Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

У Львові покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад»

Published

on


У Львові 28 квітня у театрі ляльок покажуть виставу з використанням жестової мови «Тут буде сад», створену за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ.

Про це повідомляє Львівська міська рада, передає Укрінформ.

«28 квітня у Львівському театрі ляльок відбудеться показ вистави «Тут буде сад» — танцювального перформансу з використанням української жестової мови, створеного за мотивами текстів британської письменниці Олівії Ленґ», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ця вистава поєднує рух, звук, вібрації та жестову мову, формуючи особливий простір сприйняття. В основі постановки — образ саду як місця пам’яті, втрати і надії.

«У контексті війни цей образ набуває нових сенсів — про вкорінення, спільність і потребу будувати навіть тоді, коли все навколо нестабільне», – додали у міськраді.

У постановці використовуються гучні звуки та вібрації, що є частиною художнього задуму.

«У час війни ми свідомо підтримуємо ініціативи, які адаптовують мистецтво до нових реалій, зокрема до потреб ветеранів і людей з різним досвідом сприйняття», – зазначила керівниця управління культури Львова Марта Бешлей.

Читайте також: Рівненський театр ляльок готує виставу для дітей з інвалідністю, оголошений кастинг на Барбі

Зазначається, що такі проєкти — це не лише про мистецтво, а й про турботу, про створення спільного простору, де кожен може бути включеним.

Як повідомляв Укрінформ, у березні в Сумській філармонії відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Фото: Театр “Нафта”



Джерело

Continue Reading

Події

У Харкові після ремонту відкрився літмузей

Published

on


Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Унаслідок російських ударів по Харкову в березні 2025-го у кількох приміщеннях виникли тріщини, впала стеля. У будівлі замінили пошкоджені вікна, укріпили стіни, замінили деякі меблі. У відремонтованих залах змінилася кольорова гама.

Відновлювальні роботи провели завдяки кільком грантам від різних інституцій, допомозі приватних осіб, заміну вікон профінансувала міська рада.

“Відремонтували лише те, що потребувало негайного порятунку, та зберегли все, чим ще можна користуватися”, – наголосили в літмузеї.

Ремонт здійснив архітектор-реставратор Віктор Дворніков.

У планах – ремонт входу, аби будівля відповідала принципам безбарʼєрності. Для цього шукають рішення та ресурси.

25 квітня в оновлених приміщеннях відкрилася виставка “Харківська Енеїда. Домашній архів”. У ній – ілюстрації митця Рафаеля Волинського, створені майже 60 років тому, і документи, що свідчать про підготовку до видання твору Івана Котляревського у Харкові. Підготував експозицію онук художника – архітектор, в нині військовослужбовець Богдан Волинський.

“Неймовірне щастя! Ми цього чекали довго. Ми старались. І нарешті відкриваємось – дуже важливою для нас виставкою. Тому що це той родинний архів, який би мав бути частиною нашої спільної пам’яті”, – сказала директорка літмузею Тетяна Пилипчук.

Після смерті художника у 1992 році його син перевіз увесь архів на зберігання в гараж. І лише у 2020 онук, розбираючи папери, знайшов ілюстрації до “Енеїди”. Їх Рафаелю замовило видавництво “Прапор”, розповідає Богдан Волинський. Чому видання так і не вийшло друком, достеменно невідомо.

“Це була ціла серія готова. До неї було багато робочих документів (виписки із засідань художніх рад, рецензії тощо, – ред.), що свідчить про підготовку – про неї згадувалось у газетах – і мало вийти таке чудове видання, при чому до ювілею Котляревського”, – говорить Волинський.

Після подій останніх років на роботи діда він поглянув інакше.

“Побачив цінність всього національного, цінність свого. Я нарешті побачив її в цих роботах. Зміг побачити і бароковість, і мотиви якоїсь абстракції – на противагу соцреалізму, який панував тоді”, – зауважив військовослужбовець.

На виставці представлена частина ілюстрацій, які онук митця бачить найбільш актуальними.

“У цих ілюстраціях я пізнав теперішнє життя. Це зображення війська, це насправді центральна тема. Це обличчя. Це вони – наші українські вояки. Хлопці, яких бачу, з якими я служу. Більшість – це старші чоловіки, в не хлопці. Як на зображеннях – так воно і є зараз. Десь хитрі усмішки, десь масні губи, десь напівсонні. Це не якісь класичні герої, в дуже реальний портрет війська”, – вважає Волинський.

Побачити виставку “Харківська Енеїда. Домашній архів” можна протягом двох місяців.

Читайте також: Вишиванки з давніх світлин

Як повідомлялося, вночі проти 1 березня 2025 року, за даними Харківської міської ради, внаслідок масованої російської були пошкоджені щонайменше 75 будівель у Шевченківському, Київському та Новобаварському районах.

Серед них – будівля Харківського літературного музею, особняк початку XX століття на вул. Багалія.

Музейники під час ремонту проводили заходи в інших локаціях, відкрили “Літературний намет” на подвір’ї, стали співорганізаторами конкурсу для молодих митців “Генерація Ніка”.

Фото: В`ячеслав Мадієвський



Джерело

Continue Reading

Події

МВС покаже документальний фільм до 40-х роковин трагедії на ЧАЕС

Published

on



Міністерство внутрішніх справ України до 40-х роковин трагедії на Чорнобильській атомній електростанції презентує документальний фільм «Під атомним вітром». Прем’єра відбудеться 26 квітня.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у Фейсбуці.

Фільм показує унікальні кадри із зони відчуження, зокрема з території ЧАЕС та міста Прип’ять. У центрі уваги життя самопоселенців — людей, які залишилися і продовжують жити там, де щоденність досі співіснує з наслідками однієї з найбільших техногенних катастроф ХХ століття.

Особливу увагу у стрічці приділено героям — людям, чиє дитинство і юність зруйнувала аварія 26 квітня 1986 року. Колись вони були змушені покинути свої домівки, а згодом повернулися до зони відчуження — вже як рятувальники, поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії та прикордонники.

У фільмі зібрані розповіді про тимчасову окупацію ЧАЕС, як рятувальники виїжджали на гасіння пожеж постійно перебуваючи під наглядом ворожих снайперів, а гвардієць поділився історією власної долі та про те, як провів 8 місяців у полоні окупантів.

Читайте також: 14 секунд правди і по тому: як Чорнобиль підірвав радянську імперію

Прем’єру документального фільму «Під атомним вітром» покажуть 26 квітня на офіційному YouTube-каналі МВС України.

Як повідомляв Укрінформ, у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві відбувся концерт-реквієм до роковин катастрофи на ЧАЕС.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.