У ніч на 7 червня росіяни масовано атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок ударів поранення дістав чоловік, пошкоджено житлові будинки, газопровід, храм і вантажівки. Крім того, напередодні РФ завдала ударів по двох цивільних пошуково-рятувальних суднах у Чорному морі.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на офіційні заяви.

Атака по Одесі

За даними голови Одеської ОВА Олега Кіпера, в Одесі внаслідок ворожого удару сталося займання нежитлової будівлі. Постраждав 41-річний чоловік, який отримав осколкові поранення. Його стан медики оцінюють як задовільний. У ДСНС уточнили, що в місті загорілася дерев’яна споруда. Пожежу оперативно ліквідували рятувальники.

Атака по Одещині

У сусідньому з Одесою Чорноморську пошкоджено житлові будинки, газову трубу та будівлю на території Спасо-Преображенського храму. Також пошкодження зазнали два вантажні автомобілі.

Наслідки атаки зафіксували й на території Чорноморської громади, де пошкоджено житлові будинки. За попередньою інформацією, там обійшлося без постраждалих.

До ліквідації наслідків удару залучали 45 рятувальників та 10 одиниць техніки. Роботу екстрених служб ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги.

Атака на цивільні судна у Чорному морі

Крім того, Військово-морські сили ЗСУ повідомили про атаку на цивільні судна в Чорному морі. За їхніми даними, вдень 6 червня російські війська завдали ударів по двох катерах Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору.

Обидва судна мали спеціальне маркування SAR (Search and Rescue), яке використовується для пошуку та порятунку людей на воді. Відповідно до міжнародного гуманітарного права такі плавзасоби перебувають під особливим захистом і не можуть бути законною військовою ціллю.

У ВМС наголосили, що удар по пошуково-рятувальних суднах є грубим порушенням міжнародного права та створює додаткові ризики для безпечної роботи гуманітарного морського коридору в Чорному морі.

Раніше Новини.LIVE інформували, що в ніч на 6 червня атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок ударів пошкоджені житлові будинки, готель, медичний центр та об’єкт критичної інфраструктури.

Також Новини.LIVE писали, що вдень 5 травня російські війська завдали ракетного удару по Одеській області. По об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону, було випущено дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною. У момент атаки на території працювали дорожні працівники. Внаслідок удару поранення отримали восьмеро людей.

Крім того, Новини.LIVE повідомляли, що у ніч проти 5 червня російські війська атакували Одещину ударними безпілотниками. Основний удар прийшовся на Одеський район. Внаслідок одного з влучань було зруйновано приватний житловий будинок. Також пошкодження зазнали об’єкти житлової інфраструктури.

У районі Хутірської в Одесі планують побудувати нову систему водовідведення. Під час обстеження території фахівці виявили, що існуюча мережа не справляється зі своїми функціями, а частина дренажних каналів використовується не за призначенням.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську міську раду.

Незаконні скиди 

За даними мерії, обстеження провели на території, що охоплює вулицю Хутірську та прилеглий провулок Шахтинський. Фахівці з’ясували, що частина дренажних каналів використовується не за призначенням. Деякі домоволодіння самовільно скидають у них господарсько-побутові стоки, хоча ці канали створювалися для відведення дощової води.

Втім, проблема виявилася значно ширшою. У міськраді зазначають, що сама система водовідведення вже не відповідає потребам району та не справляється зі своїми функціями. Саме тому її планують фактично перебудувати.

Першим кроком має стати припинення незаконних скидів побутових стоків. Також комунальникам доручили впорядкувати тимчасову систему відведення дощової води.

Підготовка проєктної документації

Головним же етапом стане розробка проєктної документації для будівництва нової повноцінної системи водовідведення, яка охопить увесь мікрорайон.

Проблема підтоплень для Одеси залишається актуальною вже не перший рік. Після сильних злив місто регулярно стикається з перевантаженням окремих ділянок зливової інфраструктури, а мешканці приватного сектору часто скаржаться на накопичення води та незадовільний стан дренажних мереж.

У мерії запевняють, що ситуація на Хутірській перебуває під контролем, а подальші рішення залежатимуть від розробки проєкту та пошуку фінансування для реалізації робіт.

Потоп в Одесі

Зазначимо, що необхідність оновлення систем водовідведення в Одесі стала особливо очевидною після руйнівної негоди восени 2025 року. За кілька годин випала майже двомісячна норма опадів. Вулиці перетворилися на річки, були затоплені житлові будинки та автомобілі, рух транспорту в багатьох районах фактично зупинився. 

Стихія призвела до трагічних наслідків: 10 людей загинули, сотні будинків були пошкоджені, а міська інфраструктура зазнала серйозних руйнувань.

Ціни на воду в Одесі зростуть

Новини.LIVE повідомляли, що наразі для жителів Одеси діють тарифи, затверджені ще у 2021 році. Вони залишалися незмінними навіть після початку повномасштабної війни. Станом на травень 2026 року одесити платять:

• 17,92 грн за кубометр водопостачання;
• 17,24 грн за водовідведення.

Разом це становить приблизно 35,16 грн за кубометр із ПДВ.

Тепер підприємство пропонує встановити нові тарифи для населення:

• 50,96 грн за кубометр водопостачання;
• 42,69 грн за водовідведення.

У сумі це вже 93,66 грн за кубометр із ПДВ. Таким чином, вода для населення може подорожчати майже у 2,7 раза.

Раніше Новини.LIVE з посиланням на віцепрезидента Української водної асоціації Артема Ширу писали, що водопостачання у місті має структуру тільки з однією трубою, тому якщо в неї прилетить ракета — проблеми не вирішити місяцями.

Російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.

Про це інформують Новини.LIVE з посиланням на 3-й полк ССО ім. Святослава Хороброго.

Удар по мосту

За інформацією підрозділу, безпілотники виявляють та уражають техніку противника, а також завдають ударів по елементах логістики. Водночас окупаційні джерела уже скаржаться, що через атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару було тимчасово призупинено рух транспорту через Джанкой у напрямку адміністративного кордону з окупованим Кримом.

Наразі офіційного підтвердження щодо масштабу пошкоджень мосту поблизу Чонгару немає.

Чим важливий Чонгар для окупантів

Маршрут через Мелітополь, Джанкой і Чонгар має важливе значення для російської армії. Саме через Чонгарський перешийок проходить один із найкоротших сухопутних шляхів між окупованим Кримом та захопленими територіями півдня України.

У лютому 2022 року російські війська використовували цей напрямок для наступу з Криму на Херсонську та Запорізьку області. Після захоплення частини південних територій маршрут залишився одним із головних каналів постачання особового складу, техніки, боєприпасів і пального.

Раніше в ексклюзивному коментарі Новини.LIVE член РНБО та секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки Роман Костенко розповів, що українські дрони перерізають зараз логістику до Криму. На його думку, прийде момент, коли Україна буде домінувати над своїми окупованими територіями, і Росія просто не зможе там пересуватися так само, як вона не може зараз розміщувати кораблі в окупованому Криму.

Також Новини.LIVE повідомляли, що Кримський міст залишається одним із найбільш контрольованих об’єктів на окупованому півострові. За словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, українська сторона має достатньо інформації про те, що там відбувається, попри всі спроби росіян посилити безпеку. Він зазначив, що міст постійно перебуває в центрі уваги через значний потік людей та транспорту. 

Крім цього Новини.LIVE інформували, що українські безпілотники завдали серії ударів по військових об’єктах російських окупантів у Криму та на тимчасово захоплених територіях. Серед уражених цілей — корабель, системи ППО, залізнична інфраструктура, паливні запаси та енергетичні об’єкти.