Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

У Києво-Печерській лаврі в День молитви відкрили для відвідування Ближні печери

Published

on


У Національний день молитви у Києво-Печерській лаврі знову відкрили для відвідувачів Ближні печери й відбулася Молитва за Україну.

Молитву за Україну звершив Митрополит Київський та всієї України Епіфаній в Хрестовоздвиженському храмі Лаври, де розташовані Ближні печери, повідомляє кореспондент Укрінформ.

Як зазначив Блаженніший Епіфаній, чернеча громада української Лаври отримує у свою повноправну опіку святині печер, а цією молитвою й початком нового етапу життя Київської лаври свідчимо, що будемо послідовно боротися за відновлення історичної справедливості для України.

«Ця подія свідчить, що справа звільнення Лаври від раніше накинутого на неї ярма “руского міра” є незворотнім. Ми впевнено рухаємося до повноцінного відновлення цього священного місця саме як духовного осередку православної української церкви. Символічно, що цей важливий історичний момент поєднується з нашою молитвою про перемогу правди й утвердження справедливого й благословенного Богом миру саме тоді, коли ми згадуємо четверту річницю українського спротиву російській повномасштабній агресії та дванадцяту річницю від початку опору російським окупантам, що вдерлися на нашу мирну землю», – зазначив Епіфаній.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі заявили про пошкодження через російську атаку

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила на відновленні історичного маршруту до лаврських печер і на послідовній політиці держави у відновленні духовної традиції церкви.

«Ми відкриваємо саме той маршрут, який був традиційний у часи Петра Могили та Івана Мазепи. Ми рухаємося історичним шляхом українського паломництва. І відкриття цих печер саме в День молитви є надзвичайно символічним. І це послідовні кроки держави, Міністерства культури разом із Православною церквою України. Нещодавно ми також передали в безоплатне користування ПЦУ два корпуси Лаври. Це свідчить про продовження духовної традиції Православної церкви України в цьому місці, яке є надзвичайно важливим для історії та державності України», – наголосила Бережна.

Як зазначив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, після трьох років закритого доступу Ближня й Дальня печери Лаври відкриваються для вірян і відвідувачів в оновленому форматі.

«Ми відновлюємо той шлях, яким йшли віряни у печери ще з часів Петра Могили – в давнину люди заходили через Хрестовоздвиженську церкву. На жаль, за часів Московського патріархату і за радянських часів було змінено цей маршрут, він був нелогічний і неісторичний. Тепер ми відкриваємо можливість пройти тим маршрутом, яким українці ходили 200, 300, 400 років тому», – зазначив Остапенко.

Також, за його словами, невипадково обрали дату відкриття Лаврських печер 24 лютого, день повномасштабного вторгнення Росії в Україну.






У Києво-Печерській лаврі відкрили Ближні печери та звершили Молитву за Україну / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

1 / 7

«Цей день дуже важливий символічно, бо треба розуміти, що ця війна точиться з Росією не чотири роки, а більше 300 років. Насправді це війна за нашу ідентичність, і Росія століттями, саме через церкву, намагалася знищити нашу українську ідентичність. Найбільша святиня Києво-Печерської лаври Ближня й Дальня печери – це найсакральніша частина, де перебуває фактично весь український пантеон – наші видатні святі. І ці об’єкти мали бути повернуті українському народу для молитви», – сказав Остапенко.

Для загального відвідування печери будуть відкриті 25 лютого. З 09.00 до 11.00 безкоштовно відвідати печери зможуть віряни у супроводі представників ПЦУ. А після 12.00 ознайомитися з історією печер зможуть туристичні групи під егідою екскурсоводів.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні 2023 року Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” тимчасово припинив доступ на територію Нижньої лаври усіх відвідувачів. Відповідне рішення було ухвалене через системне перешкоджання прихильниками УПЦ (МП) доступу до приміщень Нижньої лаври.

24 лютого Україна відзначає Національний день молитви – день духовної єдності, коли у спільній молитві за Україну та незалежно від конфесійної належності чи світоглядних переконань український народ засвідчує єдність у прагненні свободи, гідності та справедливого миру.

Фото Укрінформу можна купити .



Джерело

Continue Reading

Події

Суд заочно призначив російській співачці Чичеріній 12 років тюрми

Published

on



‎Шевченківський райсуд Києва заочно призначив для російської співачки Юлії Чичеріної 12 років тюрми з конфіскацією майна.

‎Про це установа повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Події

Росія за чотири роки війни зруйнувала та пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини України

Published

on



З початку широкомасштабного вторгнення в Україну Росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури у Фейсбуці.

“Війна забрала життя 346 митців та 132 українських та іноземних медійників. Кожна втрата — це зниклий голос нашої культурної пам’яті”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що сума прямих збитків українській культурі становить близько 4,2 млрд дол., а загальні втрати сектору культури, враховуючи недоотримані доходи, перевищують 31 млрд дол.

Зокрема, за чотири роки війни зруйновано та пошкоджено 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 507 — повністю знищено.

Читайте також: Мінкульт представив алгоритм дій для повернення викрадених культурних цінностей до України

Крім того, Росія викрала 35 482 музейних предмети, а понад 1,7 млн предметів залишаються на тимчасово окупованих територіях під загрозою знищення.

Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, близько 3:40 на територію Луганської області зайшла перша колона російських танків, а українці в багатьох містах прокинулися від атак перших ворожих ракет. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.