“Ворог не намагався зробити, які б він не створював проблеми із бомбардуваннями, із знищенням, йому не вдасться досягнути такої цілі, як залишити українців без продуктів харчування. Продукти є, продукти будуть, і не потрібно хвилюватися за те, що нам чогось може не вистачати”, — повідомив Марчук в прямому ефірі каналу “Ми-Україна”.

Але, за його словами, є інша проблема. Адже удари росіян по логістиці створюють труднощі з доставкою вчасно.

Марчук каже, що затримки можуть тривати від тижня до 10 днів, але він повідомив, що по факту сьогодні і виробник, і ритейл — диверсифікуються з точки зору з розміщення продукції, переходять від прямих постачань від виробника до ритейлу, до магазину: “Тобто такі проблематики ми будемо вирішувати”, — зазначив Марчук.

Втім в осінньо-зимовий період часу дійсно слід очікувати зростання цін на продукти харчування.

“Найближчий час це може бути не більше там 2, 2,5%. Але по факту протягом цього часу може сягати більше 10–15%, в тому числі всіх видів продукції”, — повідомив Марчук.

Він підкреслив, що також ціни зростуть на імпортні види продукції.

Нагадаємо, засновник і співвласник мережі Varus Руслан Шостак повідомив, що в Україні від початку повномасштабної війни знищено 2,1 млн кв. м складських площ класів А і Б. Загальний обсяг складських площ, що залишилися, становить близько 2,9 млн кв. м.

3 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія завдала удару по заводу Coca-Cola у Великій Димерці Київської області.

Крім того, ми писали, що 8 вересня російський безпілотник влучив у завод REEVA у Білій Церкві на Київщині. Унаслідок атаки суттєво пошкоджено виробничі та складські приміщення. Через зупинку виробництва й відвантаження продукції локшина REEVA може зникнути з полиць тимчасово.

Наприкінці літа в Україні немає фізичного дефіциту дизельного пального. Ба більше, гуртові ціни за останній тиждень помітно знизилися. Однак ситуація на світовому ринку, проблеми з логістикою та російські атаки на українську паливну інфраструктуру створюють ризики для вартості дизеля на АЗС. Про це розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, за останній місяць на ринку почав формуватися небезпечний ланцюг ризиків, який охоплює світове виробництво пального, міжнародну логістику та доставку дизеля безпосередньо українському споживачеві.

Дизель у гурті дешевшає, але АЗС не поспішають знижувати ціни

За останній тиждень гуртові ціни на дизельне пальне в Україні знизилися більш ніж на 3 грн — до 86,83 грн за літр.

Водночас роздрібний ринок відреагував значно слабше: ціни на АЗС зменшилися лише на 52 коп.

Через це різниця між гуртовою та роздрібною ціною зросла. Теоретично це створює можливість для подальшого здешевлення дизеля на заправках. Проте ситуація може змінитися через дорожчання нового імпорту.

“Поки українські запаси дешевшають, наступні імпортні партії вже обійдуться дорожче”, — зазначив Володимир Омельченко.

Світовий ринок уже штовхає ціни вгору

Впродовж двох тижнів серпня котирування дизельного пального Platts зросли на 209 доларів за тонну. Водночас нафта Brent перетнула позначку 92 долари за барель. Це означає, що пальне, яке Україна імпортуватиме наступними партіями, може коштувати дорожче.

Як зазначає експерт, нинішнє зниження гуртових цін в Україні може виявитися тимчасовим і бути компенсованим вищою вартістю нового ресурсу.

Чому дизель дорожчає: три головні ризики

Світові НПЗ не встигають наростити виробництво. Переробка нафти у світі скоротилася на 5 млн барелів на добу, а швидко компенсувати ці обсяги складно. Американські нафтопереробні заводи вже завантажені майже на 100%.

Додатковий тиск створюють форс-мажорні обставини. Зокрема, внаслідок атаки було виведено з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії.

Також переробка нафти в Росії, за наведеними експертом даними, впала на 30%, а країна запровадила заборону на експорт дизельного пального до кінця 2026 року.

Доставка пального стає довшою та дорожчою

Другий великий ризик, за словами Омельченка, це — міжнародна логістика.

Через геополітичну ситуацію обхід Червоного моря додає танкерам 34 дні в дорозі. Водночас вартість страхування суден зросла у 2,5 раза — до 0,75% від вартості судна.

У Європі ситуацію ускладнює низький рівень води в Рейні та Дунаї.

“Навіть якщо пальне є, везти його стає довше і дорожче”, — наголосив Омельченко.

Російські атаки створюють проблему “останніх кілометрів”

Окремий ризик для України — удари РФ по паливній інфраструктурі та логістиці. За словами експерта, лише в мережі “Нафтогазу” було пошкоджено 37 АЗК.

