Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
До Дня Європи монумент “Батьківщина-мати” в Києві підсвітили барвами прапора Європейського Союзу.
Як передає кореспондент Укрінформу, офіційну церемонію супроводжували виконанням гімну ЄС “Ода до радості”.
Посолка Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова наголосила, що попри заклики Росії залишити Київ, представники інших країн залишаються у столиці та підтримують Україну.
«Батьківщину-мати» підсвітили у кольори прапору Євросоюзу / Фото: Павло Багмут, Укрінформ
1 / 10
“Не думаю, що можна знайти кращий символ, коли Україна не стоїть на краю Європи, а захищає Європу та її цінності”, – підкреслила Матернова.
Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк відзначила трансформацію монумента “Батьківщина-мати”, який раніше був символом радянського минулого, в тепер тримає герб України, вироблений з європейської сталі.
Як повідомлялося, 9 травня Україна відзначила День Європи. Цього року виповнюється 76-та річниця Декларації Шумана, яка заклала основи Європейського Союзу.
Більше наших фото можна купити тут
Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов військовослужбовця до однієї з військових частин Національної гвардії України щодо перерахунку грошового забезпечення та виплати додаткової винагороди.
Про це стало відомо Інтенту з рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, який визнав протиправними дії військової частини щодо ненарахування частини виплат і зобов’язав провести перерахунок.
Як йдеться у рішенні суду, військовослужбовець проходив службу з квітня 2022 року до лютого 2025 року та заявив, що йому неправильно нараховували посадовий оклад і оклад за військовим званням. Також він стверджував, що не отримав у повному обсязі додаткову винагороду, передбачену постановою Кабміну №168, а також вимагав індексацію та компенсацію за неотримане речове майно.
Суд дійшов висновку, що військова частина мала проводити розрахунок грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, а не за фіксованими показниками 2018 року. Крім того, встановлено, що військовослужбовцю не доплатили бойову винагороду за окремі періоди служби на Херсонщині.
Водночас суд відмовив у задоволенні вимог щодо виплати індексації грошового забезпечення та компенсації за неотримане речове майно.
Рішенням суду військову частину зобов’язано провести перерахунок і виплатити недоотримане грошове забезпечення та додаткову винагороду за період із 30 квітня 2022 року до 31 травня 2023 року.
Нещодавно, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову щодо виключення громадянина з військового обліку, який раніше відбував покарання за тяжкий злочин.
Раніше, Корабельний районний суд Миколаєва скасував штраф у 17 тисяч гривень, який територіальний центр комплектування наклав на багатодітного батька за нібито порушення правил військового обліку.
На Одещині ТЦК забирають фермерів прямо з полів разом із технікою
Джерело
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Усі новини1 тиждень agoGalaxy Z Flip 7 проти Moto Razr 70 Ultra (фото)
-
Події5 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова6 днів agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Одеса4 дні agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Події4 дні agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США