Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

“Адміністрація Трампа взяла на себе юридичне зобовʼязання витратити майже всі 400 млн дол, які Конгрес минулого року затвердив на допомогу Україні”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що станом на початок тижня Білий дім вже використав $307 млн, і до кінця фіскального року (30 вересня) адміністрація США пообіцяла розподілити решту $93 млн.

“Одне з джерел розповіло, що до переліку військового спорядження не входять перехоплювачі Patriot, попри обстріли Росією українських міст дронами та ракетами”, – зауважує Reuters.

За даними агентства, цього місяця Україна вже почала отримувати певне військове обладнання зі США, зокрема наступальну зброю та запасні деталі до броньованих автомобілів, а решта має надійти до жовтня 2029 року.

Як повідомляв Укрінформ, Володимир Зеленський заявив, що Україна має конкретні домовленості зі США щодо отримання ліцензій на виробництво ракет для систем протиповітряної оборони Patriot.

Фото: ОП

Про це Стефанчук розповів під час зустрічі з нагоди презентації напрацювань щодо нового Цивільного кодексу України, що відбулася в Житомирі.

“Для нас дуже важливо не просто запропонувати “новий Mercedes”, але й навчити людей їздити на ньому. Адже інколи ти можеш запропонувати щось найкраще, але ним не будуть користуватися. Саме тому ми відмовились від ідеї вводити одразу цей Цивільний кодекс. І ми написали, що він буде введений вже в другому читанні через рік після завершення правового режиму воєнного стану”, — сказав він.

Стефанчук зазначив, що після завершення правового режиму воєнного стану передбачено ще один рік для проведення роз’яснювальної та просвітницької роботи, обговорення із суддями практики застосування відповідних норм, а також внесення змін, які можуть усунути виявлені помилки або вдосконалити їх.

“Нам потрібен рік для того, щоб подивитися, що спрацювало, а що ні”, — сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ заявив, що дедлайнів щодо ухвалення у другому читанні нової редакції Цивільного кодексу України не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Говорячи про можливість формування тристороннього треку Україна – США – Росія, глава МЗС наголосив: «Із боку України немає перешкод. Ми готові до зустрічей у такому форматі».

За його словами, результати таких переговорів могли б охоплювати гуманітарні питання, різні типи перемир’я та ширші політичні треки.

«Безперечно, ми вважаємо, що найбільші шанси на успіх мав би саме формат тристоронньої зустрічі лідерів. Усе це нині залежить лише від готовності росіян. Станом на зараз ми поки що сигналів про таку готовність не отримували», – зазначив Сибіга.

Коментуючи виступ міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова на засіданні Ради Безпеки ООН, Сибіга заявив, що не побачив у ньому сигналів про готовність Москви до миру.

«Жодних сигналів про готовність до миру в цьому виступі не було. Навпаки, пролунали слова про те, що ми не будемо припиняти війну», – наголосив він.

За словами глави МЗС, це свідчить про недостатність міжнародного тиску на Росію.

«Розраховуємо на те, що він буде значно посилений – для примусу Москви до миру», – зазначив міністр.

На засіданні Радбезу в середу Лавров заявив, що Росія «не буде на період переговорів у будь-якому форматі робити паузу в «спеціальній воєнній операції».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський вважає, що саміт G20 у грудні може стати майданчиком для результативної тристоронньої зустрічі України, США та Росії.

Фото Укрінформу можна купити тут