтирів, де бажаєте проходити службу — чи у вас більша наснага до медичної сфери, чи, можливо, ви хотіли б бути снайпером, чи мінометником, чи артилеристом. Від цього буде залежати, як буде відбуватися навчання. А вже потім, у складі підрозділу, кандидати здобувають комплексне навчання — це називається бойовим злагодженням», — розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко в інтерв’ю Суспільне.

Бойове злагодження потрібне, щоб кожна одиниця підрозділу розуміла завдання і функції, знала одне одного, спілкувалися єдиною мовою, знали, як вони наступають, відступають, хто, де, які позиції займає. Це спільне навчання в складі підрозділу.

За словами інструкторів, більшість добровольців, які вже пройшли частину підготовки, швидко зросли до рівня досвідчених бійців, які готові до бою. Гвардійські інструктори переважно і проходили навчання за кордоном та брали участь у військових місіях на території України. Свій досвід вони отримували з 2014 року.

Який він, український доброволець?

За результатами набору в Офісі Президента розповіли про портрет українського добровольця. Здебільшого це чоловік до 40 років з гарним станом здоров’я  та мотивацією вигнати росіян на своє болото. Із відібраних кандидатів, 27% — раніше проходили службу в силах оборони та правопорядку. Більшість добровольців мають родини, 54% серед них — одружені, 49% — проживають у місті. 

Фото: УНІАН

Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.

«На період воєнного стану штати майже всіх військових частин збільшуються, це передбачено відповідними законами. Бригади Гвардії наступу формуються на основі наявних військових частин і вони готуються для виконання певних задач. Паралельно з цим є поповнення в інші військові частини, які виконують в тому числі й правоохоронні задачі — охороняють об’єкти критичної інфраструктури, несуть службу на блокпостах. Це притаманно для всіх військових відомств — у країні війна, треба нарощувати спроможності кожного військового формування, збільшувати кількість людей пропорційно задачам, довжині лінії фронту. Тому ця робота продовжується, у країні триває планова мобілізація і паралельно з цим йде формування бригад Гвардії наступу», — додав Руслан Музичук, речник Нацгвардії України для Суспільне.

Як проходить набір? 

Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації. «За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.

Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади. У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни. 

У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.

Рекрутингові групи працюють у 44 ЦНАПах по всій Україні. Детальну інформацію щодо діючих центрів можна буде дізнатися на офіційному сайті або за номером “гарячої лінії” 080 010 00 20.

Фото: UATV

За попереднього набору по гарячій лінії фахівці надали понад 9 тисяч консультацій. Як правило, це були питання про перелік необхідних документів, вимоги до фізичної підготовки, умови служби.

Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії). 

Війна

Бронювання від мобілізація – з 1 листопада ТЦК не прийматимуть документи

Published

on

З 1 листопада в Україні змінюється порядок подання заяв на відстрочку від мобілізації. Територіальні центри комплектування більше не прийматимуть документи особисто.

До кінця жовтня військовозобов’язані ще можуть подати заяви за старим порядком безпосередньо у ТЦК. Однак уже з 1 листопада подати документи на відстрочку можна буде виключно через застосунок “Резерв+” або у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), повідомляє “РБК-Україна” з посиланням на дані Міноборони.

У Міноборони уточнюють, що якщо після 1 листопада військовозобов’язаний звернеться до ТЦК із документами на відстрочку, там відмовлять у прийомі заяви та порадять скористатися новими каналами подачі.

Нововведення спрямоване на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів.

Тому усім, хто планує оформити відстрочку, варто зробити це до кінця жовтня або підготуватися до подання документів через “Резерв+” чи ЦНАП.

Зміни в бронюванні – що відомо

З 1 листопада в Україні набувають чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від мобілізації. Зміни спрямовані на цифровізацію процесу, зменшення бюрократії, ліквідацію черг та мінімізацію корупційних ризиків.

