Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

На Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття

Published

on



За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».

Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.

«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.

Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.

Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.

Читайте також: На Рівненщині до переліку культурної спадщини внесли вишивку картин із бузком і хусток на чотири кути

За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».

Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».

Фото: Андрій Карауш



Джерело

Continue Reading

Події

В галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»

Published

on


«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.

В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».

Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.

Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
 

 

 
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
 
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.





Джерело

Continue Reading

Події

Два українські фільми стали переможцями Краківського кінофестивалю

Published

on



На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.

Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.

Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.

Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.

Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.

“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”,  заявили журі.

Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.

Читайте також: Український фільм TO DIE TO LIVE увійшов до програми кінофестивалю у Карлових Варах

Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.

Фото: Krakow Film Festival/FB



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.