Відбудова
Бережна обговорила з єврокомісаркою Кос захист і відновлення української культурної спадщини
Т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна під час зустрічі у Львові з єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос обговорила захист і відновлення української культурної спадщини, яка щодня зазнає ударів із боку Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКСК.
Робоча поїздка Тетяни Бережної до Львова / Фото: Анастасія Смольєнко. Укрінформ
«Атака на Дніпровський художній музей – чергове нагадування, що українська культура перебуває під прямим прицілом. Станом на вересень 2025 року ми вже евакуювали понад 670 тисяч музейних предметів із прифронтових регіонів. Лише цього року – майже 100 тисяч. Це масштабна робота, яка вимагає чіткої координації та зусиль», – наголосила Бережна.
Очільниця МКСК повідомила, що Україна розпочала вдосконалення законодавства у сфері евакуації культурної спадщини.
Водночас для подолання масштабів втрат і збитків необхідна системна міжнародна підтримка. Саме тому створюється Український фонд культурної спадщини, до роботи в якому запрошені міжнародні партнери.
Зокрема, механізм його функціонування буде представлено у листопаді під час Другої міжнародної конференції «Співпраця заради стійкості» у Копенгагені.
Окремо під час зустрічі сторони обговорили й інші результати Конференції з відновлення України (URC2025), зокрема створення Альянсу культурної стійкості та платформи CuRe.
«Культура має стати одним із пріоритетів майбутньої підтримки з боку ЄС – нарівні з реформами, які ми системно впроваджуємо у сфері. Над цим працюємо разом із партнерами», – наголсила очільниця МКСК.
Також вона висловила вдячність європейським партнерам за системну підтримку у протистоянні збройній російській агресії.
Зокрема, особливо була підкреслена роль ініціативи Team Europe for Cultural Heritage in Ukraine, яка координує зусилля держав-членів ЄС щодо збереження культурної спадщини України.
У МКСК нагадали, що ініціатива була представлена єврокомісаром з питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленном Мікаллефом під час Конференції з питань відновлення України (URC2025), що відбулася в Римі 15 липня 2025 року.
Також у межах візиту Кос взяла участь у відкритті фестивалю «Контрасти 31» у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика. Цьогоріч фестиваль присвячений творчості Валентина Сильвестрова – композитора, чиї твори стали символом пам’яті, віри та надії для України і світу.
Своєю чергою Кос наголосила, що українська культура є джерелом сили і натхнення для всього світу.
«Ваш народ і ваша культура є натхненням для всіх нас. І вони продовжать квітнути у свободі як частина Європейського Союзу. Я пишаюся тим, що Україна – одна з нас. Кожен прояв творчості – це акт опору. Саме тому бути тут з вами сьогодні – це особливе відчуття. Ваша культура – це ваша сила», – додала вона.
Як зауважили у міністерстві, у рамках євроінтеграційного процесу 30 вересня 2025 року Україна спільно з Європейською комісією завершили двосторонні зустрічі в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства на відповідність праву ЄС.
Зокрема, МКСК активно залучалося до скринінгових зустрічей за ключовими напрямами, серед яких права людини, демократія, культурні цінності, безпека, цифрова трансформація та освіта.
«Така діяльність сприяє подальшій гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами та зміцненню ролі культури у розвитку демократичного суспільства», – акцентували у відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини планують запустити восени. Він працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.
Фото: Анастасія Смольєнко
Фото Укрінформу можна купити тут
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
Уряд Нідерландів підтвердив намір продовжити програми Ukraine Partnership Facility (UPF) на 2027 рік із запланованим бюджетом 26,5 млн євро.
Про це за результатом зустрічі із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Нідерландів в Україні Рулофом ван Ейсом повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, передає Укрінформ.
«Обговорили подальшу співпрацю у відновленні української інфраструктури, посиленні стійкості громад та забезпеченні стабільної роботи транспортної галузі. Важливий результат зустрічі — підтвердження продовження програми Ukraine Partnership Facility (UPF) на 2027 рік із запланованим бюджетом 26,5 млн євро від Нідерландів», – йдеться в повідомленні.
