Усі новини
100% ефективність сонячних панелей стане реальністю: що виявили вчені
Дослідники знайшли спосіб поліпшити сонячні панелі за допомогою перовскітних квантових точок (PQD) — нанокристалів, які теоретично перетворюють світло на енергію майже зі 100-відсотковою ефективністю.
Перовскітні квантові точки — це крихітні напівпровідникові кристали розміром у кілька нанометрів, що володіють унікальними світлопоглинаючими і світловипромінювальними властивостями. Їх можна застосовувати не тільки в сонячних панелях, а й у світлодіодах, фотодетекторах і навіть системах квантового зв’язку. Але була одна проблема — швидка деградація під впливом світла, вологи і кисню, пише Fox 5 San Diego.
Свіже дослідження, проведене експертами з Університету Седжон, узагальнює останні прориви в цій царині і пропонує вирішення проблеми нестабільності на етапі рекомбінації зарядів:
- Модифікація поверхні: Науковці навчилися замінювати довгі органічні молекули (ліганди) на поверхні нанокристалів на коротші та стійкіші частинки. Це покращує їхню фотостабільність і провідність.
- Іонне легування: Додавання до складу нанокристалів таких елементів, як натрій, рубідій і мідь, значно підвищує їхню стійкість до високих температур і вологості.
- Інкапсуляція: Створення захисної “капсули” з полімерів, оксидів або метал-органічних каркасів дає змогу ізолювати нанокристали від агресивного зовнішнього середовища, значно подовжуючи їхній термін служби.
Чого досягли на практиці
Завдяки цим методам фахівцям уже вдалося створити сонячні комірки на основі перовскітних квантових точок з ефективністю понад 17%. Річ у тім, що навіть якщо сам матеріал — майже ідеальний перетворювач світла, внутрішня конвертація фотонів — лише один з етапів роботи сонячної панелі. Кінцевий ККД комірки залежить від низки чинників: втрати відбуваються на шляху від потрапляння сонячного світла на поверхню до виходу електричного струму з контактів.
Проте ця цифра — тільки початок. “Це більше не просто лабораторна дивина — ці комірки готові стати будівельними блоками для нової сонячної енергетики, передового освітлення, технологій пам’яті та квантового зв’язку, якщо вдасться остаточно подолати перешкоди, пов’язані зі стабільністю”, — заявив автор дослідження Наджаф Рубаб.
У майбутньому на нас чекають не тільки дешевші та ефективніші сонячні панелі, а й яскравіші та енергоефективніші світлодіоди, надчутливі датчики для камер, нові типи пам’яті та навіть захищеніші системи квантового зв’язку.
Раніше Фокус писав, що Київ встановить сонячні панелі на 830 будинках. Цей проект покликаний забезпечити резервне живлення для критично важливої інфраструктури на випадок блекаутів. Сонячними панелями планується обладнати сотні лікарень, шкіл, дитячих садків і житлових будинків.
Україна
Кордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
Лише в одному з пунктів пропуску на українсько-польскому кордоні стоять понад 200 чоловік. Пропуск пішоходів наразі здійснюється лише на ПП “Шегині-Медика”.
Українцям доводиться чекати у черзі на пункті пропуску “Шегині-Медика” по декілька годин. Про це повідомляє паблік “Типовий Львів”.
У мережі опублікували світлину з купою людей, які у стоять у т.зв. “сервісній зоні” на кордоні, очікуючи своєї черги.
Черга на кордоні
Фото: Типовий Львів/Telegram
Такі скупчення фіксують по обидві сторони, як на Львівщині, у ПП “Шегині”, так і у польському селі Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства.
Українці, як наголошується, по обидва боки кордону змушені чекати своєї черги під пекучим сонцем декілька годин.
За даними Держприкордонслужби, біля ПП утворилася черга з понад 200 пішоходів та 35 легкових авто. Усі інші пункти пропуску на кордоні з Польщею, а саме “Ягодин”, “Устилуг, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Грушів”, “Краківець”, “Смільниця” та “Нижанковичі” пропуск пішоходів не здійснюють.
