Connect with us

Війна

чому та як США позбуваються старих винищувачів — деталі

Published

on


Україна отримала близько 20 винищувачів F-16, необхідних Збройним силам для відбиття повітряних атак Росії. Від початку вторгнення до появи літаків пройшло два роки: партнери ледь відшукали 80 одиниць, які можуть надати українцям. Аналітики розповів, що відбувається з винищувачем, який почали випускати близько 50 років тому, а тепер сотні апаратів іржавіють на полігонах Пентагону.

Березень цього року став водночас радісним і сумним для 309-ї винищувальної ескадрильї на базі ВПС Люк недалеко від Фенікса, штат Арізона. Протягом цього місяця ескадрилья почала виводити з експлуатації старі літаки F-16, які протягом багатьох років базувалися на базі ВПС Люк. Тепер база зосередиться на нарощуванні потенціалу багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35A Lightning II. Виведення з експлуатації торкнеться старих, менш технологічних модифікацій F-16, а новіші моделі F-16 будуть підтримувати і модернізувати для продовження служби. Проте ВПС США мають намір вивести з експлуатації весь свій парк F-16 до 2040-х років, звільнивши ресурси для новіших і більш просунутих літаків.

Фокус переклав статтю безпекового аналітика Брендона Вайхерта про винищувачі четвертого покоління F-16 Fighting Falcon, від якого відмовляються заради винищувача п’ятого покоління F-35 Lightning II. У статті “Історії з кладовища: як ВПС США вбивають свої F-16″на порталі National Іnterest докладно описують, як непотрібні літаки списують та розбирають на брухт.



ВПС США мають намір вивести з експлуатації весь свій парк F-16 до 2040-х років

Фото: Getty Images

Як помирає літак F-16

Процес виведення з експлуатації літаків, в тому числі F-16, оформлений в щорічних бюджетних пропозиціях ВПС США, що подаються Конгресу в рамках запитів Міністерства оборони на фінансовий рік (ФР). Ось ключові етапи:

  • Бюджетна пропозиція (і схвалення Конгресу): у своїй бюджетній документації ВПС визначають літаки, що підлягають виведенню з експлуатації, наприклад, старі F-16, посилаючись на такі чинники, як вік, витрати на технічне обслуговування, оперативна значимість при протидії загрозам з боку рівних супротивників на кшталт Китаю та необхідність виділення коштів на модернізацію. Конгрес повинен схвалити виведення з експлуатації, внісши свої обмеження або зміни з огляду на прогалини в можливостях або законодавчі пріоритети. У 2025 фінансовому році ВПС планували вивести з експлуатації 250 літаків різних типів, у тому числі 11 літаків F-16C, щоб вивільнити ресурси для новіших літаків.
  • Ліквідація: після затвердження в Конгресі літаки списують, як це сталося в березні цього року на базі ВПС Люк.
  • Зміни в навчанні та експлуатації: навчання льотчиків F-16 консолідували й перенесли. Наприклад, авіабаза Люк, основний центр підготовки льотчиків F-16, завершила останній курс у вересні 2024 року й останній навчальний виліт у лютому цього року, повністю перейшовши на експлуатацію F-35A. У майбутньому підготовка льотчиків F-16 ВПС США буде перенесена на авіабазу Холломан в Нью-Мексико після поетапної заміни варіантів літаків, яка почалася в липні 2023 року.

Процес виведення літаків ВПС з експлуатації складний і часто охоплює передислокацію літаків з їхніх баз в 309-ту групу з технічного обслуговування і відновлення авіаційної техніки (AMARG), широко відому як “кладовище літаків”, на базу ВПС Девіс-Монтан недалеко від Тусона, штат Арізона. Там вони залишаються для довгострокового зберігання, можливого повторного введення в експлуатацію, канібалізації на запчастини або остаточної утилізації та роззброєння.

