Connect with us

Суспільство

Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету

Published

on



У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.

Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.

Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.

Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).

Читайте також: Арешти бойових офіцерів: адвокатів Горбенка, Галушкіна й Рюмшина заслухали на комітеті ВР

Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.



Джерело

Суспільство

Майже половина дітей світу зазнає впливу щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно

Published

on



Понад мільярд дітей у світі, або майже половина дитячого населення планети, живуть в умовах щонайменше трьох кліматичних загроз одночасно, які становлять ризик для їхнього здоров’я, освіти та виживання.

Про це йдеться у новому звіті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), передає Укрінформ.

У дослідженні ЮНІСЕФ проаналізував вплив восьми основних кліматичних небезпек: прибережних і річкових повеней, посух, тропічних штормів, хвиль спеки, екстремальної спеки, лісових пожеж, а також піщаних і пилових бур.

«Життя дітей продовжує змінюватися через вплив хвиль спеки, лісових пожеж, посух та повеней. Половина дітей у світі зараз живе з принаймні трьома взаємопов’язаними кліматичними загрозами, які формують їхнє повсякденне життя», – сказала виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел.

За даними дослідження, посуха, екстремальна спека та хвилі спеки – це найпоширеніше поєднання кліматичних небезпек, оскільки понад 296 млн дітей живуть у районах, де діють усі три умови.

Друга за поширеністю комбінація – посуха, екстремальна спека та тропічні шторми – залишає під своїм впливом понад 115 млн дітей у всьому світі.

Зазначається, що країни з високим рівнем доходу не застраховані від кліматичних потрясінь. Наприклад, в Італії понад 6 млн дітей зазнають впливу тривалих хвиль спеки та посухи. Однак ця країна ілюструє, як інвестиції в адаптацію до зміни клімату можуть пом’якшити деякі ризики, з якими стикаються діти, водночас підкреслюючи необхідність подальших дій.

Окрім восьми найчастіших кліматичних небезпек, у звіті аналізується вплив забруднення повітря та малярії на дітей. Дані показують, що забруднення повітря впливає майже на кожну дитину у світі, тоді як 1 млрд дітей зазнають впливу малярії, що додає ще один рівень небезпеки для дітей, які вже стикаються з численними кліматичними небезпеками.

У ЮНІСЕФ підкреслюють, що їхній аналіз може допомогти урядам та особам, які приймають рішення, «краще планувати та ефективніше інвестувати в системи захисту».

Читайте також: Різкі коливання температури стають «новою нормою» – кліматологи

«Зміцнюючи системи охорони здоров’я та освіти й удосконалюючи інфраструктуру з урахуванням потреб дітей, ми захищаємо їх від сучасних кліматичних загроз і допомагаємо забезпечити їхнє майбутнє», – наголосила Рассел.

Як повідомляв Укрінформ, за даними дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), станом на п’ятий рік повномасштабної війни загалом 2 589 900 українських дітей є переселенцями.

Фото: ЮНІСЕФ



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Суд у Гаазі не визнав Чорне та Азовське море “російськими озерами” Анонси

Published

on



Міжнародний арбітражний трибунал підтвердив права України як прибережної держави у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці та не визнав претензії росії на одноосібний контроль над цими акваторіями.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ України.

Йдеться про справу, яку Україна ініціювала ще у 2016 році через порушення росією Конвенції ООН з морського права після окупації Криму. Арбітражний трибунал виніс рішення по суті 22 квітня 2026 року, а 15 червня МЗС України оприлюднило його ключові висновки.

У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що трибунал не погодився з російськими твердженнями про те, що Чорне та Азовське моря та Керченська протока нібито є виключно сферою контролю рф. Натомість суд підтвердив, що Азовське море і Керченська протока залишаються внутрішніми водами двох держав, а Україна зберігає всі свої права як прибережна держава незалежно від окупації частини території.

Також арбітраж визнав, що дії росії під час реалізації інфраструктурних проєктів у районі Криму та в морських акваторіях порушували норми міжнародного права та зобов’язання щодо захисту морського середовища.

У МЗС підкреслили, що жодні односторонні рішення росії після повномасштабного вторгнення не можуть змінити міжнародно визнаний статус України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях.

Справа має особливе значення для південних регіонів України, адже стосується судноплавства, використання природних ресурсів, рибальства та контролю над морськими шляхами в Азовському морі й Керченській протоці.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС

Published

on



Потужний вибух у порту Одещини: перші деталі від ВМС



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.