Суспільство
чому злива не врятувала лиман
Ключові моменти:
- Незважаючи на сильні дощі, рівень води в Куяльницькому лимані піднявся всього на 15 сантиметрів і залишився нижчим, ніж минулого року.
- Екологи відзначають, що злива дещо знизила засоленість і наситила ґрунти, але не вплинула істотно на вологість лиману.
- Для реального відновлення водойми необхідний ремонт гідротехнічної споруди та інженерні рішення, які в даний час ускладнені війною.
- Фахівці також розглядають альтернативу — відновлення солепромислів, що може стати економічно доцільним способом порятунку Куяльника.
Струмки на схилах і осінній крокус
За словами еколога, оптимістичні прогнози на те, що недавні екстремальні опади відновлять річку Великий Куяльник, не виправдалися. Води тут як не було, так і немає. Через три тижні після «одеського потопу» його наслідки на Куяльницькому лимані не особливо помітні.
– У басейні Куяльнику опадів випало значно менше, ніж в Одесі. На 8 жовтня Гідрометеорологічний Центр Чорного та Азовського морів зафіксував, що рівень лиману в його пониззі підвищився на 15 сантиметрів. Начебто – добре, великі обсяги прісної води. Але, якщо підняти дані на 8 жовтня 2024 року, то виявиться, що в результаті злив рівень води в Куяльнику підвищився в порівнянні з минулорічним тільки на чотири сантиметри. І він на 15-20 сантиметрів нижче, ніж навесні – після запуску в лиман морської води, – зазначає еколог. – Зараз «хвіст» Куяльника піднявся тільки до села Ільїнка. І, якщо в перші дні дощів він простежувався вище, то зараз там тільки калюжі утворилися. Волога вбралася в грунт. У верхів’ях лиману – просто вологе, в’язке дно. Пройде час – і воно висохне.
Втім, не можна сказати, що недавня злива взагалі не мала для Куяльника ніякого значення.
– Дощ вплинув на розсолення – лиман знову повернувся до колишнього рівня засолення. До того ж – він добре просочив ґрунти і поповнив запаси підземних вод. Я пройшов вісім кілометрів по схилах – досі після дощу тут течуть струмки, багато джерел ожили, – розповідає Олег Деркач.
Крім того, на берегах Куяльника зацвіла рідкісна рослина – Штернбергія зимовникоцвітна. Побачити її можна на глинистих схилах – там, де глина не щільна, а розпушена. Квітки Штернбергії схожі на крокус або шафран. Біологія – досить складна. Квітка з’являється тільки після того, як восени пройдуть дуже сильні дощі. А якщо опадів немає – рослина цвіте під землею, там утворює насіння та відтворюється. Завдяки рясним дощам, Штернбергію на Куяльнику можна побачити вперше.
На тему: Куяльник під загрозою? Нацпарк розвіяв чутки про «величезну забудову» лиману
Про ремонт труби та опріснювальні установки
– На жаль, ні струмки, ні джерела не вирішують проблему порятунку Куяльника. Величезні простори, як і раніше, оголені. І вони будуть продовжувати деградувати. Якщо раніше ми визначали запаси лікувальних грязей лиману мільйонами кубометрів, то сьогодні це не відповідає дійсності, – визнає фахівець. – В принципі, грязь має властивість відновлюватися – але для цього процесу потрібні довгі роки. Без спеціальних інженерних заходів лиман буде продовжувати висихати. Сьогодні – рівень води до Ільїнки, завтра – до дамби навпроти Красносілки. Потім залишиться тільки невелике водоймище в низов’ях.
На сьогоднішній день інженерних проектів для порятунку Куяльника запропоновано достатньо. Але більшість з них або малоефективні – як роздамбування Великого Куяльника, або дуже дорогі – як, наприклад, перекидання води з Дністра.
– Великі проекти наповнення Куяльника прісною водою в умовах воєнного стану, практично, не реалізуються. Залишається варіант наповнення з моря. Але та кількість води, яка надходила в лиман раніше, вже не рятує ситуацію, – наголошує Олег Деркач. – Ми давали вісім-дев’ять кубів на рік. У зимовий час – коли вода холодна і біологічні процеси мінімізовані. Цей обсяг можна збільшити. Для цього необхідний невеликий ремонт гідротехнічної споруди, запущеної в 2014 році. За регламентом її капітальний ремонт передбачався через сім років. Але ніхто цим не займався. Гідротехнічна споруда знаходиться на балансі комунального підприємства, що належить до Одеської обласної ради. І сьогодні облрада готова виділити на ремонт гроші – потрібен тільки проект.
