Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

Міністри 22 країн підписали протест проти участі Росії у Венеційській бієнале

Published

on



Глави міністерств культури і закордонних справ 22 країн підписали спільний протест проти участі Росії у LXI Міжнародній виставці мистецтва у Венеції.

Міністри закликали організаторів Венеційської бієнале змінити це рішення, передає Укрінформ із посиланням на Міністерство культури і національної спадщини РП.

Від імені Польщі лист підписала також міністерка культури і національної спадщини Польщі Марта Цєньковська.

«Міністерство культури та національної спадщини рішуче виступає проти участі Російської Федерації у цьогорічній Венеційській бієнале. Така престижна міжнародна подія не може бути платформою для побудови “м’якої сили” держави, яка вирішила демонструвати свою силу через збройну агресію», – йдеться у заяві польського відомства.

Окремо у польському міністерстві звернули увагу на слова міністерки Цєньковської про те, що «митець, який служить злочинцеві, стає співучасником його злочину».

«Особливо ми, поляки, маємо обов’язок протестувати проти будь-якої присутності представників бандитської держави в місцях, які своїм авторитетом могли б легітимізувати їхню злочинну діяльність. Тому без вагань я сьогодні підписала звернення 22 міністрів культури та закордонних справ із закликом виключити Російську Федерацію з участі у LXI  Міжнародній виставці мистецтва у Венеції», – цитує міністерство Цєньковську.

Під спільним протестом підписалися представники найвищих органів влади 22-х країн, зокрема: Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Іспанії, Ірландії, Литви, Латвії (ініціатора протесту), Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Швеції та України. Лист адресували президенту Бієнале П’єтранджело Буттафуоко та правлінню Бієнале, а також передали до відома міністра культури Італії Алессандро Джулі.

Міністри підкреслили, що протягом понад століття Венеційська бієнале була найважливішою платформою творчої свободи та культурного обміну. Однак культурні інституції мають бути не лише осередком значення і престижу мистецтва, а й носіями моральної відповідальності.

Читайте також: Глава МЗС Латвії обурена допуском РФ на Венеційську бієнале: Це небезпечна нормалізація агресора

«Культура стала однією з перших і головних цілей російських атак на Україну. Вона стала мішенню тому, що є фундаментом ідентичності та спільності, особливо державної. Культура не існує на периферії міжнародної політики – вона є її віссю та причиною, тому не може залишатися байдужою», – йдеться у повідомленні польського міністерства.

Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.



Джерело

Continue Reading

Події

У Франківську презентували книгу про поета та ідеолога ОУН УПА Марка Боєслава

Published

on



В Івано-Франківську презентували книгу «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» у Музеї визвольної боротьби.

Про це у Фейсбуці повідомив Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків, передає Укрінформ.

«Для нас це дійсно велетень у визвольному русі. На жаль, він загинув у 1952 році в урочищі Хубена – тепер Богородчанський район. Та його спадщина є дуже велика», – зазначив Марцінків.

За його словами, збірник «Михайло Дяченко (Марко Боєслав) Поетичний символ боротьби ОУН і УПА» об’єднує поезію, драматичні твори, публіцистику, а також архівні документи, світлини, які допомагають глибше зрозуміти постать одного з найяскравіших голосів українського підпілля і його епоху

Він зауважив, що у цю збірку увійшли архівні документи, які він раніше викупив із Ярославом Коретчуком.

«Це напрацювання насправді унікальне. Цікавий щоденник Марка Боєслава, щоправда його важко розшифрувати, адже є питання по збереженості. Тому, я думаю, що ця робота буде далі продовжуватися», – додав Марцінків.

Зазначається, що до роботи зі збіркою долучилось видавництво «Лілея НВ».

Читайте також: Розпочався прийом творів на літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича

Михайло Васильович Дяченко (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав») – український військовий та політичний діяч, референт пропаганди Карпатського краю, чоловий поет УПА, ідеолог, публіцист та пропагандист українського збройного підпілля ОУН-УПА. Редактор підпільного часопису «Чорний ліс» (1947-1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Як повідомляло агентство, на Прикарпатті запровадили премію за твори у жанрі військової літератури імені Марка Боєслава.

Фото: Руслан Марцінків, Facebook



Джерело

Continue Reading

Події

Фонд Венеційської бієнале може втратити грант ЄС через участь Росії

Published

on



Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.

Про це йдеться у спільній заяві виконавчої віцепрезидентки Єврокомісії Генни Віркунен та єврокомісара з питань справедливості, молоді, культури та спорту Глена Мікаллефа, передає кореспондент Укрінформу у Брюсселі.

«Ми рішуче засуджуємо рішення Фонду бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній мистецькій виставці Венеційська бієнале 2026 року», – заявили Віркунен і Мікалеф.

Вони нагадали, що Єврокомісія чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України: культура має захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова, «і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди».

Читайте також: Італійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале – Бережна

У заяві підкреслюється, що держави-члени, установи та організації ЄС мають діяти відповідно до санкцій Євросоюзу та уникати надання платформи особам, які активно підтримували або виправдовували агресію РФ проти України.

Це рішення Фонду бієнале несумісне з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії, вказується у заяві. «Якщо він залишить чинним своє рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, включаючи призупинення або припинення поточного гранту ЄС Фонду бієнале».

Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів Міхаіл Швидкой.

Читайте також: Глава МЗС Латвії обурена допуском РФ на Венеційську бієнале: Це небезпечна нормалізація агресора

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.

Фото: labiennale.org



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.