Суд у Миколаєві заочно відправив під варту жителя Херсонщини, якого підозрюють у пособництві державі-агресору. За версією слідства, фермер співпрацював із російськими військовими, передавав їм техніку, зерно та допомагав облаштовувати позиції окупантів у Генічеському районі. 

Про це свідчить ухвала Центрального районного суду Миколаєва.

За матеріалами справи, підозрюваний проживав у смт Іванівка та очолював фермерське господарство “Таврія-Лан”. Слідчі вважають, що після окупації частини Херсонської області він налагодив контакти з представниками армії рф, забезпечував розміщення російської техніки на території свого господарства та допомагав окупаційним силам матеріальними ресурсами.

За даними судових матеріалів, у період з березня по листопад 2022 року чоловік за підтримки представників російських збройних формувань незаконно заволодів технікою, худобою та зерном фермерських господарств “Руга один” та “Дельфін”, фактично відібравши майно у власників. У справі фігурують трактори, комбайни, сільськогосподарська техніка та інше обладнання, щодо якого були проведені товарознавчі експертизи.

Також він допомагав передавати ресурси комунальних і приватних підприємств Генічеського району російським військовим для облаштування блокпостів та військових позицій. Окрім цього він розселяв російських солдатів у будинках місцевих жителів, які залишили свої домівки через окупацію.

Прокурори наголосили, що чоловік перебуває на тимчасово окупованій території Херсонщини, не з’являвся на виклики слідчих та був оголошений у розшук. Суд дійшов висновку, що існують ризики переховування підозрюваного, впливу на свідків та продовження співпраці з окупаційною владою. У результаті суддя задовольнив клопотання слідства та постановив взяти чоловіка під варту без визначення застави.

На початку року правоохоронці отримали дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування щодо мешканця Херсонщини, який під час окупації організовував роботу елеваторів на користь рф. За версією слідства, його дії завдали Україні понад 115 мільйонів гривень збитків і допомагали забезпечувати російську армію.

Упродовж 2025 року з ТОТ України було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. При цьому основні обсяги припали на друге півріччя — близько 1,4 мільйона тонн.

Анна Бальчінос

20:41, 28 квітня

Надійне джерело

Бізнес-спільнота Одещини з початку року зареєструвала 3,7 тис. РРО та/або ПРРО

Про це повідомляє Головне управління ДПС в Одеській області.

«За I квартал 2026 року 2,8 тис. платників податків Одеського регіону зареєстрували в податковій службі 3,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО)», – повідомив начальник Головного управління ДПС в Одеській області Юрій Гурський.

Загалом, станом на 01.04.2026 року на Одещині 35,6 тис. представників бізнесу зареєстрували діючих 54,6 тис. РРО та/або ПРРО.

У податковій зазначили, що ПРРО – це сучасна альтернатива у вигляді програмного рішення, яке встановлюється на смартфон, планшет, або ж комп’ютер. Фіскальний чек, сформований та виданий ПРРО, має таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного РРО. Користувачам доступний повний цикл операцій: від сканування товарів до відправки чеків клієнтам у месенджери.

Нагадуємо

В Одеській області викрили схему ухилення від сплати податків, яку організував директор будівельної компанії. Йдеться про десятки мільйонів гривень фіктивних операцій та значні втрати для бюджету.

Читайте: Модель з Одещини програла апеляцію на понад 1,7 мільйона гривень щодо доходів з платформи OnlyFans

У соцмережах опублікували нове відео із Затоки на Одещині. На кадрах видно в’їзд до Сонячного району курортного селища, яке після початку повномасштабної війни фактично перетворилося на закриту прифронтову курортну зону.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на користувачів соцмереж.

Затока після обстрілів

На відео помітно, що частина баз відпочинку та приватних будинків у Затоці нині стоять покинутими або зруйнованими. Деякі будівлі після російських ударів знесені майже під фундамент, а на окремих ділянках залишилися лише уламки конструкцій та порожні території на місці колишніх пансіонатів.

Саме Затока у 2022-2024 роках неодноразово ставала ціллю російських ракетних ударів через міст через Дністровський лиман та близькість до важливої логістичної інфраструктури. Частина туристичних об’єктів після обстрілів так і не відновилася.

Небезпека в Затоці

Наразі Затока залишається небезпечною для відпочинку. Через мінну загрозу більшість пляжів там офіційно закрита для відвідування. За роки війни у районі Затоки та Кароліно-Бугаза неодноразово гинули люди через підриви морських мін. Лише 7 червня 2025 року в Затоці двоє чоловіків загинули, ще одна людина отримала поранення після вибуху у морі.

Ще одна трагедія сталася 10 серпня 2025 року між Затокою та Кароліно-Бугазом. Тоді під час вибуху міни у воді загинули троє людей — жінка та двоє чоловіків.

За даними Кароліно-Бугазької громади, у 2022 та 2025 роках у цьому районі через підриви на мінах загинули щонайменше дев’ять людей, ще троє були поранені. В Одеській ОВА та військові регулярно закликають не відвідувати закриті пляжі та не заходити у воду в небезпечних районах узбережжя.

Раніше Новини.LIVE писали, що попри небезпеку у Затоці вже будують нові басейни та розширюють можливості для курорту. Перші пропозиції бронювання з’явилися вже у березні. Паралельно туристам пропонують акційні ціни на проживання. Наразі вартість номерів стартує приблизно від 1000 гривень за добу — залежно від кількості місць. Такі умови діятимуть до середини літа, після чого ціни можуть зрости.

Також Новини.LIVE повідомляли, що наслідки ударів в Затоці видно практично на кожному кроці. На станції Сонячна значно пошкоджені або повністю зруйновані бази відпочинку та готелі. У будівлях вибиті вікна, обвалені дахи та стіни, місцями залишилися лише уламки конструкцій. Постраждали і приватний сектор. Котеджі та дачні будинки понівечені, деякі з них перетворилися на купи будівельного сміття. Уздовж доріг видно повалені дерева, обірвані лінії електропередач і пошкоджені паркани.