Про це повідомили організатори у пресрелізі, наданому Укрінформу.

У шортліст потрапили 14 вистав від 13 театрів, серед яких 11 державних та 3 незалежні. Це постановки з Києва, Львова, Івано-Франківська, Вінниці, Рівного та Хмельницького.

Серед фіналістів фестивалю-премії «ГРА», як і в попередні роки, – Національний театр ім. Марії Заньковецької, Львівський театр ім. Лесі Українки, Національна оперета України, Національний театр ім. Івана Франка, Київський театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський національний театр ім. Івана Франка.

Директор фестивалю-премії «ГРА» Богдан Струтинський зазначив, що цього року потрапили в шортліст п’ять нових колективів: Хмельницький театр ім. М. Старицького, Львівський театр «Лава», INSHA Dance Company з Києва, Національний будинок музики та Вінницький театр ім. М. К. Садовського.

«Це означає, що український театр не лише зберігає своїх лідерів, а й постійно оновлюється, відкриває нові творчі команди й нові імена на театральній мапі України», – заявив Струтинський.

У листопаді вистави з шортліста наживо переглянуть члени міжнародного журі та визначать лауреатів у семи загальних та восьми індивідуальних номінаціях.

Загалом на участь у VIII Фестивалі-премії «ГРА» було подано 92 заявки від театрів із 22 міст України. У лонгліст увійшли 34 вистави від колективів із 10 міст. Щоб визначити фіналістів, експертна рада переглядала постановки наживо впродовж трьох місяців.

Шортліст Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА – 2026»:

За найкращу драматичну виставу великої сцени:

1. «Кассандра» (Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр ім. М. К. Садовського);

2. «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької).

За найкращу драматичну виставу камерної сцени (до 150 глядачів):

1. «Brecht.Cabarett» (Київський академічний театр «Золоті ворота»);

2. «Медея» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу:

1. «Місяць» (Київський національний академічний театр оперети);

2. «Реквієм» (Національний будинок музики в копродукції з Національним академічним драматичним театром ім. Івана Франка).

За найкращу танцювальну виставу і виставу фізичного театру:

1. «Біла тінь» (Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка);

2. «ЕскапістіКо» (INSHA Dance Company, м. Київ).

За найкращу виставу на перетині мистецького синтезу і жанрів та перформативних форм:

1. «LOVE IS» (Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр);

2. «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Український малий драматичний театр).

За найкращу виставу для дітей, підлітків та сімейного перегляду:

1. «Sex education. Дівоча версія» (Незалежний театр «Лава», м. Львів);

2. «Перший урок» (Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького).

За найкращу виставу-рефлексію на події російсько-української війни:

1. «Енеїда» (Театр Ветеранів, м. Київ);

2. «Пенелопея» (Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки).

Як повідомлялося, у Чернівцях наприкінці червня вперше провели фестиваль вуличного театру TRALKA FEST.

Фото надали організатори, НСТДУ

Про це йдеться в репортажі Укрінформу про початок консерваційних робіт на будівлі художнього музею, який у червні зазнав удару “Шахеда”.

“Є ті об’єкти культурної спадщини, навіть першої черги, які навіть чіпати не можна. Тому що при транспортуванні є дуже великі ризики їх пошкодження. Вони у нас зберігаються – не буду вказувати, де. Якби в тих будівлях, де вони зберігаються, були передбачені повноцінні бомбосховища, звичайно, ми би їх спустили. Але їх немає”, – розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Синєгубов.

За його словами, область має проєкт сховища саме для музейних предметів – на базі Харківського фахового вищого художнього коледжу. Однак немає певності, що цей проєкт профінансує держава чи країни-партнери.

“Сховище дозволить зберегти музейні предмети, евакуація яких поки неможлива. Для реалізації проєкту розраховуємо на виділення державної субвенції. Попередня кошторисна вартість – 250 мільйонів гривень. Ми вже направили листи до уряду з такою пропозицією. Звичайно, обмежене фінансування – ми все розуміємо. Далі, можливо, будемо долучати міжнародних партнерів до реалізації цього проєкту. Однак на першому місці у нас діти – підземні школи, дитячі садочки”, – зазначив керівник ОВА.

