Відповідну петицію №41/010772-26еп він зареєстрував на сайті Кабінету Міністрів 27 серпня, а до його завершення залишається 91 день. На момент виходу публікації її підписали усього 538 людей з 25 тисяч.

Автор петиції нагадує про демографічну кризу

Автор ініціативи закликає Уряд внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, передбачивши там право на тимчасову відстрочку для військовозобов’язаних чоловіків, які не одружені та не мають дітей. Він пропонує перевіряти відповідність цим критеріям, використовуючи дані з державних реєстрів.

Метою своєї ініціативи Сергій Ковалевич називає створення умов для того, аби неодружені чоловіки змогли створити родину та мати дітей. На його думку, такі зміни необхідні через демографічну кризу в Україні, а також гостру потребу зберегти людський потенціал країни.

Він звертає увагу на несправедливе становище неодружених чоловіків без дітей та багатодітних батьків, які законом мають право на відстрочку.

“Наразі виникає диспропорція, коли громадяни, які свідомо присвятили молоді роки навчанню та становленню, опиняються у першій лінії мобілізації без права залишити власне продовження роду. У той самий час однолітки, які рано одружилися та мають трьох чи більше дітей, отримують законну відстрочку”, — йдеться у його петиції.

Крім того, чоловіки в Україні вперше одружуються в середньому у 28–30 років. Тож автор петиції закликає Кабмін ініціювати відповідний законопроєкт та подати його на розгляд Верховної Ради.

Нагадаємо, що петиція про 4-денний робочий тиждень набрала вже понад 16 тисяч підписів, тоді як потрібно 25 тисяч для розгляду Кабміном.

Також триває збір підписів під петицією про проведення відкритої пресконференції Володимира Зеленського з незалежними журналістами та суспільством.

Про це повідомило видання “Радіо Свобода”.

Тинка вийшов до міської Ратуші з картонним плакатом, на якому написав звернення до українців: “Я – поляк. Мене звати Борис Тинка. Багато років я підтримую Україну. І мені не була потрібна війна, щоб довести, таких, як я, у Польщі переважна більшість. Не забувайте про це”.

Тинка розповів, що останні два-три тижні думав, як показати українцям свою підтримку. Він зазначив, що постійно організовує проукраїнські акції у Кракові, а допомагати Україні почав ще до початку повномасштабної війни.

“Подумав, що моя акція стане сигналом для українців, що більшість поляків залишаються з українцями. Це мені дуже важливо, щоб знали українці”, — сказав “Радіо Свобода” польський волонтер.

Борис Тинка є туристичним гідом і автором путівників про Київ, Одесу та Чорнобиль. Із лютого 2022 року він перебував в Одесі, де протягом трьох місяців допомагав українцям, а також зараз доставляє гуманітарну допомогу до міста.

Тинка вважає, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі пов’язане, зокрема, з використанням політиками історичної тематики.

“Раптом всі поляки пригадали собі Волинь. Забули про Катинь, а чудово пам’ятають Волинь. 90% поляків не мають поняття, де ця Волинь знаходиться”, — говорить він.

Під час акції до Тинки підходили львів’яни та гості міста, щоб подякувати йому за підтримку України. Серед них була Юлія з сином Максимом, які приїхали до Львова з Одеси. Вони мають польське походження та є громадянами України.

Тим часом польські єпископи засудили випадки агресії між поляками та українцями й закликали до чесного історичного діалогу. Вони також звернулися до влади Польщі із закликом ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті.

За офіційною інформацією, за перші шість місяців 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні напади чи інші прояви агресії. Це більш ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Раніше Фокус повідомляв про випадки нападів на українців у Польщі. Один із них стався у Вроцлаві, де троє кремезних поляків напали на українське подружжя. Чоловік і жінка зазнали серйозних травм: жінка отримала поріз на шиї, обоє — переломи та підозру на струс мозку. Поліція за кілька днів затримала двох нападників, однак третього досі не знайшли.

Також 18 серпня стало відомо про напад на двох українців у Польщі. На інцидент відреагував прем’єр-міністр країни Дональд Туск.

Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, у 2026 році НМТ на 200 балів склали 66 учнів громади.

За кожного наступного учня, який набрав 200 балів, розмір премії збільшуватиметься на 15% посадового окладу.

“Вчитель, який за результатами іспиту матиме 3 учнів, котрі набрали 200 балів, отримає 2 оклади зарплати”, — повідомив Марцінків.

Цього року в Івано-Франківській громаді є п’ятеро вчителів, які підготували трьох і більше 200-бальників. Найбільше таких учнів підготувала вчителька англійської мови Ліцею імені Романа Шухевича Тетяна Лагдан — шістьох.

Вчителька англійської мови Наукового ліцею імені Миколи Сабата Наталія Гудзак підготувала п’ятьох учнів із результатом 200 балів. Ще троє педагогів підготували по троє таких учнів: Яна Вацик та Наталія Нешпір із Наукового ліцею імені Миколи Сабата, а також Галина Худоб’як із Ліцею №23 імені Романа Гурика.

“Цього року маємо 66 учнів 200-бальників. Та 5 вчителів, які якісно підготували 3 і більше учнів!” — зазначив Марцінків.

Нагадаємо, учасники НМТ-2026, які отримають не менше 185 балів з кожного предмета та вступлять до українського закладу вищої освіти, зможуть щомісяця отримувати стипендію у розмірі 10 тисяч гривень. Виплати призначатимуть протягом усього першого року навчання у виші. 

З 1 вересня 2026 року мінімальна академічна стипендія в Україні зросте до 4000 гривень. Її зможуть отримувати не лише студенти державних вишів, а й ті, хто навчається у приватних закладах за державним замовленням. Виплати збільшаться вдвічі порівняно з 2025 роком.

Також нещодавно випускниця львівського ліцею №81 імені Петра Сагайдачного Софія Клак набрала максимальні 600 балів на НМТ. Вона отримала по 200 балів з англійської мови, математики та історії України.