Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

У Києві відбудеться показ стрічки «Будинок «Слово». Нескінчений роман»

Published

on


У Києві 24 квітня відбудеться показ та обговорення фільму режисера Тараса Томенка “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”.

Як передає Укрінформ, про це Державне агентство з питань кіно повідомило у Фейсбуці.

Фільм демонструватимуть у Кіноклубі О. Довженка.

За словами організаторів показу, про будинок “Слово” та “розстріляне відродження” ще років 15 тому знало злочинно мало українців, і українське кіно наполегливо намагається виправити цю ситуацію. Ще в 2017 році вийшов однойменний документальний фільм Тараса Томенка, який мав непоганий розголос. Втім, цей же режисер ще 10 років тому почав працювати над повнометражним ігровим фільмом – “Будинок Слово. Нескінчений роман”. Ця стрічка настільки довго йшла на великі екрани, що про неї вже потроху почали забувати. В 2021 році відбулася світова прем’єра на Варшавському кінофестивалі, в 2022 році – українська фестивальна на Mykolaychuk Open Fest, і ось нарешті масовий глядач має змогу побачити цей довгобуд в кінотеатрах своїх міст.

Події стрічки розгортаються в Харкові на початку 30-х років минулого століття.

“Євген Ламах, Роман Ясіновський, Андрій Ісаєнко, Геннадій Попенко, В’ячеслав Довженко, Костянтин Темляк та багато інших грали, а точніше перевтілювалися у своїх героїв, таких різних, справжніх, експресивних, замкнених, високомірних, буремних, трагічних поетів і письменників настільки природньо, що їм віриш, їм співереживаєш, про їхню долю тривожно здогадуєшся”, – написали організатори показу у анонсі.

Важко не захоплюватись роботою художників-постановників під керівництвом легендарного Шевкета Сейдаметова. Вражаюче достовірний будинок, увага до найдрібніших деталей інтер’єрів і їх цілковита відповідність зображуваній епосі, автентичні предмети побуту, яких начебто перенесли машиною часу із 30-х років в декорації фільму. Це все дозволяє ще більше зануритись в події “Будинку “Слова”” і не просто дивитися, а відчути цю картину.

“Будинок “Слово”. Нескінчений роман” – фільм, який вимагає від аудиторії і знання історичного контексту, і уваги до деталей. Саме тому після перегляду на всі питання, які можуть виникнути, відповість відомий культуролог, професор Михайло Красіков.

Як повідомляв Укрінформ, світова прем’єра стрічки відбулася у 2021 році на Варшавському кінофестивалі в межах міжнародної конкурсної програми.

Фільм переносить глядачів у драматичне життя українських письменників часів “Розстріляного Відродження”. Під виглядом комфортного проживання у будинку “Слово” в Харкові митців непомітно змушували узгоджувати свою художню творчість з радянською ідеологією. Фільм ілюструє перетворення ідеалістичного бачення на реальність інтелектуальних та особистісних репресій.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» запускають у повторний прокат

У Харкові у 1927 році був зведений будинок “Слово” для розміщення провідних письменників країни. Ця ініціатива, організована Йосипом Сталіним, мала на меті виховувати нове покоління радянських письменників та встановлювати абсолютний контроль над творчим процесом, закріплюючи художню доктрину соціалістичного реалізму. Однак не всі мешканці були готові погодитися з прославлянням образу Сталіна. Несподіваний приїзд молодого загадкового письменника Володимира Акімова порушує встановлений порядок у будинку.

Фото: usfa.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Києві відкрився кінофестиваль квір-кіно Sunny Bunny

Published

on



У Києві відбулася церемонія відкриття четвертого фестивалю квір-кіно Sunny Bunny.

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Вечір розпочався із подяки Силам оборони України. Із промовою виступив ветеран, захисник Маріуполя, голова об’єднання ЛҐБТ-військові і амбасадор фестивалю Олександр Деменко. Він оголосив хвилину мовчання за полеглими захисниками та цивільними жертвами російської агресії.