Відновлювати будівлю художнього музею в умовах, коли Харків майже щодня зазнає обстрілів, не будуть.

“Дуже важке питання. Ми зараз не говоримо про відновлення – потрібно зберегти те, що є. Далі будемо розробляти проєкт, розуміти, скільки буде коштувати повне відновлення цієї будівлі, чи можна її відновити у тому вигляді, в якому вона перебувала до ворожого ураження. Після цього будемо дивитися, де шукати гроші. Звичайно, на першому етапі це державний і місцевий бюджети, далі – можливо, міжнародних партнерів залучимо, але це вже після завершення бойових дій або війни”, – сказав Синєгубов.

На запитання, чи шукатимуть тимчасове приміщення для роботи музею в якомусь хоча б обмеженому форматі, керівник обладміністрації відповів: “Залишається ще більше 10 тисяч об’єктів (з колекції, які вивезли з будівлі, але ще не евакуювали з Харкова, – ред.). І кожен із них представляє культурну спадщину – Харківщини перш за все. Будемо думати, яким чином забезпечити навіть в умовах війни функціонування, щоби наші люди мали доступ до цих об’єктів”.

Як повідомлялося, 14 червня російські загарбники вдарили дронами по двох районах Харкова. Постраждали шестеро людей, зокрема немовля.

У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БпЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.

Внаслідок пожежі були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури. Однак станом на 11 липня йдеться про пошкодження близько 200 об’єктів культурної спадщини, з них можуть бути втрачені 30-50 предметів.

Будівля музею, яка була зведена у 1912-1914 рр. і є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.

10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи. Їх виконують співробітники ДСНС.

Про це повідомляє Arkeonews, передає Укрінформ.

Прикраси були знайдені на кладовищі пізньої бронзової доби в Хала Султан Текке, важливому портовому місті поблизу сучасної Ларнаки.

У новому дослідженні ідентифіковано дев’ять золотих діадем та дві менші золоті накладки на рот, виявлені у семи камерних гробницях та одній шахтній гробниці, що датуються періодом між XV і XIII століттями до н. е.

Ці предмети поєднують у собі художні традиції, пов’язані з Єгиптом, мінойським Критом, мікенською Грецією та Близьким Сходом. Попри міжнародні впливи, автори дослідження дійшли висновку, що діадеми, ймовірно, були виготовлені кіпрськими майстрами, які розвинули власний регіональний стиль.

Найбільшим екземпляром є діадема довжиною 34,2 сантиметра. Її пов’язують з жінкою віком від 35 до 40 років.

Ободок прикрашений сімома зображеннями голів биків. Між їхніми вигнутими рогами видніється фігура, схожа на сонячний диск, а смугасте волосся або елементи, схожі на перуку, поруч із обличчями відображають єгипетські художні традиції.

Бики оточені квітковими орнаментами на основі пальмових мотивів та восьмипелюстковими розетками, схожими на мотиви, відомі з мікенської кераміки та елітних поховань у Греції. Це поєднання об’єднує єгипетську та егейську символіку в одному предметі.

Інша прикраса, відома як «діадема з козерогом і котячими головами», є найважчою в колекції — її вага становить 23,14 грама. Її орнамент включає чотирьох козерогів, що біжать, рослинні елементи, розетки, символи у формі пісочного годинника та голови котячих — ймовірно, левів — розташовані на обох кінцях.

Оскільки леви не були ендемічними для Кіпру, їхня присутність ще раз підтверджує вплив художніх традицій Єгипту, Греції та Близького Сходу.

Як повідомляв Укрінформ, в Єгипті знайшли 3000-річну гробницю періоду Рамсеїдів.

Перше фото: Fischer P. M.