Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Суспільство
Злочини РФ проти медіа доводять необхідність нових стандартів захисту журналістів -депутат
Росія під час війни скоїла понад 900 злочинів проти українських медіа, стандарти безпеки журналістів потребують оновлення.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин під час Міжнародної конференції з медіаграмотності, передає кореспондент Укрінформу.
“Запобігання когнітивним атакам і формування стратегічних наративів без сильних медіа неможливе. Другий момент для стабільності медіа — це умови праці журналістів. Тут у нас шалений виклик з боку російських агресорів. Понад 900 злочинів вчинених проти українських медіа, 139 загиблих працівників медіа, хоча ця цифра фактично кожний тиждень може бути переглянута. Частина з них — некомбатанти, ті, хто не брали до рук зброї, були вбиті під час виконання їхніх професійних обов’язків. 26 журналістів у полоні. Вікторію Рощину було вбито в полоні. Це все показує, наскільки небезпечно працювати в медіа в Україні”, — сказав народний депутат.
Юрчишин наголосив на необхідності оновлювати стандарти захисту журналістів.
“Детектори дронів уже дозволені й уже закуповуються багатьма міжнародними партнерами. Наступний етап — переконати, що антидронові рушниці — це не про рушниці, а це про захист людей від роботів. Відповідно, вони ніяк не можуть розглядатися, як наступальна чи оборонна зброя, це механізми, які дають можливість захищати себе. Тож необхідно, щоби ми мали можливість закуповувати це як за власні, так і за міжнародні ресурси”, — сказав він.
Депутат також наголосив на необхідності підтримувати місцеві медіа. За словами Юрчишина, фінансова стійкість видань є ключовою умовою їхньої незалежності.
Як повідомляв Укрінформ, за даними НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти.
Дев’ять людей загинули та ще восьмеро постраждали внаслідок зіткнення автобуса, який їхав з Одеси із вантажівкою.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Повідомлення про те, що на автодорозі “Одеса-Мелітополь-Новоазовськ” між селами Красне та Нечаяне сталась дорожньо-транспортна пригода, надійшло 4 липня, близько 7:40. За попередніми даними, водій маршрутного мікроавтобуса Mercedes Sprinter, який рухався зі сторони Одеси до Миколаєва з пасажирами, допустив виїзд за межі проїзної частини із подальшим перекиданням та неконтрольованим виїздом на зустрічну смугу для руху транспорту, де відбулось зіткнення із вантажівкою Volvo.
На місці події працюють слідчі відділу розслідування злочинів, скоєних на транспорті слідчого управління обласного главку поліції. Інспектори патрульної поліції здійснюють регулювання дорожнього руху та забезпечують безпеку для інших учасників.
Неналежний стан доріг призвів до 23 дорожньо-транспортних пригод в Одеській області у 2025 році й за цим показником регіон посів в Україні п’яте місце. У Миколаївській області таких аварій сталося вісім, а щодо херсонської — в аналітиків немає даних. Натомість лідером в країні за кількстю ДТП через погані дороги стала Львівська область де торік таких аварій сталося 73. На другому місці Київ – 63 ДТП через дороги третя Тернопільщина – 29 аварій й на четвертому Київська область – 27.
Вранці 7 червня 2025 року, на автодорозі “Одеса-Миколаїв”, неподалік села Маловарварівка Миколаївського району, сталась дорожньо-транспортна пригода в якій постраждали четверо людей. А у 2024 році Одещина увійшла до трійки регіонів з найбільшою кількістю ДТП скоєних водіями напідпитку – 7 тисяч 73 протоколи, поступаючись лише Дніпропетровщині (8 тисяч 745) та Києву (8 тисяч 176).
ФОТО: ДСНС Миколаївщини.
За повідомленням голови Одеської ОДА Олега Кіпера, в ніч проти 22 червня ворог атакував ударними безпілотниками цивільне судноплавство в Чорному морі. Унаслідок ударів постраждали три торгівельні судна, які прямували в порти Одещини. Про це пише «Пульс Одещини».
Загинув громадянин Єгипту
Олег Кіпер зазначив, що одного з ударів зазнав суховантаж під прапором Панами.
«На судні виникла пожежа, екіпаж довелося евакуювати. Суховантаж перебуває на якорі. На жаль, внаслідок цієї атаки загинув член екіпажу – кухар, громадянин Єгипту 1968 р.н.
Також ворог атакував ще два цивільні судна – під прапорами Палау та Белізу. На щастя, минулося без постраждалих. Судна зберегли морехідний стан.
Такі цілеспрямовані дії ворога — є воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, цивільного судноплавства та життя людей. На місті працюють усі екстрені служби», – написав у телеграм О. Кіпер.
А у вечері 21 червня ворог вдарив балістикою по Одеському району.
♦ Раніше повідомлялося:
• Влада Одеси оперативніше реагуватиме на заяви одеситів про пошкоджене житло
-
Політика6 днів agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство6 днів agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Спорт1 тиждень agoS1mple дискваліфікували з кіберспорту — Олександр Костилєв отримав бан на рік
-
Політика1 тиждень agoВ окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
-
Події1 тиждень agoМіжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» змінить формат
-
Війна1 тиждень agoДанія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів
-
Суспільство1 тиждень ago«Пекло» в квартирі: які будинки найсильніше нагріваються влітку
-
Суспільство1 тиждень agoМоніторингова група завтра виїжджає на перевірку до штурмового полку «Скеля»