Відбудова
Британія готова інвестувати у проєкти з відбудови України
Британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій за підсумком зустрічі першої заступниці міністра розвитку громад та територій України Альони Шкрум з представниками британського уряду та бізнесу, передає Укрінформ.
Наголошується, що в ході робочого візиту до Великої Британії перша заступниця міністра зустрілася з державним міністром у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Стівеном Дауті, міністром послуг, малого бізнесу та експорту Гаретом Томасом та міністром авіації, морського транспорту та безпеки Мейк Кейном.
«Велика підтримка з боку Великої Британії та готовність далі налагоджувати співпрацю для підтримки відбудови. Дуже вдячні за це. Британські бізнеси готові долучатись до наших проєктів та інвестувати в Україну вже зараз. Про це зокрема говорили під час зустрічі з понад 25 найбільшими інвестиційними фондами й корпораціями, представленими на Лондонській фондовій біржі», – зазначила Шкрум.
За її словами, під час зустрічі йшлося про інвестиції у проєкти з відбудови, транспорту та інфраструктури.
Увага також була приділена обговоренню питання страхування від воєнних ризиків. Британія допомогла зі страхуванням воєнних ризиків для кораблів, що заходять у порти Великої Одеси та інші українські порти.
Окремо Шкрум провела зустріч з урядовим уповноваженим з питань торгівлі з Україною Алексом Собелем та британськими депутатами. З ними обговорення було сфокусоване на залученні британського бізнесу до програм з відновлення інфраструктури та державно-приватного партнерства.
Як повідомлялося, Британія виділяє 25 млн фунтів стерлінгів на запуск програми SPIRIT з метою підтримки інклюзивного та сталого соціального відновлення в Україні.
Фото: mindev.gov.ua
У НАК “Нафтогаз України” відбулася зустріч із технічною робочою групою щодо наслідків російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова правління компанії Сергій Корецький у Фейсбуці.
“Разом із заступником посла ЄС Гедімінасом Навіцкасом зустрілись з технічною робочою групою. Спільно з керівництвом Укртранснафти детально поінформували партнерів про наслідки російської атаки на інфраструктуру нафтопроводу “Дружба”. Розповіли про поточний стан справ, а також презентували системний план відбудови. Намітили наступні спільні дії”, – написав Корецький.
Він зазначив, що Нафтогаз цінує пропозицію ЄС щодо фінансової та технічної допомоги з відбудови інфраструктурних активів перекачувальної станції Броди відповідно до кращих європейських інженерних та безпекових норм та протидії повторним терористичним атакам.
Як повідомлялося, Євросоюз запропонував Україні сприяння та фінансування для пришвидшення ремонтних робіт на нафтогоні «Дружба» на фоні позиції Угорщини, яка продовжує блокувати кредит ЄС для України та пакет санкцій проти РФ, пов’язуючи ці питання з відновленням транзиту нафти.
Росіяни 27 січня вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Внаслідок пошкоджень зупинився транзит російської нафти по нафтопроводу “Дружба”. За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, внаслідок пожежі була пошкоджена велика частина внутрішнього обладнання нафтопроводу.
Фото: Нафтогаз
“Процес компенсації починається з Реєстру збитків для України – першого компонента Міжнародного компенсаційного механізму для України, створеного під егідою Ради Європи. Реєстр уже функціонує. Відкрито 16 категорій. Уже подано понад 130 000 заяв, і десятки тисяч із них перевірено на відповідність критеріям та внесено до Реєстру”, – сказав він.
Він також зазначив, що “другим компонентом стане майбутня Компенсаційна комісія, яку також створять під егідою Ради Європи. Конвенцію про її створення вже підписали 35 держав і Європейський Союз. Після набуття чинності Конвенції та початку роботи нової установи, заяви, зареєстровані в Реєстрі, будуть передані до Комісії для прийняття рішень, а сам Реєстр стане основою, на якій вона функціонуватиме. Комісія працюватиме через групи незалежних комісарів, які розглядатимуть заяви, оцінюватимуть докази, визначатимуть, чи дотримано правових критеріїв, і ухвалюватимуть рішення щодо розміру компенсації, якщо це доречно. Водночас не кожна заява обов’язково призведе до виплати компенсації”.
Ключковський пояснив, що заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
“Наприклад, якщо шкоду не можна пов’язати з агресією РФ проти України, якщо заява виходить за межі мандату Реєстру або майбутньої Комісії, якщо вона взагалі не підлягає компенсації за міжнародним правом, або якщо бракує підтверджуючих доказів. Саме тому важливо подавати заяви ретельно та з максимальною кількістю відповідної інформації й доказів”, – сказав він.
Ключковський наголосив, що “загальний принцип міжнародного права чіткий: Російська Федерація повинна виплатити відшкодування за збитки, завдані її агресією проти України. Цей принцип прямо закріплений у тексті Конвенції про створення Комісії. І хоча джерелом фінансування має бути Росія, конкретні механізми фінансування компенсацій ще мають визначити держави-учасниці в межах ширшої роботи над міжнародним компенсаційним механізмом”.
За його словами, Комісія почне розгляд заяв після запуску своєї роботи.
“Уже досягнуто значного прогресу. Конвенцію підписано, розпочався процес ратифікації. Після набуття чинності та формування керівних органів Комісія розпочне діяльність. Важливо, що Реєстр разом із експертизою Секретаріату та технічними системами стане основою для швидкого запуску роботи Комісії. Масштаб шкоди, завданої війною проти України, є безпрецедентним, і кількість заяв уже дуже велика”, – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, до Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну.
Ще чотири нові протирадіаційні укриття запрацювали в українських школах.
Про це у Фейсбуці повідомляє Міністерство освіти та науки, передає Укрінформ.
“Безпечні простори збудовано в закладах освіти Сумської, Запорізької, Житомирської та Дніпропетровської областей. Завдяки цьому ще понад 1 000 дітей повернулися до якісного та безпечного очного навчання. Фінансування реалізовано через державну фандрейзингову платформу United24″, – йдеться у повідомленні.
У міністерстві висловили вдячність уряду Литви та Lithuanian Fund for the Development Cooperation and Humanitarian Aid за підтримку відновлення безпечного очного навчання для українських дітей.
Як повідомляв Укрінформ, у свічні МОН розпочало прийом заявок від закладів освіти на будівництво укриттів. В держбюджеті на це передбачено 5 млрд грн.
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoУ Херсоні відкрили документи щодо привласнення коштів на ремонті міської лікарні Анонси
-
Події1 тиждень agoІталійський уряд не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале
-
Одеса1 тиждень agoБратчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
-
Політика1 тиждень agoПитання про поступки у війні слід ставити Росії, а не Україні
-
Політика1 тиждень agoПрезидентка Бундестагу вшанувала пам’ять полеглих захисників України біля Стіни пам’яті у Києві
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі значно зросте вартість послуг у міських туалетах