Голова Нацради брала участь у сесії у складі української урядової делегації.

За її словами, у Календарі ювілеїв ЮНЕСКО з’являться важливі сторінки української культури, що є складовими світової цивілізації. На 43-й сесії ухвалене рішення включити на 2026-2027 роки дві визначні українські дати – 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра” і 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича, автора всесвітньо відомого “Щедрика”.

Крім того, зазначила Герасим’юк, підтримана українська ініціатива щодо запровадження Всесвітнього дня залучення до науки. Його тепер відзначатимуть 27 листопада – у день заснування Академії наук України.

Голова Нацради назвала це символічним, адже “саме Україна, що сьогодні боронить свободу, нагадала світові – рятує не сила, а розум”, і ця ідея “викликала щирий відгук у делегацій з усіх континентів. Було відчуття, що вона влучила в нерв часу – коли наука, попри всі відкриття, переживає кризу довіри, коли політика і комерція підміняють дослідження, а знання стають товаром”.

Як зауважила Герасим’юк, ідея народилася в Малій академії наук України – у спільноті, яка поєднує молодих дослідників і вчителів, і яка давно має статус Академії Copernicus серед європейських інституцій.

За її словами, на 43-й сесії конференції ЮНЕСКО масштабного фіаско зазнала Москва – із чотирьох кандидатів Росія, яка була представлена у виконавчій раді із дня створення організації, отримала найменшу кількість голосів та вибула, а Україна здобула найсильнішу перемогу. В України 137 голосів, у Румунії – 135, у Молдови – 133, в РФ – 93.

Як додала Герасим’юк, крім того, очікуваний візит очільника МЗС РФ Сергія Лаврова до Самарканда скасували.

На її переконання, “в цьому блискучому результаті – наполеглива дипломатична праця нашого МЗС, постійного представництва України при ЮНЕСКО, залучення найкращих експертів з освіти, культури, науки, медіа та комунікацій до промоції України”.

Також на засіданні Україна звернула увагу інших країн на масштабні наслідки російської агресії для української системи освіти: тисячі зруйнованих шкіл і вишів, мільйони дітей і педагогів, змушених залишити свої домівки. Проте водночас Україна продемонструвала виняткову стійкість і здатність до адаптації, створивши ефективні системи дистанційного навчання, що забезпечують безперервність, інклюзивність та мобільність освітнього процесу навіть у найскладніших умовах.

“І ми запропонували свій досвід у цьому країнам, що так само перебувають в воєнних обставинах і кризах. На противагу лицемірним реляціям Росії про якийсь розвиток мов корінних народів, які вони в себе винищили насправді, ми поділилися нашим підходом до захисту прав національних меншин і корінних народів – забезпечення балансу між правом на оволодіння державною мовою та можливістю здобувати освіту, користуватися рідною та розвивати унікальні культури, що становлять та збагачують велику мозаїку спільної української культури”, – підкреслила голова Нацради з телерадіомовлення.

Як повідомляв Укрінформ, новим гендиректором ЮНЕСКО став єгиптолог Халед Аль-Анані.

Перше фото: ЮНЕСКО