Загалом документом передбачено автоматичне продовження частини відстрочок, перехід на цифрову форму подачі заяв та перенесення паперового документообігу до ЦНАП.

А відстрочки, які держава може підтвердити через реєстри або дані, що не змінюються з часом, будуть продовжуватися автоматично – без подачі заяв, довідок і походів до ТЦК.

Як повідомляв Фокус, нещодавно у застосунку “Резерв+” з’явилася нова функція, що дає змогу військовозобов’язаним батькам дітей з інвалідністю швидко і без бюрократії отримати відстрочку від мобілізації.

Фокус також писав, що у “Резерв+” з’явилась відстрочка для подружніх пар, в яких чоловік або дружина мають інвалідність І або II групи.



Джерело

Continue Reading

Війна

Україна розраховує на 150 літаків Gripen, перші мають з’явитися вже наступного року

Published

on

Україна розраховує отримати 150 літаків Gripen від Швеції, перші з яких мають з’явитися вже наступного року.

Як передає Укрінформ, про це Президент України написав у Фейсбуці.

«Разом зі Швецією Україна значно збільшить свою бойову авіацію. Це амбітне завдання, і його треба виконати. Зараз історичний крок – домовленість зі Швецією про бойові літаки «Гріпен», і це хороший вибір. Ми розраховуємо на 150 таких літаків для України, і перші мають зʼявитися наступного року», – наголосив Зеленський.

Як зауважив Президент, літаки Gripen – це частина гарантій безпеки України.

«Такі Повітряні сили, які зможуть захистити наше небо на сто відсотків. І такої масштабної угоди щодо бойової авіації для України ще не було. Історичне досягнення. Працюємо, щоб повністю реалізувати», – наголосив Глава держави.

Читайте також: Шведські Gripen можуть змінити баланс сил у повітрі на користь України – французький експерт

Як повідомляв Укрінформ, 22 жовтня Президент Володимир Зеленський та Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали лист про наміри щодо співпраці у сфері розвитку повітряних спроможностей.

Після підписання Зеленський заявив, що цей документ відкриє можливість передачі близько 100 літаків Gripen.

Фото: Офіс президента



Джерело

Continue Reading

Війна

Росія цьогоріч випустила по Україні близько 770 балістичних ракет і більш як пів сотні «Кинджалів»

Published

on

Росія від початку року випустила по Україні вже близько 770 балістичних ракет та більш ніж 50 гіперзвукових типу «Кинджал».

Про це Президент Володимир Зеленський повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Як зауважив Глава держави, уночі російська армія знову атакувала Україну. Цього разу загарбники застосували десятки ударних дронів і дев’ять балістичних ракет. Є загиблі та десятки постраждалих.

Ракетного удару зазнав, зокрема, Київ.

Президент висловив співчуття рідним та близьким жертв ворожої атаки. Він підкреслив, що майже кожна російська атака проти населення України – це комбіновані удари з балістикою.

«Саме через такі атаки ми приділяємо особливу увагу системам Patriot, щоб мати змогу захистити наші міста від цього жахіття. Дуже важливо, щоб партнери, які мають можливість, реалізували те, про що ми говорили останніми днями. Жодна країна не має залишатися наодинці перед таким злом. Потрібно продовжувати співпрацю», – зазначив Зеленський.

Усе, за його словами, можна зробити. У партнерів є необхідні системи, і вже зараз вони можуть допомогти в захисті України.

Читайте також: Зеленський закликав партнерів допомогти Україні, щоб зірвати кампанію терору РФ проти енергосистеми

«Америка, Європа, країни G7 можуть допомогти зробити так, щоб такі удари більше не загрожували життю. На російську балістику потрібна відповідь сильних держав у реальній співпраці для захисту життя», – наголосив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 25 жовтня російська армія атакувала балістичними ракетами Київ. У кількох локаціях спалахнули пожежі. Є інформація про двох загиблих і 12 постраждалих.

Фото: Офіс президента



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.