“Коли я повернувся з полону, був щасливим що в Україні проводяться фестивалі, люди святкують дні народження, проводяться класні заходи. І те, що проведення подібних подій зараз не на часі, це не правда. Але не можна забувати й людей, завдяки яким ми можемо проводити подібні події”, – зауважив Деменко.

Цього року SUNNY BUNNY святкує свій 25-річний ювілей.

У 2001 році на КМКФ “Молодість” з’явилась програма “Кохаючи інакше”. У 2007 році вона перетворилась на конкурс ЛҐБТКІА+-фільмів “Сонячний зайчик”. І вже у 2023 році SUNNY BUNNY переріс у повноцінний кінофестиваль.

Читайте також: Кінофестиваль у Палм-Спрінгс оголосив прийом заявок

“Мені здається, що це дуже символічно що фестиваль виокремився з окремої секції фестивалю “Молодість”, під час повномасштабного вторгнення. Тобто в той час, коли ми виборюємо своє право бути собою, на свою ідентичність, говорити світу про те, ким ми є, ким ми були, відділяти себе від агресора. Для мене хороше кіно, це кіно яке говорить чесно на непрості теми. Мені здається що SUNNY BUNNY створює такий простір, де можна досліджувати певні теми, які раніше замовчувались, приховувались”, – зазначила заступниця Міністра культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.

Із вітальною промовою виступив також голова Державного агентства України з питань кіно Андрій Осіпов

Як починався SUNNY BUNNY розповів директор КМКФ “Молодість” Андрій Халпахчі

“Ви побачите ретроспективу фільмів 90-х років. Саме тоді тема стала не просто актуальною, а справжнім кіномистецтвом. Фестиваль “Молодість” завжди демонстрував фільми цієї тематики. А потім у Берліні виникла ідея створити окремий фестиваль. Berlinale був першим серед великих фестивалів, який зробив офіційну програму “Teddy Bear” і вони цьогоріч святкували 40-річчя Teddy Award. І саме тоді, в 90-ті роки, виникло бажання і ідея, зробити таку програму в Україні. Для мене було дуже важливо відокремити секцію кінофестивалю “Молодість” в окремий фестиваль”, — зазначив Халпахчі.

Відкрився фестиваль фільмом учасника “Молодості” попередніх років Фараза Шаріата “Під захистом держави”. Стрічка отримала Audience Award у секції Panorama на Berlinale, а також була номінована цього року на Teddy Award. Фільм надано KyivMusicFilm, показ підтримано Goethe-Institut в Україні.

Читайте також: У Києві пройде ретроспективний показ фільму «Ми є. Ми поруч» Романа Балаяна

“Це історія про те, щоб дивитись в очі страху, не боятися, діяти всупереч та не замикатися в собі та називати речі своїми іменами”, — зазначив зі сцени директор фестивалю квір-кіно SUNNY BUNNY Богдан Жук.

Фестиваль проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Міжнародної організації Outright International.

Як повідомляв Укрінформ, Sunny Bunny – міжнародний кінофестиваль, присвячений фільмам ЛГБТКІА+-тематики. Він був започаткований у 2022 році як незалежний фестиваль, що виріс із багаторічної однойменної програми Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість”.

Цьогорічна айдентика фестивалю фокусується на образі “Сонячного зайчика” – символі відкритості, руху та присутності, що не потребує дозволу.



Джерело

Continue Reading

Події

На Дерибасівській відновлюють галерею просто неба «Воля не смерть»

Published

on


На Дерибасівській знову відкривається виставка антивоєнного мистецтва просто неба у вітринах колишнього ресторану “Стейк-Хаус”. Куратор проєкту “Воля не смерть” одеський художник Володимир Уманенко відкрив виставку у 2022 році і пауза наступила тільки під час 2026 Нового Року, коли Одеська військова адміністрація розмістила новорічні банери замість робіт художників.

За час існування проєкту в ньому взяли участь більше сотні художників. Спочатку вулична галерея була на ринку “Книжка”, а потім перемістилася на Дерибасівську.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.