Події
Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».
Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.
Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.
Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.
Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.
Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».
Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.
Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.
Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.
Події
Українські ілюстраторки стали лавреатками World Illustration Awards

Українські ілюстраторки Юлія Ґвілім і Женя Полосіна стали лавреатками відзнак престижної премії для ілюстраторів World Illustration Awards 2025.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на сайт Британської асоціації ілюстраторів.
Всього на конкурс ілюстратори подали понад 4700 робіт, а до короткого списку журі премії відібрало 200.
Українських ілюстраторок нагородили відзнаками Highly Commended у двох категоріях:
- ілюстрацію Жені Полосіної до обкладинки збірки оповідань Г. Дж. Веллса (названої на честь одного з оповідань) «Країна сліпих» (видавництво «Ще одну сторінку») у категорії «Обкладинки книг»;
- ілюстрації Юлії Ґвілім до дитячої книжки «Кряк!» (видавництво «Видавництво Старого Лева») у категорії «Дитяча книжкова ілюстрація».

World Illustration Awards – одна з найпрестижніших міжнародних відзнак у сфері ілюстрації, заснована Британською асоціацією ілюстраторів у співпраці з Directory of Illustration.
Із 1976 року премія відзначає найкращі ілюстративні роботи з усього світу, а подавати свої роботи можуть як відомі ілюстратори, так і початківці. Цьогоріч премію вручили вдесяте.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
Фото: сайт Британської асоціації ілюстраторів
Події
У Львові стартував фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута»

У середу, 17 вересня, у Львові розпочався фінал Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025». Захід проводять у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Фестиваль розпочався із конференції «Culture, Recovery & Solidarity: How Art, Music and International Partnerships Heal and Rebuild Ukraine».
Як зазначив генеральний директор фестивалю “Червона рута” Мирослав Мельник, співпраця фестивалю з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ має природне коріння.
“Перша “Червона рута” проводилась на честь пам’яті Володимира Івасюка – на десятиріччя, як його не стало. А далі завданням фестивалю було пробудженням всього, що є українським, у східних областях, де російськомовні міста. Таким чином, у 1991 році фестиваль пройшов у Запоріжжі, в 1993-му — в Донецьку, в 1995-му — в Криму, в 1997-му — в Харкові. Далі був Маріуполь, інші міста. Зараз – війна. Навіть ті, хто нині на окупованих територіях, свого часу брали участь у фестивалі. Ті, хто там перебуває, допомагають ССО, вони активні, вмотивовані”, – сказав він.
Мельник додав, що на цьогорічному фестивалі присутні музиканти, які були на першій “Червоній руті”, зокрема Дарка Стебівка, яка приїхала із США. Також беруть участь виконавці із Польщі та США.
Також для фестивалю вперше провели конкурси за кордоном: у Польщі та Великій Британії.
Начальник Львівської ОВА Максим Козицький подякував українським військовим, які зараз боронять нашу державу, і ветеранам російсько-української війни. Також він подякував молоді, яка стала учасниками фестивалю, і його директору Мирославу Мельнику – за те, що “Червона рута” відбувається саме у Львові.
“Культура – як ліки. Українська пісня – як частина дипломатії, частина і передоснова української держави. Ми маємо бути цікаві світові… Пісня лунає і в окопі на передовій, і в бомбосховищах, і в метро, і в душі кожного з нас. І поки в душі лунатиме пісня, ми матимемо змогу вірити в нашу Перемогу. Саме в пісні через століття ми будемо мати оспіваних героїв цієї війни”, – сказав Козицький.
Під час конференції обговорювали успішні кейси реабілітаційних центрів та їх співпрацю з культурними проєктами, роль мистецтва, музики, живопису у психоемоційному відновленні ветеранів. Також йшлося про важливість міжнародної підтримки культурного відновлення України.
«Червона рута – 2025» проводиться за сприяння Офісу Президента України, Секретаріату Кабміну, Міноборони, МЗС, МКСК, Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Львівської обласної військової (державної) адміністрації, також обласних державних адміністрацій України, які відряджають фіналістів.
Як повідомляв Укрінформ, під час XVII Всеукраїнського музичного фестивалю «Червона рута – 2025», який пройде у Львові 17–21 вересня, крім класичної конкурсної програми пройдуть лекції, панельні дискусії та зустрічі, присвячені історії українського визвольного руху та сучасним практикам опору.
Події
Українське видання про крах РФ перемогло у премії за найкращий переклад

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на видавництво Arc.ua, в якому вийшла книжка
«Овації-овації! Ми намагаємося не припиняти тішити вас власними перемогами. Стенлі Петерсон, від народження Богдан Патик, мав непросте життя східноєвропейського емігранта, який шукав притулок від переслідувань та війни, і знайшов його в Канаді. Не забуваючи про своє українське коріння, він присвятив своє життя підтримці освітніх та гуманітарних справ у Канаді та по всьому світу, ставши благодійником», – зазначають у видавництві.
На сайті фонду про переможця поки що не повідомили, однак у коментарі для Читомо у видавництві підтвердили, що автор книжки та перекладачі отримали інформаційні листи з привітаннями від організаторів премії.
Книжка в українському перекладі вийшла 2024 року у видавництві Arc.ua.
Переклали книжку Марія Дубровій, Ганна Рак, Анна Мельниченко і Олександр Охріменко.
Обкладинку до видання створила авторка та ілюстраторка Оленка Загородник.
«Росія потребує звільнення від самої себе, адже російська держава стала імперією до того, як росіяни стали нацією, і до того, як величезна країна змогла перетворитися на національну державу. Ця книга про те, як можна розвивати деволюцію Російської Федерації та сприяти деколонізації поневолених імперією народів, щоби вони мали шанс збудувати власний Люксембург за Полярним колом», – ідеться в анотації.
Нагороду за книжковий переклад Літературного фонду імені Петерсона надають що два роки, починаючи з 2021 року. Її присуджують нещодавно опублікованим перекладам художніх та документальних літературних творів українською та з української.
Заохочується подання насамперед книжок перекладених українською з англійської та французької, чи навпаки, з англійської чи французької на українську мов.
Літературний фонд імені Петерсона – фонд для українців світу, що приймає на фінансування прозові твори та переклади та зосереджується на фінансуванні робіт, які потенційно будуть цікаві широкій авдиторії.
Премія відзначає книжки, які сприяють кращому розумінню України чи українського народу та тематика яких актуальна для світової української спільноти.
Вона складається з кількох програм – насамперед, головної Літературної премії, а також нагород за літературні переклади книжок і кількох цільових грантів для письменників та перекладачів.
Фонд заснований канадським меценатом українського походження Стенлі Петерсоном для надання міжнародних літературних премій і грантів. Він створений під егідою канадської благодійної фундації «Будучність», яка підтримує освітні та гуманітарні ініціативи.
Як повідомляв Укрінформ, до короткого списку літературної премії Центральної Європи Angelus увійшов роман «Драбина» української письменниці Євгенії Кузнєцової.
-
Усі новини1 тиждень ago
Крихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень ago
ЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень ago
Жінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Події1 тиждень ago
Оголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Політика1 тиждень ago
Світлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Суспільство5 днів ago
В Одесі скористалися популярністю музичного проєкту “Піаноморе” задля збагачення