Війна
Буданов звинуватив розслідування УП у зриві збройових контрактів України
Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов заявив, що Україна втратила низку контрактів на закупівлю озброєнь за кордоном після публікації журналістського розслідування “Української правди”. Причому через розголос повернутися до угод із контрагентами неможливо.
Буданов прокоментував розслідування під назвою “Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує”, у якому підконтрольне ГУР підприємство “Спецтехноекспорт” фігурувало в контексті підозр у корупційних закупівлях.
Кирило Буданов про розслідування в “Українській правді” (дивитися з 36:00)
За його словами, ця публікація мала дискредитаційний характер і завдала шкоди оборонним можливостям країни.
“Я можу прямо це пояснити фактами. Так, зрештою, а знайшли все те, про що він написав? Якщо знайшли, то де воно і кого притягли до відповідальності? Чи, можливо, все ж таки було зроблено з якоюсь іншою метою?” — розповів Буданов в інтерв’ю “Мосейчук+”.
Буданов наголосив, що в питаннях міжнародної торгівлі зброєю не існує фіксованих цін, оскільки на ринку озброєнь існують різні механізми, за якими її постачають різним замовникам.
Послаблення позицій Буданова. Навіщо Міноборони забирає “Спецтехноекспорт” із підпорядкування ГУР
“Взагалі немає ціни. Ви будете здивовані. Ви, якщо поставите запитання, скільки коштує — не для нас, а взагалі, — БМП-1 або танк Leopard, ви дізнаєтеся, що для кожної країни ціна різна. І одній країні озброєння продають, а другій не продають і ніколи не дозволять це зробити в обхід. А для більшості продадуть “за скільки домовимося”, але через треті країни”, — пояснив Буданов.
На запитання про те, чи були відновлені контакти з цими країнами, Буданов відповів негативно, пояснивши, що для іноземних партнерів “розголос — це найстрашніше”.
Розслідування “Української правди”: подробиці
Матеріал, на який посилається Буданов, був опублікований виданням “Українська правда” на початку 2024 року і стосувався закупівель озброєння українською державою під час війни.
Журналісти досліджували діяльність державних підприємств, зокрема “Спецтехноекспорту”. Автори матеріалу стверджували, що саме ця організація, яку ГУР взяло “під крило”, виконувала мільярдні закупівлі без належного нагляду.
За даними УП, деякі контракти укладалися із завищеною вартістю, виконувалися із затримками або зовсім не реалізовувалися. Крім того, частина угод мала ознаки шахрайства.
У публікації також підкреслюється, що через відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики навіть постачання в рамках воєнного часу можуть призводити до ослаблення обороноздатності — всупереч заявленій меті їх посилити.
Ціни на озброєння: коментарі Фокуса
Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета. Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.
Умовно, американський танк M1 Abrams може коштувати від 6 млн доларів за “порожню” машину, проте Румунія 2023 року виділила 2,53 млрд доларів на пакет, куди увійшли 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams, і супутні компоненти (ангари, інженерні машини, боєприпаси тощо).
Якщо опустити тонкощі ринку озброєнь, то можна розглянути простий приклад із закупівлями винищувачів F-16. У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 млрд доларів США на купівлю 66 винищувачів F-16V у США — це близько 121,7 млн доларів за літак — це вважається найнижчою ціною за цим типом літаків після 2009 року. Водночас інші країни — Бахрейн, Словаччина, Марокко, Болгарія — оплатили приблизно 149 млн доларів за літак за аналогічних контрактів.
Раніше глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Москва готує витрати в 1,1 трлн доларів на переозброєння і “тотальну мобілізацію”. За його словами, росіяни прагнуть “зруйнувати поточний безпековий та економічний порядок”.
Війна
Таїланд наступає на Камбоджу та зайняв село на чужій території — фото
Таїланд продовжив бойові дії проти Камбоджі й підрозділ військових на бронемашині перетнув кордон, зайнявши село на чужій території. При цьому у Камбоджі й далі утримуються від стрілянини та запевняють, що не починали конфлікту.
Обидві країни, і Таїланд, і Камбоджа, запевнили, що захищають суверенітет, і звинувачують одна одну у порушенні перемир’я, укладеного влітку 2025 року за участю президента США Дональд Трампа. При цьому представник Камбоджі Хун Сен заявив, що його країна зробила паузу у 24 години, перше ніж відповісти противнику, написало агентство Reuters. Своєю чергою, Таїланд перейшов у наступ і запевняє, що незабаром вижене камбоджійських солдатів з окупованих територій.