Також можливе переміщення цих літаків в інші авіаційні підрозділи для виконання спеціальних завдань. Наприклад, старі F-16 можна використовувати для навчання у варґеймах або тестування озброєння. Останній F-16 з бази Люк попрямує до 16-ї ескадрильї озброєння на базі Нелліс у південній Неваді. Крім того, виведені з експлуатації F-16 можна переробити в БПЛА QF-16 для тренувань і випробувань або передати в дар музеям.

Нарешті, ВПС можуть передати виведені з експлуатації літаки союзним країнам. Зараз ведуться переговори про продаж літаків F-16 ВПС США таким країнам, як Бразилія або Сінгапур.

Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



США відмовляються від F-16 та переходять на F-35

Фото: Getty Images

Як відбувається утилізація літаків F-16

Якщо літаки визнані непридатними для польотів і, отже, непотрібними іншим підрозділам ВПС або союзним країнам, вони проходять поетапний процес утилізації — здебільшого на “кладовищі літаків” на базі ВПС Девіс-Монтан. Цей об’єкт вміщує майже 4000 літаків, щорічно приймаючи близько 300 нових. База в Аризоні обрана через посушливий клімат; вважається, що утилізація літаків в жаркому і сухому пустельному середовищі зводить до мінімуму корозію літаків і підвищує екологічну безпеку.

Процес виведення з експлуатації або утилізації в Девіс-Монтані проходить наступним чином:

  1. Після прибуття літаки проходять дезактивацію: вибухопатрони катапульт і секретне обладнання (наприклад, авіоніку або чутливу електроніку) видаляють у цілях безпеки.
  2. Літак миють прісною водою, щоб видалити забруднення. Паливну систему зливають, заправляють легким консервуючим мастилом, яке пропускають через двигуни й знову зливають, щоб залишити захисну антикорозійну плівку.
  3. Для захисту від погодних умов і комах наноситься ущільнювач з вінілового пластику під назвою Spraylat — зазвичай два шари, спочатку чорний, потім білий. Потім F-16 буксирують на стоянку на величезному кладовищі літаків за межами міста Тусон, штат Аризона.
Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



Армія США поступово утилізує винищувачі F-16

Фото: Відкриті джерела

Після цього літаки класифікують залежно від їхнього майбутнього потенціалу, який визначає, чи буде проведена утилізація і якщо так, то коли саме. F-16, особливо старіші моделі Block, часто потрапляють до категорії переробки або утилізації.

  • Тип 1000 (довгостроковий). Такі літаки зберігаються в цілості для можливого повторного використання; їхні деталі не знімають без дозволу. Цей вид зберігання рідко призводить до негайної утилізації, але старіші F-16 можуть вивести з цієї категорії, якщо в них не виникне необхідності.
  • Тип 2000 (запчастини). Таким літакам пощастило менше — їх розберуть на запчастини для літаків, що знаходяться в строю. Це найпоширеніший тип F-16 на “кладовищі літаків”. Деталі, що мають високий попит, такі як кронштейни флаперонів, терміново вилучають зі старих F-16. Після вилучення придатних для використання запчастин планер літаків цієї категорії утилізують через зношеність.
  • Тип 3000 (льотний парк). Літаки підтримуються в майже льотному стані для короткострокового зберігання, часто для продажу або передачі. Саме цю категорію продають за кордон замість утилізації.
  • Тип 4000 (надлишки). Літаки останньої категорії повністю утилізуються. Всі придатні для використання деталі знімають, а корпус розбирають і переробляють. Це прямий шлях до утилізації застарілих F-16.
Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



Пілот винищувача в кабіні F-16 перевіряє системи літака перед зльотом

Фото: Getty Images

З літаків типу 2000 або 4000 кваліфіковані техніки (“демонтажники”) знімають придатні для повторного використання компоненти. Це “джерело останньої надії” для ВПС США, яке приносить понад 10 тисяч деталей на рік на суму в сотні мільйонів доларів. Деталі перевіряють на якість, а потім відправляють замовнику, якщо в них є термінова необхідність. Після вилучення несучих скоб або інших компонентів F-16 планер літака перетворюється на скелет. Доходи від продажу будь-яких деталей надходять до казни США.

