Події
Частка книжок українською мовою за тиражами перевищила 95%
Частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
За інформацією відомства, на сьогодні в Державному реєстрі видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції зареєстровані 8852 суб’єкти.
У першій половині цього року виробництво книжок зросло: кількість назв збільшилася на 25%, наклад – на 37%. 85% компаній звітували про зростання прибутків.
Водночас ситуація на ринку залишається нерівномірною: у більшості малих міст книгарень немає.
У київській книгарні «Сенс» пройшла зустріч віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики – міністерки культури Тетяни Бережної з книжковою спільнотою. До заходу долучилися понад 50 учасників, серед яких – видавці та представники книгарень.
Бережна представила напрями роботи міністерства, програми підтримки галузі та нові можливості для операторів книжкового ринку.
Серед пріоритетів державної політики у сфері вона визначила підтримку українських видавців через грантові та фінансові інструменти, захист інформаційного простору, санкції проти російських видавництв і недопущення продукції РФ на український ринок, а також популяризацію читання, підтримку української мови й ідентичності.
«Після початку повномасштабного вторгнення книжкова галузь зазнала потужного удару, однак сьогодні ми бачимо, що вона поступово відновлюється і зростає. Книги продовжують виходити, з’являються нові книгарні та видавництва», – наголосила віцепрем’єрка.
Окрему увагу Бережна приділила програмі «Власна справа: Креативні індустрії», яка поширюється на книговидавців, авторів та суміжні творчі професії, передбачає мікрогранти розміром від 100 тисяч до 1 млн гривень на розвиток бізнесу – від редагування до закупівлі обладнання, маркетингу та створення робочих місць. Заявки на участь у програмі можна подавати через «Дію».
На зустрічі згадали, зокрема, і про результати програми «єКнига», у межах якої державну допомогу на придбання книжок цьогоріч отримала вже понад 221 тисяча українців, витрачені були 147 млн гривень. Також ішлося про закупівлі Українського інституту книги: 114,5 тисяч примірників нових видань для бібліотек на суму 23,35 млн грн.
Під час дискусії учасники обговорили питання розвитку книжкового ринку, підтримки книгарень і модернізації державних програм у сфері культури та читання. У фокусі уваги – необхідність прискорення змін до законодавства та пошуку джерел фінансування, збільшення витрат на промоцію української книги та посилення спроможності УІК, пільгове страхування та підтримка виробництва біля лінії фронту, оновлення бібліотечних фондів і посилення роботи з громадами в цьому напрямку.
Серед обговореного було й розширення програми «єКнига», що, на думку учасників, дозволить підвищити ефективність використання коштів.
Бережна підкреслила: команда Мінкульту готова до відкритого діалогу, відомство працює над прозорими рішеннями та над залученням додаткових ресурсів для галузі з державного бюджету, міжнародної допомоги, фондів і програм зайнятості.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція про обмеження друку, поширення та просування російськомовної друкованої та електронної книжкової продукції.
Кабмін у відповідь пояснив, що зміни до законодавства щодо поширення книжок російською мовою в Україні можливі лише після детального опрацювання питання із залученням широкого кола експертів.
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.
Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.
У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.
Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.
Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.
Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів