Події
Біля Галича археологи виявили залишки дороги часів Княжої доби
Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.
Про це кореспонденту Укрінформу розповів молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич» Андрій Фіголь.
«Ми виявили залишки старої дороги. Вона пошкоджена, є фрагменти річкової гальки. Дорога вимощена через сад до гори, на якій стоїть Храм Святого Пантелеймона, приблизно у 12-13 столітті, часи Княжої доби», – зазначив Фіголь.
За його словами, фрагменти дороги мають ширину близько 1,2 – 1,3 м. Не виключено, що дорога могла бути частково зруйнована через зсуви ґрунту.
Також повідомляється, що на давньому шляху вже знайшли середньовічну підкову та фрагменти кераміки.
«Це фрагменти керамічного посуду Княжої доби, 12-13 століття. Типова кераміка того часу із залишками піску», – зазначив Фіголь.
На переконання ученого секретаря Національного заповідника «Давній Галич», кандидата історичних наук Андрія Стасюка, ця знахідка може стати ще однією туристичною принадою в Галичі.
«Ця дорога, ймовірно, з’єднувала Храм святого Пантелеймона із середньовічною пристанню Давнього Галича, де нині стоїть сучасне місто. Якщо вдасться її законсервувати, то вона може стати елементом просторового експонування. Адже не всюди в Україні можна побачити дорогу, яка була вимощена 800 чи 600 років тому. Водночас, ця знахідка є підтвердженням різних гіпотез про комунікаційні шляхи Давнього Галича, бо зараз на цьому місці немає навіть стежки», – зауважив Стасюк.
Він додав, що ця знахідка дає уявлення про те, як ділянки середньовічного Галича були з’єднані між собою.
Нині науковці планують продовжити розкопки, аби з’ясувати довжину дороги і її призначення.
Церква Святого Пантелеймона — єдиний і найстаріший із храмів Галицького, а пізніше і Галицько-Волинського князівства, що зберігся до сьогодні і представляє галицьку школу архітектури княжого періоду. Пам’ятка архітектури національного значення. Збудована наприкінці 1180-х -1194 років князем Володимиром Ярославичем як православна церква.
Як повідомляло агентство, раніше біля Галича археологи знайшли глиняні фігурки епохи «раннього заліза».
Фото надав Андрій Фіголь, відділ археології НЗ Давній Галич
Події
Організатори Євробачення пропонують суттєво змінити правила голосування
Європейська мовна спілка (EBU) пропонує внести суттєві зміни в правила голосування за учасників пісенного конкурсу Євробачення.
Про це повідомляє BBC, передає Укрінформ.
Згідно з чинною системою голосування, глядачі можуть голосувати до 10 разів за свого улюбленого виконавця телефоном, текстовим повідомленням або онлайн.
У своєму листі до мовників країн-членів, EBU запропонувала повністю перенести голосування в онлайн і змусити глядачів обирати лише трьох найкращих виконавців, замість того, щоб мати можливість голосувати по кілька разів за одного учасника.
EBU вважає, що «політично вмотивоване голосування стало постійним явищем, що у багатьох викликає глибоке занепокоєння».
Зазначається, що правила голосування на Євробаченні перебувають під пильною увагою відтоді, як ізраїльський уряд заохочував шанувальників віддавати по декілька голосів за учасника його країни у 2025 році.
Пісня Юваль Рафаель «New Day Will Rise» посіла 15-е місце серед журі конкурсу, але випередила всіх інших учасників у публічному голосуванні, набравши 297 балів.
Зрештою, Рафаель посіла загальне друге місце у підсумку.
Низка мовників вказали на той факт, що офіційні акаунти в соціальних мережах, пов’язані з урядом Ізраїлю, включаючи акаунт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, просили людей проголосувати за Рафаель 20 разів, що є максимально дозволеною кількістю.
У відповідь EBU змінила правила голосування на 2026 рік, зменшивши максимальну кількість голосів до 10.
Крім цього, організатори Євробачення напередодні конкурсу торік винесли офіційне попередження ізраїльському мовнику KAN після того, як його учасник опублікував відео, в яких закликав своїх прихильників «голосувати 10 разів за Ізраїль».
Як повідомляв Укрінформ, Європейська мовна спілка (EBU) запровадила низку змін у правилах міжнародного телевізійного пісенного конкурсу.
