Політика
Членство України в НАТО стане найкращою безпековою гарантією для Європи
Вступ України в Північноатлантичний альянс став би найкращою безпековою гарантією не лише для самої країни, а й для всієї Європи.
Таке переконання висловив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у коментарі Укрінформу на полях форуму GLOBSEC.
«Найкраща гарантія безпеки для Європи – я говорю не лише про Україну, а й про Європу – це те, що Україна стане повноправним членом НАТО», – сказав міністр.
За його словами, не йдеться про те, що це станеться зараз, але зняти це питання з порядку денного було би величезною помилкою.
«Якщо воно буде знято з порядку денного на майбутнє, ми визнаємо публічно, що керує Альянсом фактично Путін, а не ми. Йдеться це не про безпекові гарантії для України, це – про безпекові гарантії для Європи. Тому що Україна є і буде найпотужнішою військовою силою в Європі, і нам є чого повчитися у неї», – сказав Цахкна.
Водночас він зазначив, що якщо НАТО формально поки не може схвалити членство України, треба формувати коаліцію тих, хто готовий – Коаліцію рішучих. Наразі таку коаліцію очолюють Велика Британія і Франція, і невелика за розміром Естонія, яка межує з Росією, вирішила взяти участь у ній і долучитися військами у разі необхідності.
Естонія на майбутньому саміті НАТО в Гаазі буде відстоювати свою позицію на підтримку членства України в Альянсі, додав глава МЗС.
За його словами, на саміті основна увага буде приділена оборонним можливостям НАТО, ухваленню зобов’язань збільшити витрати до 5% (з яких 3,5% становитимуть стандартні інвестиції в оборону і 1,5% – інші витрати). Естонія вже наступного року виділятиме 5,4% ВВП на оборону.
Політик також висловив сподівання, що НАТО підтвердить свою позицію щодо Росії.
Говорячи про загрозу для країн Балтії з боку Росії, дипломат нагадав, що плани Путіна відомі з 2007 року – це відновлення СРСР, частиною якого були і країни Балтії. «Ми повинні бути готові до того, що доки Путін живий, він буде продовжувати», – переконаний Цахкна.
Він згадав про нещодавні провокації з боку РФ, зокрема інцидент із судном “тіньового” флоту, яке інспектували та супроводжували за межі морської економічної зони Естонії, і в цей час російський винищувач порушив повітряний простір НАТО.
«Тож Росія постійно провокує. Питання в тому, чи збирається вона перетнути рівень Статті 5 і перевірити НАТО – можемо ми реагувати чи ні. Але я впевнений, що НАТО відреагує. У цьому немає жодних сумнівів», – підкреслив очільник естонського МЗС.
Коментуючи українську спецоперацію «Павутина», він назвав її «дивовижною інновацією» і наголосив, що Україна має всі права захищатися. За його словами, Росія розуміє лише силу, і атаки проти її військових цілей повністю виправдані.
«Україна захищає себе, і ми дуже радіємо цьому розвитку подій і також у майбутньому хочемо мати такі можливості», – сказав міністр закордонних справ Естонії.
Як повідомлялося, саміт НАТО відбудеться в Гаазі 24-25 червня. Очікується, що лідери країн Альянсу розглядатимуть три головні питання – збільшення оборонних витрат, нарощування спроможностей оборонної промисловості та продовження підтримки України.
Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Президент України Володимир Зеленський запрошений на саміт НАТО.
На початку червня Естонія долучилась до Коаліції РЕБ.
У квітні Естонія заявила про готовність відправити роту військових у складі сил щодо забезпечення миру в Україні в межах Коаліції охочих.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
Про це повідомляє DW, передає Укрінформ.
За словами Мерца, головна ціль його візиту – висловити й продемонструвати подальшу підтримку України з боку Німеччини.
«Сьогодні я приїхав до Києва, тому що в найближчі тижні Україна потребуватиме нашої повної підтримки. Якщо Росію не зупинити, рано чи пізно її військова машина буде спрямована проти нас. Невдовзі для людей (в Україні. – ред.) розпочнеться п’ята зима в умовах війни. Росія обстрілює міста, житлові будинки та теплоелектростанції. Українці не дають зламати себе терором. Сьогодні я скажу Президенту Зеленському: «Ви й надалі можете розраховувати на нашу допомогу», – заявив канцлер Німеччини після прибуття до Києва.