Агентство зібрало заяви топпосадовців Таїланду та Камбоджі щодо конфлікту на кордоні. Хун Сен (Камбоджа) повідомив, що камбоджійська армія спершу дала можливість цивільним виїхати з місць потенційних боїв, і лише потім почали контратаки. Зі слів топпосадовця, армія має міцні бункери та зброю, щоб дати відсіч нападникам.
“Камбоджі потрібен мир, але Камбоджа змушена контратакувати, щоб захистити свою територію”, — написав він на сторінці Facebook.
Тим часом речник Міністерства оборони Таїланду контрадмірал Сурасант Конгсірі під час брифінгу для медіа заявив, що його країна “рішуче налаштована захистити суверенітет”. Конгсірі повідомив, що Камбоджа використовує артилерію, ракетні установки та дрони. Щоб захиститись, Таїланд почав спецоперацію у п’яти прикордонних провінціях і незабаром вижене окупантів з провінції Трат, сказав контрадмірал.
На карті Reuters позначено два регіони на кордоні між Камбоджею та Таїландом, на яких відбуваються бойові зіткнення. Орієнтовно, ними охоплено близько 200 км кордону: від, умовно, Thma Daun на заході до Choam Kong на сході (населені пункти Камбоджі, країна на південь від Таїланду).
Таїланд і Камбоджа – карта зіткнень станом на 8 грудня
Фото: Reuters
Таїланд і Камбоджа — що відбувається
На сторінці Facebook Міністерства оборони Камбоджі зранку 9 грудня з’явилась заява, що країна готова дотримуватись принципів перемир’я, але лише після того, як розв’яже проблеми з таїландськими військовими. Тим часом медіа Thai Surround опублікувало фото на кордоні Бан Нонг Я Каеу. На фото — бронемашина і таїландські солдати, які беруть участь у “операції з відновлення суверенітету”.
“1-й армійський регіон Таїланду перейшов територію Камбоджі. Оперативна група “Бурафа” захопила село Пайрачан і зараз встановлює оборонні лінії з колючого дроту”, — повідомило медіа Khaosod, додавши, що відбувається евакуація з провінції Трат.
Зазначимо, 8 грудня Фокус писав про відновлення зіткнень між Камбоджею та Таїландом. Сторони звинувачували один одного у порушенні перемир’я. Серед іншого, речник таїландської армії Вінтай Суварі заявив, що сусідня країна провела ракетну атаку, внаслідок якої загинув один військовий, а четверо отримали поранення.
Тим часом влітку між Таїландом та Камбоджею почалась війна, але президент США Дональд Трамп зателефонував керівникам обох країні й домовився про припинення вогню та перемир’я. У жовтні уклали мирну угоду: свідком підписання був глава Білого дому. “Мирна угода Трампа” проіснувала місяць, а після цього відновились зіткнення.
Нагадуємо, 5 грудня Трампу вручили “премію миру” за завершення майже десяти воєн на планеті: премія заснувала футбольна організація ФІФА.
Війна
Найбільші втрати ворога у листопаді. Військова техніка
Якими були дороговартісні втрати ворога упродовж останнього місяця осені
Джерело
Війна
Міноборони працює над розвитком цифрової екосистеми для війська
Міністерство оборони продовжує роботу над створенням цифрової екосистеми для війська. Крім розвитку відомих цифрових рішень як Армія+, DELTA, «Імпульс» та інших, додасться створення армійської IT-вертикалі, до якої будуть залучені 7 тисяч цифрових офіцерів.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив під час Digital Defence Forum «Ключові цифрові рішення і системи, які роблять українське військо сучасним та ефективним».
«Міністерство оборони у своїй роботі чітко реалізує три ключові пріоритети. В кожному з них Digital компонент є вирішальним для досягнення поставлених цілей. Перший пріоритет – це люди. Він безумовний. В цій війні ми боремося за людей, за їхнє мирне майбутнє. Тому цифрові сервіси для військовозобов’язаних і для захисників заощаджують сили, час, наближають послуги, знімають бар’єри, відкривають нові можливості. Резерв+ має близько 6 млн користувачів станом на сьогодні», – повідомив Шмигаль.
