“Настав час для асиметричних заходів. Нехай подумають, які заходи вони вживають і які санкції запроваджують”, — заявив агентству Reuters високопоставлене джерело в уряді США, яке безпосередньо обізнане з ситуацією.

На запитання про те, які компанії можуть стати наступними цілями та чи можуть російські підрозділи італійського банку UniCredit і австрійського кредитора Raiffeisen також перейти під управління росіян, джерело відповіло: “Нехай бояться”.

Російське корпоративне джерело, яке також висловилося на умовах анонімності, звинуватило європейські компанії в навмисному гальмуванні розвитку своїх російських підрозділів, що в кінцевому підсумку завдає шкоди російській економіці.

Кремль уже заявив, що ці рішення були зумовлені “зростаючим рівнем залучення цих недружніх країн до безпосередніх бойових дій” проти Росії, але при цьому припустив, що ці кроки “можна скасувати”.

“Наразі ми не бачимо підстав для скасування цього рішення. Ми не чуємо жодного розсудливого голосу, який закликав би до діалогу чи до зусиль з виправлення ситуації”, — заявив журналістам прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

ЄС заявляє, що Москва не виявляє справжнього бажання брати участь у мирних переговорах, і минулого тижня поновив санкції щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб.

Пєсков не надав жодних доказів чи подробиць щодо того, як європейські країни брали участь у військових операціях. Російські офіційні особи раніше згадували про постачання зброї, зокрема виробництво безпілотників у ЄС, а також надання інформації для наведення та розвідки.

“Якщо ви визнаєте, що ваша зброя використовується проти нас, і ми її збиваємо, називайте це як хочете, але я не сумніваюся, що це війна, яку Європа веде проти нас”, — заявив у вівторок міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Росія також критикує ЄС за замороження близько 210 мільярдів євро її суверенних активів у відповідь на війну, а також за переслідування активів російських компаній у Європі та інших західних країнах.

ЄС, який є незмінним прихильником України протягом більш ніж 4,5-річної війни, звинуватив Росію в нападах на європейську територію, а деякі представники уряду та розвідувальних служб висловили побоювання щодо можливого вторгнення Росії в майбутньому. Москва заперечує ці звинувачення.

Відомо, що з початку повномасштабної війни Росія запровадила “тимчасове” зовнішнє управління у 135 компаніях, афілійованих з іноземними підприємствами, переважна більшість з яких розташована в країнах ЄС, зокрема французька харчова група Danone та данська пивоварна компанія Carlsberg.

Жодна велика американська компанія не стала об’єктом подібних заходів, хоча деякі менші фірми, такі як американський приватний інвестиційний фонд NCH Capital, чий російський бізнес включає сільськогосподарські активи, також були передані під зовнішнє управління.

За даними Американської торговельної палати в Росії, цього року в Росії, як і раніше, працюють близько 300 американських компаній. Росія та США ведуть переговори щодо можливостей для розвитку бізнесу після відновлення миру в Україні.

Нагадаємо, Путін передав активи німецької мережі Metro в РФ компанії, яка з’явилася 20 днів тому.

До цього Путін передав під тимчасове управління також російські активи одразу кількох французьких компаній, зокрема “Ашан”. Їх отримала компанія, яку очолює генерал МВС Андрій Краюшкін.

Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації (КМДА).

Кошти отримають пасажири, які до 14 вересня включно не використали всі поїздки, придбані за старими тарифами.

Вартість невикористаних поїздок зарахують на баланс транспортної карти в розділ “Мій Гаманець”. Наприклад, якщо пасажир мав 10 невикористаних поїздок за тарифом 6,5 грн, на гаманець транспортної карти Києва зарахують 65 грн.

Гроші з “Мого Гаманця” можна буде використати для оплати поїздок за актуальними тарифами. Вартість однієї поїздки залежить від кількості придбаних поїздок: 1–9 — 30 грн, 10–19 — 28,9 грн, 20–29 — 27,8 грн, 30–39 — 26,6 грн, 40–49 — 25,5 грн, 50 поїздок — 25 грн.

Щоб скористатися коштами, у застосунку “Київ Цифровий” потрібно відкрити “Транспортну карту”, вибрати потрібну картку та перейти до розділу “Мій Гаманець” → “Придбати поїздки”.

Кошти також можна використати безпосередньо через валідатор — як із пластикової, так і з цифрової транспортної карти. Якщо поїздок на картці немає, валідатор спише з “Мого Гаманця” 30 грн за одну поїздку.

Нагадаємо, з 22 липня у Києві вдвічі підвищили вартість проїзду в міській електричці Kyiv City Express. Квиток у застосунках “Укрзалізниці” та “Київ Цифровий” коштує 30 гривень, тоді як раніше разовий проїзд коштував 15 гривень.

В “Укрзалізниці” пояснили, що тариф переглянули через зростання витрат на електроенергію, утримання та ремонт поїздів. Водночас усі чинні пільги для пасажирів збереглися.

Також з 15 липня у Києві підвищили вартість проїзду в громадському транспорті всіх видів — із 8 до 30 гривень.

Водночас у столичних маршрутках із цієї ж дати проїзд подорожчав до 25 гривень.

“Ворог не намагався зробити, які б він не створював проблеми із бомбардуваннями, із знищенням, йому не вдасться досягнути такої цілі, як залишити українців без продуктів харчування. Продукти є, продукти будуть, і не потрібно хвилюватися за те, що нам чогось може не вистачати”, — повідомив Марчук в прямому ефірі каналу “Ми-Україна”.

Але, за його словами, є інша проблема. Адже удари росіян по логістиці створюють труднощі з доставкою вчасно.

Марчук каже, що затримки можуть тривати від тижня до 10 днів, але він повідомив, що по факту сьогодні і виробник, і ритейл — диверсифікуються з точки зору з розміщення продукції, переходять від прямих постачань від виробника до ритейлу, до магазину: “Тобто такі проблематики ми будемо вирішувати”, — зазначив Марчук.

Втім в осінньо-зимовий період часу дійсно слід очікувати зростання цін на продукти харчування.

“Найближчий час це може бути не більше там 2, 2,5%. Але по факту протягом цього часу може сягати більше 10–15%, в тому числі всіх видів продукції”, — повідомив Марчук.

Він підкреслив, що також ціни зростуть на імпортні види продукції.

Нагадаємо, засновник і співвласник мережі Varus Руслан Шостак повідомив, що в Україні від початку повномасштабної війни знищено 2,1 млн кв. м складських площ класів А і Б. Загальний обсяг складських площ, що залишилися, становить близько 2,9 млн кв. м.

3 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія завдала удару по заводу Coca-Cola у Великій Димерці Київської області.

Крім того, ми писали, що 8 вересня російський безпілотник влучив у завод REEVA у Білій Церкві на Київщині. Унаслідок атаки суттєво пошкоджено виробничі та складські приміщення. Через зупинку виробництва й відвантаження продукції локшина REEVA може зникнути з полиць тимчасово.