Далі відбувається остаточна утилізація і ліквідація цих колись потужних військових машин. Роззброєний корпус літака розбивають за допомогою важкої техніки — зазвичай великих ножиць, схожих на “Щелепи”, — щоб розрізати корпус на зручні для обробки шматки. Таким чином можна розбирати навіть великі літаки за кілька днів. Лом продається на аукціоні через Управління з повторного використання та маркетингу оборонної продукції (DRMO) уповноваженим покупцям, які потім видобувають для переробки цінні метали, такі як алюміній, сталь і титан. Сортуванням займаються покупці, оскільки внутрішні програми ВПС були згорнуті з міркувань економії.

Якщо знятий з озброєння F-16 має історичну цінність, його частини можуть зберегти для музеїв або зробити з них “стражів воріт” (змонтовані на стовпах експонати).

Сумно прощатися з F-16 — особливо на користь F-35

Виведення F-16 з експлуатації до 2040-х років стане сумним моментом в історії ВПС. Все-таки F-16 — один із найбільш легендарних і перевірених в боях літаків всіх часів. Їх замінюють на нібито більш технологічні бойові літаки F-35A Lightning II. Однак програма F-35 здебільшого виявилася провальною для збройних сил США.

Винищувач F-35B, авіашоу в Сінгапурі



Винищувач F-35B Lightning II морської піхоти США, версія з коротким злетом і вертикальною посадкою, розроблена Joint Strike Fighter, на авіашоу в Сінгапурі

Фото: Getty Images

Хоча F-16 старші й менш досконалі, ніж їхні молодші брати, F-35 все ще не повністю готові до бойових дій. Ба більше, через перевищення видатків і технічні складнощі Пентагону довелося скоротити спочатку заплановане замовлення на F-35. Зараз військові навіть розглядають можливість додавання зовнішніх пілонів до F-35, щоб перетворити їх на ракетоносії, що зведе нанівець стелс-властивості літака — його єдину реальну технологічну перевагу перед F-16.

Збройні сили США виказують ознаки глибокого занепаду. Як і населення США в цілому, армія старішає, а підрозділи виходять на пенсію набагато швидше, ніж їх можна замінити. Це залишає серйозні стратегічні прогалини в обороні Америки. Заміна перевірених F-16 ненадійними F-35 — лише один із прикладів цієї сумної тенденції.

Про автора

Брендон Дж. Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг Winning Space: How America Remains a Superpower, Biohacked: China’s Race to Control Life і The Shadow War: Iran’s Quest for Supremacy.



Джерело

Війна

Пам’яті старшого матроса Анатолія Павленка (позивний «Твікс»)

Published

on


Він міг обрати спокійне життя в еміграції, а обрав боротьбу за Батьківщину

Вторгнення російських військ обірвало його юність. З 19 років Анатолій служив у Силах спеціальних операцій, побратими знали його як сміливого воїна.  

Він народився 24 червня 2004 року в Херсоні, потім сім’я переїхала до села Микільське на Херсонщині. Анатолій був другою дитиною в багатодітній родині – мав двох сестер і брата.

Річка, де можна розважатися з друзями, приваблювали хлопця більше, ніж шкільний клас. «У нас була велика компанія, ми постійно шукали собі пригоди”, – згадує друг дитинства, десантник із позивним «Льова».

Зі школи Анатолій захоплювався спортом: біг, турнік, штанга, бокс – звичайні заняття для нього. Разом із друзями освоював паркур – подолання перешкод. Але найбільше любив плавати, це, можливо, і визначило його долю. Любив річку Інгулець у рідному селі, Чорне море в Одесі, а ще – шоколадні батончики «Твікс». Після школи юнак навчався у професійно-технічному училищі, де здобув фах слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та водія категорії «С».  

24 лютого 2022 року російські окупанти зайшли в село Микільське. Анатолію на той час було 17 років. З першого дня він почав допомагати українським військовим: ходив селом і фотографував російські танки, передавав координати ворожої техніки. «Льова» згадує, що одного разу росіяни помітили «підозрілу» поведінку Толика, але тоді пощастило – він встиг видалити весь компромат з телефона, тож його відпустили. Залишатися в рідному селі стало небезпечно. За словами мами, Тетяни Вікторівни, найбільше син боявся, що росіяни примусово його мобілізують, а він ніколи б не погодився воювати за Росію.  

«Не знаю, звідки у нього це. В дитинстві він ні слова не казав, що хоче бути військовим… Може, коли ми жили в окупації, він побачив, що росіяни творять. Вони з друзями привозили продукти в село, їздили через блокпости. Думаю, тоді у нього всередині щось визріло. Він казав: “Мама, я хочу, щоб сестра жила у спокійній, мирній країні”», – згадує жінка. 

Аби уникнути примусової мобілізації, хлопець виїхав до Латвії, де йому виповнилось 18 років. Але контраст між реальністю російської окупації та спокійним життям за кордоном не давав йому спокою. «Коли Толя був за кордоном, я вже служив. Ми постійно спілкувалися. Його не влаштовувало спокійне життя, там він не знаходив себе. Казав, що йому не вистачає адреналіну, а потім написав, що їде в Україну підписувати контракт», – розповідає «Льова».




У листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Микільське. За тиждень Толик уже був удома й вирішив, що піде воювати. Близько року пані Тетяна відмовляла сина від служби, але у вересні 2023-го, коли родина Павленків змушена була виїхати з Микільського, яке опинилося на лінії вогню, до Миколаєва, Толя уже не питав дозволу, його рішення воювати було остаточним. У 19 років він підписав контракт із ЗСУ.  

Хлопець долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого – частини спеціальної розвідки ССО ЗСУ. Він тричі проходив спеціальні навчання за кордоном: двічі – в Італії, раз – у Латвії, здобув дві спеціальності – кулеметника і водолаза. Через юний вік спершу отримав позивний «Буся», але потім став «Твіксом», бо дуже полюбляв ці батончики. Після вишколу потрапив на Херсонський напрямок. 

У взводі, де проходив навчання, він познайомився з бійцем із позивним «Філя», який згодом стане його найближчим побратимом. «Він був веселий, енергійний, сильний. Цікава людина з мотивацією, – розповідає «Філя». – Ми в групі одразу здружилися й трималися разом. Він був екстраверт, я – інтроверт, але ми ладнали. Обидва молоді, обидва стали водолазами». 

Потім були бойові виходи. Восени 2024 року в бою «Твікс» фактично врятував «Філі» життя. Під час операції у спецпризначенців раптово завʼязався стрілецький бій з росіянами. Тоді Анатолій вперше мав контакт з ворогом. 

«Я перший приймав бій. Вийшло так, що я був ближче до ворога. Я отримав кульове поранення в руку. Толик був кулеметником. Якби не його рішучі дії в той момент, я б там і залишився. Толик подавляв противника вогнем і прикривав мене, тож мені вдалося вийти й вижити», – згадує «Філя».

У тому бою ще кілька бійців отримали контузії, й Толик опинився сам зі своїм кулеметом проти ворога, але не злякався, і завдав росіянам суттєвих втрат. Завдяки його діям група відійшла до безпечного місця. 

За словами мами, Анатолій був дуже сімейним, обожнював молодшу сестричку, а з коханою дівчиною Вікторією хотів створити сім’ю. В Одесі закохані любили гуляти біля моря, кататися на самокатах, разом дивитися кіно. На Новий 2025 рік він приїхав додому до рідних вже з коханою Вікою. 

«Ми постійно говорили про майбутнє, про дітей, про дім, де будемо жити. Я колись випитала в нього: “Скажи чесно, чого б ти хотів”? А він відповів: “Щоб ти стала моєю дружиною”», – згадує Вікторія. Якось вона пожартувала, що хотіла б отримати обручку, коли зробить гарний манікюр. І перед останнім завданням Анатолій написав: «Роби манікюр. Я повернусь у відпустку, і ми обов’язково одружимось». 

