Connect with us

Політика

Безсмертний: Стара система безпеки зруйнована, формуються нові союзи, в центрі

Published

on



Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав український політик і дипломат Роман Безсмертний.

«Україна сьогодні має 21 двосторонню угоду з партнерами у сфері безпеки й оборони. Це свідчить про те, що стара система безпеки більше не працює. Ми входимо в епоху нових, горизонтальних альянсів замість бюрократизованих багатосторонніх блоків», – зазначив Безсмертний.

За його словами, нещодавні події, зокрема візит президента Франції Еммануеля Макрона до Великої Британії та підписання безпекових угод між Парижем і Лондоном, а також Лондоном і Берліном, стали ознаками глибинної геополітичної трансформації.

«Ці союзи – не просто дипломатичні жести. Це нова стратегічна конфігурація. Макрон іде на координацію ядерних стратегій з Британією – це відлуння Антанти. А союз Берліна й Лондона – це вже справжня геополітична новація, якщо згадати історичне суперництво між Антантою і «віссю» Рим-Берлін-Токіо», – наголосив дипломат.

Він нагадав, що ще у 2021 році тодішня міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс попереджала: світова безпекова система майбутнього буде лабільною, мозаїчною, із поєднанням двосторонніх і багатосторонніх форматів.

«Це можуть бути двосторонні чи чотиристоронні союзи (на кшталт Міжмор’я), оборонні ініціативи, як AUKUS або “Рамштайн”, і навіть життєздатне НАТО. Усі ці структури стають частинами єдиного поля безпеки», – зазначив Безсмертний.

Він також послався на нещодавню публікацію колишнього прем’єра Великої Британії Ріші Сунака в The Wall Street Journal, де той окреслює майбутнє як «демальянси XXI століття» – систему, в якій безпека базується на швидких і прагматичних двосторонніх або тристоронніх зв’язках, як це було у XIX столітті.

Читайте також: Кремль нервує через тиск на російські медіа у Європі – розвідка

«Паралелі з епохою династичних союзів і політичного реалізму більше не виглядають анахронізмом. Вони знову стають робочими інструментами», – зазначив дипломат.

На думку Безсмертного, попереду у світу – роздоріжжя: або цивілізоване реформування системи безпеки, або новий цикл великих воєн, які вже будуть не регіональними, а континентальними чи глобальними.

«Можливі два сценарії. Або світ і надалі обиратиме таких, як Трамп, Фіцо чи Орбан – і тоді авторитаризм отримає реванш. Або до влади прийдуть нові політики – демократичні, прагматичні, рішучі. Такі, як Мерц чи Мелоні. У цьому випадку можливе формування справжньої коаліції свободи», – підкреслив він.

Безсмертний також окреслив можливу послідовність геополітичних рішень у новій системі: спершу – приборкання режиму в Ірані, далі – стратегічна поразка Кремля, а потім – протистояння Китаю як головному виклику майбутнього.

Читайте також: Безпека Європи та України взаємопов’язана – Кошта

Окремо він наголосив на рольових змінах України в системі європейської безпеки.

«Збройні сили України – це не армія для парадів. Це боєздатна, навчена, мотивована сила. Вона вже отримала визнання – і в США, і в Європі. І саме тому українська армія може стати основою об’єднаних, багатонаціональних сил майбутньої Європи», – заявив Безсмертний.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що військові планувальники Коаліції охочих вже перебувають у фінальній стадії розробки всіх чотирьох компонентів підтримки України, серед них – зміцнення українських можливостей та «наземний компонент».



Джерело

Політика

Другий і третій переговорні кластери про вступ до ЄС можуть бути відкриті 13 жовтня

Published

on



«Є домовленості з угорською стороною, що ми зможемо рухатися з відкриттям наших переговорних кластерів (другого і третього). Це може відбутися вже 13 жовтня, тобто наступного дня після ухвалення відповідного закону (№16119) як ми сподіваємося», – поінформував він.

Ченцов підкреслив, що 13 жовтня запланована міжурядова конференція України та Угорщини, тому закон необхідно ухвалити якнайшвидше.

За його словами, з угорськими партнерами є домовленість про необхідність ухвалення закону найближчим часом, однак про підписання Президентом поки не йшлося.

Він висловив сподівання, що підписання главою держави такого важливого для євроінтеграції закону не займе багато часу.

