Війна
Буданов звинуватив розслідування УП у зриві збройових контрактів України
Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов заявив, що Україна втратила низку контрактів на закупівлю озброєнь за кордоном після публікації журналістського розслідування “Української правди”. Причому через розголос повернутися до угод із контрагентами неможливо.
Буданов прокоментував розслідування під назвою “Як Україна переплачує компанії десятки мільйонів євро за озброєння, яке невчасно отримує”, у якому підконтрольне ГУР підприємство “Спецтехноекспорт” фігурувало в контексті підозр у корупційних закупівлях.
Кирило Буданов про розслідування в “Українській правді” (дивитися з 36:00)
За його словами, ця публікація мала дискредитаційний характер і завдала шкоди оборонним можливостям країни.
“Я можу прямо це пояснити фактами. Так, зрештою, а знайшли все те, про що він написав? Якщо знайшли, то де воно і кого притягли до відповідальності? Чи, можливо, все ж таки було зроблено з якоюсь іншою метою?” — розповів Буданов в інтерв’ю “Мосейчук+”.
Буданов наголосив, що в питаннях міжнародної торгівлі зброєю не існує фіксованих цін, оскільки на ринку озброєнь існують різні механізми, за якими її постачають різним замовникам.
Послаблення позицій Буданова. Навіщо Міноборони забирає “Спецтехноекспорт” із підпорядкування ГУР
“Взагалі немає ціни. Ви будете здивовані. Ви, якщо поставите запитання, скільки коштує — не для нас, а взагалі, — БМП-1 або танк Leopard, ви дізнаєтеся, що для кожної країни ціна різна. І одній країні озброєння продають, а другій не продають і ніколи не дозволять це зробити в обхід. А для більшості продадуть “за скільки домовимося”, але через треті країни”, — пояснив Буданов.
На запитання про те, чи були відновлені контакти з цими країнами, Буданов відповів негативно, пояснивши, що для іноземних партнерів “розголос — це найстрашніше”.
Розслідування “Української правди”: подробиці
Матеріал, на який посилається Буданов, був опублікований виданням “Українська правда” на початку 2024 року і стосувався закупівель озброєння українською державою під час війни.
Журналісти досліджували діяльність державних підприємств, зокрема “Спецтехноекспорту”. Автори матеріалу стверджували, що саме ця організація, яку ГУР взяло “під крило”, виконувала мільярдні закупівлі без належного нагляду.
За даними УП, деякі контракти укладалися із завищеною вартістю, виконувалися із затримками або зовсім не реалізовувалися. Крім того, частина угод мала ознаки шахрайства.
У публікації також підкреслюється, що через відсутність прозорого контролю та єдиної цінової політики навіть постачання в рамках воєнного часу можуть призводити до ослаблення обороноздатності — всупереч заявленій меті їх посилити.
Ціни на озброєння: коментарі Фокуса
Слід зазначити, що точна фіксована ціна на озброєння в міжнародних контрактах майже ніколи не буває універсальною. Річ у тім, що вартість може варіюватися залежно від країни-одержувача, формату угоди, політичних відносин і складу пакета. Іншими словами, одна умовна одиниця зброї без пакета технічного обслуговування і запасних частин коштуватиме дешевше, ніж аналогічна система з повним пакетом підтримки.
Умовно, американський танк M1 Abrams може коштувати від 6 млн доларів за “порожню” машину, проте Румунія 2023 року виділила 2,53 млрд доларів на пакет, куди увійшли 54 танки M1A2 SEPv3 Abrams, і супутні компоненти (ангари, інженерні машини, боєприпаси тощо).
Якщо опустити тонкощі ринку озброєнь, то можна розглянути простий приклад із закупівлями винищувачів F-16. У 2019 році Тайвань офіційно виділив 8 млрд доларів США на купівлю 66 винищувачів F-16V у США — це близько 121,7 млн доларів за літак — це вважається найнижчою ціною за цим типом літаків після 2009 року. Водночас інші країни — Бахрейн, Словаччина, Марокко, Болгарія — оплатили приблизно 149 млн доларів за літак за аналогічних контрактів.
Раніше глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Москва готує витрати в 1,1 трлн доларів на переозброєння і “тотальну мобілізацію”. За його словами, росіяни прагнуть “зруйнувати поточний безпековий та економічний порядок”.
З лютого 2022 року внаслідок російської агресії зафіксовано щонайменше 127 інцидентів, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group.
“Експерти DiXi Group зібрали усі зафіксовані інциденти на ядерних об’єктах України, спричинені військовими діями росії з початку повномасштабного вторгнення. За цей час росія спричинила щонайменше 127 подій, підтверджених звітами МАГАТЕ, офіційними джерелами уряду України та Агентством з ядерної енергії ОЕСР, що ставили під загрозу ядерну та радіаційну безпеку”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема зафіксовано:
- 23 втрати зовнішнього електропостачання АЕС;
- 25 прямих ударів та обстрілів – дронами, артилерією, ракетами по промислових майданчиках АЕС або в безпосередній близькості;
- 29 тимчасових знижень вихідної потужності АЕС через нестабільність енергосистеми внаслідок атак;
- 2 пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на майданчику ЧАЕС.
