Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.

Коли не буде води

За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.

Адреси відключень

Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами: 

• Академіка Корольова, 96–122;
• Архітекторська, 14–24;
• Сім’ї Глодан, 41–63; 
• Євгена Чикаленка, 73–87.

У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.

Куди звертатися

У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”: 

• 0-800-307-505
• 705-55-05
• 068-905-55-05
• 066-905-55-05 
• 093-170-01-55

Бювети в Одесі

В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.

• сквер Мечникова,
• сквер Михайлівський,
• пр. Небесної Сотні, 14,
• вул. Дальницька, 25,
• вул. М. Говорова,
• вул. Просвіти, 1-Д,
• вул. Геранієва,
• вул. Кримська,
• вул. Героїв оборони
• сквер Прохоровський,
• вул. І. Рабіна,
• вул. Інглезі
• пр. Лесі Українки, 33,
• пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
• 6 ст. В. Фонтану,
• вул. Космонавтів,
• сквер Старобазарний.

Тариф на воду

У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.

Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме: 

• Водопостачання — 50,96 грн;
• Водовідведення — 42,69 грн; 
• Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.

Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.

Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Удари по логістиці

Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.

“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.

Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.

Тиск на Росію

Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.

“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.

Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.

Південь під ударом

Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.

“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.

Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.

Роль штучного інтелекту

Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.

“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.

За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.

Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.

Удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий аналітик Денис Попович, передає Новини.LIVE.

Найкоротший шлях до Криму

На думку військового аналітика Дениса Поповича, пошкодження мосту створює для російських військ додаткові труднощі. Він зазначає, що після попереднього удару окупантам уже довелося змінювати маршрути постачання. Через це техніка та вантажі змушені долати більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів.

“Це найкоротший шлях до Криму з тимчасово окупованих територій Українського Причорномор’я і Приазов’я. Після попереднього удару транспорт уже був переправлений по більшому радіусу через Армянськ і Чаплинку. Це додає щонайменше 50–100 кілометрів до маршруту”, — пояснив Попович.

Логістичні проблеми

Аналітик звертає увагу, що додаткові кілометри можуть мати серйозне значення для окупаційних військ. За його словами, довші маршрути означають більші витрати пального та навантаження на систему постачання. Крім того, окремі альтернативні шляхи проходять ближче до районів, де можуть діяти українські засоби ураження.

“В умовах дефіциту пального це матиме значення, тому що витрачається більше ресурсів. Чаплинка знаходиться ближче до зони ударів, тому там виникають додаткові ризики для постачання. Значення цього удару полягає в тому, що логістичне плече подовжується і логістичних труднощів стає ще більше”, — зазначив Попович.

За словами експерта, через Чонгар традиційно проходив значний транспортний потік до Криму. Саме тому будь-які пошкодження цієї переправи можуть впливати на швидкість і зручність перекидання вантажів між окупованими територіями та півостровом.

Удар по мосту

Чонгарський міст є одним із ключових шляхів, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. Саме через нього російські війська роками перекидали техніку, боєприпаси та особовий склад. Через стратегічне значення переправа неодноразово ставала ціллю ударів під час повномасштабної війни.

Російські окупанти 7 червня тимчасово зупинили рух через встановлений ними “пункт пропуску “Джанкой”. Незаконна влада заявила про удар ЗСУ по мосту в районі Чонгара на ТОТ Херсонщини. Нові пошкодження міст отримав у ніч на 9 червня. Однак офіційного підтве наслідків ще немає.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.