Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Суспільство
У Києві відбувся спеціальний показ фільму «Машина часу Майдан»
21 листопада, у День Гідності та Свободи, в столичному Українському домі відбувся спеціальний показ документального фільму «Машина часу Майдан» режисерів Володимира Тихого та Романа Любого.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Національному музеї Революції Гідності.
«Створення цього фільму – одна із форм живої пам’яті про події Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні і про всіх захисників, які боролись і продовжують відстоювати свободу і незалежність України», – йдеться у повідомленні музею.
«Машина часу Майдан» – історія про подорож у часі, яка несподівано стає подорожжю до самого себе. Після поранення у 2024 році 21-річний український військовий прокидається у грудні 2013-го – посеред Революції Гідності.
Для нього Майдан — історія, яку він знає з підручників. Але тепер він може побачити її наживо: пройти разом із тисячами людей київськими вулицями, опинитися серед барикад, відчути неймовірне піднесення, познайомитися з людьми, які ще не знають, що саме станеться з Україною в наступні роки. Він дивиться на Майдан очима свого покоління – знаючи майбутнє, але вперше переживаючи минуле як особистий досвід.
Після перегляду стрічки відбулася розмова з творцями фільму, під час якої йшлося про зйомки Майдану, роботу з архівами та те, як сьогодні переосмислюють події 2013-2014 років.
У прокат стрічка «Машина часу Майдан» вийшла 19 листопада.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні 21 листопада відзначають День Гідності та Свободи. Його встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох ключових подій новітньої української історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Кадр з фільму
Суспільство
В Одесі тривають масштабні знеструмлення
На Одещині станом на вечір 21 листопада залишається складною ситуація з електропостачанням. Через постійні російські удари по магістральних мережах у регіоні відбуваються масштабні знеструмлення.
Про це повідомили в Міністерстві енергетики України.
За даними відомства, після масованої атаки в ніч на 20 листопада енергетикам вдалося частково стабілізувати електропостачання у постраждалих регіонах. Водночас атаки не припиняються.
У Міненерго заявили, що росія навмисно завдає ударів по вже відновлених енергооб’єктах. Постійні повітряні тривоги також суттєво ускладнюють і сповільнюють ремонтні роботи, тому ситуація може швидко змінюватися.
На Одещині через атаки працює автоматичний захист. Щоразу після відновлення електроенергії можливі тимчасові стрибки або зниження напруги.
Тому енергетики просять не залишати потужні електроприлади ввімкненими в розетки, щоб уберегти їх від пошкодження. Актуальну інформацію про ситуацію в регіоні радять шукати на офіційних сторінках обленерго.
Також про атаку повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
За його словами, вдень 21 листопада російські війська знову атакували Одеську область.
Читайте також: Два міста на Одещині частково знеструмлені після російської атаки
Унаслідок удару пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема два приватні житлові будинки. Загиблих і травмованих немає. Відповідні служби працюють над ліквідацією наслідків.
Суспільство
Незрячого одесита майже п’ять діб утримували в ТЦК: що відомо
В Одесі незрячого з дитинства чоловіка, за його словами, примусово доправили до територіального центру комплектування та майже п’ять діб утримували там. Обставини інциденту розглянули на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Як повідомив голова комісії Олексій Гончаренко, чоловіка раніше виключили з військового обліку за станом здоров’я. Однак у 2025 році він дізнався, що його знову внесли до обліку та оголосили в розшук. У лютому 2026 року суд визнав відповідні дії ТЦК протиправними.
Попри це, 14 березня чоловіка, за його твердженням, примусово доправили до ТЦК, хоча він пред’явив документи про виключення з обліку. Одесит стверджує, що в нього вилучили телефон та утримували майже п’ять діб.
Представник Одеського ТЦК на засіданні пояснив, що рішення суду набрало законної сили лише 19 березня. Наразі чоловік не перебуває в розшуку, однак для визначення придатності до військової служби, за словами представника ТЦК, повинен пройти ВЛК.
Таке пояснення викликало обурення голови комісії Олексія Гончаренка.
«У вас у ВЛК зрячі працюють? Вони не побачили, що він незрячий, і треба ще відправляти його додатково в лікарню?» — заявив Гончаренко.
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса5 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
-
Події7 днів agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
