Війна
Одеські групи ТЦК мають бодікамери, фіксуючи вручення повісток
Кожна група співробітників ТЦК споряджається бодікамерами. Про це повідомила керівниця центру Сил охорони та оборони Півдня України Наталя Гуменюк в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Завдяки цим камерам є змога об’єктивно вивчити ситуацію із врученнями повісток, особливо у скандальних випадках. «Оскільки це не обов’язковий елемент, але розуміючи, що ось так можуть розвиватися події, ми використали це як спосіб застереження для того, щоб справді об’єктивно мати можливість оцінити всю ситуацію, якщо така виникла», — розповіла Гуменюк.
Це рішення насамперед захищатиме обидві сторони конфлікту. В Одесі періодично спалахують конфлікти стосовно видачі повісток у громадських місцях, перехожі фільмують процес і найвидовищну частину можна подивитись у мережі. За словами Гуменюк, поведінка чоловіків буває неадекватною та провокативною, а співробітники ТЦК — не навчені поводитись в таких умовах.
Щодо останнього гучного затримання, 14 лютого, проводиться службове розслідування. А обласний і районний ТЦК та СП вже отримали «дисциплінарні стягнення» від командувача. Співробітників ТЦК не звільняють, бо немає правових підстав в умовах воєнного стану. Але, існує практика ротації до безпосередньо бойових підрозділів на виконання службових завдань. Щоб відчути цей досвід і мати змогу предметно говорити з людьми, яких вони закликають піти і виконати свій обов’язок. У складі груп також є учасники бойових дій.
Проте варто врахувати, що ентузіазм захищати свою країну та виконати громадянський обов’язок значно впав. Те, що видача повісток стала у рази активнішою — факт, але мобілізація не припинялась з 24 лютого. Під час зустрічі зі студентами президент України Володимир Зеленський розповів, що наразі у військового командування задача створити резерв, щоб захисники мали змогу відновити свої сили, побачити родину чи вилікуватись. І так само часто, як телеграм-канали публікують повістковий дайджест, так само і ЗСУ розповідають, як майже рік не були вдома, не мали перепочинку та ротації. А замінити їх просто немає ким.
Повістка як не означає мобілізацію, так і не виключає її. Головна задача — поставити максимальну кількість військовозобов’язаних на облік. Гуменюк зазначила, що затриманий на вулиці не опиняється відразу у окопі — це пропагандистські наративи. Спочатку йде вивірення даних, далі проходження медичної комісії, якщо ці дані не оновлювались. Йде уточнення обставин, які можуть стати підставою для відтермінування.
«Для з’ясування цього всього потрібно з’явитися в ТЦК і подати про себе дані. Не сперечатися, а поставитися з розумінням…», — додала речниця. Потреба в мобілізаційному ресурсі наразі є.
Зазначимо, що якщо військовозобов’язаний був притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від обліку, це не означає, що на нього більше не розповсюджується обов’язок захищати Батьківщину.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Притягнення до кримінальної відповідальності не є «індульгенцією», яка такого обов’язку позбавляє. Ну а щодо того, наскільки «грубе це правопорушення», тут кожний сам для себе вирішує, виходячи із рівня власного патріотизму.
Нагадаємо, що в Україні триває набір до штурмових бригад «Гвардії наступу». Вступити можуть чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років. У кандидата має бути задовільний стан здоров’я без хронічних захворювань на фоні алкоголізму чи наркоманії та відсутня судимість. Проте люди старші за 60 років теж подають анкети, зазначаючи досвід проходження військової служби, роботи у правоохоронних органах, або виконання завдань в АТО чи ООС. Набір йде як за контрактом, так і по мобілізації.
Війна
ССО показали роботу на Донецькому напрямку
Бійці Сил спеціальних операцій Збройних сил України в результаті спеціальний дій на Донецькому напрямку отримали цінні розвідувальні дані, радіостанції, карти та інше важливе майно російських загарбників.
Війна
Україна вводить особливий режим на кордоні з РФ та Білоруссю: як це торкнеться громадян
Нова норма не означає, що Україна заборонила людям жити в усіх населених пунктах поблизу російського чи білоруського кордону.
У кілометровій смузі вздовж державного кордону України з РФ та Республікою Білорусь почне діяти особливий прикордонний режим. Про це 10 вересня повідомила пресслужба Державної прикордонної служби України.
Йдеться про виконання постанови Кабінету Міністрів №1049 від 17 серпня 2026 року, якою внесли зміни до постанови №1147 “Про прикордонний режим”. Документ уже набув чинності, а органи охорони державного кордону почали виконувати його положення.
Точне формулювання документу передбачає заборону вільного в’їзду, перебування, проживання та пересування осіб, а також проведення робіт, “не пов’язаних з відсіччю збройній агресії проти України, обороною чи охороною державного кордону”. Тобто йдеться не про повне фізичне перекриття всієї кілометрової смуги. Законодавство встановлює саме спеціальний прикордонний режим, за якого вільний доступ і діяльність у цій зоні обмежуються.
Такі заходи необхідні для посилення оборонних спроможностей країни в умовах російської агресії.
Окремо прикордонне відомство вказує на можливість використання території Білорусі для дестабілізації ситуації у прикордонних областях України, проведення розвідувально-підривної діяльності та створення загроз національним інтересам України. За словами ДПСУ, запровадження спеціального режиму також має зменшити ризики несанкціонованого перебування людей безпосередньо біля державного кордону та убезпечити цивільне населення.
