Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Суспільство
Майже половина дітей світу зазнає впливу щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно
Понад мільярд дітей у світі, або майже половина дитячого населення планети, живуть в умовах щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно, які становлять ризик для їхнього здоров’я, освіти та виживання.
Про це йдеться у новому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), передає Укрінформ.
У дослідженні ЮНІСЕФ проаналізував вплив восьми основних кліматичних небезпек: прибережних і річкових повеней, посух, тропічних штормів, хвиль спеки, екстремальної спеки, лісових пожеж, а також піщаних і пилових бур.
«Життя дітей продовжує змінюватися через вплив хвиль спеки, лісових пожеж, посух та повеней. Половина дітей у світі зараз живе з принаймні трьома взаємопов’язаними кліматичними загрозами, які формують їхнє повсякденне життя», – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.
За даними дослідження, посуха, екстремальна спека та хвилі спеки – це найпоширеніше поєднання кліматичних небезпек, оскільки понад 296 млн дітей живуть у районах, де діють усі три умови.
Друга за поширеністю комбінація – посуха, екстремальна спека та тропічні шторми – залишає під своїм впливом понад 115 млн дітей у всьому світі.
Зазначається, що країни з високим рівнем доходу не застраховані від кліматичних потрясінь. Наприклад, в Італії понад 6 млн дітей зазнають впливу тривалих хвиль спеки та посухи. Однак ця країна ілюструє, як інвестиції в адаптацію до зміни клімату можуть пом’якшити деякі ризики, з якими стикаються діти, водночас підкреслюючи необхідність подальших дій.
Окрім восьми найчастіших кліматичних небезпек, у звіті аналізується вплив забруднення повітря та малярії на дітей. Дані показують, що забруднення повітря впливає майже на кожну дитину у світі, тоді як 1 млрд дітей зазнають впливу малярії, що додає ще один рівень небезпеки для дітей, які вже стикаються з численними кліматичними небезпеками.
У ЮНІСЕФ підкреслюють, що їхній аналіз може допомогти урядам та особам, які приймають рішення, «краще планувати та ефективніше інвестувати в системи захисту».
«Зміцнюючи системи охорони здоров’я та освіти й удосконалюючи інфраструктуру з урахуванням потреб дітей, ми захищаємо їх від сучасних кліматичних загроз і допомагаємо забезпечити їхнє майбутнє», – наголосила Рассел.
Як повідомляв Укрінформ, за даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на п’ятий рік повномасштабної війни загалом 2 589 900 українських дітей є переселенцями.
Фото: ЮНІСЕФ
Суспільство
Суд у Гаазі не визнав Чорне та Азовське море “російськими озерами” Анонси
Суспільство
Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС
Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС
Джерело
-
Події1 тиждень agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події7 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Одеса6 днів agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
-
Події6 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів подробиці зустрічі з російським олігархом Абрамовичем
