Війна
Набір до «Гвардії наступу» продовжується: портрет добровольця та етапи навчання
Основний штат штурмових бригад «Гвардії наступу» укомплектований. І наразі відкрито новий набір до резерву. Наразі вже є бригади, які завершили навчання.
«Гвардія наступу» — рекрутингова програма з набору до восьми штурмових бригад, ініційована у лютому Офісом Президента України та Міністерством внутрішніх справ. «Рубіж», «Червона калина», «Азов», «Спартан», «Кара-даг» та «Буревій» — бригади Нацгвардії України. «Лють» представлятиме Нацполіцію, а «Сталевий кордон» — Держприкордонслужбу. В основі підрозділів стоятимуть поліціянти, прикордонники та нацгвардійці, а серед офіцерів та сержантського складу воїни з реальним досвідом, які вже працювали на важких напрямках. Обличчя сержантів добре впізнані українцями, а імена командирів — знають навіть діти, бо вони брали участь у історичних подіях про які говорить весь світ: оборона Маріуполя та Харкова, бої у Гостомелі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Бахмутський напрямок.
Величезна робота протягом року від повномасштабного вторгнення вже зроблена, але війна не закінчилась, тому потреба у сміливості та силі українських героїв досі актуальна, як і тоді, 24 лютого. Хоч і всі розраховували на спринт, ми на марафоні і попереду не менш важливі завдання з викидання окупантів за кордони України.
Яке навчання?
Добровольці самостійно обирають напрям діяльності і проходять ряд співбесід, військово-лікарську комісію, тести на психологічний та фізичний стан. Бригади мають посилити оборону країни і допомагати ЗСУ, проте це не окопні війська. Їхні задачі здебільшого полягають у зачистці та звільненні територій, знешкоджені ДРГ, розмінуванні, підтриманні безпеки й порядку. Потрібні різні спеціальності, тому закликають людей, як з військовим досвідом, так і без нього.
Наразі вже є групи, які пройшли навчання. Це індивідуальна та колективна підготовка, а потім бойове злагодження. Бійці навчались на полігонах під керівництвом інструкторів з реальним досвідом ведення бою в Україні. Підготовка залежить від бригади та запланованих для неї завдань.
«Навчання проходить кілька місяців і включає кілька етапів. Починається з індивідуальної підготовки. Після цього — спеціалізація. І потім — злагодження в складі підрозділу. На етапі індивідуального навчання ви виходите з вмінь, навичок і орієнтирів, де бажаєте проходити службу — чи у вас більша наснага до медичної сфери, чи, можливо, ви хотіли б бути снайпером, чи мінометником, чи артилеристом. Від цього буде залежати, як буде відбуватися навчання. А вже потім, у складі підрозділу, кандидати здобувають комплексне навчання — це називається бойовим злагодженням», — розповіла заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко в інтерв’ю Суспільне.
Бойове злагодження потрібне, щоб кожна одиниця підрозділу розуміла завдання і функції, знала одне одного, спілкувалися єдиною мовою, знали, як вони наступають, відступають, хто, де, які позиції займає. Це спільне навчання в складі підрозділу.
За словами інструкторів, більшість добровольців, які вже пройшли частину підготовки, швидко зросли до рівня досвідчених бійців, які готові до бою. Гвардійські інструктори переважно і проходили навчання за кордоном та брали участь у військових місіях на території України. Свій досвід вони отримували з 2014 року.
Який він, український доброволець?
За результатами набору в Офісі Президента розповіли про портрет українського добровольця. Здебільшого це чоловік до 40 років з гарним станом здоров’я та мотивацією вигнати росіян на своє болото. Із відібраних кандидатів, 27% — раніше проходили службу в силах оборони та правопорядку. Більшість добровольців мають родини, 54% серед них — одружені, 49% — проживають у місті.
Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС.
«На період воєнного стану штати майже всіх військових частин збільшуються, це передбачено відповідними законами. Бригади Гвардії наступу формуються на основі наявних військових частин і вони готуються для виконання певних задач. Паралельно з цим є поповнення в інші військові частини, які виконують в тому числі й правоохоронні задачі — охороняють об’єкти критичної інфраструктури, несуть службу на блокпостах. Це притаманно для всіх військових відомств — у країні війна, треба нарощувати спроможності кожного військового формування, збільшувати кількість людей пропорційно задачам, довжині лінії фронту. Тому ця робота продовжується, у країні триває планова мобілізація і паралельно з цим йде формування бригад Гвардії наступу», — додав Руслан Музичук, речник Нацгвардії України для Суспільне.
Як проходить набір?
Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації. «За призовом у громадянина має бути військовий квиток. Ми надаємо лист до ТЦК і доброволець там проходить військово-лікарську комісію та повертається до нас. Якщо громадянин бажає проходити службу за контрактом, то усі процедури проходитиме у частині, а ВЛК — у лікарні МВС», — розповів Денис Лавренко, начальник південного центру комплектування Національної гвардії України.
