Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
Сайт Укрінформу відновлює роботу після кібератаки на інформаційні ресурси агентства.
Фахівці працюють над з’ясуванням обставин інциденту, повідомляє Укрінформ.
Агентство постійно взаємодіє з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також із Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України та іншими профільними службами для посилення кіберзахисту й протидії ворожим кіберзагрозам.
Водночас противник постійно вдосконалює свої спроможності, застосовує нові методи та інструменти кібератак. Це вимагає постійного посилення заходів захисту.
Укрінформ продовжує вживати всіх необхідних заходів задля інформаційної безпеки та стабільної роботи агентства.
Троє підприємців з Одещини та Миколаївщини отримали підозри. На думку правоохоронців, вони оформлювали військовозобов’язаним фіктивну III групу інвалідності за 10 тисяч доларів США.
Про це повідомило Державне бюро розслідувань.
Суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави розміром від 1,9 до 2,1 мільйона гривень.
Затриманим інкримінують одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень посадовцями, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі.
Чоловіків затримали на початку листопада 2026 року одразу після оформлення медичних документів черговому клієнту, якому обіцяли допомогти зі зняттям із військового обліку. Наразі досудове розслідування триває. Слідчі встановлюють інших можливих учасників схеми, зокрема серед лікарів та працівників районних ТЦК та СП.
Читайте також: В Одесі викрили схему переправлення іноземців через фіктивну роботу
За матеріалами правоохоронців, підозрювані підшукували чоловіків, які мали проблеми з військовим обліком. Надалі, як зазначають в Державному бюро розслідувань, вони пропонували вирішити питання через знайомих медиків і посадовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Окрім оформлення групи інвалідності, клієнтам обіцяли гарантувати невручення повісток на час підготовки пакета документів.
Щоб створити видимість реальних захворювань та сформувати правдоподібну історію хвороби, абсолютно здорових чоловіків неодноразово направляли на стаціонарне лікування до медичних закладів. За інформацією слідчих, тих клієнтів, які починали вагатися щодо оплати, фігуранти залякували історією про іншого замовника, який нібито відмовився розрахуватися за послуги. За словами посередників, цього чоловіка одразу мобілізували та відправили на фронт, не давши можливості звернутися по правову допомогу.
Обставини інциденту розглянули на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Майже п’ять діб у територіальному центрі комплектування провів незрячий від народження житель Одеси. Чоловік стверджує, що його туди доправили примусово, хоча раніше він отримав офіційне виключення з військового обліку через стан здоров’я.
Історію одесита розглянули під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Там пояснили, що проблема з військовим обліком у чоловіка виникла ще у 2025 році. Тоді він з’ясував, що знову значиться на обліку та перебуває в розшуку, хоча раніше його звідти виключили.
Чоловік звернувся до суду, який у лютому 2026 року став на його бік і визнав дії ТЦК незаконними.Однак 14 березня одесит опинився у територіальному центрі комплектування. За його словами, навіть пред’явлені документи про виключення з військового обліку не допомогли уникнути примусового доправлення. Там у нього забрали мобільний телефон, а відпустили лише майже через п’ять діб.
Під час засідання комісії представник Одеського ТЦК пояснив, що на момент інциденту судове рішення ще не набрало законної сили. Це відбулося 19 березня.
Також представник військового відомства повідомив, що зараз чоловік уже не перебуває в розшуку. Водночас у ТЦК вважають, що для остаточного визначення його придатності до служби необхідно пройти військово-лікарську комісію.
Саме питання необхідності такого обстеження стало одним із предметів обговорення на засіданні ТСК. У комісії звернули увагу на те, що чоловік має інвалідність, пов’язану з повною відсутністю зору від народження.
Раніше на УСІ – Чоловіка з шизофренією мобілізували попри діагноз, а суд відмовився скасовувати наказ ТЦК.
Чоловіка, який з 2007 року перебував під наглядом психіатра через шизофренію, у грудні 2025 року мобілізували до війська після того, як військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Він стверджував, що під час медичного огляду не врахували його психіатричний діагноз та попередню історію лікування.
У лютому 2026 року повторна ВЛК визнала чоловіка непридатним до військової служби, після чого його звільнили. Однак суд відмовився скасовувати наказ ТЦК про мобілізацію. Своє рішення суд обґрунтував правовими підставами, а не спростуванням діагнозу чоловіка.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів ago
Новини на ранок
-
Відбудова5 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика3 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство3 дні ago
Новини на ранок
-
Суспільство1 тиждень ago
На Подільщині затримали переправника до Придністров’я – Rayon.in.ua