Ситуація на кордоні
Фото: скріншот
Сервіс “НаКордоні” також повідомляє про значні черги, які утворилися на КП. На подолання кордону доведеться витратити понад 5 годин.
Ситуація на кордоні
Фото: скріншот
У спеціалізованій групі, у якій українці діляться останніми новинами та ситуацією, яка склалася на ПП “Шегині-Медика” констатують, що черга утворилася “величезна”.
Раніше повідомлялося, що з 15 червня на польському пункті пропуску “Медика” триватиме ремонт дорожнього покриття.
Також Фокус писав, що впливає на швидкість перетину кордону.
Усі новини
трагедія сталась 22 липня — деталі
22 липня помер відомий американський кінорежисер Чак Рассел, повідомили західні медіа. Рассела виявили мертвим у власній резиденції у Каліфорнії. Родина досі не знає причини трагедії. Що сталось з Чаком Расселлом, який подарував глядачам блокбастери “Кошмар на вулиці В’язів”, “Маска”, “Цар скорпіонів” та інші?
Смерть Чака Рассела відбулась у будинку в місті Сан-Дієго, Каліфорнія, ідеться у матеріалі медіа TMZ. Журналісти дізнались, що в цей будинок викликали пожежників, оскільки виявили непритомного чоловіка. Родина кінорежисера поспішає до резиденції Рассела, щоб дізнатись про причини раптового інциденту.
Медіа не навели інших деталей смерті режисера Чака Рассела. Єдина додаткова інформація — підтвердження від його адвоката, написало медіа Variety.
На трагічну подію відреагував Джим Керрі, який зіграв головну роль у голлівудському блокбастері “Маска”. Актор сумує через втрату талановитого режисера, який умів створити особливо приязну атмосферу на знімальному майданчику.
“Я вважаю за привілей, що працював із Чаком Расселом, який під час зйомок “Маски” створив на своєму майданчику жваву, дитячо-радісну атмосферу чуда й товариськості”, — навело Variety коментар Керрі.
Смерть режисера — Джим Керрі про Чака Рассела
Фото: Скриншот
У мережі також можна відшукати коментар композитора Біра Макрірі (Bear McCreary), який був другом Чака Рассела і якого шокувала його раптова смерть.
“Він був візіонерським кінематографістом, який, я вважаю, щойно розпочав нову главу у своїй насиченій кар’єрі. Я сумуватиму за нашими довгими розмовами про кіно та музику”, — написав Макрірі, який є автором музики для фільмів “Ходячі мерці”, “Володар перснів: Персні влади”, “Зореліт “Бойовий Крейсер Галактика” та інших.
Смерть режисера — Бір Макрірі про Чака Рассела
Фото: Скриншот
Смерть режисера — що відомо про Чака Рассела
Чак Рассел — 74-річний голлівудський кінорежисер, який став відомим завдяки успішному продовженню фільму жахів “Кошмар на вулиці В’язів”. Третю частину зняли у 1987 році: вона мала високі касові збори та визнання глядачів. Наступний успішний кейс — це стрічка “Крапля” (The Blob, 1988). У фільмі ідеться про позапланетну речовину, яка нищить все на своєму шляху та розповзається землею. Інші кінохіти — це “Маска” з Джимом Керрі у головній ролі, “Стирач” з Арнольдом Шварценеггером, “Цар скорпіонів” тощо. Останній фільм — стрічка 2024 року “Відьомська дошка” (Witchboard), яка виявилась провальною: на зйомки пішло 15 млн дол., а збори — 500 тис. дол.
Зазначимо, Фокус писав про смерть режисера Джеймса Берроуза, автора культових серіалів “Теорія великого вибуху” та “Друзі”. Трагічна подія сталась 19 червня. 7 січня стало відомо про смерть режисера Бела Берра. Бел Тарр — це відомий угорський режисер, який зняв фільми “Сатантанго” і “Гармонії Веркмейстра”.
