Суспільство
Депутати пропонують розширити перелік випадків застосування бойового імунітету
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу та розширити випадки застосування бойового імунітету для військових.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у законопроєкті № 13146, який оприлюднений на сайті Верховної Ради.
Документом пропонується внести зміни до статті 43-1 Кримінального кодексу “Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Нинішня редакція закону передбачає, що не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Росії або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Запропонована депутатами редакція включає також втрати особового складу, бойової техніки та іншого майна до переліку можливих наслідків правомірних дій, спрямованих на відсіч агресії.
Також пропонується, що стаття про бойовий імунітет не застосовуватиметься, якщо порушення законів та звичаїв війни були умисними.
Серед ініціаторів законопроєкту члени оборонного комітету Ради – Ірина Фріз (фракція “Європейська солідарність”), Соломія Бобровська (фракція “Голос”), голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства Юлія Яцик (позафракційна), перший заступник голови Комітету з питань соціальної політики Михайло Цимбалюк(фракція “ВО “Батьківщина”).
Як повідомляв Укрінформ, 15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану“. За це рішення проголосували 344 народні депутати.
В Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію Росії. Документ також запроваджує нові умови для окремих категорій заявників.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на рішення, оприлюднене в Офіційному журналі ЄС.
Згідно з документом, тимчасовий захист продовжено ще на рік – до 4 березня 2028 року.
Рішення набуде чинності 5 серпня.
Водночас документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не надаватимуть особам, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.
У рішенні зазначається, що така вимога запроваджується з урахуванням поточних оборонних потреб України. Для підтвердження виконання військових обов’язків держави-члени ЄС зможуть вимагати відповідні документи або інші докази.
Нові правила застосовуватимуться лише до заяв, поданих після набуття рішенням чинності. Вони не поширюються на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у державі-члені ЄС і безперервно зберігатимуть цей статус.
«Тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати компетентним органам держави-члена докази того, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання», – йдеться в рішенні Ради ЄС.
Як повідомлялося, 15 липня країни-члени ЄС погодилися продовжити термін дії тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року, а 30 липня Рада ЄС формалізувала це рішення.
Херсонська область залишається регіоном, де російські військові найчастіше атакують мирних жителів FPV-дронами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зареєстровано понад 16 тисяч кримінальних проваджень за фактами ударів дронами малого радіуса дії по цивільному населенню.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, найбільше таких злочинів зафіксовано саме на Херсонщині, а також у Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях.
Як приклад чергового воєнного злочину генпрокурор навів ранкову атаку в Херсоні. За його словами, російський FPV-дрон вистежив та атакував 52-річного продавця на місцевому ринку. Безпілотник деякий час кружляв над чоловіком, після чого завдав удару. Постраждалий отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин.
На цей злочин відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що російські військові фактично влаштовують у Херсоні “сафарі” на мирних жителів, цілеспрямовано полюючи на цивільних за допомогою FPV-дронів. За словами президента, Росія не приховує таких злочинів, а навпаки — демонструє їх і пишається ними. Зеленський наголосив, що світ має реагувати на цей терор, адже без посилення тиску на Росію та реальних гарантій безпеки неможливо зупинити подібні атаки.
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2023 роках було задокументовано 187 таких злочинів. У 2024 році їхня кількість зросла до 2685, у 2025-му — до 7787, а з початку 2026 року вже зафіксовано 2614 атак FPV-дронів на цивільних.
Загалом від ударів FPV-дронів постраждали майже 7 тисяч людей, серед яких 179 дітей. Загинули 967 осіб, у тому числі 10 дітей.
Крім того, правоохоронці задокументували 43 випадки застосування російськими військовими тактики подвійного удару, коли після першої атаки дрон повторно б’є по людях, які прибули допомагати постраждалим.
Варто зазначити, що про системне полювання російських військових на мирних жителів Херсонщини міжнародна журналістська спільнота та правозахисники говорили ще понад рік тому. Зокрема, американська журналістка Заріна Забріскі, яка документує російські воєнні злочини в Україні, неодноразово привертала увагу до використання FPV-дронів для навмисних атак на цивільне населення регіону.
Доброславський районний суд Одеської області визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільської ради винною у вчиненні службової недбалості. Водночас суд постановив звільнити її від покарання у зв’язку з закінченням строків давності.
Основні моменти справи:
- Обвинувачена займала посаду головного бухгалтера у Трояндівській сільраді.
- Їй було інкриміновано службову недбалість, що спричинила певні наслідки.
- Судова інстанція підтвердила наявність вини, проте застосувала звільнення від покарання через процесуальні строки.
Таким чином, рішення суду про винуватість особи не спричинило необхідності виконання покарання у зв’язку з закінченням передбачених законодавством термінів притягнення до відповідальності.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення