Про це повідомив аналітик Асоціації “Ягідництво України” Денис Миронов у коментарі виданню “Телеграф”.

За його словами, головною причиною нинішніх цін стали не літня спека, а весняні заморозки, які два роки поспіль пошкоджують ягідні насадження.

“Виробники змушені закладати свої втрати у відпускні ціни, адже інакше частина господарств ризикує втратити прибутковість”, — пояснив він.

За словами експерта, зараз ситуація залежить від виду ягід. Полуниця вже коштує в середньому на 10% дешевше, ніж торік, тоді як малина приблизно на 15% дорожча через втрати врожаю та зростання собівартості. Лохина поки залишається дорогою через пізніший початок сезону, але найближчими тижнями, із масовим виходом української лохини на ринок, ціни наблизяться до рівня минулого року.

Аналітик прогнозує, що найдоступнішими ягоди будуть саме в середині літа, коли пропозиція досягне максимуму. Після завершення масового збору врожаю на ринку залишаться переважно пізні сорти, а залежність від імпорту знову почне підштовхувати ціни вгору.

Експерт також пояснив, що на ринках ягоди часто дешевші, ніж у супермаркетах, оскільки їх продають безпосередньо виробники без посередників. Водночас дефіциту ягід цього сезону не очікується, однак повернення до довоєнних цін, за його словами, чекати не варто через зростання виробничих витрат і наслідки кількох несприятливих сезонів.

Нагадаємо, раніше експерти аграрного ринку прогнозували, що у 2026 році хліб в Україні може подорожчати приблизно на 25%. На його вартість впливають ціни на сировину, енергоносії, логістику, оплату праці та коливання валютного курсу.

Також повідомлялося, що цього року в Україні очікується суттєве зростання цін на фрукти. Через несприятливі погодні умови аграрії прогнозують втрату понад половини врожаю кісточкових культур.

Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

У ПФУ нагадали, що для більшості отримувачів житлові субсидії на період з 1 травня 2026 року до 30 квітня 2027 року продовжуються автоматично.

Повторно звернутися за призначенням або продовженням субсидії потрібно, якщо кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб у домогосподарстві менша за кількість зареєстрованих. Також заяву мають подати громадяни, які сплачують житлово-комунальні послуги в орендованому житлі.

Крім того, звернення необхідне для домогосподарств, які претендують на субсидію для придбання скрапленого газу, твердого або рідкого пічного побутового палива. Подати документи також мають внутрішньо переміщені особи у разі зміни місця проживання.

У Пенсійному фонді нагадали, що нову заяву та декларацію потрібно подавати й у разі зміни складу домогосподарства або переліку житлово-комунальних послуг.

Згідно з чинними правилами, якщо заява на призначення чи продовження субсидії подається протягом двох місяців після початку опалювального або неопалювального сезону, виплату призначають з початку відповідного сезону, але не раніше дня виникнення права на неї.

Саме тому громадянам, які повинні повторно підтверджувати право на субсидію, рекомендують подати документи до 1 липня. У такому разі виплати будуть призначені з 1 травня 2026 року — початку неопалювального сезону.

Подати заяву можна через сервісні центри Пенсійного фонду України, центри надання адміністративних послуг, уповноважених представників органів місцевого самоврядування, поштою або через вебпортал електронних послуг ПФУ.

Нагадаємо, що борг за комуналку від 680 грн може стати причиною відмови у субсидії. Водночас українці можуть зберегти право на допомогу, якщо погасять заборгованість, оформлять її реструктуризацію або оскаржать у суді.

Для більшості українців житлові субсидії перепризначають автоматично, однак розмір виплат може змінюватися залежно від доходів сім’ї. Після березневої індексації пенсій і зарплат у частини одержувачів допомога зменшилася, а в інших, навпаки, могла зрости.

Про це повідомило видання “Київ24” з посиланням на місцеві сервіси бронювання.

За їхніми даними, за проживання від двох діб гостям пропонують 10 літрів бензину, а від трьох діб — 20 літрів. Пальне видають під час заселення на запит клієнта.

Фактично готелі перейшли до своєрідного “паливного бартеру”, намагаючись стимулювати попит на відпочинок. Таким способом вони намагаються компенсувати зниження інтересу до стандартних туристичних послуг.

Паливна криза в Криму — що відомо

Раніше на всій території тимчасово окупованого Криму запровадили обмеження на продаж бензину А-95 — не більше 20 літрів на одну людину на добу.

Подібні заходи ввели й у Севастополі. 31 травня бензин марок АІ-92 та АІ-95 там продавали лише за талонами. Окупаційний “губернатор” міста Михайло Развожаєв заявив, що денний запас пального на АЗС ТЕС розкупили за кілька годин після відкриття.

Ще 29 травня окупаційна влада оголосила про жорсткі обмеження на продаж бензину А-95, які набули чинності наступного дня. Попри заклики не створювати запасів пального, мешканці масово кинулися на заправки.

Перебої з постачанням пального пов’язують із масованими ударами українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, а також із контролем ЗСУ над федеральною трасою Р-280 “Новоросія”, яку Росія використовує як сухопутний маршрут до Криму.

22 травня OSINT-дослідник Клеман Молен повідомляв, що рух так званим “сухопутним коридором” до окупованого півострова був обмежений через посилення атак українських сил.

На тлі дефіциту пального жителі окупованого Криму активно скаржилися на нестачу бензину та труднощі з його придбанням.