Якщо людина отримала повістку, але бажає вступити до «Гвардії наступу», то формуються відповідні документальні звернення від центрів комплектації, через які доброволець вступає до штурмової бригади. У випадку вступу до бригад Національної гвардії та Прикордонної служби можливі варіанти збереження робочого місця як і під час мобілізації. Робота залишатиметься за кандидатом. Також з кандидатом укладатимуть контракт, який не розривають під час війни.
У бригаді «Лють» бійці й працівники залишаться працівниками Національної поліції, якщо вони матимуть бажання працювати. Усі соціальні гарантії збережені. Також можна звільнитись згідно з Кодексом про працю протягом двох тижнів. Є можливість вийти з цієї бригади швидко.
Рекрутингові групи працюють у 44 ЦНАПах по всій Україні. Детальну інформацію щодо діючих центрів можна буде дізнатися на офіційному сайті або за номером “гарячої лінії” 080 010 00 20.
За попереднього набору по гарячій лінії фахівці надали понад 9 тисяч консультацій. Як правило, це були питання про перелік необхідних документів, вимоги до фізичної підготовки, умови служби.
Щоб долучитись, можна заповнити анкету через сайт:https://storm.mvs.gov.ua/. Або особисто через ЦНАПи, поспілкувавшись там з представниками Нацгвардії, які можуть відповісти на попередні питання по бригадах (перелік центрів теж є на сайті кампанії).
Едуард народився 5 жовтня 1996 року у Переяславі на Київщині.
З дитинства займався спортом, був капітаном футбольної команди.
«У школі ми були спортивними та активними, їздили на футбол, баскетбол та різні спортивні змагання», – згадує брат Назар.
Після школи Едуард здобув професію кухаря-кондитера у місцевому училищі, бо мріяв стати коком на кораблі. Згодом навчався у Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю «готельно-ресторанний бізнес».
Хлопець цікавився віруваннями предків та скандинавською міфологією, захоплювався мужністю вікінгів та філософією гідної смерті в бою. Займався змішаними єдиноборствами. Працював начальником охорони.
У свій 27-й день народження – 5 жовтня 2023 року – Едуард усвідомлено прийшов до ТЦК. Офіційно приєднався до Збройних сил 2 листопада: став військовослужбовцем 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав позивний «Вікінг». Служив матросом, гранатометником 1-го взводу розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го батальйону морської піхоти в/ч А4765.
«Вікінг» брав участь у бойових діях на території Херсонської та Донецької областей: захищав село Кринки, Краматорськ та Покровськ.
За звитяги на Покровському напрямку захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Проте він не встиг особисто отримати нагороду.
Едуард Олійник прийняв свій останній бій поблизу міста Родинське Покровського району Донецької області 27 липня 2025 року. Тоді троє бійців розвідувальної групи потрапили під ворожий обстріл. Та навіть після важкого поранення Едуард не склав зброї. До останнього подиху він відстрілювався, намагаючись дотягнутися до рації, щоб попередити побратимів про засідку. «Вікінг» загинув зі зброєю в руках.
«Це була залізна людина. Він був вірним побратимом, який захищав, боронив нашу землю, дуже хвилювався за рідних та близьких. Таких людей мало. Йдуть, на жаль, найкращі. У наших серцях він із нами назавжди. Ми його любимо і пам’ятаємо», – каже побратим Анатолій Кулик, який був із «Вікінгом» в останньому бою та вижив тоді єдиний із групи.
Дівчина Едуарда Анастасія назвала його найкращим чоловіком. «Мій коханий, я назавжди запам’ятаю тебе таким усміхненим, хоробрим, радісним, сповненим амбіцій і планів на майбутнє…» – написала вона у соцмережі.
Класна керівниця Едуарда Валентина Одинець розповідає, що це неначе її учня характеризував Володимир Винниченко: «Це був справжній розбишака халамидник. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному кроці».
«Однокласники передусім згадують його веселість, жартівливість і вміння товаришувати. Для мене він залишиться невеличким хлопчиком із завихреним чубчиком, дуже сучасною тоді зачіскою-хвостиком і з великою мрією стати коком на кораблі дальнього плавання», – зазначає пані Валентина.
Чин похорону Едуарда Олійника відбувся 6 серпня 2025 року у Переяславі. Похований військовий на Заальтицькому кладовищі.
«Едуард виріс у вільній, незалежній Україні. Він не знав і не хотів знати іншої країни. І коли настала чорна година випробувань, коли скажений сусід вирішив, що нам, українцям, немає місця на Богом даній землі, що немає права на існування наша мова, наша культура, наш народ, він не роздумував і став на захист України і всіх нас», – сказав представник РТЦК Олександр Молоткін.