Разом з тим, є побоювання, що при заповненні лиману морською водою цілющі якості грязей і рапи можуть погіршитися. Щоб уникнути цього, на вході труби потрібно встановити опріснювальні установки. Але коштують вони десятки мільйонів євро – і сьогодні, під час війни для нацпарку вони, швидше за все, недоступні.
Назад – до солепромислів?
Більш прийнятний варіант – відновлення традиційних солепромислів. Тобто – осадження солі в штучних басейнах – як це відбувалося в промислових масштабах до 30-х років минулого століття.
– Ми хочемо зробити експериментальні басейни для осадження солі – імовірно, навпроти Корсунців. Там були солепромисли. Будівля сольпрому збереглася досі – зараз в ній розташована школа, – розповідає Олег Деркач. – Для експериментальних ставків потрібно всього лише півтора-два гектари акваторії. Можна використовувати старі фундаменти. Це має бути система ставків, куди запускатиметься концентрована ропа, а сіль випаровуватиметься природним шляхом. Вона може слугувати сировиною для харчової солі.
Тобто Чорноморському солезаводу, який нині будується під Одесою, можливо, і не доведеться закуповувати сировину — як планується — в Єгипті та Туреччині. Якщо, звісно, нацпарку «Куяльницький» вдасться реалізувати цей проєкт. Головне — знайти кошти на його фінансування.
Фото: Олег Деркач, валентина Князєва
Суспільство
Європейський суд з прав людини почав розгляд скарг журналістки з Криму Данилович проти РФ
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) офіційно почав розгляд двох скарг української громадської журналістки та політичної бранки з Криму Ірини Данилович проти Росії.
Про це правозахисній організації КримSOS повідомив адвокат у справі ЄСПЛ Сергій Заєць, передає Укрінформ.
“ЄСПЛ запропонував уряду РФ подати зауваження щодо прийнятності та суті заяв. Водночас Росія, яка після виключення з Ради Європи фактично ігнорує більшість процедур ЄСПЛ, може не надати свої пояснення. Однак це не зупиняє розгляд справи”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що 28 квітня 2026 року ЄСПЛ передав заяви Ірини Данилович на комунікацію – це важливий етап, коли суд попередньо вивчив скарги та вимагає пояснень від держави-відповідача.
Йдеться про справи № 6579/23 (подану 15 січня 2023 року), яка стосується незаконного позбавлення волі, та № 4065/25 (подану 28 січня 2025 року) про внесення Данилович до російського реєстру так званих “іноземних агентів”.
Перша скарга стосується подій 2022 року. 29 квітня 2022 року Ірину Данилович затримали співробітники ФСБ та утримували без зв’язку із зовнішнім світом у Сімферополі. Лише 7 травня 2022 року було оформлено протокол затримання, після чого так званий “Київський районний суд Сімферополя” обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою в незаконному зберіганні вибухових речовин.
28 грудня 2022 року той самий “суд” визнав її винною. Увесь цей час заявниця перебувала в СІЗО-1 у Сімферополі.
У цій частині справи ЄСПЛ розглядатиме можливе порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Друга справа стосується рішення Міністерства юстиції Росії від 3 червня 2022 року про внесення Ірини Данилович до реєстру так званих “іноземних агентів”.
Як повідомляв Укрінформ, незаконно ув’язнена українська громадянська журналістка та медсестра Ірина Данилович перебуває у російській жіночій колонії у Зеленокумську (Ставропольський край, РФ).
28 грудня 2022 року в тимчасово окупованому Криму її засудили до 7 років колонії загального режиму та штрафу в сумі 50 тис. рублів за нібито носіння вибухового пристрою. Верховний “суд” Криму у відповідь на апеляційну скаргу зменшив термін перебування в колонії на один місяць – до 6 років 11 місяців. Жінка неодноразово заявляла про тиск з боку співробітників ФСБ РФ, тортури та залякування.
