Наприкінці літа в Україні немає фізичного дефіциту дизельного пального. Ба більше, гуртові ціни за останній тиждень помітно знизилися. Однак ситуація на світовому ринку, проблеми з логістикою та російські атаки на українську паливну інфраструктуру створюють ризики для вартості дизеля на АЗС. Про це розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, за останній місяць на ринку почав формуватися небезпечний ланцюг ризиків, який охоплює світове виробництво пального, міжнародну логістику та доставку дизеля безпосередньо українському споживачеві.

Дизель у гурті дешевшає, але АЗС не поспішають знижувати ціни

За останній тиждень гуртові ціни на дизельне пальне в Україні знизилися більш ніж на 3 грн — до 86,83 грн за літр.

Водночас роздрібний ринок відреагував значно слабше: ціни на АЗС зменшилися лише на 52 коп.

Через це різниця між гуртовою та роздрібною ціною зросла. Теоретично це створює можливість для подальшого здешевлення дизеля на заправках. Проте ситуація може змінитися через дорожчання нового імпорту.

“Поки українські запаси дешевшають, наступні імпортні партії вже обійдуться дорожче”, — зазначив Володимир Омельченко.

Світовий ринок уже штовхає ціни вгору

Впродовж двох тижнів серпня котирування дизельного пального Platts зросли на 209 доларів за тонну. Водночас нафта Brent перетнула позначку 92 долари за барель. Це означає, що пальне, яке Україна імпортуватиме наступними партіями, може коштувати дорожче.

Як зазначає експерт, нинішнє зниження гуртових цін в Україні може виявитися тимчасовим і бути компенсованим вищою вартістю нового ресурсу.

Чому дизель дорожчає: три головні ризики

Світові НПЗ не встигають наростити виробництво. Переробка нафти у світі скоротилася на 5 млн барелів на добу, а швидко компенсувати ці обсяги складно. Американські нафтопереробні заводи вже завантажені майже на 100%.

Додатковий тиск створюють форс-мажорні обставини. Зокрема, внаслідок атаки було виведено з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії.

Також переробка нафти в Росії, за наведеними експертом даними, впала на 30%, а країна запровадила заборону на експорт дизельного пального до кінця 2026 року.

Доставка пального стає довшою та дорожчою

Другий великий ризик, за словами Омельченка, це — міжнародна логістика.

Через геополітичну ситуацію обхід Червоного моря додає танкерам 34 дні в дорозі. Водночас вартість страхування суден зросла у 2,5 раза — до 0,75% від вартості судна.

У Європі ситуацію ускладнює низький рівень води в Рейні та Дунаї.

“Навіть якщо пальне є, везти його стає довше і дорожче”, — наголосив Омельченко.

Російські атаки створюють проблему “останніх кілометрів”

Окремий ризик для України — удари РФ по паливній інфраструктурі та логістиці. За словами експерта, лише в мережі “Нафтогазу” було пошкоджено 37 АЗК.

Для прифронтових територій критичною проблемою може стати не загальна наявність дизеля в країні, а безпекова можливість доставити його бензовозом до конкретної громади.

Що буде з цінами на дизель на АЗС: три сценарії

Омельченко окреслив три можливі варіанти розвитку ситуації.

1. Базовий сценарій — стабілізація. Здешевлення дизеля на українському гуртовому ринку компенсує дорожчання нових імпортних партій. У такому разі ціни на стелах АЗС суттєво не зміняться.
2. Оптимістичний сценарій — зниження цін. Він можливий, якщо гуртові ціни в Україні продовжать падати, а світові котирування дизеля та вартість фрахту стабілізуються.
3. Песимістичний сценарій — подорожчання. Він може реалізуватися, якщо одночасно посиляться дефіцит нафтопереробних потужностей, логістичні проблеми в районі Ормузької протоки та Червоного моря, а також атаки на паливну інфраструктуру України.

На думку експерта, головна загроза для українського ринку зараз полягає не в одному масштабному дефіциті, а в можливому збігу одразу кількох негативних факторів.

Важливо

“Головна небезпека сьогодні — це не один великий дефіцит, а ефект “ідеального шторму”. Збіг кількох проблем одночасно робить ринок надзвичайно вразливим”, — зазначив Володимир Омельченко.

Нагадаємо, раніше Фокус повідомляв про удари РФ по складам з продуктами у Борисполі.Внаслідок обстрілу загинула одна людина, ще семеро жителів області дістали поранення, пошкоджені житлові будинки, складські приміщення, АЗС та автомобілі.

Ці кошти підуть на допомогу Україні у захисті повітряного простору від російських ракет та дронів, повідомляється на сайті ЄК.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у Х підтвердила рішення:

“У День незалежності України Європа демонструє свою непохитну і конкретну підтримку. Сьогодні ми схвалили виділення 6,1 млрд євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари, яких Україна гостро потребує. У міру того, як Росія посилює свої атаки, ми нарощуємо зусилля, щоб допомогти Україні захистити свій народ та оборону свого повітряного простору. Європа підтримує, і ми надамо їй все необхідне, коли це буде потрібно”.

Ця сума є частиною кредиту на підтримку України у розмірі 90 млрд. євро (UASL). Черговий транш виділено на тлі ескалації Росією атак балістичними ракетами та безпілотниками.

