Відбудова
Британія готова інвестувати у проєкти з відбудови України
Британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій за підсумком зустрічі першої заступниці міністра розвитку громад та територій України Альони Шкрум з представниками британського уряду та бізнесу, передає Укрінформ.
Наголошується, що в ході робочого візиту до Великої Британії перша заступниця міністра зустрілася з державним міністром у справах Європи, Північної Америки та заморських територій Стівеном Дауті, міністром послуг, малого бізнесу та експорту Гаретом Томасом та міністром авіації, морського транспорту та безпеки Мейк Кейном.
«Велика підтримка з боку Великої Британії та готовність далі налагоджувати співпрацю для підтримки відбудови. Дуже вдячні за це. Британські бізнеси готові долучатись до наших проєктів та інвестувати в Україну вже зараз. Про це зокрема говорили під час зустрічі з понад 25 найбільшими інвестиційними фондами й корпораціями, представленими на Лондонській фондовій біржі», – зазначила Шкрум.
За її словами, під час зустрічі йшлося про інвестиції у проєкти з відбудови, транспорту та інфраструктури.
Увага також була приділена обговоренню питання страхування від воєнних ризиків. Британія допомогла зі страхуванням воєнних ризиків для кораблів, що заходять у порти Великої Одеси та інші українські порти.
Окремо Шкрум провела зустріч з урядовим уповноваженим з питань торгівлі з Україною Алексом Собелем та британськими депутатами. З ними обговорення було сфокусоване на залученні британського бізнесу до програм з відновлення інфраструктури та державно-приватного партнерства.
Як повідомлялося, Британія виділяє 25 млн фунтів стерлінгів на запуск програми SPIRIT з метою підтримки інклюзивного та сталого соціального відновлення в Україні.
Фото: mindev.gov.ua
Відбудова України не здійснюватиметься за класичною моделлю, вона фактично стане «створенням країни заново». Екологічне відновлення буде її першочерговою складовою.
Про це в коментарі Укрінформу сказав голова Асоціації управління відходами та виробників енергії з відходів Туреччини (TAYED) Алі Різа Онер.
“Те, що відбувається в Україні, – це не класична відбудова, а фактично створення країни заново. Тому на першому етапі життєво важливо правильно визначити екологічні пріоритети. Я розглядаю цей процес у п’яти ключових напрямках”, – сказав Онер.
По-перше, забезпечення безпеки територій. Без очищення від мін, нерозірваних боєприпасів і небезпечних хімічних залишків жодні інфраструктурні проєкти не зможуть розвиватися належним чином.
По-друге, управління руїнами та військовими відходами. Це не лише бетон і метал – серед них є токсичні речовини, залишки пального та азбест. Безконтрольне поводження з такими відходами може призвести до нової екологічної катастрофи.
По-третє, відновлення систем чистої води та каналізації, оскільки питна вода – критично важлива для здоров’я населення.
По-четверте, оцінка та картування рівня забруднення ґрунтів і вод, адже без точних даних неможливо знайти правильні рішення.
По-п’яте, найважливіше: Україна не повинна просто відтворювати стару систему, а має будувати нову – сучасну, екологічну та відповідну європейським стандартам.
Експерт наголосив на готовності турецьких компаній як ділитися досвідом, так і брати участь у проєктах з відновлення.
“Досвід Туреччини в інфраструктурі, управлінні відходами, муніципальних системах і швидкому запуску проєктів на місцях є великою перевагою. Вони можуть активно співпрацювати з українськими компаніями та міжнародними фінансово-технологічними структурами”, – зазначив турецький експерт.
Він запевнив, що в цьому процесі Туреччина виступатиме не просто як виконавець, а як партнер, що пропонує рішення.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 6,4 трлн грн.
Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Законодавчу ініціативу № 0371 підтримали в цілому 283 народних депутатів, передає Укрінформ.
Предметом регулювання Конвенції є створення та функціонування Міжнародної компенсаційної комісії для України як другого компонента міжнародного компенсаційного механізму відшкодування збитків, втрат та шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України.
Першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму є Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих від 24 лютого 2022 року
Комісія буде незалежним адміністративним органом в інституційних рамках Ради Європи, який прийматиме рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими РФ в Україні або проти України.
Очікується, що ухвалення ініціатив дозволить завершити всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Конвенцією чинності після виконання вимог, передбачених Конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, на вебпорталі «Дія» з 29 квітня можна подати заяви до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України, у п’яти нових категоріях, які стосуються пошкодження інфраструктури, а також знищення чи втрати активів.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль обговорив із представниками однієї із державних енергетичних компаній відновлення об’єктів після російських атак, накопичення енергоресурсів та розбудову захисту.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.
“Детально пройшлися по кожному об’єкту, пошкодженому внаслідок російських атак. Важливо, щоб строки відновлення й планові ремонти були дотримані в межах встановлених графіків. Проаналізували забезпеченість необхідним для цього обладнанням”, – написав Шмигаль.
Він зауважив, що для забезпечення ресурсів для відновлення та накопичення резервів опрацьовуються всі можливі варіанти: від швидких закупівель через Фонд підтримки енергетики до залучення виведеного з експлуатації обладнання партнерів.
Окремо сторони обговорили накопичення енергоресурсів до зими.
“Окремий пріоритет – захист. Оцінили стан по кожному об’єкту. Визначили рішення, які дозволяють посилити захист і пришвидшити його будівництво до початку осінньо-зимового періоду. Очікую на їх швидку реалізацію”, – наголосив Шмигаль.
Крім того, сторони обговорили стратегію розвитку генеруючих потужностей компанії: залучення інвестицій у газову генерацію, СЕС та системи зберігання енергії.
Як повідомлялося, Європейський інвестиційний банк надасть €350 тисяч технічної допомоги для розробки стратегії декарбонізації ПАТ «Центренерго».
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова7 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
-
Війна6 днів agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу