Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

У Мінкульті розповіли про ключові результати роботи у 2025 році

Published

on



Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.

Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ

«Рік став точкою переходу від реагування до системних рішень. Ми закріпили культуру як елемент національної безпеки. З чіткими правилами, новими фінансовими інструментами й міжнародною підтримкою. У центрі політики Мінкульту – сильні інституції культурної сфери, захист спадщини й люди, які творять культуру сьогодні та творитимуть завтра. У 2026 році зосередимося на масштабуванні цих рішень, посиленні фінансової підтримки та розвитку доступних інструментів для підтримки культури», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань — міністерка культури Тетяна Бережна.

Як зазначається, у 2025 році Міністерство культури України втілило проєкти й рішення, спрямовані на міжнародну підтримку культури, захист культурної спадщини та інституційне посилення галузі. Зокрема, в міністерстві ініціювали Альянс культурної стійкості — міжнародну платформу для підтримки української культури та посилення глобальної культурної безпеки. До Альянсу приєдналися понад 20 країн і міжнародних організацій.

Також створено Український фонд культурної спадщини. Міжнародні партнери вже спрямували на проєкти з відновлення культурної спадщини понад 3 млн євро.

Команда Мінкульту співпрацювала з міжнародними організаціями стосовно захисту: 19 українських об’єктів увійшли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.

Цьогоріч також запустили співпрацю з Польщею: українські та польські фахівці провели пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Республіки Польща в межах міждержавної співпраці у сфері збереження історичної пам’яті.

Кабінет міністрів затвердив Стратегію розвитку культури до 2030 року та Операційний план її реалізації на 2025–2027 роки, сформувавши довгострокову рамку розвитку сфери.

В Україні запустили програму «Власна справа» для креативних індустрій. Уже 155 підприємців креативного сектору отримали гранти на понад 50 млн грн.

Також було розширено можливості для закладів культури, що дозволило їм надавати сучасні послуги та залучати додаткові ресурси на розвиток.

Крім того, в Мінкульті працювали над захистом української мови. Верховна Рада України оновила офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Документ узгодили з міжнародними стандартами та вилучили російську мову зі сфери захисту.

В Україні цьогоріч виробили 50 фільмів, присвячених стійкості українців в умовах протистояння з ворогом під час російсько-української війни та формуванню української національної та громадянської ідентичності.

Уряд схвалив законопроєкт про меценатство, який Міністерство культури України розробило для стимулювання приватної підтримки культури.

У Державному бюджеті на 2026 рік держава збільшила видатки на культуру на 45%.

Тривала робота над підтримкою культурної сфери та митців. Зокрема, 4 млрд грн держава передбачила на реалізацію «Національної програми фінансування української культури».

Під ініційовані Мінкультом санкції потрапили 15 керівників російських музеїв, які відповідальні за привласнення українських музейних цінностей на тимчасово окупованих територіях.

Було забезпечено випуск і безоплатне поширення газет на деокупованих і прифронтових територіях, щоб люди мали доступ до суспільно важливої інформації.

Читайте також: Бережна назвала пріоритети Міністерства культури на наступний рік

Міністерство затвердило порядок та умови страхування життя, здоров’я та працездатності журналістів і працівників медіа. З 14 листопада 2025 року таке страхування діє для тих, хто працює у відрядженнях у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України.

Тривала робота і в напрямках цифровізації, відобудоби та безбар’єрності. Зокрема, Міністерство культури створило платформу CuRe (Culture for Recovery), яка інтегрує культуру в процеси відбудови та відновлення України; запустило три національні цифрові реєстри: базової мережі закладів культури; видавців і розповсюджувачів видавничої продукції, музейного фонду України.

У межах проєкту «Культура без бар’єрів» Мінкульт спільно з компанією ЛУН створив Мапу безбар’єрності закладів культури. До неї вже внесли понад 5 тисяч об’єктів по всій країні.