“З урахуванням 376 ракетних ударів, зафіксованих лише у липні, зміцнення обороноздатності України стало все більш актуальним завданням”, — зазначили в ЄК.

Угода про закупівлю озброєнь передбачає 30 мільярдів євро на бюджетну допомогу та 60 мільярдів євро на оборону у період 2026-2027 років, включаючи 28,3 мільярда євро у 2026 році на зміцнення оборонно-промислового потенціалу України.

Раніше вже було затверджено плани закупівель на суму 16 мільярдів євро, з яких 8,35 мільярда євро на даний момент виділено.

Більшість закупівель здійснюватиметься у оборонних компаній ЄС. Враховуючи активізацію використання Росією балістичних ракет та безпілотних літальних апаратів з реактивними двигунами, Комісія наголошує на необхідності значного збільшення поставок з ЄС за рахунок скорочення запасів, перерозподілу пріоритетів замовлень та нарощування виробництва.

Нагадаємо, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, який засновує Кредит підтримки України, який надає Україні підтримку у розмірі до 90 мільярдів євро.

Ця підтримка має два взаємодоповнюючі компоненти: зміцнення обороноздатності України та оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка підтримки основних державних функцій, державних послуг та економічної стійкості.

Після представлення Україною своєї Фінансової стратегії у березні 2026 року Рада ухвалила 23 квітня 2026 року рішення про її реалізацію, виділивши до 45 мільярдів євро на 2026 рік.

Ця сума включає 16,7 мільярдів євро бюджетної підтримки, порівну розподіленої між Українським фондом та макроекономічною фінансовою допомогою, кожна з яких становить до 8,35 мільярда євро, та 28,3 мільярда євро на оборонно-промисловий потенціал.

Оборонний компонент спрямований на відновлення та модернізацію оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримку її поступової інтеграції до Європейської оборонно-технологічної та промислової бази.

Тим часом прем’єр-міністр Великобританії Ендрю Бернем має намір сьогодні у Києві, що його уряд дозволить європейській оборонній компанії MBDA розсекретити інформацію про компоненти британського виробництва англо-французьких ракет Storm Shadow/Scalp, щоб допомогти Україні створити власну версію далекобійної зброї.

Нагадаємо, у ЄС ускладнили процедуру оформлення захисту для українок.

Також повідомлялося, що ЄС може розширити перелік податкових зобов’язань України у рамках пакету на 90 млрд. євро.

Як розповів перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран у новому випуску на YouTube-каналі “Суперпозиція”, український ритейл уже має досвід адаптації до криз, тому нинішні безпекові виклики можуть суттєво змінити підходи до торгівлі.

За словами Непрана, великі торговельні мережі можуть дедалі частіше відмовлятися від зберігання великих запасів товарів безпосередньо в магазинах. Натомість у торгових залах можуть залишитися лише демонстраційні зразки, тоді як основну продукцію доставлятимуть покупцям після оформлення замовлення.

В цілому, подібна модель вже застосовувалася в Україні під час економічної кризи 2008 року на меблевому ринку. Тоді покупці обирали товар за виставковими зразками, після чого чекали на його виготовлення або доставку протягом кількох тижнів. Такий підхід дозволяв бізнесу не заморожувати значні кошти у великих товарних запасах.

Схожу практику, за словами Непрана, використовували й під час пандемії COVID-19. У магазинах побутової техніки полиці були частково порожні, однак покупці могли оформити замовлення на потрібний товар і отримати його пізніше. Тому, на його думку, український бізнес вже має напрацьовані механізми роботи в кризових умовах.

Та все ж нинішня ситуація відрізняється тим, що головним фактором стає вже не економія, а безпека. Саме через ризики російських обстрілів великі складські приміщення та гіпермаркети можуть поступово втрачати свою привабливість.

Непран припустив, що розвиток торгівлі відбуватиметься “по спіралі”, а Україна частково повернеться до моделі середніх і невеликих магазинів. Він вважає, що такий формат може виявитися не лише безпечнішим, а й забезпечити більш персоналізований сервіс, коли продавці краще знають своїх постійних клієнтів та їхні потреби.

Крім того, експерт наголосив, що не йдеться про швидке зникнення великих торговельних мереж. За його словами, вони продовжать працювати, однак споживачі матимуть можливість самостійно обирати між відвідуванням великих торгових центрів та компактніших магазинів, враховуючи наявні безпекові ризики.

На думку Непрана, українському бізнесу доведеться адаптуватися до нової реальності, адже війна змушує змінювати усталені підходи до організації торгівлі та логістики. Він підкреслив, що замість спроб працювати за довоєнними моделями необхідно враховувати сучасні виклики й шукати нові рішення, які відповідатимуть нинішнім умовам.

Нагадаємо, що 5 серпня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по українському бізнесу. Зокрема, за одну ніч ворог атакував склади, логістичні центри та виробництва низки великих компаній, серед яких NOVUS, “Нова пошта”, ROZETKA, “Епіцентр” і Fozzy Group. Крім того, що внаслідок обстрілу були зруйновані ключові об’єкти, компанії також втратили своїх працівників.

При цьому, як зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, держава наразі не має фінансової можливості напряму компенсувати бізнесу збитки від російських обстрілів із бюджету. За його словами, єдиним реальним джерелом відшкодування таких втрат у майбутньому залишаються репарації, які Україна має отримати від Росії.