Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Суспільство
Президент нагородив 82 Буковинську бригаду ДШВ та 1039 полк імені Капустянського Сухопутних військ
Президент Володимир Зеленський нагородив 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ та 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України відзнакою “За мужність та відвагу”.
Як передає Укрінформ, відповідні укази від 14 березня опубліковані на сайті глави держави.
“З метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, постановляю відзначити почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 82 окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду Десантно-штурмових військ Збройних Сил України” – йдеться в указі №241/2026.
Указом №242/2026 Президент нагородив почесною відзнакою “За мужність та відвагу” 1039 зенітний ракетний полк імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського Сухопутних військ Збройних Сил України.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня українського добровольця вручив державні нагороди воїнам Сил безпеки та оборони й цивільним – і передав нагороди родинам загиблих, яких відзначено посмертно.
Фото: ОП
Вища рада правосуддя вирішила залишити без змін рішення своєї Першої дисциплінарної палати про притягнення судді Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка до дисциплінарної відповідальності.
Відповідне рішення ВРП ухвалила на засіданні 12 березня.
До Вищої ради правосуддя надійшли численні дисциплінарні скарги від Вячеслава Даютова на суддю, які стосувалися його дій під час здійснення правосуддя у кримінальній справі про шахрайство. Вячеслав Даютов у цій справі був потерпілим. Скаржник просив притягнути суддю до відповідальності за безпідставне затягування справи та поведінку, що порочить звання судді.
Згідно з даними Вячеслава Даютова, ця справа перебувала у провадженні Павла Кириченка два роки, а загалом тривала понад 5 років. У результаті обвинуваченого було визнано невинним та виправдано.
У грудні 2025 року Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя подала на звільнення суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка, якого звинувачували в отриманні 6 тисяч доларів США хабаря у 2018 році.
У січні 2026 року Київський районний суд Одеси визнав суддю Овідіопольського районного суду Одеської області Павла Кириченка у цій справі винним у шахрайстві та засудив до позбавлення волі строком на два роки. Проте, як зазначили у вироку суду, від покарання суддю звільнили у зв’язку із закінченням строків давності.
Суддю звинувачували у тому, що у 2018 році він нібито домовився з потерпілою про розв’язання питання та прискорення розгляду справи в Іллічівському міському суді Одеської області за 6 тисяч доларів США. З них 5 тисяч – були призначені для власнерозв’язання питання, а 1 тисячу доларів – йому особисто.
У результаті, потерпіла передала гроші матері судді, але докази передачі грошей до Іллічівського суду правоохоронці не знайшли. Саме тому дії судді кваліфікували як шахрайство.
Після інформації в медіа про можливе забруднення Чорного моря каналізаційними стоками екологи обстежили узбережжя в районі Аркадії. Витік, про який йшлося, вже ліквідували.
05 березня, 2026, 21:15
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Події1 тиждень agoКанада випустила золоту монету у формі української писанки