«Я вважаю, що нам вдалося збалансувати цей законопроєкт. З одного боку ухвалення законопроєкту дозволить нам виконати наші домовленості по нацменшинах, і це не лише Угорщина, а й сусідні з нами держави, які проявляють інтерес до цього питання», – додав віцепремʼєр.

Читайте також: Комітет ВР рекомендував ухвалити закон про освіту мовами нацменшин

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що ініціатива має врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і виконати важливу частину євроінтеграційних зобов’язань.

За словами Голови ВР Руслана Стефанчука, Верховна Рада планує 12 жовтня розпочати роботу та розглянути низку важливих законопроєктів, зокрема пов’язаних із євроінтеграцією та розблокуванням переговорних кластерів з ЄС.



Джерело

Continue Reading

Політика

Комітет ВР рекомендував ухвалити закон про освіту мовами нацменшин

Published

on



Комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому проєкт закону щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України.

Як передає Укрінформ, законодавча ініціатива була підтримана одноголосно депутатами-членами Комітету.

«Цей законопроєкт розроблений для впорядкування діяльності класів та осіб, які навчаються мовами національних меншин або корінних народів. Законопроєкт збалансований і пропрацьований разом з урядом. Він також погоджений з нашими партнерами», – зазначив голова Комітету Сергій Бабак.

За його словами, документ прописаний таким чином, щоб забезпечити національні інтереси України і водночас дати право розвиватися національним меншинам.

Очікується, що парламент винесе законопроєкт на голосування 12 жовтня.

Законодавча ініціатива сприятиме розблокування Угорщиною відкриття двох переговорних кластерів для вступу у ЄС.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Політика

Угорщина цього тижня може зняти вето щодо нового етапу переговорів України з ЄС

Published

on



Очікується, що цього тижня Угорщина зніме своє вето щодо технічного етапу процесу вступу України до ЄС.

Про це повідомляє FT із посиланням на двох чиновників, передає Укрінформ.

За словами співрозмовників, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати надсилання Україні та Молдові листів щодо можливого відкриття наступних двох переговорних кластерів під час робочих зустрічей цього тижня. Йдеться про кластери, що охоплюють питання внутрішнього ринку та конкурентоспроможності.

За словами чиновників, це процедурний, але символічно важливий крок уперед.

Водночас остаточна політична підтримка Угорщиною відкриття цих кластерів залежатиме від того, чи ухвалить Верховна Рада 12 жовтня закон про розширення освітніх прав національних меншин. Права угорської меншини в Україні вже давно є одним із ключових питань для Будапешта. Законопроєкт розробили з урахуванням пропозицій та зауважень угорської сторони.

Ухвалення законопроєкту дозволить розпочати офіційний політичний процес щодо відкриття переговорів ще до саміту лідерів ЄС у Брюсселі, який відбудеться за десять днів, зазначили чиновники.

«Шлях України до вступу набуває чітких обрисів, із дотриманням процесу та реалізму», – підкреслив чиновник ЄС, ознайомлений із перебігом переговорів із Будапештом.

Якщо щодо цих двох кластерів буде досягнуто згоди, незавершеними залишаться лише два — щодо «зеленої» політики, сільського господарства та згуртованості. Європейська комісія сподівається до кінця року досягти домовленостей щодо них як з Україною, так і з Молдовою.

Усі 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів, потребують одностайного схвалення 27 державами-членами ЄС для їхнього закриття після того, як Єврокомісія визнає, що законодавство країни-кандидата відповідає стандартам ЄС.

Ще два розділи, що стосуються інституційної інтеграції нового члена до ЄС та вирішення залишкових питань, розглядаються на заключному етапі переговорів про вступ.

Читайте також: Вступ України в ЄС: Кос сподівається на відкриття наступного тижня ще двох кластерів

Країни ЄС домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо кластерів «Основи» та «Зовнішні відносини» відповідно у червні та липні.

Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України». Голова Освітнього комітету ВР Сергій Бабак зазначав, що це питання давно перебуває не лише в освітній, а й у переговорній площині з Європейським Союзом, оскільки захист прав національних меншин є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС», а виконання відповідного Плану заходів – однією з умов подальшого просування України в переговорах про членство в ЄС.

Фото: pixabay.com



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.