У січні 2025 року захисник повернувся з лікування, бо мав проблеми зі спиною – професійну хворобу кулеметника, а вже 6 січня вирушив у Курську область РФ. 16 січня – перед самим виходом на важливе завдання – він востаннє зателефонував мамі. 

«Толик ніколи не дзвонив перед завданнями. Тільки писав “Паляниця” – це було наше кодове слово, яке означає, що він іде на завдання. А цей раз подзвонив. Ми довго-довго спілкувалися по відео», – розповідає Тетяна Вікторівна. 

Група «Твікса» потрапила під масований артобстріл у Суджанському районі Курської області. Анатолій отримав важке поранення. Побратими затягнули його в укриття, надали першу допомогу, але поранення було несумісним із життям. Бійцю назавжди залишилося 20 років… Понад добу військові не могли вийти зі сховку через постійні обстріли. Але побратимам вдалося забрати тіло воїна. 18 січня його родині зателефонували й повідомили про загибель. «Я знаю, що там була дуже велика кількість FPV-дронів. Артобстріл, у якому було застосовано дуже багато озброєння. Можна сказати, що Толик своїм тілом прикрив хлопців, бо всі уламки полетіли в нього», – каже «Філя».

Захисника поховали на Балабанівському кладовищі у Миколаєві. На могилі завжди лежать його улюблені шоколадні батончики «Твікс».

За коротке життя Анатолій Павленко був удостоєний ордена «За мужність» ІІІ ступеня, нагороджений нагрудним знаком «Іду на Ви» ІІІ ступеня, відзнакою міністра оборони України «За зразкову службу», грамотою за сумлінне виконання обов’язків, непохитність духу та відданість українському народові. Посмертно захисника удостоєно ордена «За мужність» ІІ ступеня. 

Вічна пам’ять і шана Герою! 

Тетяна Тиндик

Фото з сімейного архіву та сайту Bilozerka.info

За матеріалами Bilozerka.info, Меморіал. Платформа пам’яті, Вгору, Нова Каховка.City, УП.Життя

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони уразили ЗРК «Тор-М1» та склади з боєприпасами росіян на захоплених територіях

Published

on



Сили оборони України завдали ураження по зенітно-ракетному коплексу «Тор-М1», складах із боєприпасами та інших об’єктах російських військ на тимчасово захоплених територіях Донецької і Луганської областей.

Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.

Оновлюється…



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони не дозволяють противнику наблизитися до Оріхова

Published

on



Російські війська здійснюють перегрупування та підтягують штурмові групи до передових позицій на Оріхівському напрямку, однак Сили оборони України завдають вогневого ураження та не дозволяють противнику наблизитися до міста.

Про це у телеетері повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, передає кореспондент Укрінформ.

«Щодо Оріхівського напрямку, то біля самого Оріхова – це ділянка фронту, починаючи від Щербаків і Малих Щербаків на заході й закінчуючи Малою Токмачкою на сході цієї ділянки, противник проводить перегрупування сил і засобів. Він намагається з вихідних районів перекинути, перетягнути, підтягнути саме особовий склад штурмових груп на передові позиції і вже з цих передових позицій штурмовики можуть розпочинати штурмові дії», – зазначив він.

За словами речника, українські військові завчасно виявляють такі дії противника та завдають ударів, щоб зірвати підготовку до наступу.

Читайте також: Росіяни вдвічі збільшили удари далекобійними дронами на півдні, щоб розширити «кілзону» – Волошин

«Противник, якщо і підходить недалеко до Оріхова, то лише диверсійними групами, які знищуються ударами наших безпілотників і нашими хлопцями, які проводять пошуково-ударні дії», – наголосив Волошин.

Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 25 березня, на Оріхівському напрямку ворог атакував в районі Приморського.

Фото з архіву Волошина



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.