Нагадуємо, медіа повідомляли про смерть інших режисерів. Наприклад, 21 липня на війні РФ проти України загинув актор та режисер Євген Бушмакін. Тим часом у червні стало відомо про це одну втрату — пішов з життя режисер Светислав “Бата” Недич, який зняв серіали “Століття Якова” та “Лікар Філатов”.
Ексклюзиви
чи слід очікувати голоду після заяви Кулеби, — Фокус
Ексміністр закордонних справ Дмитро Кулеба пророкує тотальну війну та дефіцит продуктів. Економісти заперечують: у аграрній країні голод неможливий. Чи є привід для занепокоєння і що насправді чекає на українців взимку — з’ясовував Фокус
Днями на YouTube-каналі ексміністра закордонних справ Дмитра Кулеби з’явилося відео з коментарем щодо продовження війни та погіршення ситуації в Україні. Громадський діяч заявив, що на українців чекають перебої з продуктами і що попереду — важкий етап війни.
“У нас починається тотальна війна, і це велика біда. І у нас, і у них буде достатня кількість ракет і дронів, щоб методично підривати економіку один одного. І попереду дуже непрості часи з точки зору банального повсякденного життя”, — пролунало на відео.
За прогнозами Кулеби, тепер почнуться перебої з продуктами, оскільки відбуватимуться пограбування та підпали, все згоратиме.
“Я, звичайно, вірю, що все буде добре, але зараз настає дуже важкий етап”, — заявив колишній міністр.
До суворої зими порадив готуватися й голова фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, який рекомендував виїхати в села, невеликі містечка або за кордон. Що тут говорити, якщо сам президент України Володимир Зеленський висловив незадоволення темпами виконання “планів стійкості”, розроблених для підготовки країни до зимового періоду.
Якщо до відключення світла, води та опалення люди більш-менш підготувалися, зробили запаси — від генераторів, портативних зарядних пристроїв та зарядних станцій до газових пальників і запасів води, — то, за рекомендацією Кулеби, потрібно ще запастися продуктами харчування. Наскільки патова може бути ситуація з продуктами цієї зими в аграрній країні — питання, звичайно, цікаве.
Продукти будуть, але за іншою ціною
Після заяв колишнього міністра економісти дійшли однозначного висновку: не всі рекомендації варто дотримуватися й виконувати. І не варто реагувати на кожен гучний заклик блогера. Будь-яку інформацію потрібно фільтрувати, перевіряти, аналізувати, керуючись холодним розумом, а не просто реагувати на гарячі заголовки та гучні слова, які хтось вимовляє з єдиною метою — отримати більше переглядів.
“Хочу заспокоїти: продовольчої кризи в Україні точно не буде. Єдиний період в історії, коли в Україні була продовольча криза, — це штучний масовий голодомор. Якщо не буде штучного голодомору, а ми розуміємо, що його не буде, бо незабаром не буде самого джерела цього голодомору — Росії в її нинішньому вигляді, — то жодної продовольчої кризи в Україні не буде”, — сказав Фокусу економіст Андрій Новак.
За його словами, у нас дуже багато виробників і продавців, усі види продовольчої продукції є у вільному доступі в усіх торговельних мережах України, у будь-яких торговельних точках різного масштабу. Тому всі ці заяви на кшталт “все пропало, тікайте кудись, щось робіть” слід сприймати лише як метод дешевого популістського привернення уваги. Інша справа, що ціни на продукти будуть зростати. Від цього нікуди не дітися, підкреслює економіст.
“Вартість зміниться, оскільки інфляція — це постійний процес. Він відбувається у всіх країнах світу, за винятком рідкісних періодів, коли спостерігається дефляція. Для країни, що перебуває у стані війни, якою досі є Україна, інфляція у нас, відверто кажучи, дуже помірна”, — підкреслює Новак.
Продукти будуть, але ціна буде іншою. І вона буде різною. Зараз, наприклад, у сезон, ціни на багато овочів і фруктів навіть знижуються.
Дефіцит продуктів в Україні: хто хоче — може запасатися на майбутнє
Дефіциту продуктів в Україні не буде, впевнений економіст Олег Пендзин. Але ніхто не забороняє людям робити запаси, і багато хто це робить. До того ж, що б Кулеба не говорив, минулого року українці посіяли багато продовольчих культур і повністю забезпечили себе на всю зиму. Цього року це також сталося.
