Україна зіткнеться із дуже серйозними наслідками, якщо Росія завдасть ударів по підстанціях українських АЕС. Відповідний допис у своєму Telegram-каналі оприлюднила народна депутатка Мар’яна Безугла.

Зокрема, парламентарка прокоментувала попереднє попередження Головного управління розвідки МОУ та президента Володимира Зеленського з приводу того, що Росія готує атаки на підстанції українських АЕС, щоб знищити генерацію електроенергії на атомних об’єктах та змусити Україну підписати неприйнятну капітуляційну мирну угоду.

Безугла стверджує, що якщо росіяни підуть на такі удари — наслідки можуть бути вкрай серйозними.

“Йдеться про майже тотальний блекаут країни. Українські АЕС виробляють понад половину всієї електроенергії, але вони не можуть працювати “вхолосту”. Якщо через ураження високовольтних підстанцій і ліній передачі стане неможливо видавати електроенергію в енергосистему, в АЕС будуть змушені знижувати потужність або повністю зупиняти окремі енергоблоки”, — наголошує народна депутатка у своєму Telegram-каналі.

Зі слів Безуглої, подібна загроза “дамокловим мечем” нависає над енергосистемою України від початку повномасштабного вторгнення. Окремо нардепка нагадує, що Росія вже завдавала схожих ударів, “промацуючи” подібний сценарій з масштабним блекаутом.

“Однак поки що не наважувалася на скоординовану й повномасштабну атаку саме по підстанціях, пов’язаних з роботою АЕС, зважаючи на високі технічні, політичні й міжнародні ризики”, — резюмувала Безугла, коментуючи попередження ГУР та Володимира Зеленського.

На момент публікації матеріалу заяву Безуглої не коментували в Міненерго та “Енергоатомі”.

Нагадаємо, що 16 січня Україна та Росія домовились про локальне припинення вогню поряд з ЗАЕС. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросі повідомив, що найближчим часом українські спеціалісти розпочнуть ремонтні роботи поблизу окупованого ядерного об’єкту.

Також Фокус публікував графіки відключень світла на 17 січня та розповідав, у кого у суботу не буде електроенергії по 15 годин.

Станом на 17 січня гривня продовжує поступово слабшати щодо основних іноземних валют. Найпомітніше зростання зафіксоване по долару США, який встановив новий історичний максимум.

Долар — офіційний курс

Долар США 17 січня коштуватиме 43,3927 грн;

Курс євро

За євро віддаватимемо 50,4375 грн;

Курс злотого

Злотий — 11,9826 грн.

Джерело: Національний банк України (bank.gov.ua)

Важливо

Тож згідно із даними Нацбанку, долар зріс до 43,39 грн (+0,15 грн до попереднього дня), євро — 50,44 грн, злотий тримається на рівні 11,98 грн.

Аналітики пов’язують ослаблення гривні із сезонним зростанням попиту на валюту, а також із зовнішніми чинниками, зокрема коливаннями на міжнародних ринках та очікуваннями щодо подальшої макрофінансової допомоги.

Водночас, за оцінками банкірів, курс на 17–18 січня залишатиметься відносно стабільним як на міжбанківському валютному ринку, так і в готівкових касах банків та обмінниках.

Курс валют: міжбанк і готівковий ринок

Міжбанківський ринок

За підсумками торгів 16 січня та з урахуванням прогнозу на 17 січня, курси перебувають у таких межах:

• Долар США — 43,42–43,45 грн;
• Євро — 50,35–50,45 грн;
• Польський злотий — 11,95–12,00 грн.

Готівковий ринок (обмінники, 16 січня)

В обмінних пунктах курси залишаються дещо вищими за міжбанк:

• Долар: купівля — близько 43,30 грн, продаж — 43,50 грн;
• Євро: купівля — 50,20 грн, продаж — 50,70 грн;
• Злотий: купівля — 11,90 грн, продаж — 12,10 грн.

Нагадаємо, раніше Фокус з’ясував, чи справді гривня входить у нову фазу падіння і що робити із заощадженням. Як казав віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов, зараз не йдеться про різку зміну курсового тренду, а про коригування курсових орієнтирів відповідно до поточних економічних умов. Тож важливо, що цей процес не створив фундаментальних ризиків для подальшого ослаблення гривні.

Про плани уряду щодо програми “Національний кешбек” міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев розповів в інтерв’ю LIGA.net, опублікованому 13 січня. За його словами, програму хочуть модифікувати, щоб дати більше переваг українським товарам перед імпортними.

“Наприклад, до нас звернулися виробники молочної продукції з пропозицією підвищити відсоток кешбеку за покупку твердих сирів, оскільки в цій категорії відчувають найбільший тиск імпорту. І одночасно знизити або взагалі відмовитися від кешбека на деякі інші найменування своїх товарів, де імпорт не становить загрози. Це стало б додатковим аргументом у конкурентній боротьбі за нашого споживача”, — пояснив урядовець.

В Мінекономіки порахували, що за час дії програми “Національний кешбек” частка українських товарів у середньостатистичному чеку збільшилася з 65% до 75%, а також згідно з підрахунками MasterCard в Україні стало на 14% більше безготівкових розрахунків у ритейлі.

За даними уряду, в програмі беруть участь 8,2 млн громадян, 400 000 товарів виробництва України та майже 2 000 виробників.

“Національний кешбек” у 2026 році: що відомо

Олексій Соболев зазначив, що у 2025 році на “Національний кешбек” було спрямовано 5,7 млрд грн, а цьогоріч суми очікуються менші.

“Плануємо модифікувати програму в такий спосіб, щоб створити більше попиту на українські товари з боку приватних споживачів коштом зменшення імпорту”, — сказав голова Мінекономіки.

Нагадаємо, 24 листопада 2025 року ЗМІ з посиланням на постанову Кабінету міністрів №1510 писали, що нарахування коштів за програмою “Національний кешбек” офіційно планується завершити з травня 2026 року, проте в разі дефіциту фінансування виплати можуть припинитися раніше.

В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України того ж дня спростували закриття програми “Національний кешбек” та запевнили, що відповідні документи не готувалися та не розглядалися.