Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

Тернопільська письменниця презентувала відеопоезію про дружин українських Героїв у межах проєкту «В_цілі_ТИ»

Published

on



Тернопільська письменниця та продюсерка Зоряна Биндас представила відеопоезію, присвячену дружинам загиблих українських військовослужбовців.

Про деталі вона розповіла кореспонденту Укрінформу.

«Робота створена спільно з громадською активісткою та волонтеркою Ольгою Коновал і стала черговою частиною мистецького проєкту “В_цілі_ТИ”. Чоловік Ольги Коновал, Герой України Сергій Коновал, загинув під час виконання бойового завдання 6 квітня 2024 року», – зазначила Биндас.  

«В_цілі_ТИ» – це серія з десяти відеопоезій про досвід життя українців під час повномасштабної війни. Проєкт поєднує сучасну українську поезію, голос і візуальний образ, а у відео використано кадри, в яких глядачі впізнають Київ, Донеччину, Тернопіль і Карпати. Окремі роботи вже зібрали понад 170 тис. переглядів у соціальних мережах.

«Торік моя “Колискова Тернополю”, написана в пам’ять про людей, які загинули внаслідок російського обстрілу, набрала майже мільйон переглядів в Instagram та Facebook. Я б дуже хотіла, щоб цього вірша ніколи не довелося писати. Але якщо вже сталося таке горе, а люди знайшли в поезії розраду чи змогли через неї прожити власний досвід, я зрозуміла: поезія може бути інструментом. Саме тоді й народилася ідея створити серію відеопоезій про проживання війни», – зазначила Биндас.

Читайте також: Українська поезія стала для французів способом зрозуміти досвід війниперекладачка

До створення окремих відеопоезій також долучилися актор і волонтер Роман Ясіновський, військовий та письменник Павло Дерев’янко, волонтерка Христина Феціца. Разом із відео публікуються англомовні переклади поетичних текстів, щоб зробити сучасну українську поезію доступною міжнародній аудиторії.

Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували казку «Норд і Сталева Сотня», присвячену пам’яті Героя України Сергія Коновала.





Джерело

Continue Reading

Події

етнографічний кінофестиваль «ОКО» оголосив програму

Published

on


Міжнародний етнографічний кінофестиваль оприлюднив програму “Вихідних з ОКО”, які відбудуться 5-6 вересня та будуть присвячені темі дому.

Про це Держкіно повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Кінофестиваль проходитиме на Поляні ВДНГ у Києві.

“Цьогорічні “Вихідні з ОКО” – це два дні про дім. Про місце, куди хочеться повертатися. Про людей, з якими тепло. Про традиції, які нас об’єднують”, – зауважили організатори.

У спеціальній кінопрограмі – історії про пошук і втрату дому, повернення, пам’ять та людей, які роблять будь-яке місце рідним.

У межах фестивалю покажуть 14 фільмів з України, Болгарії, Чехії, Австралії, Латвії, Франції, Португалії та Великої Британії.

Окрім кінопоказів у “Вихідні з ОКО” відбудуться:

  • толока “Чамур”, де відвідувачі зможуть виготовити бессарабські цеглини з глини, соломи та води;
  • майстер-клас із виноробства, де учасники витоптуватимуть виноград під музику;
  • майстер-клас із приготування традиційного хліба;
  • створення народних іграшок та ляльок-мотанок;
  • бессарабський ярмарок;
  • дитяча локація “Правиця” ;
  • контактний зоопарк та зона притулку домашніх улюбленців;
  • родинна вечеря з ОКО за одним великим столом;
  • майстер-клас болгарського народного танцю хоро;
  • фотозони у справжній бессарабській атмосфері.

Ввечері відбудеться великий святковий концерт за участю болгарських фольклорних колективів з Бессарабії, Тетяни Шилової та гурту “ГуляйГород”. Хедлайнер вечора – Олег Скрипка і “Воплі Відоплясова”.

Читайте також: Одеський кінофестиваль оголосив програму

Крім того, відбудеться панельна дискусія “Ми всі різні, але дім у нас один”, де учасники обговорять, що сьогодні означає дім, поговорять про втрати, повернення, біль, надію та те, що об’єднує людей попри всі відмінності.

6 вересня відвідувачів чекає друга частина спеціальної кінопрограми, зустрічі з авторами та героями фільмів і розмови про їхні історії, ідеї та послання.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” бере паузу від великої фестивальної едиції і виходить до відвідувачів з новим форматом спілкування.

Фото – facebook.com/OKO.Ethnographic.Film.Festival 



Джерело

Continue Reading

Події

На станцію «Академік Вернадський» доставили картину Івана Марчука, яку він подарував українським полярникам

Published

on


На антарктичну станцію «Академік Вернадський» доставили роботу з циклу «Виходять мрії з берегів» народного художника України, лауреата Шевченківської премії Івана Марчука, яку він минулої осені подарував українським полярникам.

Як передає Укрінформ, про це Національний антарктичний науковий центр повідомляє у Фейсбуці.

«Минулої осені в Києві Іван Марчук подарував картину з автографом очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому. Символічно, що це – робота з циклу «Виходять мрії з берегів», адже антарктичні дослідження — це також про вихід за межі звичного та відкриття нових горизонтів», – ідеться в повідомленні.

Як зауважили в НАНЦ, за словами художника, він мріяв, щоб його твори побували на всіх континентах. Останньою білою плямою на цій мапі залишалася Антарктида.

«На просторах Антарктики сталося щось дивне: на тлі чорних скель, снігу, льоду й холодного полярного світла її кольори наче влилися в навколишній пейзаж. Виникло відчуття, що вона завжди була частиною цього місця. Хаотичні мазки перетворилися на хуртовину, темні лінії – на скелі, білі – на снігові схили й кригу, якими тупотять засніжені пінгвіни. Наче сама Антарктика домалювала на картині щось загадкове – уже не фарбами, а світлом і холодом», – поділилась враженнями очільниця 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.

Як зазначається, роботу розмістили в культовому барі «Фарадей» на станції – поруч зі старими платівками, книгами та іншими цінними речами.

Читайте також: Антарктида: 65 років миру під льодом

Українські полярники висловити вдячність метру за такий надзвичайний подарунок.

Як повідомляв Укрінформ, народний художник України, лауреат Шевченківської премії Іван Марчук передав свою картину полярникам на антарктичну станцію «Академік Вернадський».

Фото: Національний антарктичний науковий центр



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.