Для прифронтових територій критичною проблемою може стати не загальна наявність дизеля в країні, а безпекова можливість доставити його бензовозом до конкретної громади.

Що буде з цінами на дизель на АЗС: три сценарії

Омельченко окреслив три можливі варіанти розвитку ситуації.

1. Базовий сценарій — стабілізація. Здешевлення дизеля на українському гуртовому ринку компенсує дорожчання нових імпортних партій. У такому разі ціни на стелах АЗС суттєво не зміняться.
2. Оптимістичний сценарій — зниження цін. Він можливий, якщо гуртові ціни в Україні продовжать падати, а світові котирування дизеля та вартість фрахту стабілізуються.
3. Песимістичний сценарій — подорожчання. Він може реалізуватися, якщо одночасно посиляться дефіцит нафтопереробних потужностей, логістичні проблеми в районі Ормузької протоки та Червоного моря, а також атаки на паливну інфраструктуру України.

На думку експерта, головна загроза для українського ринку зараз полягає не в одному масштабному дефіциті, а в можливому збігу одразу кількох негативних факторів.

Важливо

“Головна небезпека сьогодні — це не один великий дефіцит, а ефект “ідеального шторму”. Збіг кількох проблем одночасно робить ринок надзвичайно вразливим”, — зазначив Володимир Омельченко.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв про удари РФ по складам з продуктами у Борисполі.Внаслідок обстрілу загинула одна людина, ще семеро жителів області дістали поранення, пошкоджені житлові будинки, складські приміщення, АЗС та автомобілі.

Ці кошти підуть на допомогу Україні у захисті повітряного простору від російських ракет та дронів, повідомляється на сайті ЄК.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у Х підтвердила рішення:

“У День незалежності України Європа демонструє свою непохитну і конкретну підтримку. Сьогодні ми схвалили виділення 6,1 млрд євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари, яких Україна гостро потребує. У міру того, як Росія посилює свої атаки, ми нарощуємо зусилля, щоб допомогти Україні захистити свій народ та оборону свого повітряного простору. Європа підтримує, і ми надамо їй все необхідне, коли це буде потрібно”.

Ця сума є частиною кредиту на підтримку України у розмірі 90 млрд. євро (UASL). Черговий транш виділено на тлі ескалації Росією атак балістичними ракетами та безпілотниками.

“З урахуванням 376 ракетних ударів, зафіксованих лише у липні, зміцнення обороноздатності України стало все більш актуальним завданням”, — зазначили в ЄК.

Угода про закупівлю озброєнь передбачає 30 мільярдів євро на бюджетну допомогу та 60 мільярдів євро на оборону у період 2026-2027 років, включаючи 28,3 мільярда євро у 2026 році на зміцнення оборонно-промислового потенціалу України.

Раніше вже було затверджено плани закупівель на суму 16 мільярдів євро, з яких 8,35 мільярда євро на даний момент виділено.

Більшість закупівель здійснюватиметься у оборонних компаній ЄС. Враховуючи активізацію використання Росією балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів з реактивними двигунами, Комісія наголошує на необхідності значного збільшення поставок з ЄС за рахунок скорочення запасів, перерозподілу пріоритетів замовлень та нарощування виробництва.

Нагадаємо, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, який засновує Кредит підтримки України, який надає Україні підтримку у розмірі до 90 мільярдів євро.

Ця підтримка має два взаємодоповнюючі компоненти: зміцнення обороноздатності України та оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка підтримки основних державних функцій, державних послуг та економічної стійкості.

Після представлення Україною своєї Фінансової стратегії у березні 2026 року Рада ухвалила 23 квітня 2026 року рішення про її реалізацію, виділивши до 45 мільярдів євро на 2026 рік.

Ця сума включає 16,7 мільярдів євро бюджетної підтримки, порівну розподіленої між Українським фондом та макроекономічною фінансовою допомогою, кожна з яких становить до 8,35 мільярда євро, та 28,3 мільярда євро на оборонно-промисловий потенціал.

Оборонний компонент спрямований на відновлення та модернізацію оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримку її поступової інтеграції до Європейської оборонно-технологічної та промислової бази.

Тим часом прем’єр-міністр Великобританії Ендрю Бернем має намір сьогодні у Києві, що його уряд дозволить європейській оборонній компанії MBDA розсекретити інформацію про компоненти британського виробництва англо-французьких ракет Storm Shadow/Scalp, щоб допомогти Україні створити власну версію далекобійної зброї.

Нагадаємо, у ЄС ускладнили процедуру оформлення захисту для українок.

Також повідомлялося, що ЄС може розширити перелік податкових зобов’язань України у рамках пакету на 90 млрд. євро.