Connect with us

Події

Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США

Published

on



Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».

Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.

Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.

Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.

Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.

Читайте також: Фільм «Будинок «Слово». Нескінчений роман» вийшов у прокат англійською

Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».

Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.

Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.

Читайте також: У Києві до 130-річчя Максима Рильського презентували книгу «Люби природу не для себе»

Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.



Джерело

Події

В Україні 11 військових РФ отримали підозру за фактами руйнування та знищення культурних цінностей

Published

on



Про це повідомив Офіс генерального прокурора, передає Укрінформ.

Дії фігурантів кваліфіковані за ст. 438 Кримінального кодексу України – воєнні злочини.

Згідно з даними відомства, на сьогодні в Україні зафіксоване пошкодження або знищення 1990 пам’яток культурної спадщини унаслідок неправомірних дій представників збройних сил Російської Федерації.

Окремо документуються злочини проти культурної спадщини на тимчасово захоплених Росією територіях, де країна-агресорка не лише пошкоджує пам’ятки, а й вилучає та привласнює культурні цінності. Один із таких фактів встановлений у тимчасово окупованому Криму.

За інформацією ОГП, після захоплення півострова російські археологи проводили незаконні розкопки на території пам’ятки національного значення «Городище середньовічного Солхату» у Старому Криму. Роботи здійснювали без дозволів України. Через розкопки культурний шар пам’ятки XIII-XIV століть зазнав часткового руйнування. Під час цих робіт вилучали археологічні цінності – елементи давньої водопровідної системи, полив’яні чаші та фрагменти керамічного посуду. Частину знайдених предметів один з учасників експедицій передав до російського Ермітажу. Надалі РФ включила їх до Державного каталогу власного музейного фонду.

Читайте також: Росія завдала прямих і непрямих збитків українській культурі на $24 мільярдиБережна

Таким чином пам’ятка на окупованій території України зазнала руйнування, а вилучені з неї артефакти Росія фактично оформила як частину власної музейної спадщини. Слідство встановило, що до цього причетні науковий співробітник Ермітажу та представник так званого «Інституту археології Криму російської академії наук». Їм оголосили підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 ККУ – вчинення воєнних злочинів за попередньою змовою групою осіб.

Як повідомляв Укрінформ, на початку серпня Міністерство культури заявляло, що через російські атаки повністю зруйновані 47 об’єктів культурної спадщини, з яких один – національного значення. Ще 1943 об’єкти зазнали пошкоджень.



Джерело

Continue Reading

Події

Репер Каньє Вест виступить з концертами у Росії

Published

on



У російському Санкт-Петербурзі у жовтні відбудуться два концерти американського репера Каньє Веста.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Sky News із посиланням на російську музичну промоутерську компанію SAY Agency.

За інформацією промоутера, концерти заплановані на 10 та 11 жовтня на стадіоні «Газпром-Арена».

SAY Agency, яка є організатором концертів Каньє Веста у Санкт-Петербурзі, опублікувала у Телеграмі тизер майбутніх виступів із фрагментом пісні Веста Runaway, а згодом – афішу концертів.

Як повідомляв Укрінформ, польська влада скасувала запланований на 19 червня в Хожуві концерт Каньє Веста, який зараз виступає під псевдонімом Ye, через його антисемітські й нацистські висловлювання.

У квітні музичний фестиваль Wireless у Великій Британії скасували після того, як Весту відмовили у дозволі на в’їзд до країни.

Читайте також: У Грузії скасували концерт Крістіни Орбакайте

Каньє Вест, який неодноразово висловлював захоплення російським диктатором Володимиром Путіним, у червні 2024 року відвідував Москву.

Фото: Phil Romans – CC BY-SA 2.0



Джерело

Continue Reading

Події

Фільм «Я рідко прокидаюсь мріючи» відзначили нагородою на фестивалі в Локарно

Published

on


Стрічка Ізабель Штевер та Анни Мєлікової “Я рідко прокидаюсь мріючи” отримала премію молодіжного журі “Довкілля – це якість життя” у головному конкурсі LXXIX кінофестивалю в Локарно.

Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.

У центрі сюжету – історія Олі та Олега, молодої української квір-пари. Їхнє кохання опиняється під загрозою, коли гендерний перехід одного з партнерів перетинається з повномасштабним вторгненням росіян.

“Камера спостерігає, як звужуються межі маскулінності й фемінності під тиском війни, і як двоє людей намагаються втримати одне одного і самих себе. Що означає бути чоловіком у країні, яка бореться за власне виживання?”, – зауважили кінознавці.

Історія заснована на реальних подіях із життя друзів сценаристки.

Читайте також: Книга «Мемуари матрьошки» отримала премію KOBZAR Book Award

The Guardian оцінив фільм на 5 зірок із 5 можливих, назвавши його неймовірно добре знятим та унікально складним висловлюванням про систему переконань, що переживає кризу.

Продюсерки фільму – Наталія Лібет та Ольга Брегман (2Brave Productions) у співпраці з компанією Тома Тиквера X-Filme.

Festival del film Locarno тривав у Швейцарії із 5 по 15 серпня. Це один із найстаріших і найпрестижніших кінофестивалів світу, головний конкурс якого традиційно представляє найяскравіші авторські кінороботи з різних країн.

Як повідомляв Укрінформ, на LXXIX кінофестивалі в Локарно відбулася світова прем’єра українсько-польської стрічки “Демони” Наталки Ворожбит, в якій свою останню роль зіграла Руслана Писанка.

Фото: Українська Кіноакадемія



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.