Указом Президента України від 28 жовтня 2025 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Едуарда Олійника нагородили орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).
26 грудня 2025 року на фасаді гімназії №2 у Переяславі, випускником якої він був, відкрили меморіальну дошку на його честь. На церемонії були найрідніші люди загиблого воїна – мама Юлія, брат Назар та тітка Руслана.
Шана Захисникові!
Валентина Кащенко
Фото із соцмереж, Переяславської міської територіальної громади та Переяслав.City
За матеріалами Переяславської міської територіальної громади
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Російська армія від початку доби 49 разів атакувала позиції захисників України, найбільше боїв сталося на Гуляйпільському, Костянтинівському та Покровському напрямках.
Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 15 березня, передає Укрінформ.
Армія РФ завдала ударів по прикордонних населених пунктах: Безсалівка, Кучерівка, Рижівка, Масензівка, Ходине, Іскрисківщина, Степанівка, Будки, Старикове, Козаче, Уланове, Мала Слобідка Сумської області.
На Північно–Слобожанському і Курському напрямках ворог один раз атакував позиції Сил оборони, здійснивши 62 обстріли населених пунктів та позицій українських військ, два з яких – із застосуванням реактивних систем залпового вогню.
На Південно–Слобожанському напрямку наступальних дій росіян не зафіксовано.
На Куп’янському напрямку війська РФ двічі йшли вперед у напрямку Новоосинового та Глушківки.
На Лиманському напрямку українські воїни відбили три спроби російських загарбників просунутися в бік Лиману та Дробишевого.
На Слов’янському напрямку росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Ямполя.
На Краматорському напрямку активних наступальних дій ворога не зафіксовано.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 наступальних дій у напрямку Костянтинівки, Іллінівки, Новопавлівки та в районі Плещіївки.
На Покровському напрямку з початку доби російські війська 10 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій в бік населених пунктів Торецьке, Білицьке, Нове Шахове та в районах Мирнограда, Родинського, Молодецького, одне боєзіткнення іще не завершено.
На Олександрівському напрямку ворог здійснив вісім наступальних дій в районах населених пунктів Березове, Тернове, Першотравневе, Новомиколаївка, Злагода та у напрямку Вербового.
Крім того, Іванівка, Гаврилівка, Просяна зазнали російських авіаударів.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 14 атак у районі Гуляйполя, та у бік Залізничного, Варварівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки. Війська РФ завдали авіаударів по районах населених пунктів Чарівне, Гуляйпільське, Копані, Мирне. Три боєзіткнення тривають.
На Оріхівському напрямку армія РФ наступальних дій не проводила, проте завдала авіаударів по Оріхову та Веселянці.
На Придніпровському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано. Авіаударів зазнали Микільське та Львове.
На інших напрямках суттєвих змін в обстановці не відбувається. Спроби російських військ просуватися не фіксуються.
Як повідомляв Укрінформ, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав окремі райони Запорізького напрямку, де війська РФ зосереджують значну кількість сил і засобів для наступу.
В Україні визначили прифронтові дороги, які забезпечують логістику та постачання для Сил оборони, а також евакуацію. Перелік було сформовано міністерством оборони, міністерством охорони здоров’я та міністерством розвитку громад та територій.
Спільна група профільних міністерств встановила ключові логістичні маршрути і евакуаційні коридори, які мають критичне значення для медичної та оборонної систем. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
За його словами, близько 600 км доріг потребують спеціальних заходів антидронового захисту.
Загалом для ремонту основних логістичних маршрутів, міжнародних транспортних коридорів та дорог оборонної логістики необхідно понад 12.8 млрд грн, повідомив міністр.
Наразі для відновлення і впровадження на маршрутах необхідних інженерних та захисних рішень опрацьовується механізм софінансування.
До кінця 2026 року антидроновим захистом планується облаштувати 4 000 км автомобільних доріг, повідомляли наприкінці лютого у Міноборони.
Сили оборони встановлюють сітки для захисту доріг від дронів на прифронтових територіях
Фото: Міноборони України
Попри складні погодні умови минулого місяця вдалося додатково прикрити 125 км доріг та відновити 55 кілометрів конструкцій. Причому швидкість облаштування антидроного захисту було збільшено з 5 км на добу у січні до 12 км у лютому. У березні ж планувалося “закривати” захистом 20 км доріг на день.
На антидронові сітки з бюджету додатково було виділено 1,6 млрд грн.
Нагадаємо, у Дніпропетровській області для захисту території та забезпечення безперебійної логістики громад облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою. Роботи на ділянці виконані на 100%, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
Фокус писав, що українським воїнам передали близько 500 тонн вживаних рибальських сіток для захисту. Військові їх отримали минулого року від волонтерів з Данії.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини6 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Усі новини7 днів agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Війна1 тиждень agoлітаки Ізралю вдарили по бункеру Хаменеї — відео