Connect with us

Суспільство

Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету

Published

on



У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.

Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.

Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.

Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).

Читайте також: Арешти бойових офіцерів: адвокатів Горбенка, Галушкіна й Рюмшина заслухали на комітеті ВР

Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.



Джерело

Суспільство

Росія в межах когнітивної війни намагається підірвати підтримку євроінтеграції України

Published

on



Росія в межах когнітивної війни намагається підірвати підтримку європейської інтеграції України через дезінформаційні наративи, тому Україна та ЄС мають спільно і проактивно протидіяти цим впливам.

Про це заявив заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас під час виступу на Kyiv Stratcom Forum 2026, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Дипломат зазначив, що впродовж багатьох років Європейський Союз і Україна стикаються з однаковою загрозою – масштабними операціями впливу, які походять із Росії.

«Україна, безумовно, залишається головною ціллю цих дій. Ми всі добре розпізнаємо наративи, спрямовані на підрив довіри до Європейського Союзу, розкол українського суспільства і, звичайно, ослаблення міжнародної підтримки України. Вони ніколи не досягнуть успіху», – заявив Навіцкас.

У цьому контексті він нагадав, що Євросоюз спрямував понад 100 млн євро на підтримку незалежних медіа, фактчекінгу та медіаграмотності в Україні.

«Ми також виконуємо свою роботу всередині Європейського Союзу. У нас є низка інструментів, і один із них — сайт EUvsDisinfo, де ми вже задокументували понад 20 тисяч випадків російської дезінформації та маніпуляцій. Ми робимо це не лише для того, щоб їх викривати, а й щоб мати інструменти, інформацію та можливості для протидії цим наративам», – підкреслив заступник посла ЄС в Україні.

Він зауважив, що російські інформаційні операції, які ведуться роками, є частиною ширшої когнітивної війни.

«Вони спрямовані на формування сприйняття, емоцій і поведінки. Саме тому ключовим викликом для всіх нас — і для Європейського Союзу також — є перехід від реактивної боротьби з дезінформацією до проактивної когнітивної безпеки та превентивних заходів. Україна вже це робить. Когнітивна війна – це не лише про майбутнє. Це вже те, що відбувається зараз», – наголосив Навіцкас.

За його словами, частина операцій російської когнітивної війни спрямована на підрив підтримки європейської інтеграції України та її шляху до членства в ЄС: Росія поширює шкідливі наративи, які ставлять під сумнів стратегічний вибір України та намагаються розхитати довіру до нього.

Водночас він наголосив, що ці ризики слід нейтралізувати на ранньому етапі – через посилення медіаграмотності, просування переваг євроінтеграції та демонстрацію практичної підтримки ЄС, яку вже отримує Україна.

«Це наше «домашнє завдання», зокрема і Представництва ЄС в Україні. Але ваша роль незамінна, і ми вчимося у вас, адже саме ви перебуваєте на передовій когнітивного захисту Європи», – наголосив заступник посла ЄС.

Своєю чергою генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий розповів про діяльність Європейського альянсу інформаційних агентств, зокрема роботу Комітету з протидії дезінформації, створеному у 2024 році.

Читайте також: Буданов: У когнітивній війні росіяни дуже сильні, їх не треба недооцінювати

“Ми використовуємо всі можливості, щоб нівелювати російську дезінформацію і пропаганду, як і кожна українська інституція. Ми це робимо на майданчику, де представлені всі провідні європейські новинні агентства. У 2022 році ми добилися, щоб призупинили участь ТАСС в роботі Альянсу. Зараз ми працюємо над тим, щоби повністю виключити ТАСС з цієї організації”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов наголосив, що Росія має багаторічний досвід створення альтернативної, вигідної для себе реальності, і тому не варто недооцінювати здібності Росії в когнітивній війні.

Фото Укрінформу можна купити тут.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Лампадки, стрічки та хода пам’яті: в Одесі відбулася акція до Дня вишиванки Анонси

Published

on


В Одесі 21 травня відбувся День вишиванки, під час якого містяни долучилися до пам’ятної акції “Вишита стрічка пам’яті”. Захід об’єднав родини полеглих військових, волонтерів та небайдужих одеситів, які вшанували пам’ять загиблих Захисників і Захисниць України.

Фотокореспондент Інтенту Наталія Михайленко зафіксувала подію у світлинах.

Ініціатором події стала громадська організація “Родина Янголів Світла”. Акція розпочалася на Алеї Героїв у парку імені Тараса Шевченка, де учасники у вишиванках провели пам’ятну церемонію, хвилину мовчання та прикрасили стенди полеглих воїнів вишитими стрічками пам’яті під музичний супровід.

ФОТО: Наталія Михайленко/Інтент

Під час заходу лунали вірші, звучала фонова музика, а всі охочі могли зробити фото біля портретів своїх Героїв. Після церемонії учасники вирушили пам’ятною ходою “Іду за Героя” центральними вулицями Одеси.

Завершилася акція на Європейській площі біля народного меморіалу, де учасники запалили лампадки у пам’ять про загиблих українських військових. Організатори наголосили, що головною метою події було збереження національної пам’яті, підтримка родин Захисників та єднання українців навколо спільної пам’яті.

ФОТО: Наталія Михайленко/Інтент

Всесвітній День вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.

ФОТО: Наталія Михайленко/Інтент

Це свято започаткували у 2006 році студенти Чернівецького національного університету, які вирішили одного дня просто одягнути вишиті сорочки на знак поваги до традицій. Ідея швидко поширилася по всій країні й навіть за її межами. Сьогодні День вишиванки відзначають не лише в Україні, а й українці в усьому світі — від Канади до Австралії.

ФОТО: Наталія Михайленко/Інтент

Як писав Інтент, торік біля сотні людей зібралися на Європейській площі, де влаштували фотосесію в національному вбранні. Після цього учасники вирушили ходою.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Роздільнянська молодь привела до ладу Алею Слави

Published

on


Благоустрій Алеї Слави у Роздільній

Учні 11-Б та 11-В класів Роздільнянського міського ліцею №1 під керівництвом директорки Світлани Пантась долучилися до благоустрою Алеї Слави. Захід відбувся спільно з працівниками Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею на чолі з Олександром Цимбалюком.

Учасники заходу:

  • учні 11-Б та 11-В класів;
  • педагогічне керівництво Роздільнянського міського ліцею №1;
  • співробітники Роздільнянського народного історико-краєзнавчого музею.

Метою ініціативи було впорядкування території Алеї Слави та приведення її до належного стану. Ця акція поєднала шкільну громаду та музейних працівників у спільній роботі задля підтримання пам’ятного громадського простору.

Більше новин читайте на TEPLODAR.BIZ.UA.

  • У журналістиці з 2021 року, неодноразово публікувався у місцевих онлайн-виданях. Пишу просто і зрозуміло про новини, події та життя громади.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.