Суспільство
Де українці дізнаються новини та чи вміють відрізнити правду від дезінформації
Телеграм є основним засобом отримання інформації про актуальні події для українців, на другому місці – Ютуб, на третьому – Фейсбук. При цьому 59% українців вразливі до дезінформації.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», оприлюднені 1 вересня.
«Telegram – головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%). На другому місці – YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому – Facebook (28%)», – йдеться у повідомленні.
За даними опитування, телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25% українців.
Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).
При цьому, за даними соціологів, українці мало довіряють медіа загалом. Але відносно більше довіри – до Телеграм-каналів (29%) і Ютуб-каналів (24%).
Міжнародним й українським онлайн-медіа скоріше довіряють або довіряють 16%.
Найбільше українці не довіряють телемарафону «Єдині новини» (39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти).
Як зазначається у повідомленні, майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18-29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% – що їм це робити важко або скоріше важко.
Найпоширеніші практики перевірки достовірності – це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).
«59% українців вразливі до дезінформації, як показали результати інформаційного тесту», – зауважують соціологи. Зокрема, такі громадяни значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО, а також дії чинної влади; рідше переглядають суспільно-політичні новини та менше довіряють медіа; оцінюють власну здатність відрізнити правдиву інформацію від неправдивої так само високо, як і невразливі громадяни; коли перевіряють інформацію, вони дещо частіше спираються на власний досвід та інтуїцію та рідше порівнюють інформацію з різних джерел.
«Відносно частіше це російськомовні чи двомовні респонденти, мешканці прифронтових територій, а також представники менш забезпечених і менш освічених категорій», – підсумовують соціологи.
Соціологічна група «Рейтинг» 1-23 квітня провела дослідження медіаспоживання українців на замовлення ГО «Львівський медіафорум» та International Media Support. Теми опитування: інформаційна поведінка, медіаспоживання, довіра до ЗМІ, боротьба з дезінформацією та вразливість до неї.
Зокрема, в межах тесту на вразливість до дезінформації респондентам запропонували 12 поширених медійних тверджень про політику, економіку й культуру (шість правдивих і шість неправдивих). Далі респонденти оцінили кожне твердження за шкалою від 1 (цілковита маніпуляція) до 5 (достовірна інформація). Категорії вразливості сформовані на основі нової змінної, розрахованої як середнє значення оцінок правдивості тверджень. До категорії «вразливих» належать респонденти, середні значення відповідей яких тяжіють скоріше до дезінформації. Натомість респонденти, чиї відповіді переважно ближчі до правдивих оцінок, належать до категорії «невразливих».
Опитування було проведено методом CAPI (Computer-Assisted Personal Interviewing – особисті інтерв’ю з використанням планшета). Розмір вибірки: 2000 респондентів. Формат вибірки: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Херсонської, Харківської, Запорізької, Донецької, Луганської областей та АР Крим. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка – не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Лисак вирішив пустити гуманітарні автобуси в Одесі безоплатними маршрутами Анонси
Очільник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак доручив розробити в місті соціальні маршрути для окремих категорій мешканців, на яких використовуватимуть гуманітарні автобуси.
Як заявив очільник МВА, маршрути мають надати змогу пасажирам дістатися до лікарень, соціальних установ, вокзалів та інших важливих об’єктів міста безоплатно.
“В Одесі понад рік простоюють гуманітарні автобуси, які наше місто отримало від міст-побратимів. Це транспорт, що має служити людям, а не стояти на майданчиках”, – заявив посадовець.
За словами Сергія Лисака, найближчим часом відповідне рішення розгляне виконавчий комітет міської ради. Після його ухвалення оприлюднять перелік маршрутів, графік руху та категорії пасажирів, які зможуть користуватися соціальним транспортом безоплатно.
Раніше голова постійної депутатської комісії з питань транспорту і дорожнього господарства Одеської міської ради Петро Обухов повідомив, що автобуси Mercedes, які Одеса отримала як гуманітарну допомогу від міст-партнерів Регенсбурга та Стамбула та які очікували на вулицях після ухвалення Верховною Радою України закону, що дозволяє їхнє використання, так й не вийшли на маршрути. За його словами, для того аби автобуси можна було використовувати після ухвалення закону Кабінет Міністрів України має затвердити порядок передачі цих автобусів комунальним підприємствам. За законом, процедура мала зайняти всього два місяці, а минуло вже п’ять, але рішення уряду досі немає.
В автопарку комунального підприємства “Одесміськелектротранс” вже тривалий час простоюють 20 сучасних автобусів Mercedes, які Одеса отримала як гуманітарну допомогу від міст-партнерів Регенсбурга та Стамбула. Через юридичні обмеження ці автобуси не могли виїхати на маршрути. І подібна ситуація спостерігається по всій Україні — понад 300 таких транспортних засобів залишаються нерухомими в різних містах.
Ще навесні 2024 року Одеська міська рада звернулася до Міністерства інфраструктури з проханням розв’язати проблему. Її підтримала Асоціація міст України, а мер Харкова Ігор Терехов озвучив це питання від імені Асоціації на Конгресі місцевих і регіональних влад при Президентові.
Одеса отримала десять автобусів від міста-побратима Регенсбурга, потім ще десять сучасних автобусів від Стамбула.
Суспільство
В Одесі вшанували пам’ять жертв Голокосту
В Одесі вшанували пам’ять жертв Голокосту
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoСибіга підтвердив атаки Росії по Україні ракетами, що здатні нести ядерні боєголовки
-
Суспільство1 тиждень agoЗаступницю одеського міського голови посадили під нічний домашній арешт Анонси
-
Усі новини6 днів agoХолостяк – хто брав участь у шоу в минулих сезонах і де вони зараз
-
Усі новини7 днів agoу Єгипті відкрився Великий музей (фото)
-
Війна1 тиждень ago412-й полк Nemesis Сил безпілотних систем став бригадою