Раніше Укрінформ повідомляв, що незаконно ув’язнена Росією кримська громадянська журналістка та правозахисниця Ірина Данилович зазнає тортур у виправній колонії у РФ.
Фото: CherryX/wikipedia
Суспільство
Крим перетворюють на курорт суворого режиму: дрони, камери та міни Анонси
В анексованому Криму російська влада посилює контроль та заходи безпеки напередодні курортного сезону. На півострові масово встановлюють відеокамери у лісах, патрулюють узбережжя дронами та посилюють військову присутність на пляжах і прибережних територіях.
Як повідомляють Крим.Реалії, майбутній сезон стане вже п’ятим для Криму в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Водночас півострів дедалі більше нагадує не курорт, а територію з посиленим режимом контролю.
За даними підконтрольного рф МНС, із 1 червня на узбережжі працюватимуть рятувальники, водолази та патрульні групи зі спецобладнанням. Крім того, російські служби планують активно використовувати безпілотники для моніторингу акваторій Чорного та Азовського морів, а також перевіряти маломірні судна й документи у власників човнів.
Посилюють контроль і на суші. У кримських лісах уже встановили 70 камер відеоспостереження, які покривають близько 70% територій. У російському МНС заявляють, що системи реагують на задимлення та допомагають оперативно виявляти пожежі, частину з яких пов’язують із наслідками війни та падінням уламків літальних апаратів.
Крім цього, мешканців і туристів попереджають про можливі перебої з мобільним інтернетом через заходи боротьби з українськими дронами. Такі обмеження вже впливають на роботу екстрених служб та зв’язку.
Паралельно російські війська зміцнюють оборону кримського узбережжя. За словами речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, армія рф проводить масштабне мінування пляжів і прибережних акваторій, встановлюючи протитанкові та протипіхотні міни, а також дротяні загородження.
У мережі також повідомляють про відновлення вогневих точок і спостережних постів уздовж узбережжя, зокрема поблизу Євпаторії та Сак. На позиціях чергують озброєні російські військові, які спостерігають за морем та готуються до можливих атак безпілотників.
Попри заяви російської влади про контроль над ситуацією, Крим дедалі більше перетворюється на мілітаризовану територію з постійним наглядом і посиленими заходами безпеки.
Суспільство
В Одесі завтра відбудуться зміни у роботі міського електротранспорту через ремонт
Завтра, 29 квітня, в Одесі відбудуться зміни у роботі міського електричного транспорту у зв’язку з проведенням ремонтних робіт на міських мережах електропостачання
Про це повідомляє Одеська міська рада.
Трамвайний маршрут № 7 буде працювати на ділянці «Херсонський сквер – 11 ст. Люстдорфської дороги».
Трамвайний маршрут № 1 «Лузанівка – завод Центроліт» не працюватиме.
У зазначений день буде забезпечено, роботу автобусів на соціальному (безкоштовному) автобусному маршруті:
Маршрут С1 «Залізничний вокзал – вул. 28-ї бригади» (5 автобусів)
Відправлення від Залізничного вокзалу (пл. Старосінна): 06:00, 06:22, 06:58, 07:50, 08:26, 08:44, 09:02, 09:38,10:30, 11:06, 11:42, 14:04,14:58, 15:50, 16:30, 16:50, 17:10, 17:50, 18:50.
Відправлення від вул. 28-ї бригади: 06:30, 07:06, 07:24, 07:42, 08:18, 09:10, 09:46, 10:22, 10:58, 12:44, 14:30, 15:06, 15:24, 15:42, 16:18, 17:10, 17:50, 18:10, 18:30, 19:10.
В Одеській міськраді зазначили, що також продовжують курсувати інші соціальні автобуси. З графіками їх руху можна ознайомитися тут.
Нагадуємо
Сьогодні, 28 квітня, в Одесі через ремонтні роботи на міських мережах електропостачання тимчасово змінилися схеми руху електротранспорту. Для пасажирів запустили безкоштовні автобуси.
Читайте: На Одещині будують сучасну сервісну зону “Рені – Джюрджюлешть”, – ФОТО
-
Події1 тиждень agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoМінрозвитку розпочало відбір громад для участі у Ukraine Recovery Conference 2026
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство1 тиждень agoОдеському управлінню фізкультури за місяць призначили другого керівника Анонси