- При цьому 54 інциденти (42,5% від загальної кількості) припали на Запорізьку атомну електростанцію. Інтенсивність атак на атомні об’єкти зросла у 2024 році, коли було зафіксовано 47 інцидентів поблизу та безпосередньо по майданчиках АЕС України.
У січні – квітні 2026 року зафіксовано 16 інцидентів.
Під інцидентами/подіями мається на увазі: втрати зв’язку АЕС із лініями електропередачі, удари та обстріли, тимчасові зниження потужності через удари по енергосистемі, пошкодження систем радіаційного моніторингу тощо. Частина з таких інцидентів можуть кваліфікуватись за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Категорії можуть перетинатися: один інцидент часто поєднує кілька типів загроз (наприклад, у випадку обстрілу, який одночасно спричиняє втрату лінії електропередачі та вимушене зниження потужності АЕС).
Як повідомлялося, голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
Застосування “розумних” роїв дронів є перспективою щонайбільше двох років.
Про це заявив в ефірі Українського радіо військовий експерт, засновник БО “Реактивна пошта” Павло Нарожний, передає Укрінформ.
Коментуючи перспективу впровадження “розумних” роїв дронів, фахівець зазначив: “Я думаю, це питання максимум 2 років, тому що розвиток штучного інтелекту зараз іде просто семимильними кроками. Усі країни світу роблять абсолютно все для того, щоб бути лідерами в цьому напрямку. Звісно, лідер тут в усякім разі США з компанією NVIDIA, яка виробляє ці всі чипи і програмне забезпечення. Але і ворог, і ми також ідемо за цим семимильними кроками”.
За його словами, проблематика полягає в тому, що на борту безпілотника має бути доволі потужний комп’ютер, на якому буде встановлена тренована система ШІ, яка просто в польоті без оператора зможе ефективно відрізнити ціль і її знищити.
“Коли ми кажемо про рої дронів, то це та сама mesh-мережа. Комунікацію між ними можна порушити РЕБом, і тоді рій перетворюється на поодинокі дрони, які самі по собі будуть менш ефективними”, – зауважив Нарожний.
За його словами, ворожа mesh-мережа наразі є значною проблемою для українських оборонців. Він пояснив принцип її роботи: “Наприклад, у Росії, в Білорусі чи десь у тимчасово окупованому Криму є станція керування “шахедами”. Вони піднімають в повітря один “шахед”, який літає на висоті, скажімо, 5 км, а всі інші летять на територію України. І поки є зв’язок між кожним “шахедом”, бо на кожному з них встановлений цей mesh-модем, який працює як ретранслятор, оператори на станції управління по ланцюгу можуть передавати цей сигнал”.
Знищити цю мережу можна або збивши ретранслятор, який перебуває максимально близько до станції управління, або ж за допомогою засобів РЕБ.
“Але покрити РЕБом всю країну, на жаль, не вийде. Ми можемо так покрити тільки якісь стратегічні об’єкти, можемо поставити такі РЕБи на залізниці, на тепловозах, але покрити всю територію практично нереально. Тому ця ворожа mesh-мережа наразі для нас є великою проблемою”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, Україна першою у світі системно масштабує дистанційне керування дронами-перехоплювачами.
У березні 2026 року українські дрони-перехоплювачі знищили понад 33 000 російських безпілотників різного типу, що вдвічі більше, ніж минулого місяця.
Фото: 429 окрема бригада безпілотних систем “Ахіллес”
Кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
Про це у телеефірі заявив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко, повідомляє Укрінформ.
«Ворог намагається своїми штурмовими групами атакувати позиції, які утримують наші воїни. В цілому, якщо говорити по всьому кордону в межах Сумської області, в тому числі й тих смуг, де перебувають підрозділи Державної прикордонної служби. До прикладу, вчора штурмові дії були відбиті в межах Юнаківської громади по напрямку населеного пункту Варачине. І якщо говорити про цей відтинок загалом, то ворог не припиняє такі дії і здійснює їх дуже часто. …Наші воїни відбивають ці атаки, і ворог має великі втрати», – сказав Демченко.
За його словами, найбільш активно противник намагається розширити зону контролю у межах Краснопільської та Миропільської громад, а також у Шосткинському районі. Водночас російські заяви про створення «буферної зони» не відповідають дійсності – просування ворога стримують українські захисники.
Ренчик ДПСУ зазначив, що кордон з РФ фактично став лінією фронту, де тривають активні бої та інтенсивні обстріли з використанням авіації, артилерії та безпілотників.
«Просунутися від кордону або навіть в тих зонах бойових дій, зокрема в межах Юнаківської та Хотінської громад, щоб розширити зону свого контролю, просунутися вглиб території України противнику не вдається», – наголосив речник.
Як повідомляв Укрінформ, російським військам не вдалося створити буферну зону вздовж українсько-російського кордону, попри спроби просунутися вглиб території України.
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака