Від часів відмови США від золотого стандарту, що сталося 1971 року, американський долар суттєво знецінився відносно золота. За цей період вартість дорогоцінного металу зросла в понад 110 разів. Про це нагадує GoldBroker.

За даними аналітиків ринку дорогоцінних металів, від початку 1970-х ХХ століття долар втратив близько 99,24% своєї вартості у порівнянні із золотом. Якщо тоді одна тройська унція золота коштувала приблизно 35 доларів, то зараз ціна перевищує кілька тисяч доларів.

Інвестори звернули увагу на рекордне падіння долара

Експерти пояснюють таку динаміку відмовою США від прив’язки долара до золота після рішення президента Річарда Ніксона у 1971 році.

Саме тоді Вашингтон фактично завершив дію Бреттон-Вудської системи, що відкрила шлях до плаваючих валютних курсів.

На тлі інфляції, фінансових криз та геополітичної нестабільності золото протягом десятиліть залишається одним із ключових захисних активів для інвесторів.

Тож історична динаміка цін на золото та купівельної спроможності долара свідчить:

• 1971 року ціна золота становила близько 35 доларів за унцію;
• ціна золота у період 2025–2026 рр становить понад 3 000 доларів за унцію.

Нагадаємо, раніше Фокус вже розповідав, який вигляд має знаменитий Форт-Нокс, де зберігається золотий запас США.

Також йшлося про те, що Росія розпродає золотий запас рекордними темпами. Від початку 2026 року РФ скоротила свої золоті резерви на 900 тисяч унцій. Станом на 1 травня запаси впали до найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Японець Сіґеру Фудзімото почав торгувати на фондовому ринку ще 69 років тому. Тоді йому було 19 років.. Наразі його статки оцінюють приблизно у 2 млрд єн (близько 14 млн доларів). Історію про нього розповідало агентство Bloomberg.

Інтерес до Фудзімото різко зростає щоразу, коли він збільшує частку в компаніях. Так, після того як стало відомо про його пакет понад 5% у японській фірмі з управління нерухомістю Storage-OH Co., акції компанії підскочили на 17%.

Що відомо про інвестора-мільйонера

Фудзімото колись був власником зоомагазину в Кобе. Згодом також тримав салони японського маджонгу.

А 1986 року він продав бізнес і повністю перейшов до інвестицій. Свою кар’єру денного трейдера почав 2015-го/

Інвестор відомий тим, що уважно відстежує ринок і обирає компанії з зростаючими доходами, прибутком і дивідендами, а також ті, що проводять викуп акцій. Серед його актуальних інвестицій — виробник автокомпонентів G-TEKT Corp. і виробник будівельної техніки Takeuchi Manufacturing.

“Коли ціни на акції падають — саме час купувати. Але питання в тому, чи вистачить у тебе грошей і сміливості”, — сказав Фудзімото в коментарі Bloomberg.

Секрети 88-річного японського інвестора з 14 млн доларів

Він детально занотовує всі угоди, а також користується технічним аналізом, зокрема індикаторами RSI та MACD. Щодня він прокидається близько другої ночі, щоб стежити за ринками США, і навіть не користується смартфоном чи кредитними картками.

Його інвестиційний підхід базується на поєднанні фундаментального та технічного аналізу, а також довгостроковому утриманні перспективних активів. Водночас він сам застерігає молодих інвесторів від надмірно ризикового денного трейдингу.

“Важливо тримати хороші акції довгостроково. Не варто купувати і продавати миттєво”, — зазначив він.

Важливо

Фудзімото також став символом зміни інвестиційної культури в Японії, де традиційно домінують заощадження в готівці та банківських депозитах. Останніми роками уряд стимулює населення інвестувати через податкові пільги, зокрема програму NISA.

Попри вік, інвестор продовжує активно торгувати та навіть веде популярну книгу про свою стратегію. Він зізнається, що інколи незадоволений розміром свого капіталу і вважає, що міг би заробити більше.

“Інвестування для мене — це задоволення. Це цікаво, коли ти вчишся, аналізуєш і бачиш результат”, — каже Фудзімото.

Нагадаємо, клуб мільярдерів Forbes поповнив футболіст Девід Бекхем. Фокус розповідав, хто зі спортсменів входить до першої 20 мільярдерів за версією журналу 2026 року.

Про це повідомив народний депутат Максим Заремський у бліцінтерв’ю “Телеграфу”.

За його словами, відповідні норми містить законопроєкт №15237 “Про справедливе бронювання та участь в обороні”.

Згідно з документом, заброньовані особи повинні брати участь в обороні держави одним зі способів: працювати на об’єкті критичної інфраструктури, служити в резерві або робити цільові внески на потреби армії.

“Під цільовими внесками мається на увазі направлення коштів у вигляді пожертви на потреби Збройних сил України, інших законних військових формувань, простіше кажучи — донати”, — сказав Заремський.

За словами депутата, сума таких внесків має становити від однієї до двох мінімальних зарплат щомісяця. Сплачувати їх повинна саме заброньована особа.

Також законопроєкт передбачає створення відкритого реєстру всіх заброньованих осіб. Як пояснив Заремський, це потрібно для прозорості та боротьби з фіктивним бронюванням. Водночас дані, які можуть розкрити інформацію про критичні підприємства, обіцяють знеособлювати.

Окремо документ пропонує скоротити перелік підприємств, працівники яких можуть отримати бронювання. За словами депутата, завдяки відкритому реєстру з переліку зможуть прибрати установи, які не мають стосунку до критичної інфраструктури.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 про нові правила бронювання від мобілізації. Документ пропонує надавати відстрочку лише за умови роботи на критичній інфраструктурі, служби в резерві або цільових внесків на оборону.

Нещодавно в Україні оновили правила онлайн-перебронювання військовозобов’язаних через “Дію”. Для частини працівників термін оформлення скоротили з 72 до 24 годин після оновлення військово-облікових даних. Зміни стосуються держорганів, критично важливих підприємств та компаній оборонно-промислового комплексу.