Контроль за дотриманням спеціального прикордонного режиму покладено на Державну прикордонну службу України. Це прямо передбачено постановою №1147. Саме прикордонники контролюватимуть дотримання встановлених правил на відповідних земельних ділянках та вживатимуть заходів у разі їх порушення.
На кого поширюються обмеження
Нові правила поширюються на всі земельні ділянки, які входять до визначеної однокілометрової смуги вздовж державного кордону з Росією та Білоруссю.
Це важливе уточнення, оскільки раніше спеціальний режим у постанові №1147 був прив’язаний до земельних ділянок, які були надані військовим частинам Держприкордонслужби для облаштування інженерних та фортифікаційних споруд, прикордонних знаків, просік і комунікацій. Для ділянок уздовж кордону з РФ та Білоруссю там передбачалася ширина до двох кілометрів, але ця норма тепер окремо виключена для періоду воєнного стану.
Натомість на час воєнного стану встановлено нову загальну однокілометрову смугу зі спеціальним режимом.
Які роботи дозволені
Постанова прямо визначає, які види діяльності не підпадають під заборону.
У кілометровій зоні можуть проводитися роботи, пов’язані з:
- відсіччю збройній агресії проти України;
- обороною України;
- охороною державного кордону.
Інші роботи не можуть проводитися там у вільному режимі.
Таким чином, обмеження стосуються не лише пересування людей. Вони також встановлюють спеціальний порядок для господарської та іншої діяльності на землях, які потрапляють у визначену зону.
Обмеження діятимуть не назавжди
Новий режим має тимчасовий характер.
Він встановлений саме на період дії воєнного стану. Таким чином, після припинення або скасування воєнного стану ця конкретна норма про однокілометрову спеціальну зону не повинна діяти на цій підставі. Це важливо, оскільки йдеться не про постійне встановлення нового режиму вздовж кордону, а про додаткове обмеження, запроваджене на час воєнного стану.
Чи означає це повну заборону перебування біля кордону
Повідомлення про те, що “всім заборонили перебувати в кілометровій зоні”, не зовсім відповідає реальності. Правильніше говорити, що в межах цієї території запроваджено спеціальний режим, який обмежує вільний доступ і діяльність.
Отримати перепустку або дозвіл на перебування у контрольованій прикордонній смузі громадяни зможуть через відповідні органи Державної прикордонної служби, подавши необхідний пакет документів та підтвердивши наявність законних підстав (наприклад, постійне проживання або обслуговування критичної інфраструктури).
Що змінилося порівняно з попередніми правилами
Постанова Кабміну №1147 діє ще з 27 липня 1998 року і протягом наступних років до неї неодноразово вносили зміни. У грудні 2023 року уряд, зокрема, встановив спеціальний прикордонний режим для окремих земельних ділянок та поклав контроль за ним на ДПСУ.
Тепер уряд додав окрему норму, яка прямо охоплює однокілометрову смугу вздовж усього кордону з Росією та Білоруссю на період воєнного стану.
Отже, головна зміна полягає в тому, що спеціальний режим більше не обмежується лише окремими земельними ділянками, пов’язаними з інфраструктурою ДПСУ. На час воєнного стану він поширюється на визначену кілометрову смугу вздовж державного кордону з двома країнами.
Нагадаємо, у Білорусі неподалік кордону з Україною будують залізничну інфраструктуру біля нового військового полігону в Гомельській області. За даними ЗМІ, проєкт передбачає під’їзну колію для 60 вагонів та вантажний майданчик, пристосований для завантаження і розвантаження колісної та гусеничної військової техніки.
Крім того, ми писали, що у Росії 24-річному військовозобов’язаному заборонили виїзд за кордон безпосередньо під час паспортного контролю. Чоловік стверджує, що раніше не бачив інформації про обмеження, а дізнався про рішення військкомату лише в аеропорту Краснодара.
Війна
Сили оборони уразили місце запуску дронів у Донецьку, ворожі пункти управління і три РЛС
Підрозділи Сил оборони України 9 вересня та в ніч на 10 вересня завдали уражень по низці пунктів управління підрозділів БПЛА, трьох радіолокаційних станціях та інших військових об’єктах російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
У тимчасово окупованому Донецьку уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників типу «Герань»/«Гербера».
Також уражені пункти управління підрозділів БПЛА в Осипенку Запорізької області, Комишуватому Донецької області, Токмаку Запорізької області, Ясногорівці та Очеретиному на Донеччині. Окремо уражені пункти управління підрозділів РФ в Луганському та Зайцевому Донецької області.
У Брянській області РФ уражені три радіолокаційні станції – у Павлині, Картушині та Антонівці (РЛС «Небо-СВ»).
Крім того, у Трубчевську уражений наземний ретранслятор, призначений для управління ударними БПЛА типу «Герань»/«Гербера».
У районі Довжанська Луганської області уражений склад боєприпасів.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони у серпні засобами middle strike уразили 17 одиниць ППО та 30 пунктів управління росіян.
Фото ілюстративне
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини1 тиждень agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Усі новини1 тиждень agoяк змінилась солістка гурту Reflex (фото)
