Активи п’яти іноземних підприємств у Росії перейшли під тимчасове управління компанії “Центр Капітал” – указ про це Володимир Путін підписав, а опублікували документ 15 жовтня. Про рішення повідомляє The Moscow Times.

Власником “Центр Капіталу” є Марат Мірхайдаров, колишній віцепрем’єр Забайкальського краю. Він добровільно вирушив на війну проти України та служив у підрозділі “Ахмат”.

Під його керування віддали французького виробника підлогових покриттів Tarkett, бельгійську групу Ontex, що випускає засоби особистої гігієни, німецький Menshen із пластиковою упаковкою, а також “Каппа Рус” і Eviosys – пакування та металева тара відповідно. Сукупний виторг цих п’яти підприємств за 2025 рік The Insider оцінює приблизно в 53,6 млрд рублів.

Сам Мірхайдаров передачу підтвердив у розмові з “Агентством”, назвавши рішення “політичною волею президента”. Водночас він наполягає, що іноземців бізнесу не позбавили: йдеться винятково про тимчасове управління, а право власності залишається за попередніми власниками. Повернути підприємства він, за власними словами, готовий на першу вимогу Путіна.

Водночас колишній чиновник попросив про це не писати – щоб не давати “нашим ворогам” тему для обговорення й нагоди “копатися” в його біографії.

“Я патріот, я на СВО був. […] У мене бойові нагороди є. І ось ця зараз публічна двіжуха, вона не потрібна нікому”, – зазначив Мірхайдаров.

За інформацією системи СПАРК, “Центр Капітал” зареєстрували 3 лютого 2026 року, статутний капітал становить 10 000 рублів. Єдиний засновник і водночас генеральний директор – той самий Мірхайдаров.

Державну службу він тривалий час поєднував із власним бізнесом. У січні 2024-го оголосив про вступ до “Ахмату” й кілька місяців провів на війні проти України, а після повернення знову працював в уряді Забайкальського краю. Посаду залишив у березні 2025 року, пояснивши відставку наслідками травми, отриманої на фронті.

Варто зазначити, що спецназ “Ахмат” – добровольче формування й найвідоміше з-поміж тих, що виникли на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Формально його вписали в структуру Міноборони РФ, причому у військовому відомстві не припиняють спроб відібрати в підрозділу привілеї та підпорядкувати його загальній армійській вертикалі.

Раніше повідомлялося, що російський бізнесмен Костянтин Малофєєв звинуватив Джо Байдена та членів його колишньої адміністрації у присвоєнні $10 млн із його американських рахунків. За версією самого Малофєєва, $5,4 млн із цієї суми спрямували на фінансування Збройних сил України.

Також російський бізнес і частина економістів доходять висновку, що найкращим способом повернути економіку до зростання стало б завершення війни проти України. Саме на тлі сповільнення економіки Путін відкриває п’ятий за час повномасштабної війни Петербурзький міжнародний економічний форум.

Про це в ефірі “Новини.LIVE” заявив директор асоціації “Укрводоканалекологія” Олександр Шкінь, пояснивши, що автономні джерела живлення не зможуть безперервно забезпечувати роботу систем водопостачання.

За його словами, у більшості міст вода періодично подаватиметься навіть за тривалих перебоїв з електроенергією. Завдяки автономним джерелам живлення водоканали зможуть підтримувати подачу води в мережу. Однак цього може бути недостатньо, щоб забезпечити її підйом на верхні поверхи багатоповерхових будинків.

“Графіки води будуть, тому що це буде пов’язано з підвозом пального, як мінімум, і з зупинками генераторів, які подають електропостачання. Розподілена енергетика не може постійно працювати”, — заявив Шкінь.

Він зазначив, що в більшості міст вода має бути доступною періодично, приблизно раз на добу на кілька годин. Це можливо завдяки автономним джерелам живлення, потужності яких вистачає для подачі води в саму мережу.

Водночас ситуація з водопостачанням у Києві потребує окремого розгляду через потужні джерела водопостачання та насосні станції.

