Війна
СБУ затримала в Одесі бойовика російської «самооборони Криму», який у 2014 захоплював адмінбудівлі на півострові
Контррозвідка Служби безпеки затримала в Одесі зрадника, який тривалий час переховувався від правосуддя за злочини проти України. Про це пише Четверта студія з посиланням на СБУ.
Зловмисником виявився колишній учасник підконтрольного рф незаконного збройного формування «самооборона Криму».
Перебуваючи у лавах угруповання, у 2014 році він допомагав російським окупантам захоплювати адміністративні будівлі на території українського півострову, зокрема у місті Судак.
Також фігурант здійснював патрулювання вулиць, стояв на блок-постах та забезпечував «охорону» прокремлівських мітингів, які на той час організовували представники російських спецслужб.
Під час таких «заходів» зрадник незаконно обшукував місцевих жителів та їхні автомобілі. Після цього людей часто затримували та відвозили у «невідомому напрямку».
Крім того, бойовик брав безпосередню участь в «очепленні» створених агресором «тервиборчкомів», які були задіяні у проведенні фейкового референндуму щодо «приєднання» півострову до рф.
За таку допомогу російським загарбникам зловмисник отримав від них кремлівську медаль «за захист Криму» 2014 року.
Ще до початку повномасштабного вторгнення бойовик під виглядом переселенця з півдня України переїхав до Вінниччини, де проживали його родичі.
За наявними даними, підставою для «переїзду» став конфлікт з ватажками угруповання.
Згодом він переїхав до Одеси, де «заліг на дно» і таким чином намагався уникнути правосуддя за свої злочини.
У ході контрдиверсійних заходів співробітники СБУ встановили його місцезнаходження і затримали за місцем тимчасового проживання.
Під час обшуку у затриманого виявлено речові докази його злочинної діяльності, у тому числі медаль «за захист Криму» 2014 року.
На підставі зібраних доказів затриманому повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України.
Наразі йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави. Зловмиснику загрожує 15 років тюрми.
Українці можуть залишитися без води на тижні або навіть місяці у разі нових масованих ударів РФ по водній інфраструктурі. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів та міст із зношеними водоканалами.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, подібна ситуація вже виникала у Києві після ударів по енергетиці восени минулого року, коли 70-80% жителів міста майже два дні були без води через проблеми з резервним живленням каналізаційно-насосних станцій.
“Ліквідація наслідків може бути як 1-2 тижні, так і місяці. Все залежить від руйнувань”, — сказав Попенко.
Він навів приклади Полтави та Житомира, де через аварії на колекторах мешканці частково залишалися без водопостачання на кілька тижнів або понад місяць навіть без обстрілів.
За словами експерта, найбільш вразливими є Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Водночас проблема полягає не лише в російських атаках. Попенко заявив, що більшість українських водоканалів потребують капітального ремонту і залишаються вразливими через свій технічний стан.
Він також зазначив, що частина коштів на модернізацію водоканалів, які Україні пропонували міжнародні партнери, залишилися невикористаними через проблеми з підготовкою документації. За його словами, у 2008-2015 роках Україна використала лише 1,8 мільярда євро з приблизно 16 мільярдів, виділених на відповідні програми.
“Кошти є, але ми повинні нарешті ними користуватись”, — підсумував Попенко.
Раніше Фокус писав, що у разі ударів РФ по водоканалах українські міста можуть перейти на графіки подачі води та зіткнутися з проблемами каналізації. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів, а відновлення пошкоджених систем може тривати тижнями або навіть місяцями.
Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українців завчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися у разі перебоїв.
У координації з Центром глибинних уражень 3–5 травня підрозділи Сил безпілотних систем уразили низку важливих об’єктів противника.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба СБС.
«СБС уразили РЛС «Каста», пункти дислокації особового складу, польовий артилерійський склад, а також склади та елементи залізничної логістики», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, як зазначається, 1-й окремий центр уразив радіолокаційну станцію «Каста» (орієнтовна вартість — близько $60 млн) у Запорізькій області, а також пункт тимчасової дислокації особового складу і локомотив у Луганській області, а також склад матеріально-технічного забезпечення противника в Донецьку.
Крім того, бійці 414-ї бригади «Птахи Мадяра» уразили польовий артилерійський склад, склади матеріально-технічного забезпечення та пункт тимчасової дислокації особового складу в Луганській області. Окремо уражено склад боєприпасів у Донецькій області.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 5 травня 2026 року, становлять близько 1 336 120 осіб, зокрема 970 осіб – за минулу добу.
Фото ілюстративне: МОУ
Міністерство оборони має зосередитися на централізованих закупівлях наземних роботизованих комплексів (НРК), щоб забезпечити Збройні сили якісними та надійними рішеннями у великій кількості.
Як передає Укрінформ, про це повідомив радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю АрміяInform.
«В цьому плані головне завдання Міністерства оборони – зробити так, щоб кількість роботів у війську була достатньою, щоб у роботів була висока якість та надійність», – сказав він.
За словами Бескрестнова, Збройні сили розглядаються як внутрішній клієнт, якому необхідно постачати гарне і надійне рішення, а найголовніше – у великій кількості.
«Тому що, наприклад, є закупівлі бригад і корпусів за субвенції, а є закупівлі від імені Міноборони. Ми намагаємося зробити так, щоб бригади могли закупати за субвенції щось інше, що їм потрібно. Натомість НРК надходили б до Збройних сил централізовано», – пояснив він.
Бескрестнов додав, що роботи коштують достатньо багато, тому їх намагатимуться контрактувати й закуповувати за рахунок Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, ключовою проблемою у розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) залишається забезпечення стійкого та дальнього зв’язку, який має витримувати протидію засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Міноборони законтрактує 25 тис. наземних роботизованих комплексів у I півріччі 2026 року.
Фото: АрміяInform
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події7 днів agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика7 днів agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла