Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Суспільство
САП направила до суду справу Коломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду кримінальну справу стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк», а також п’ятьох експрацівників банку, яким інкримінують заволодіння 9,2 млрд грн.
Про це у Телеграмі інформує САП, передає Укрінформ.
«Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт стосовно колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» та ще 5 осіб – експрацівників банківської установи, підозрюваних у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів, що належали банку», – йдеться у повідомленні.
За версією слідства, протягом січня – березня 2015 року один із власників ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.
Як зазначається, для реалізації свого злочинного умислу обвинувачений залучив 5 працівників банку, серед яких колишні: голова правління; заступник керівника напряму – директор департаменту міжбанківського дилінгу, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПАТ КБ «ПриватБанк»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ КБ «ПриватБанк».
За даними САП, схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній із підконтрольних компаній понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп власних облігацій за завищеною вартістю шляхом підробки відповідних документів.
Частина цих коштів, а саме понад 446 млн грн, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара ПАТ КБ «ПриватБанк» через низку фінансових операцій з підконтрольними компаніями. Надалі вони були внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПриватБанк». Рештою коштів зловмисники розпорядилися на власний розсуд.
Як повідомлялося, 7 вересня 2023 року НАБУ оголосило колишньому кінцевому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському і п’ятьом членам організованої ним групи підозру в заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн.
23 вересня 2025 року прокурори Офісу генерального прокурора направили до суду обвинувальний акт стосовно Коломойського, колишнього акціонера ПриватБанку, а також екскерівника столичної філії цього банку. Матеріали стосовно ще п’ятьох учасників угруповання виділені в окремі кримінальні провадження.
Окрім того, 2 вересня 2023 року Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України оголосили Коломойському підозру ще за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (шахрайство) та ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
Працівники БЕБ і СБУ інкримінують Коломойському легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.
З вересня 2023 року Коломойський перебуває під вартою.
Суспільство
Після атаки на автобус в області окупанти вдарили по маршрутці в Херсоні Анонси
6 серпня орієнтовно об 11:50 росіяна вдарили безпілотником маршрутний автобус у Дніпровському районі Херсона. Відомо про п’ятьох постраждалих пасажирів, серед яких 15-річний підліток.
Про це повідомила Херсонська ОВА.
Пораненого юнака госпіталізували у стані середньої тяжкості. Він має вибухову травму, уламкові поранення обличчя та кінцівок. Також до лікарні доправили двох чоловіків віком 58 та 53 роки, а також жінок віком 37 і 54 роки. У потерпілих — вибухові травми, контузії та уламкові поранення.
Вранці 6 серпня російські загарбники вже атакували дроном автобус із цивільними в Херсонській області. Внаслідок удару поранення дістали шестеро людей. У салоні перебували переважно люди похилого віку, які їхали на польові роботи.
Протягом доби окупанти били дронами, артилерією та авіацією по Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. На Херсонщині, за даними обласної військової адміністрації, під ворожими авіаударами, атаками дронів та артилерійськими обстрілами опинилися 40 населених пунктів. Через російську агресію поранення дістали 20 людей.
У ніч на 6 серпня російські війська атакували Миколаїв дронами типу “Герань”. Внаслідок удару пошкоджено п’ять гаражів, паркан та цех одного з підприємств. Люди не постраждали. У Вознесенській громаді поранень зазнали шестеро людей: 39-річна жінка та п’ятеро чоловіків віком 31, 50, 64, 66 і 69 років. Усіх госпіталізували.
Суспільство
Під час виконання військового обов’язку загинув захисник України з Бессарабської громади. Новости Одессы-UKR.NET.
-
Політика1 тиждень agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoКорецький доручив підготувати механізм держпідтримки книговидавців
-
Усі новини1 тиждень agoМедовий Спас 2026 року — що нести в церкву, які традиції та звичаї свята
-
Політика1 тиждень agoЗустріч Зеленського і Трампа завершилася
-
Політика1 тиждень agoМедведчуку оголосили нову підозру
-
Події1 тиждень agoПосольство України в Бельгії закликає організаторів «Ночі музеїв в Антверпені» скасувати виступ росіянки
-
Війна1 тиждень ago«Під прицілом САУ “CAESAR” – точки запуску російських дронів»
-
Події1 тиждень agoУкрінформ представить новий випуск проєкту «Правда чи міф» про Івана Драча