Фото: Andres Putting & Thomas Hanses/eurovision.tv
Події
До фіналу конкурсу «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів
До фіналу національної культурної ініціативи «Тисячовесна» дійшли 1227 проєктів.
Як передає Укрінформ, про це Президент Володимир Зеленський повідомив в Івано-Франківську, де триває третій етап цієї державної програми підтримки культури.
«Сьогодні в Івано-Франківську відбувається фінальний етап відбору національної ініціативи «Тисячовесна». 1227 проєктів дійшли до фіналу. Суперцифра. І ця цифра доводить, що все наше українське мистецтво може стати ще більшою силою», – сказав Зеленський.
На його думку, результати першої «Тисячовесни» будуть дуже важливими.
«Які саме проєкти будуть створені за державної підтримки, яку оцінку їм дасть український глядач, слухач, усі наші люди, для яких «Тисячовесна». Чи будуть цікавитися цим українці загалом, чи стане це сильним голосом України у світі. Це для нас дуже важливо, особливо в час війни», – наголосив Президент.

Він запевнив, що не сумнівається в успіху ініціативи, і додав, що рівно за рік будуть не лише підведені сухі статистичні підсумки першої «Тисячовесни» вже у втілених проєктах, а «будемо говорити про перемоги нашого кіно, анімації, театру, музики, всього нашого українського мистецтва, якому точно бути».
Зеленський також зауважив, що ініціатива «Тисячовесна» триватиме і в наступні роки.
«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.
![]()
«Тисячовесна» – день другий / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ
1 / 13
Як повідомляв Укрінформ, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд грн. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
«Підкреслю ще раз, держава буде проводити «Тисячовесну» щороку, буде підтримувати культуру щороку і щороку це буде зростати новими категоріями, новими категоріями учасників, новими бюджетами для реалізації. Впевнений у цьому», – зазначив Президент.
12 серпня в Івано-Франківську розпочався третій етап державної програми підтримки культури «Тисячовесна». Впродовж чотирьох днів автори з усієї України публічно презентуватимуть свої проєкти у семи напрямах, а 16 серпня оголосять переможців, які отримають фінансування на реалізацію своїх ідей.
Більше наших фото можна купити тут
Події
На Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
У Вінницькій області до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини внесено ще дев’ять елементів.
Про це повідомляє Вінницька обласна рада, передає Укрінформ.
Як зазначається, рішення ухвалила експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини.
Зокрема, до переліку увійшли плетіння шлейки у селі Сальник (Калинівська територіальна громада) та традиція випікання «Січеного-крученого короваю» (село Бережанка, Ободівська територіальна громада).
До обласного переліку також внесені традиція приготування та споживання «Малисника з кукурудзяного борошна», відтворення традиції виготовлення іграшки-оберега «Коник» (село Грабарівка, Студенянська територіальна громада), традиція спільного випасання корів – «череда» у селі Самгородок (Самгородоцька територіальна громада), народний побутовий танець «Ганка» (село Плоске, Вендичанська територіальна громада).
До переліку ввійшли ще три кулінарні традиції: випікання чеського печива (село Миколаївка, Самгородоцька територіальна громада), випікання пиріжків із гречаною кашею до холодцю (Літинська територіальна громада), приготування страви «Бараболяна кишка по-марʼянівськи» (Гайсинська територіальна громада).
Як повідомлялось, у грудні 2025 року на Вінниччині експертна рада внесла до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини ще шість елементів, серед яких, зокрема, побутування хустки на Вінниччині, обряд «Обертіння», традиційна страва «Гречані пампушки і приготування калинового варення, а також культура приготування старовинної страви «шпундра» і технологія приготування традиційної обрядової страви Павлівська квасоля.
Фото: Вінницька обласна рада
-
Суспільство1 тиждень agoРФ атакує Одесу з метою помсти, але в руйнуваннях винна українська ППО: суперечливі наративи російської пропаганди
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Війна1 тиждень agoОзнак підготовки Росії до наступу на Чернігівщині наразі немає
-
Відбудова6 днів agoНа Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок біля острова Тенерифе — рибу чорний диявол помітили біля узбережжя
-
Відбудова7 днів agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoЗеленський провів засідання РНБО щодо планів стійкості
-
Усі новини5 днів agoПереселенці з Херсонщини купили хату в селі за $1700: що там зараз (фото)
