24 лютого на валютному ринку відбулися невеликі зміни. В обмінниках долар і євро трохи подешевшали, а злотий, навпаки, зріс у ціні. У банках курси майже не змінилися. Водночас за даними Національний банк України офіційний курс усіх трьох валют поступово підвищується.

Який курс валют в обмінниках

Обмінники оновили курсові показники у вівторок, 24 лютого. Американська валюта продемонструвала незначне зниження. Схожа тенденція відбулась і з курсом євро. Натомість курс злотого зріс.

Здійснити обмін валют 24 лютого можна за такими курсовими показниками:

• долар: купівля — 43,20 грн (-0,01), продаж — 43,30 грн (0,00);
• євро: купівля — 51,25 грн (-0,01), продаж — 51,40 грн (-0,03);
• злотий: купівля — 12,15 грн (+0,02), продаж — 12,25 грн (0,00).

Курс валют в банках 24 лютого

В банках України майже не відбулися курсові зміни. Станом на 10:00 зріс лише курс євро у продажу на 8 коп. Клієнти фінансових установ можуть придбати іноземну валюту за 51,50 грн, а продати — 50,80 грн.

Також банки пропонують здійснювати обмін долара за таким курсом:

• купівля — 43,05 грн (0,00);
• продаж — 43,55 грн (0,00).

Курс злотого також не зазнав змін. Купити іноземну валюту можна за 12,40 грн, а продати — за 11,80 грн.

Курс валют від НБУ: яка офіційна вартість долара, євро та злотого

Згідно з даними Національного банку України, офіційний курс долара сьогодні зріс до 43,2982 грн (+0,0235). Судячи з графіка, після короткого періоду певного здешевлення американська валюта знову перейшла до зростання.

На офіційному рівні зріс й курс євро. Іноземну валюту скорегував регулятор до показника в 51,0053 грн (+0,0883).

До тенденції зі подорожчання повернувся й польський злотий. НБУ встановив курс валюти на рівні 12,0945 грн (+0,0436).

Раніше Фокус писав, що наприкінці зими ситуація на валютному ринку може стати напруженою, але без різних потрясінь. Банкіри наголошують на ключові ролі у стримуванні ажіотажу та згладжуванні курсових коливань і надалі відіграватиме Національний банк України. За їхніми прогнозами, в останній тиждень лютого курс гривні до долара триматиметься в межах 43-43,75 грн, а до євро — приблизно 51-52 грн.

Наразі немає чіткої дати відновлення руху електротранспорту. Про це повідомили в КМДА у відповідь на запит “УП”.

Там наголосили, що для відновлення електротранспорту необхідно дотримання двох умов:

• підтвердження енергетиками стабільного електропостачання;
• наявність умов для безпечної експлуатації інфраструктури.

Як у КМДА компенсують відсутність електротранспорту

У відповіді КМДА йдеться, що КП “Київпастранс” намагається максимально компенсувати відсутність електротранспорту. Зокрема, на маршрути щоденно виводиться близько 96% наявних автобусів. Крім того, у звичайному режимі продовжує працювати метрополітен.

Що робитиме Київ у випадку надзвичайних ситуацій

У Департаменті транспортної інфраструктури повідомили, що було створено план дій на випадок надзвичайної ситуації з відключенням електроенергії. План було розроблено разом з КП “Київпастранс”.

План передбачає:

• на основних (з найбільшим пасажиропотоком) напрямках руху електротранспорту запускають дублюючі автобусні маршрути;
• схеми руху автобусів визначають із урахуванням пасажиропотоку;
• рішення приймаються залежно від ситуації (наявності електроживлення, стану доріг, безпекових умов тощо).

Водночас у КМДА визнали, що повністю замінити трамваї та тролейбуси автобусними перевезеннями майже неможливо, адже це різні за масштабом системи перевезень. Зокрема, уже було задіяно майже весь рухомий склад автобсів та максимально можливу кількість водіїв.

За словами ДТІ, така ж ситуація у приватних перевізників.

У Києві є кадровий брак транспортної сфери

У КМДА наголосили, що додаткові проблеми викликані браком кадрів. Так, держава не бронює 100% броні для водіїв КП “Київпастранс”, через що є проблеми як з транспортною роботою, так і з ремонтом рухомого складу.

Однак комунальні підприємства транспортної та дорожньої галузі, водії громадського транспорту та енергетики працюють у посиленому режимі та роблять все можливе, щоб стабілізувати ситуацію у місті, наголосили в Департаменті транспортної інфраструктури.

Раніше Фокус розповідав, що через тривалі відключення світла у великих містах України може бути ускладнено рух громадського транспорту. На думку експертів, якщо ситуація стане критичною, то влада може запровадити спеціальні перепустки для громадського транспорту, подібні до тих, що діяли під час пандемії коронавірусу.

Зупинка роботи метро в Києві та Харкові

Нагадаємо, 31 січня в кількох регіонах України одночасно було запроваджено аварійні відключення електроенергії. Наслідки зачепили й столицю: у Києві фіксували перебої з водопостачанням, падіння тиску в тепломережах і тимчасову зупинку метро. У Харкові теж повідомляли про зупинку метрополітену, утім там робота метро була відновлена швидше.

Фокус розповідав, що мешканці Києва були змушені користуватися наземним міським транспортом, часто стикаючись із проблемами переповнених автобусів і маршруток. Час очікувань транспорту складав до години.

Також через вимушену зупинку потягів у тунелях опинилося майже півтисячі пасажирів. Тож їх довелося евакуйовувати через тунелі.

Відповідні домовленості щодо можливості отримання виведеного з експлуатації обладнання та його оперативного доставлення в Україну було досягнуто в рамках засідання Міжнародного енергетичного агентства, повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

“Устаткування буде переміщено і швидко змонтовано. Йдеться про щонайменше шість виведених з експлуатації ТЕЦ і ТЕЦ, які будуть передані Україні. Так зможемо швидко відновити роботу зруйнованих ворогом ключових станцій. Вони забезпечать українців теплом”, — написав він у соцмережах.

Кількома днями раніше Шмигаль пояснив, як відбувається процес того, щоб забирати обладнання з ТЕЦ і ТЕС у країнах Східної Європи. Для цього українські фахівці самостійно проводять оцінку, аналіз обладнання, а потім приймають рішення про те, що треба забирати, якщо така можливість є.

За його словами, Україна має серйозні потреби в обладнанні для ремонтів теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей. Для фінансування цих потреб у спеціальному Фонді енергетичної підтримки було зібрано 1,8 мільярда євро від партнерів.

Зі свого боку енергоексперт Олександр Харченко стверджував, що енергетичним компаніям не вистачає обладнання для ремонту пошкоджених російськими ударами об’єктів. За його словами, запас на складах уже вичерпано.

Зазначимо, з кінця січня почалися регулярні удари ЗС РФ по українських теплостанціях у Києві, Київській області та в інших регіонах України.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявляв, що для відновлення ТЕЦ-4 у столиці, яка практично повністю знищена, може знадобитися кілька років і приблизно 600-700 млн євро.