Події
Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США
Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».
Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.
Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.
Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.
Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.
Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».
Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.
Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.
Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.
До 170-річчя від дня народження Івана Франка проєкт FRANKO: Sound Continuum 360° представить 12 імерсивних VR-синглів для голосу та фортепіано на слова видатного письменника.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на комунікаційну кураторку проєкту Ольгу Стельмашевську.
До серії увійдуть десять романсів і солоспівів українських композиторів ХІХ-ХХ століть, а також два нові твори, спеціально написані для проєкту сучасними композиторами Олександром Чорним і Тетяною Хорошун.
Серед авторів музики – Микола Лисенко, Денис Січинський, Ярослав Лопатинський, Станіслав Людкевич, Борис Лятошинський, Федір Надененко, Анатолій Кос-Анатольський, Василь Барвінський, Богдана Фільц і Леся Дичко.
Кожен сингл матиме VR-візуалізацію. Записи відбулися 2 серпня на сцені Національної філармонії України за участю музикантів, звукорежисера Андрія Мокрицького та VR-художників.
Ідея проєкту належить піаністці та концертмейстерці Марії Прилипко. Вона працювала над записами разом із молодими вокалістами, яких відібрали під час відкритого онлайн-кастингу.
«Позаду десятки прослуховувань, знайомство з новими голосами, хвилювання, роздуми й непрості рішення. Найцікавішим і водночас найскладнішим завданням для мене було не лише обрати виконавців, а й знайти для кожного саме той романс, у якому його голос, темперамент і музична індивідуальність зможуть розкритися найповніше», – зазначила Прилипко.
За словами авторів, проєкт має на меті поєднати камерно-вокальну традицію із сучасними композиторськими практиками та імерсивними технологіями.
FRANKO: Sound Continuum 360° реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня в Івано-Франківську стартував п’ятиденний FRANKOFEST-170, мета якого – відкрити Івана Франка через сучасне мистецтво.
Фото: Наталія Ткачук
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.
Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.
«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.
Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.
Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.
«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.
Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.
Фото: D@lY3D Abdelmaksoud
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини6 днів agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Україна1 тиждень agoОбстріл Петрівки 16 серпня – Лабораторія та Наш Формат постраждали