Connect with us

Політика

Чому підписання Україною Угоди про відкрите море на конференції ООН у Ніцці в червні є важливим

Published

on


Україна нині зазнає нападу з боку Росії і бореться за своє виживання. Ми цілковито усвідомлюємо, що негайний захист України є пріоритетом номер один. 

Франція підтримує боротьбу українського народу за свою свободу та наші спільні цінності. Наші пріоритети лежать у площині підтримки справедливої ​​боротьби України на всіх рівнях, як про це чітко заявляв президент Еммануель Макрон, зокрема під час свого нещодавнього візиту до Києва, 10 травня, разом із лідерами Великої Британії, Німеччини та Польщі.

Втім, навіть у цьому контексті, підписання Угоди про відкрите море було б чудовою можливістю для України.

У 2023 році ООН ухвалила Угоду про відкрите море – договір про раціональне використання біорізноманіття в ділянках океанів за межами національної юрисдикції країн. Ця угода запроваджує правові інструменти для створення морських природоохоронних територій, оцінки впливу на довкілля та справедливого доступу до генетичних ресурсів океану. Більше того, Угода захищає величезні екосистеми, від яких залежні всі жителі планети.

Фото: pxhere.com

Незважаючи на те, що Україна не має прямого виходу до океану, вона має свій інтерес в цій Угоді, позаяк захист океанів – в інтересах всіх жителів планети, адже ми всі залежимо від них. Ми всі зацікавлені в тому, аби розумне управління океанами захищало ці екосистеми від забруднення пластиком, понаднормового вилову риби та іншого шкідливого впливу. Зрештою, Україна не ізольована від усіх цих негативних впливів, які є довготривалими і впливають на всю планету. Тому ми заохочуємо наших українських партнерів розглянути можливість підписання і ратифікації Угоди.

Крім того, Угода про відкрите море – у прямих наукових інтересах України. Якщо ми подумаємо про доступ до генетичних даних, то українським науковцям ці можливості дуже цікаві і корисні. Адже йдеться і про передачу технологій, пов’язаних з цим.

Вочевидь, є ще й політичний бік справи. Підписання Угоди – це можливість вчергове продемонструвати, що Україна відкрита до багатосторонньої міжнародної співпраці. Угода про відкрите море – це продовження Конвенції ООН про морське право (UNCLOS), яку вже було підписано і ратифіковано Україною. До речі, з-поміж інших країн-підписантів Угоди – всі країни-члени ЄС, США, Канада, Китай, Індія. Йдеться про глобальні зусилля задля збереження біорізноманіття. Між іншим, без участі Росії, яка відмовилась підписати Угоду. Тож для України це також питання вибору позиції, обрання шляху.

Усі країни-члени Європейського Союзу вже підписали Угоду, деякі вже завершили процедуру ратифікації. Підписали навіть ті країни, які повністю оточені суходолом і не мають доступу до моря: усередині Євросоюзу є розуміння і усвідомлення, що всі члени повинні сприяти підписанню угоди задля спільного блага. Якщо Україна підпише Угоду, це стане потужним сигналом про її приєднання до позиції Євросоюзу.

9 червня у французькій Ніцці проходитиме Третя Конференція ООН з Океанів, де Україна також буде представлена й де можна буде висловити свою позицію щодо підписання Угоди. Конференція – це можливість для України засудити екологічні злочини в Чорному морі, спричинені повномасштабною агресією з боку Росії. Як, наприклад, в грудні минулого року розлив мазуту, що розтікся через усе море, знищуючи екосистеми. Чітка позиція України щодо підписання Угоди про відкрите море на Конференції допоможе привернути увагу до шкоди, що завдається довкіллю у Криму й Чорному морі з моменту окупації півострова. Ми переконані, що робота в цьому напрямку – безпосередньо в інтересах України.

Закликаємо наших українських партнерів розглянути можливість підписання та ратифікації Угоди якнайшвидше. Ми вважаємо, що цей інтерес збігається з інтересами України в сфері біорізноманіття в Чорному морі, а також її боротьбою проти його забруднення.

На французькому національному рівні ми надзвичайно віддані підтримці цієї Конвенції. Ми виступаємо за швидку ратифікацію Угоди. Наразі потрібно 60 ратифікацій для ухвалення Угоди як об’єкта міжнародного законодавства,  щоб вона почала діяти.

Гаель Весьєр, посол Франції в Україні

Перше фото: Facebook/Greenpeace Ukraine

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан

Published

on



Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.

Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.

«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.

Читайте також: У Криму після нічної атаки стався масштабний блекаут

За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.

«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.

Читайте також: ЗСУ знищили залізничний міст через Північнокримський канал

За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.

«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.

За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.

«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.

Читайте також: Закриваємо пляжний сезон у Криму: Міноборони назвало уражені цілі за останні дні

Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Політика

Німецький експерт назвав умови, за яких Росія може стати менш агресивною щодо України

Published

on



Остаточне усунення російської загрози для України можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.

За його словами, Україна посідає центральне місце в російському імперському проєкті.

“Україна є найважливішим елементом цього імперського проєкту. Без України Росія значною мірою втрачає свої претензії на статус великої держави або навіть наддержави”, – сказав він.

Саме тому, як підкреслив Умланд, питання України для Кремля виходить далеко за межі територіальних суперечок.

“Конфлікт стосується не лише території чи державності. Йдеться про ідентичність, культуру, історію, релігію та саме визначення того, що означає бути росіянином і що означає бути українцем”, – наголосив аналітик.

Він погодився з тим, що будь-яке майбутнє перемир’я може виявитися лише тимчасовою паузою.

“На жаль, так. Російська агресивність і претензії щодо України виникатимуть знову і знову. Тому Україні потрібні не лише перемир’я чи мир, їй потрібне стримування: сильна армія, гарантії безпеки, а в ідеалі – членство у військовому альянсі”, – заявив Умланд.

Читайте також: Політика Росії на окупованих територіях має риси фашизму – німецький експерт

Він додав, що за відсутності ефективного стримування Москва знову спробує атакувати Україну. “Якщо Росію не стримувати, якщо вона побачить шанс захопити Україну, вона нападе знову”, – сказав експерт.

На його думку, остаточне усунення російської загрози можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.

“Ця загроза зникне лише тоді, коли або російська держава розпадеться, або відбудеться дуже глибока трансформація російського режиму – формування значно більш децентралізованого й справді нового політичного порядку, який кардинально відрізнятиметься як від системи Путіна, так і від системи Єльцина”, – зазначив Умланд.

На його думку, “лише тоді Росія, можливо, стане менш агресивною щодо України”.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що зміна режимів у Кремлі не змінить агресивної сутності РФ – стратегічною метою має бути поділ країни-агресорки на кілька держав, оскільки лише викорінення імперських амбіцій Москви гарантуватиме безпеку світу.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна очікує пришвидшення ратифікації документів щодо Компенсаційної комісії

Published

on



Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.

«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.

Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.

«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.

Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.

«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.

Читайте також: Точицький: Обрання Гонгрійп заступницею генсека РЄ посилить роботу над трибуналом і механізмом компенсацій

Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.

«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.

Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.