Його організатори й надалі розглядають кіноподію як простір для зустрічей, культурного обміну та інтеграції українців і поляків.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла директорка варшавського кінофестивалю Ukraīna! Беата Бєронська-Лях.

За її словами, цьогоріч захід фінансово підтримують Польський інститут кіномистецтва, Міністерство культури Польщі та місто Варшава. Столична влада надала фестивалю трирічну дотацію, яка гарантує його проведення у Варшаві цього року та протягом наступних двох років.

«Ще не було ситуації, щоб хтось нам відмовив у фінансуванні через нинішнє погіршення суспільних настроїв», – зазначила Бєронська-Лях.

Вона вважає, що напруженість у відносинах між українцями та поляками часто використовують із політичною метою. За її словами, поширення фейків і залякування поляків українцями або українців поляками може бути способом здобути політичний капітал. Організаторка також звернула увагу на зацікавленість Росії в розпалюванні таких настроїв.

«Ми вже на це не піддаємося, політики ніяк не можуть зіпсувати наші стосунки з друзями та знайомими з України. Ми не дозволимо тим чи тим політикам зруйнувати наші відносини», – наголосила вона.

Бєронська-Лях зауважила, що торік підготовка фестивалю була складнішою з погляду безпеки. Зокрема, під час першої зустрічі з волонтерами обговорювалися можливі провокації та порядок дій у разі їх виникнення. Водночас сам фестиваль пройшов у доброзичливій атмосфері, без інцидентів. Цього року організаторка кінофестивалю не очікує подібних проблем. Вона пов’язує це, зокрема, з тим, що суспільство стало краще розпізнавати дезінформацію та маніпуляції в інтернеті.

За словами Бєронської-Лях, під час фестивальних дискусій про дезінформацію представлять звіти, згідно з якими близько 15% авторів ненависницьких коментарів у мережі становлять реальні люди, а решта такого контенту генерується штучно.

«Жити значно легше, коли усвідомлюєш, що боти не виходять на вулицю і не ходять у кіно», – підкреслила Бєронська-Лях.

Організаторка кінофестивалю наголосила, що ця подія дає полякам та українцям можливість зустрічатися, краще пізнавати одне одного та розповідати про власний досвід.

«Цей фестиваль – святкова мить українського кіно, час зустрічі поляків та українців. І це найважливіше, адже тоді ми зустрічаємося, інтегруємося, можемо розповісти про себе більше. Після такого фестивалю ми всі збагачуємося досвідом і, сподіваюся, стаємо сильнішими», – підсумувала Бєронська-Лях.

Як повідомляв Укрінформ, у Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraїna! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Як відомо, у Польщі антиукраїнські настрої активно експлуатують праві та праворадикальні партії, зокрема націоналістична «Конфедерація» та проросійська «Конфедерація польської корони».

Фото: Beata Bierońska Lach / Facebook

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Держмистецтв.

«Премія присуджується за кращі літературно-мистецькі твори українською мовою, які збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію автору або творчому колективу авторів у складі не більше трьох осіб за твори, опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх п’яти років, але не пізніше дати оприлюднення оголошення про проведення конкурсу», – ідеться в повідомленні.

Як зазначається, на здобуття премії імені М. В. Гоголя не висуваються твори, які вже були відзначені нею або іншими державними преміями.

Твори, які брали участь у конкурсі у попередні роки і не були відзначені премією, можуть висуватися повторно.

Пропозиції щодо претендентів на здобуття премії вносяться творчими спілками, асоціаціями, науковими, національно-культурними, національно-просвітницькими товариствами, літературними, літературно-мистецькими об’єднаннями, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими об’єднаннями, що здійснюють діяльність у сфері культури, а також окремими авторами.

Грошова винагорода становить 20 тисяч гривень.

Документи приймаються до 1 лютого 2027 року через Реєстр заявок та отримувачів державної підтримки у сфері культури в електронному кабінеті претендента.

У разі об’єктивної неможливості подати документи через Реєстр їх можна надіслати в електронній формі на пошту [email protected].

Як повідомляв Укрінформ, Держмистецтв оголосило конкурс на здобуття премії у сфері фотомистецтва імені Миколи Анацького у 2027 році. Документи приймаються до 15 листопада 2026 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

“Українська мова об’єднала дітей, які живуть по всьому світу. Одні виїхали з України після повномасштабного вторгнення, інші народилися вже за кордоном. Для кожного з них мова лишається зв’язком з Україною”, – ідеться в повідомленні.

За даними Мінкульту, до Дня української писемності та мови встановили Національний рекорд у номінації “Найбільша кількість дітей-читців із п’яти континентів у дитячому онлайн-марафоні поезії про українську мову”. Марафон відбувся 24 жовтня. Його організувала міжнародна онлайн-школа української мови та культури “ЦВІТ”. У марафоні взяли участь 115 дітей із 30 країн. Вони читали вірші про красу, силу й неповторність української мови.

Репертуар поєднав поетичну класику, зокрема письменників “Мово рідна, слово рідне” Сидора Воробкевича та “Напучування” Івана Малковича, з авторськими віршами вчителів української мови для дітей за кордоном.

Учасників привітала уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Рекорд зафіксувала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

У читанні віршів брали участь діти, які перебувають в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Данії, Іспанії, Італії, Латвії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщї, Україні, Франції, Чехії, Швеції.

Також вірші читали діти, які перебувають в Ізраїлі, Камбоджі, Гонконзі, Тайвані, ОАЕ, Туреччині, Японії.

Окрім того, вірші декламували діти, що перебувають у Бразилії, Канаді, Перу, США, Кенії, а також в Австралії.

Організатори висловили вдячність батькам, які зберігають українську мову в родинах, і вчителям, які виховують українськість у дітей.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 27 жовтня відзначали День української писемності та мови.

Перше фото ілюстративнеЄ вгенія Онищенка

Фото в тексті: mincult.gov.ua