Він також пояснив, що Німеччина теж у виграші від співпраці з Україною, особливо в оборонній галузі. «Наше партнерство – це не дорога з одностороннім рухом. Німецькі та українські компанії спільно розробляють технології, від яких виграють обидві країни. Це підвищує нашу безпеку та робить нас сильнішими», – додав Мерц.
Зазначається, що канцлера ФРН під час візиту до Києва супроводжують міністерка економіки Катаріна Райхе та делегація підприємців із сфер озброєння й енергетики.
За даними урядових кіл, у Києві Мерц має запевнити українські Збройні сили в швидкій поставці тисяч дронів-перехоплювачів, якими можна боротися з особливо швидкими, а отже й особливо небезпечними російськими реактивними дронами-камікадзе.
Крім того, має бути прискорено виробництво далекобійної зброї, якою можна атакувати лінії постачання в тилу, на російській території. Загалом на це мають вивільнити один мільярд євро з уже затверджених бюджетних коштів, а також ще 350 мільйонів євро на ремонт і відновлення зруйнованих електростанцій.
Дотепер Мерц відвідував Україну на посаді канцлера у травні 2025 року. Крім того, ще до вступу на посаду федерального канцлера Мерц бував у Києві двічі – у травні 2022 і в грудні 2024 року – тоді ще як лідер опозиції та кандидат у канцлери.
А загалом це вже четвертий візит німецького канцлера від початку повномасштабної війни Росії проти України – попередник Мерца на цій посаді Олаф Шольц теж відвідав Україну двічі – у червні 2022 і грудні 2024 років.
Як повідомляв Укрінформ, днями федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що наступні місяці матимуть вирішальне значення для України та безпеки всього європейського континенту, а Німеччина має зберігати рішучість у підтримці України.
У Міністерстві закордонних справ України заперечують повідомлення засобів інформації про наміри неназваних посольств західних країн евакуювати своїх співробітників до Львова або ще далі на захід, до східних районів Польщі.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України з посиланням на інформацію речника МЗС України Георгія Тихого.
«Якщо якісь дипмісії кудись збираються переміщуватися, вони нас про це інформують, так передбачено усталеними процедурами. Станом на вечір пʼятниці жодних подібних звернень чи повідомлень від іноземного дипкорпусу не надходило», — цитують в ЦПД речника МЗС.
В Центрі протидії дезінформації закликали довіряти лише офіційним джерелам інформації.
Як повідомляв Укрінформ, уКиєві діють тимчасові обмеження руху транспорту через окремі мости під час повітряних тривог. Південний міст після кількох атак Росії повністю закритий для руху автотранспорту та метро – незалежно від наявності повітряної тривоги.
Київ виконав всі умови для відкриття переговорних кластерів щодо вступу в Євросоюз й розраховує на початок технічних перемовин до кінця 2026 року.
Про це Суспільному 2 жовтня заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов, передає Укрінформ.
Крім цього, у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт про освіту із зауваженнями Угорщини про нацменшини.
«Що стосується наступних переговорних кластерів, Україна виконала всі умови та технічно готова до відкриття всіх кластерів, що було підтверджено Європейською комісією. Ми розраховуємо на відкриття 2-го і 3-го кластерів у жовтні, та решти до кінця цього року», — сказав він.
Водночас Ченцов визнав, що вступ до ЄС — це процес, що заснований на заслугах. Але за його твердженням, Україна послідовно виконує взяті на себе зобовʼязання.
«Вже відкрито 1-й кластер «Основи процесу вступу до ЄС» та 6-й «Зовнішні відносини», і (Київ — ред.) продовжує виконувати свою домашню роботу, зокрема у сфері захисту прав національних меншин. […] Черговим кроком у цій роботі стала розробка та внесення до Ради законопроєкту щодо забезпечення освітніх прав корінних народів та осіб, які належать до нацменшин України. Він спрямований на виконання Плану заходів та відповідного проміжного бенчмарку кластера», — розповів віцепрем’єр.
Як повідомлялося, українська влада вважає реалістичним відкрити восени ще чотири переговорних кластери щодо вступу України до ЄС.
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Війна1 тиждень agoЗеленський анонсував новий пакет ракет для Patriot
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Політика1 тиждень agoУ переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
-
Події1 тиждень agoде дивитися та як голосувати
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїна без інтернету — це реально чи ні