В Одесі вночі Росія знову вдарила по місту ударними безпілотниками. Під атаку потрапила центральна частина, де пошкоджені житлові будинки та об’єкти соціальної сфери. Спочатку повідомляли про п’ятьох поранених, але зранку кількість постраждалих зросла. На місцях працюють рятувальники, комунальні служби та психологи.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.

Реклама

Що відомо про атаку

У ніч на 13 січня російські безпілотники атакували Одесу. У центральній частині міста зафіксовані пошкодження житлових будинків і об’єктів соціальної інфраструктури. Міська влада розгорнула оперативні штаби, мешканцям надають допомогу. Вночі було відомо про 5 постраждалих, однак зранку кількість зросла.

“Зранку ще одна людина самостійно звернулася до медиків”, — зазначила речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.

Унаслідок влучань виникли пожежі на кількох об’єктах. Горіли будівля незавершеного будівництва, приміщення фітнес-клубу, професійний ліцей, а також гараж із автомобілем. Рятувальники оперативно ліквідували всі займання. Також вибуховою хвилею пошкоджено фасади та вибито скління у шести багатоповерхових будинках, розташованих поруч.

Постраждалі є з різних будинків, які опинилися в зоні ураження. На місці працювали психологи ДСНС. Допомогу надали всім, хто її потребував.

“Люди виходили з домівок у різному емоційному стані — разом із дітьми та домашніми тваринами”, — зазначила вона.

Зазначимо, внаслідок атаки постраждали шестеро цивільних осіб. Зокрема, чоловіки 67, 61, 37 та 34 років, а також жінки 65 та 46 років. Двох потерпілих доставили до лікарні.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч. 1 ст. 438 КК України).

Нагадаємо, ми повідомляли, що вночі РФ атакувала передмістя Харкова. Також, під ворожим обстрілом опинилася Дніпропетровщина.

За його словами, в українській енергетиці діє режим надзвичайної ситуації. Це необхідно передусім для максимальної скоординованості дій усіх служб в столиці, в регіонах та громадах.

“На мене як на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики покладені повноваження керівника робіт з ліквідації її наслідків. Маємо низку завдань, визначених спільно на Уряді”, – зауважив Шмигаль.

Передусім посилюємо роботу Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах міста Києва та Київської області. Перші засідання обох штабів уже проведено.

Змінюємо правила пересування громадян на вулиці в комендантську годину. Люди зможуть вільно пересуватися для того, щоб дістатися “Пунктів незламності”, зокрема й вночі.

Рекомендуємо НКРЕКП у найкоротший строк переглянути і максимально спростити підключення резервного енергетичного обладнання до мереж. Розгляд та погодження проєкту за два дні. Отримання технічних умов — два дні. Обстеження та опломбування вузла обліку також за два дні.

Крім того, перерозподіляємо резервне обладнання між регіонами, враховуючи критичність потреб для об’єктів життєзабезпечення.

Державні компанії, насамперед “Укрзалізниця” і НАК “Нафтогаз” повинні терміново забезпечити закупівлю імпортованої електричної енергії протягом ОЗП 2025/26 року в обсязі не менше 50% від загального споживання.

“Наше завдання — скоординована й ефективна робота для якнайшвидшої стабілізації ситуації в енергосистемі, зокрема, у місті Києві”, – акцентував віцепрем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Свириденко оприлюднила заходи, які уряд вживає для подолання надзвичайної ситуації в енергетиці.

Фото: Міноборони

Іпотечний кредит за програмою єОселя для багатьох українців стає справжнім фінансовим викликом. У західних та центральних містах він поглинає більшість зарплати, тоді як на півдні, зокрема в Одесі та Миколаєві, навантаження залишається порівняно помірним.

Аналітики сервісу ЛУН проаналізували, яке фінансове навантаження створює іпотека за державною програмою єОселя для мешканців різних регіонів України.

Йдеться про частку середньої заробітної плати, яку позичальнику доводиться щомісяця спрямовувати на погашення кредиту за житло.

Дані показують значну різницю між містами. Найбільший тиск іпотечні платежі створюють у західних та окремих центральних регіонах. Зокрема, в Ужгороді на щомісячний платіж за єОселею припадає близько 79% середньої зарплати. У Львові цей показник становить 67%, у Полтаві — 61%.

У Рівному та Житомирі на іпотеку йде приблизно по 55% доходу, а в Києві — 51%. У таких містах виплата кредиту фактично потребує майже всього заробітку однієї працюючої людини.

Натомість у низці регіонів іпотека залишається відносно доступнішою. Найменшу частку доходу на кредит доводиться віддавати у Запоріжжі — 26%, Тернополі — 27%, Кропивницькому — 28% та Харкові — 30%. До переліку міст із помірним навантаженням також увійшов Миколаїв, де щомісячний платіж за єОселею становить близько 34% середньої зарплати.

ІЛЮСТРАЦІЯ: ЛУН/facebook

На півдні країни ситуація виглядає неоднорідною. В Одесі, за оцінками аналітиків, іпотечний платіж забирає близько 42% середнього доходу, що помітно більше, ніж у Миколаєві, але менше, ніж у столиці чи західних містах. Для Херсонської області окремі міські показники не наводяться, однак регіон залишається поза переліком як міст із найвищим, так і з найнижчим іпотечним навантаженням, що свідчить про середні або нестабільні умови доступності житла.

Аналітики зазначають, що ключову роль у доступності іпотеки відіграє не лише вартість житла, а й рівень доходів у конкретному регіоні. Навіть за схожих цін на нерухомість реальна спроможність виплачувати кредит суттєво різниться, що робить програму єОселя значно доступнішою для одних міст і майже непідйомною для інших.

У 2024 році Кабінет Міністрів України оновив вимоги до житла, доступного за програмою іпотеки єОселя, повідомляє Мінекономіки.

Тепер програма переважно орієнтована на новобудови або житло, введене в експлуатацію не більше трьох років тому. Водночас для внутрішньо переміщених осіб умови стали більш гнучкими: вони зможуть купувати квартири та будинки віком до десяти років, тоді як раніше обмеження складало три роки.

Анна Бальчінос