Суспільство

Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету

Published

10 місяців ago

03.04.2025

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.

Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.

Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.

Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).

Читайте також: Арешти бойових офіцерів: адвокатів Горбенка, Галушкіна й Рюмшина заслухали на комітеті ВР

Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.

Джерело

Суспільство

У ЗСУ впроваджують програму, яка спрощує продовольче забезпечення військових

Published

3 години ago

08.02.2026

Головний з новин

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

До використання в ЗСУ офіційно допущена спеціальна комп’ютерна програма Управління процесами продовольчої служби (СКП УППС), що допомагає організувати харчування у підрозділах.

СКП УППС – це інструмент, який автоматизує роботу і дає змогу: вести облік продуктів у підрозділах; формувати заявки на постачання; складати меню та швидко створювати звіти.

Із СКП УППС працюватимуть начальники продовольчої служби військових частин.

Це військові, які щодня відповідають за харчування особового складу – щоб люди були нагодовані якісно, вчасно і за встановленими нормами.

Від їхньої роботи напряму залежить щоденна спроможність підрозділу виконувати завдання.

Перевагами впровадження програми є швидкість: час на розрахунок меню-розкладки скорочується в рази; спрощення: менше паперів і ручної роботи, менше помилок; єдина система для всіх: уніфікований підхід до формування меню в підрозділах.

Як зазначили у Міноборони, раніше меню-розкладку рахували вручну або використовували додаткові інструменти.

Тепер все необхідне – в одній програмі та за єдиним стандартом.

Читайте також: В Україні оновили правила організації харчування мобілізованих, які прибувають до ТЦК

Програма розроблена військовослужбовцями Центру масштабування технологічних рішень ЗСУ.

Замовником і розпорядником є командування Сил логістики. Координацію забезпечує Центр трансформації процесів управління оборонними ресурсами Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, у ЗСУ розпочали валідацію спеціальної комп’ютерної програми Управління процесами продовольчої служби.

Джерело

Суспільство

Під час останнього обміну полоненими повернули п’ятьох жителів Одещини Анонси

Published

3 години ago

08.02.2026

Головний з новин

Під час останнього обміну полоненими з росією додому повернулися п’ятеро захисників УКраїни з Одеської області, які провели майже чотири роки в російському полоні.

Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, двоє з них були засуджені псевдосудами країни-агресора до довічного увʼязнення.

Сергій Георгіу – мешканець села Долинське. 49 років. Командир автомобільного відділення взводу забезпечення. До повномасштабного вторгнення проходив службу за контрактом. У грудні 2021 року був відряджений до Маріуполя, де потрапив у полон. З 2022 року вважався безвісти зниклим. Вдома на нього чекали дружина і двоє синів.

Владислав Обух – 25 років з Черноморська. Бойовий медик ДШВ, 25 окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Потрапив у полон в березні 2022 року поблизу Авдіївки на Донеччині.

Дмитро Шалар – 25 років. Військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти. У полон потрапив під час оборони Маріуполя. Псевдосуд так званої “днр” засудив його до довічного ув’язнення за сфабрикованими обвинуваченнями.

Василь Шитря – 23 роки. Народився у Подільську. Військовослужбовець 23-го окремого мотопіхотного батальйону. У полон потрапив у дев’ятнадцятирічному віці під час оборони Маріуполя. Країна – агресор засудила його до так званого довічного ув’язнення.

Владислав Латій – нацгвардієць, родом із Ширяєвого. Контракт підписав ще у 2019 році. Наприкінці 2021 року разом з підрозділом прибув до Маріуполя. У полон потрапив 19 квітня 2022 року у день народження доньки.

Україна і росія 5 лютого провели перший з жовтня обмін полоненими. Додому повернулися 157 українців, аналогічну кількість окупантів відправили до Росії. Це вже відбувся 71 обмін. Додому повернулися 150 військових і семеро цивільних. 139 звільнених українських громадян перебували у російській неволі з 2022 року.

Кирило Бойко

Джерело