Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна під час презентації перших результатів державної ініціативи «Тисячовесна», передає кореспондент Укрінформу.

“2634 заявки – це та кількість заявок, яка прийшла на цей проєкт, та кількість заявок, з якою будуть працювати наші експерти…. Вас особливо, напевно, цікавить, скільки заявок було подано по кожному напрямку. І тут нашим незмінним, найяскравішим чемпіоном є аудіовізуальні шоу та відеоролики на соціальних мережах”, – сказала Бережна.

Презентація перших результатів державної ініціативи «Тисячовесна» / Фото: Данило Антонюк, Геннадій Мінченко

1 / 18

За її словами, за цим напрямком надійшло 554 заявки.

Міністерка зазначила, що загалом автори проєктів запросили близько 15 млрд грн фінансування, що на 480% перевищує бюджет програми. За її словами, найвищий рівень конкуренції зафіксували у сферах неігрового кіно, анімації та дитячого контенту, де обсяг запитуваного фінансування приблизно вдесятеро перевищує наявні можливості програми.

Бережна зауважила, що близько 20% заявників є дебютантами.

“Це сигнал для тих людей, які зараз за кордоном. Про те, що в Україні можна створювати та можна бути успішним…Це гарний сигнал для українців тут, що варто залишатися, творити і бути відповідальним за свою державу”, – сказала міністерка.

За її словами, понад 60% поданих проєктів містять прямі або метафоричні згадки про повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Вона додала, що найменша заявка програми – 1005 гривень, найбільша – 438 454 697 гривень.

Також від одного апліканта було подано 11 заявок на різні напрямки програми.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та Офіс Президента оголосили про запуск програми підтримки культурних ініціатив «Тисячовесна». Ціль ініціативи – збільшити обсяг виробництва українського культурного контенту, зробити його конкурентним у масовому споживанні, забезпечити доступ до авдиторії, посилити присутність українського контенту.

У бюджеті на 2026 рік на програму закладені 4 мільярди гривень. З них 2,6 мільярда гривень заплановані на кінопродукт – ігрові фільми, анімаційні фільми, серіали, неігрові документальні фільми. Інші види контенту – сучасну музику, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво – 1 мільярд гривень, на аудіовізуальні шоу та контент для соціальних мереж – близько 300 мільйонів гривень.

Програма стартувала 3 квітня, прийом заявок тривав до 4 червня, з 10 червня по 21 липня – відбуватиметься експертна оцінка проєктів. На серпень запланована публічна презентація проєктів. Початок фінансування відібраних проєктів передбачений на вересень-грудень 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут 

Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.

У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.

За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.

«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.

Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.

Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.

Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».

Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».

Фото: kyivcity.gov.ua

Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».