За його словами, це не просто електронний обліковий документ, це набір найрізноманітніших функцій від електронних направлень на ВЛК до оформлення відстрочок в режимі онлайн. Він зауважив, що більшість сервісів ТЦК вже цифровізовані, решта буде переведена в цифру найближчим часом.
За словами міністра, близько мільйона захисників України вже долучені до екосистеми Армія+.
«Результати її роботи, станом на зараз, – це понад 55 000 переведень між підрозділами, це 1,2 млн електронних рапортів, це можливість вивчати думку військових і оперативно реагувати на їхні запити», – зазначив Шмигаль, додавши, що Армія+ постійно розширюється, модернізується, щоб відповідати потребам часу.
Другим пріоритетом Міноборони, за словами Шмигаля, є зброя. Щоб підрозділи вчасно отримували саме те, що їм потрібно для виконання поставлених завдань, запустили механізм DotChain Defense – маркетплейс, через який військовим постачають FPV дрони, дрони-бомбардувальники, засоби РЕБ.
«Будемо продовжувати розширювати номенклатуру того, що може бути поставлено через DOD Chain Defense, це є в нашій стратегії. Вже 144 000 одиниць техніки надійшло у військо таким шляхом. Цикл забезпечення скоротився від тижнів до кількох днів», – повідомив міністр.
За його словами, DOD Chain Defense постійно масштабується, зараз охоплює 184 бригади ЗСУ та два корпуси Національної гвардії.
Третій ключовий пріоритет Міноборони – це система, працюючі алгоритми для ведення сучасної війни. Цифрові рішення вивели нас на принципово новий рівень. Одне з найважливіших рішень – система DELTA, яка впроваджена на всіх рівнях ЗСУ. Це можливість бачити поле бою в реальному часі, ефективно планувати операції, успішно їх проводити», – повідомив Шмигаль.
Він пояснив, що технології штучного інтелекту за кілька секунд виявляють окупантів, техніку ворога, завдяки чому Сили оборони можуть вражати понад 2 тисячі ворожих цілей.
«В системі зареєстровано понад 200 000 користувачів станом на сьогодні, це коло реально активно розширюється», – додав міністр.
Для обліку військовослужбовців, за словами Шмигаля, незамінною є система «Імпульс». Вона в рази перевищує і пришвидшує процеси, знімає з військових непотрібний бюрократичний тягар, замість заповнення паперів солдати і офіцери вдосконалюють свої професійні навички.
««Імпульс» працюватиме в кожній військовій частині ЗСУ. Зараз система розгортається все в нових і нових підрозділах, в перспективі вона буде тісно інтегрована з Армією+», – запевнив міністр.
Крім того, Шмигаль відзначив, що для цифровізації логістики використовується система SAP, якою користуються держави НАТО і яка дозволяє оперативно забезпечувати військових усім необхідним: контролювати етапи постачання, автоматизувати облік речового майна, запчастини, техніки тощо.
Медична інформаційна система – ще одна цифрова платформа для українського війська, нагадав міністр. Вона обробляє величезний масив даних про здоров’я військовослужбовців, надання їм допомоги, про медичне забезпечення.
Шмигаль підкреслив, що названі ключові цифрові рішення – це лише невелика частка того, що використовується, адже різні роди військ мають свої специфічні цифрові рішення.
Шмигаль наголосив, що цифровізація Сил оборони – це процес послідовний, незворотній і динамічний.
«Швидкість і точність, ефективність в сучасному світі – це головна запорука успіху, тому важливо, щоб діджиталізація у війську стала тотальною від міністерства і Генерального штабу і до кожного батальйону. Для цього будуємо армійську IT-вертикаль», – повідомив міністр.
Він зауважив, що основою цієї вертикалі стануть понад 7 000 цифрових офіцерів, які діятимуть синхронно, будуть прищеплювати цифрову культуру в кожному підрозділі.
«Такі люди вже працюють на місцях, і ми їх об’єднаємо в єдину мережу. Вони забезпечать ще більшу швидкість і результативність цифровізації нашого війська», – зазначив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, за перший місяць після запуску курсу DELTA в мобільному застосунку «Армія+» навчання розпочали 22 тисячі військовослужбовців.
Фото: Телеграм / Денис Шмигаль
-
Суспільство5 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Події1 тиждень agoУкраїнська Кассандра від польського режисера. Жінка у війні
-
Усі новини1 тиждень ago5 фільмів, які отримали найбільше Оскарів в історії кіно
-
Політика7 днів agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
