Connect with us

Суспільство

Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету

Published

on



У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.

Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.

Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.

Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).

Читайте також: Арешти бойових офіцерів: адвокатів Горбенка, Галушкіна й Рюмшина заслухали на комітеті ВР

Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.



Джерело

Суспільство

Стратегія розвитку кримськотатарської мови потребує змін до законодавства

Published

on



Реалізація Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки потребує внесення технічних змін до законодавства України та фінансової підтримки на державному рівні.

На цьому наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров в Укрінформі на круглому столі «Екосистема кримськотатарської мови та літератури в Україні: що зроблено і яке домашнє завдання перед нами?».

«Кабінет Міністрів України у квітні 2026 року ухвалив розпорядження, яким офіційно закріпив за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу. Отже, Меджліс сьогодні має цей правовий статус. Але для того, щоби безпосередньо приступити до виконання своїх завдань, які передбачені Законом «Про корінні народи України», треба певним чином оформити цей статус. І тут виявляється, що в законодавстві України є певні прогалини, зокрема щодо набуття статусу юридичної особи. Для цього потрібно внести певні зміни, які носять такий більш технічний характер, до законодавства України, щоб представницький орган корінного народу мав право створювати виконавчий орган, який діє як юридична особа на підставі положення, затвердженого цим представницьким органом», — пояснив він

Чубаров зауважив, що найближчим часом роботи в цьому напрямку мають завершитися та законопроєкт буде внесено для реєстрації Верховною Радою України.

За словами голови Меджлісу, на сьогодні Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки також потребує фінансової підтримки на державному рівні.

«Законом України «Про медіа» передбачено, що мовники мовами корінних народів мають забезпечувати сумарний обсяг мовлення державною та своєю мовою не менше ніж 75%, з яких мінімум 30% — державною мовою. Але у нас немає грошей і достатньої кількості журналістів, які володіють мовами корінних народів. Потрібна ресурсна допомога. Важлива підтримка теле- та медіаресурсів кримських татар», — додав він.

Читайте також: Окупація Криму створила безпрецедентні загрози для корінних народів – Чубаров

Як повідомлялося, Стратегія розвитку кримськотатарської мови на 2022–2032 роки — це комплексний державний документ, схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 224-р від 23 лютого 2022 року. Головною метою стратегії є збереження, популяризація та відновлення кримськотатарської мови, яка за класифікацією ЮНЕСКО перебуває під серйозною загрозою зникнення. Вона реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підприємця підозрюють у крадіжці коштів на укритті

Published

on



На Миколаївщині повідомили про підозру підприємцю-підряднику, який проводив поточний ремонт укриття одного з ліцеїв у місті Південноукраїнську. За версією слідства, він незаконно заволодів понад 260 тисячами гривень. 

Про це повідомила Миколаївська обласна прокуратура.

За версією слідства, підприємець під час виконання договору вніс до актів приймання робіт завідомо неправдиві відомості щодо їх обсягів та якості. На підставі цих документів на рахунок підрядника з бюджету безпідставно перерахували кошти. 

Підприємцю загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі.

Раніше посадовицю Управління капітального будівництва Одеської міської ради відправили під суд за можливе зловживання службовим становищем під час ремонтно-реставраційних робіт. За даними слідства, через завищення обсягів і вартості виконаних робіт бюджету Одеси завдали збитки на декілька мільйонів.

Детективи Територіального управління БЕБ в Одеській області встановили, що жінка відповідала за технічний нагляд під час реставрації та укріплення фундаменту дитячого центру. За версією слідства, посадовиця знала, що частину робіт, передбачених договором, фактично не виконали. Попри це, вона підписувала документи, у яких були зазначені завищені обсяги та вартість робіт.


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят

Published

on



В Одесі англійська стане обов’язковою для дошкільнят



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.