За словами директора асоціації, в умовах тривалих відключень електроенергії графіки подачі води будуть пов’язані, зокрема, з необхідністю підвозити пальне та зупиняти генератори. Через це обладнання, яке забезпечує електроживлення систем водопостачання, не зможе працювати безперервно.

Шкінь також зазначив, що за таких умов забезпечення водою буде спрямоване на те, щоб люди мали її щонайменше для питних потреб, а частково — для санітарно-гігієнічних потреб.

Нагадаємо, 9 жовтня Фокус повідомляв про ситуацію в енергосистемі України та можливі відключення світла. В “Укренерго” заявляли про застосування обмежень обсягом 0,5–2 черг, а ДТЕК попереджав, що в окремих чергах електроенергії не буде до восьми годин.

Раніше також повідомлялося, що через ситуацію з енергопостачанням у Києві та області експерти пропонують запровадити надзвичайний стан.

В Україні зростає розрив між попитом і можливостями внутрішнього виробництва. Атаки РФ на енергетичну та логістичну інфраструктуру обмежують виробничі потужності. А високі оборонні видатки та споживчий попит підтримують загальний попит в економіці. Це створює додатковий тиск на ціни та зовнішню торгівлю, повідомляє Світовий банк у жовтневому Macro Poverty Outlook.

Банк прогнозує, що реальний ВВП України 2026 року зросте лише на 1,2%, а 2027-го — на 1,5%. Попередній прогноз на 2027 рік передбачав зростання на 4%.

Зниження прогнозу пов’язане насамперед із переглядом припущень щодо тривалості війни. Якщо раніше базовий сценарій передбачав завершення бойових дій до кінця 2026 року, то тепер Світовий банк виходить із того, що вони триватимуть протягом усього 2027-го.

Війна тисне на виробництво, а оборонні витрати підтримують попит

Українська економіка пережила низку шоків пропозиції. Серед них Світовий банк називає зимові атаки на енергетичну інфраструктуру, зростання світових цін на паливо та удари по логістичній інфраструктурі, які почастішали з червня.

Останні атаки на Одеський морський порт порушили експорт аграрної продукції та створили проблеми зі зберіганням урожаю і ліквідністю для фермерів.

Водночас високі державні видатки підтримують попит. Оборонні витрати у першій половині 2026 року зросли на 17,4% у номінальному вираженні, до еквівалента 45,7 млрд доларів, що, за оцінкою Світового банку, сприяло зростанню виробництва, пов’язаного з оборонною промисловістю, приблизно на 7,2% у першій половині року.

Попри це, реальний ВВП України в першому півріччі 2026 року скоротився на 0,1%. Для порівняння, за весь 2025 рік економіка зросла на 1,8%.

Імпорт перевищує експорт дедалі сильніше

Через високий попит на оборонну продукцію, енергоносії та споживчі товари Україна дедалі більше залежить від імпорту.

У першому півріччі 2026 року імпорт зріс до 64 млрд доларів проти 46 млрд доларів за аналогічний період 2024 року.

Торговельний дефіцит у першій половині 2026 року досяг історично високого рівня — 35,6 млрд доларів проти 25,7 млрд за аналогічний період 2025-го. При цьому експорт залишався практично без змін.

Світовий банк очікує, що дефіцит поточного рахунку залишатиметься високим і в середньостроковій перспективі через імпорт для оборони, а згодом — для відновлення країни.

Інфляція залишається високою

Національний банк України стримує тиск на гривню валютними інтервенціями та підтримує жорсткі реальні процентні ставки. Це допомогло знизити інфляцію до однозначного рівня.

У серпні 2026 року споживчі ціни зросли на 8,1% у річному вимірі.

Водночас виробничі ціни зростали значно швидше. У липні вони були на 42,5% вищими, ніж рік тому. Світовий банк пов’язує це зі зростанням вартості енергії, логістики та праці, а також високим попитом.

У середньому за 2026-2027 роки інфляція, за прогнозом банку, буде близькою до 9%, після чого поступово наближатиметься до цільового показника НБУ у 5%.

Дефіцит бюджету залишатиметься великим

Очікуване продовження бойових дій означає, що Україні доведеться зберігати високі оборонні видатки.

Світовий банк прогнозує, що оборонні витрати перевищуватимуть 30% ВВП, а дефіцит бюджету без урахування грантів — 25% ВВП.

Водночас фінансування дефіциту залишається складним. Україна вже отримала значні зовнішні фінансові зобов’язання на 2026–2027 роки, однак повільне проведення реформ може призвести до затримок із надходженням запланованого фінансування.

Важливо

Потреби України у фінансуванні на 2027 рік поки залишаються невизначеними, але, за оцінкою Світового банку, вони, ймовірно, будуть більшими, ніж очікувалося раніше, якщо війна триватиме весь наступний рік.

Світовий банк також зазначає, що оборонна складова нової програми Ukraine Support Loans на 90 млрд євро від Європейської комісії може додатково збільшити попит на продукцію українського військового виробництва.

Борг України зростатиме й надалі

За прогнозом Світового банку, державний борг України становитиме 105,7% ВВП цьогоріч, а 2027-го зросте до 112% ВВП. А 2028 року показни може досягти 117,7% ВВП.

Водночас дефіцит бюджету поступово скорочуватиметься лише після 2028 року, оскільки Україна матиме значні потреби у фінансуванні безпеки та відновлення.

Яким буде зростання економіки наступного року

Світовий банк очікує, що 2027 року приватне споживання зросте на 2,8%, державне — на 8,3%, а валові інвестиції в основний капітал — на 13%.

Експорт товарів і послуг може зрости лише на 0,5%, а імпорт — на 11,1%.

2028 року, за умови покращення безпекової ситуації, зростання ВВП може прискоритися до 3% на тлі активізації відбудови та відновлення приватних інвестицій.

За секторами Світовий банк надає такі дані:

• сільське господарство має показати зростання на 5,1% за рік;
• промисловість цього року скоротиться на 2%;
• сектор послуг збільшиться на 1,6%.

А ось 2027-го очікується нульове зростання агросектору, приріст промисловості на 3% і послуг на 1,6%.

Рівень зайнятості серед населення працездатного віку, за прогнозом, становитиме 55,7%, за підсумками цього року, та 56,2% — 2027-го.

Бідність залишається високою

За моделюваннями Світового банку, рівень бідності в Україні вже перевищив 40%, що приблизно вдвічі більше за офіційний показник 2021 року. Високою залишається і вразливість домогосподарств. У телефонних опитуваннях Listening to Ukraine 18,2% домогосподарств повідомили, що не могли оплатити комунальні рахунки, а 16,2% — що не могли позичити гроші для задоволення базових потреб.

Найбільше ризикують домогосподарства з маленькими дітьми та люди з інвалідністю. Серед причин Світовий банк називає складнощі з доступом до роботи та падіння реальної вартості пенсій.

Реформи залишаються важливими для отримання міжнародних коштів

Тим часом Україна крокує до інтеграції з Європейським Союзом. Із шести переговорних кластерів уже відкрито два.

Водночас низка важливих законодавчих реформ, зокрема у сфері верховенства права, ще не завершена.

Світовий банк наголошує, що прискорення та стабільне проведення реформ є одним із ключових завдань для України. Це необхідно не лише для отримання зовнішнього фінансування, а й для збільшення внутрішніх доходів держави та покращення умов для бізнесу й інвестицій.

Тож, базовий сценарій Світового банку передбачає ще один рік війни, слабке економічне зростання, високу інфляцію та значний бюджетний дефіцит у 2027 році. За умови покращення безпекової ситуації від 2028 року економіка може перейти до швидшого відновлення завдяки відбудові та поверненню приватних інвестицій.

Важливо

Нагадаємо, промисловість України скорочується надшвидкими темпами. Експерти пов’язують погіршення ситуації з ударами РФ по підприємствах та інфраструктурі, а також проблемами з експортом української сталі та обмеженнями на ринку ЄС.

Тим часом Україна може зіткнутися із затриманням міжнародного фінансування через невчасне ухвалення необхідних законодавчих актів. Про це розповів Фокусу економіст Богдан Слуцький.