У межах ініціативи «Інформація без бар’єрів» навчили 60 тисяч фахівців принципів простої мови, а понад тисячу працівників медіа та культурної сфери пройшли спеціалізовані тренінги

У Верховній Раді зареєстрували розроблений Мінкультом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіасервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю».

“2025 рік став для сфери культури продуктивним і результативним. Міністерство культури України ухвалило низку стратегічних рішень та запустило інструменти, які вже працюють на практиці — від міжнародних механізмів підтримки та фінансових програм до цифрових сервісів і безбар’єрних рішень. Багато ініціатив дали перші відчутні результати вже цього року”, – наголосили у Мінкульті.

Читайте також: Мінкульт перейменував Національну музичну академію України імені Чайковського

Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня Міністерство культури ухвалило рішення про перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського – відтепер заклад має назву Національна музична академія України.

Фото: Новинарня



Джерело

Continue Reading

Події

У Козовій на Тернопільщині руїни замку XVI століття перетворили на культурний центр

Published

on


У містечку Козова на Тернопільщині за грантові кошти створили мультифункціональний культурний центр у приміщенні, збудованому на руїнах замку родини Потоцьких XVI століття.

Про це кореспондентці Укрінформу повідомила керівниця громадської організації “Інститут міської культури” Марічка Юрчак.






У Козовій на Тернопільщині руїни замку XVI століття перетворили на культурний центр / Фото надані ГО “Інститут міської культури”

Замок у Козовій був споруджений у XVI столітті родиною Потоцьких. Це була оборонна споруда, яку зруйнувала турецько-татарська орда в 1667 році. На залишках мурів спорудили будівлю, де розташовувалася броварня, згодом фабрика лікерів, а у радянські часи – склад. В останні роки це була закинута будівля. Наша громадська організація вирішила ревіталізувати споруду. Ми отримали малий інфраструктурний грант за програмою ЄС “House of Europe” на €20 тисяч на реалізацію проєкту “Козівський замок – культурний центр Козівської громади”, – зазначила Юрчак.

За її словами, за ці кошти вдалося замінити дах, вікна та двері, залити підлогу та придбати піч для опалення приміщення. Також ₴400 тисяч на ремонт споруди залучив ініціатор проєкту – громадська організація “Інститут міської культури”. Аби відновити занедбане приміщення, ініціатори об’єднали волонтерів і спільно влаштували толоки, щоб прибрати і винести сміття, яке роками залишали у будівлі.

“Ця будівля не є пам’яткою архітектури, вона не внесена в жодні реєстри, але ми дуже поставилися відповідально до цієї культурної спадщини області. Ми нічого не перебудовували і не руйнували. Ми залишили вигляд кам’яної кладки, яка збереглася від замку. А вже добудовані пізніше стіни, які не мають жодної історичної цінності, зашпаклювали”, – зазначила Юрчак.

У 2025 році вдалося закінчити першу чергу відновлення Козівського замку та відкрити простір площею 200 м², де жителі громади зможуть проводити творчі вечори, концерти або ж театральні постановки, організовувати виставки картин. Під час відкриття оновленого козівського замку в артпросторі провели концерт фольк-гурту “ДваТри” та мініярмарок. Подія об’єднала як жителів громади, так і гостей із Тернополя.

Читайте також: Старий замок у КамянціПодільському увійшов до шістки найунікальніших європейських об’єктів

Загальна площа приміщення близько 1000 м². Також тут збереглися старовинні замкові підземелля. Ініціатори проєкту продовжать залучати кошти, аби повністю його відновити і повернути до життя. Зокрема, у планах відкрити хостел, кав’ярню, крамницю крафтової продукції. Це будуть соціальні підприємства, прибуток з яких направлятиметься на розвиток громади. У пивницях замку планують створити музей, який діятиме і як укриття.

Як повідомляв Укрінформ, у Бережанському замку облаштовують імерсивну експозицію у підземеллях.



Джерело

Continue Reading

Події

Disney+ покаже «Трон: Арес» у січні

Published

on




Третій науково-фантастичний фільм франшизи «Трон» вийде на стримінговому сервісі Disney+ вже з 7 січня 2026 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.