“Насправді, якщо розібратися, люди бояться не дефіциту, а того, що у них не буде грошей на продукти. Але виробники не будуть задирати ціни до небес, бо це нікому не вигідно — ніхто не купуватиме, а викидати нераціонально”, — каже Фокусу економіст.
Тому, за словами Пендзіна, паніку скасовуємо. Не варто слухати Кулебу — він втручається у сферу, в якій ніколи не розбирався. Хто хоче, той може запасатися продуктами — це ваше право, але робіть це не зі страху, а з особистих звичок чи для зручності.
Але єдина реальна проблема, яка зараз існує в Україні, — за словами економіста, полягає в тому, що країна виробляє набагато більше зерна, ніж споживає, а через блокування портів зерно подешевшає настільки, що аграрії працюватимуть у збиток.
Україні не загрожує голод, оскільки зерно важко вивезти
Загалом цього року Україна збере менше зернових, ніж минулого року, приблизно на 2–3%. Однак якщо щодо пшениці та жита падіння буде суттєвим, то воно буде компенсоване кукурудзою. Тому говорити про голод в Україні не доводиться, стверджує економіст і ексрадник президента Олег Устенко.
“Цього року Україна збере близько 70 млн тонн зерна. Для внутрішнього споживання нам вистачить приблизно 15 млн тонн. Решта призначена для експорту. Проблема не в тому, що нам немає чого їсти, а в тому, що ми можемо не вивезти зерно на світовий ринок. А це критично важливо для 450–500 мільйонів людей у світі, які залежать від нашого зерна”, — підкреслює економіст у розмові з Фокусом.
Раніше ми вивозили зерно через морський коридор — 5–7 мільйонів тонн на місяць. Зараз, за словами Устенка, порти фактично закриті. Альтернатива — залізниця, але через неї ми можемо вивезти максимум 1,5–2 мільйони тонн на місяць. Щоб вивезти весь обсяг, знадобиться близько 25 місяців. Крім того, європейські країни, де у 2027 році відбудуться вибори, можуть обмежити навіть транзит українського зерна. Це створює колосальні ризики для світового ринку.
При цьому в Україні буде надлишок зерна, оскільки його нікуди вивозити, вважає економіст. Це призведе до зниження внутрішніх цін на зерно та, можливо, на м’ясо-молочну продукцію, оскільки тваринники купуватимуть дешеве зерно на корм. Однак вартість збирання врожаю зростає: дорожчає паливо, складно заправляти техніку, багато ризиків через обстріли та дрони. Також можливі проблеми з логістикою та електроенергією, але підприємства харчової промисловості належать до критичної інфраструктури і, найімовірніше, продовжать працювати навіть за песимістичного сценарію.
“Отже, голоду в Україні не буде. Але він може виникнути в тих країнах, які залежать від імпорту зерна. Ціни на світовому ринку зростатимуть, а внутрішні ціни в Україні — падатимуть. Парадокс полягає в тому, що врожай є, але його нічим вивезти”, — зазначив експерт.
Як заявив міністр аграрної політики Тарас Висоцький, станом на 23 липня судна тимчасово припинили заходити в чорноморські порти України через загрозу російських атак. Таке рішення ухвалили самі судновласники, а не українська держава.
Водночас високі ціни на паливо, за яких українські аграрії провели посівну кампанію, можуть призвести до подорожчання продуктів харчування наприкінці літа та восени 2026 року. Найбільше це може позначитися на вартості базових товарів, зокрема цукру та гречки.
-
Одеса3 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса4 дні agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса1 тиждень agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Одеса1 тиждень agoПошкодження термінала «Кернел» у Чорноморську через атаку
-
Суспільство1 тиждень agoЛазар Халіф: одесит, який навчив Америку танцювати Анонси
-
Війна6 днів agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події1 тиждень agoБуданов привітав акторку Аду Роговцеву з днем народження