За словами Калашника, сторони домовилися опрацювати можливості залучення цього фінансування до спільних українсько-нідерландських проєктів з відновлення та розвитку інфраструктури. Серед пріоритетів — забезпечення безперебійного водо- та теплопостачання, посилення енергетичної незалежності громад.
Окремо обговорили потреби Києва в насосному обладнанні, генераторах та системах накопичення енергії, а також можливості залучення нідерландських виробників до реалізації проєктів тимчасових мостових переходів.
Ще один напрям — розвиток співпраці між портами Одеси та Роттердама. В умовах постійних російських атак на українську портову інфраструктуру така взаємодія важлива для збереження міжнародних логістичних маршрутів. Також міністр запропонував Нідерландам долучитися до Фонду підтримки транспорту України.
Як повідомлялося, Нідерланди передали українським областям дизельні та портативні генератори, силові трансформатори, ізолятори – загалом понад 50 тонн енергетичного обладнання доправлено до Хмельницької, Полтавської, Чернівецької, Дніпропетровської, Чернігівської та Миколаївської областей.
На тлі посилення російських авіаударів по Україні укриття мають вирішальне значення не лише для виживання, а й для підтримки освіти.
Про це в подкасті «Марна війна» порталу Seznam заявив Павел Стібор, директор компанії «Промсталь», яка будує укриття в Україні, передає Укрінформ.
«Ми побудували пілотний проєкт укриття, яке обслуговує початкову школу в Дніпропетровській області поблизу лінії зіткнення з військами Російської Федерації. Нам вдалося створити середовище для дітей, щоб вони могли безпечно ходити до школи щодня», – розповів Стібор.
Це підземний клас, де 120 дітей та викладачі можуть сховатися у разі повітряних атак. Наразі діти проводять більшу частину часу під землею, визнав директор.
Він зазначив, що, будуючи медичні заклади, укриття для шкіл та лікарень, компанія дає українському суспільству можливість бодай якось нормально функціонувати в складних умовах.
Стібор додав, що загроза є не лише для мешканців, а й тих, хто укриття будує. Будівництво в таких умовах досить складне, але приклад чеської компанії показує, що це можливо.
«Для нас, безумовно, пріоритетом є те, щоб усі люди, які працюють з нами на будівельному майданчику, поверталися додому здоровими. Я не хочу, щоб хтось із наших працівників віддав своє життя за чиїсь амбіції. Водночас ми повинні забезпечити належну якість виконаної роботи та дотримання технологічних процедур… Щоб мінімізувати ризики, ми намагаємося проводити якомога менше часу на будівельному майданчику. Ми маємо змогу використовувати принципи модульності. Ми транспортуємо сталеві конструкції до України з нашого заводу в Єсенику», – розповів Стібор.
Однак не всі матеріали ввозять із Чеської Республіки, будівельники використовують і місцевий матеріал. У цьому контексті директор згадав про атаки на супермаркети будматеріалів. Він поскаржився, що про це не так багато розповідають у чеських ЗМІ.
Директор «Промсталі» також пояснив, чому його компанія будує укриття в Україні.
«Відбудова України, яка вже триває і в якій ми беремо участь, – це не лише питання бізнесу. Моя родина має коріння в західній Україні, тому для нас це частково також допомога країні, де наші предки жили кілька поколінь», – сказав Стібор.
Як повідомлялось, у проєкті державного бюджету на 2027 рік на будівництво укриттів передбачено 3,7 млрд грн, Міністерство освіти і науки шукає можливості збільшити цю суму. Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
-
Усі новини1 тиждень agoукраїнок силою «викинули» з готелю у Молдові (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Усі новини7 днів ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Війна1 тиждень agoБійці ССО перерізали один із маршрутів просочування росіян на Донецькому напрямку
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині