У церемонії взяли участь також представники української влади, зокрема перший заступник міністра культури України Іван Вербицький та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами Косіняка-Камиша, присутні зібралися в Олиці, щоб пам’ятати про жертв трагедії та зробити все, аби подібні події ніколи не повторилися у відносинах між польським і українським народами.

«Чого потребує добре майбутнє? Воно потребує правди, потребує вшанування пам’яті та дарує прощення. Ці три цінності нерозривно пов’язані між собою», – наголосив Косіняк-Камиш.

Він підкреслив, що прибув на Волинь «зі знаком миру, як до друзів», між якими має бути місце для щирої розмови, навіть на складні історичні теми.

«З огляду на сьогоднішні реалії для нас надзвичайно важливими є правда, вшанування пам’яті, ексгумація та гідне поховання», – підкреслив глава польського оборонного відомства.

Водночас він наголосив, що вшанування пам’яті жертв не має нічого спільного з ненавистю.

«Ця пам’ять не може бути вишита ненавистю, вона має бути зшита з любові», – підкреслив Косіняк-Камиш.

Польський міністр також зазначив, що дружба між народами означає здатність говорити один одному правду, навіть якщо вона є болючою.

«Дружба – це спільний рух уперед попри досвід минулого, а можливо, саме завдяки цьому досвіду – побудова кращого майбутнього», – наголосив він.

Косіняк-Камиш також висловив сподівання, що 83-я річниця трагічних подій на Волині стане днем «переміни багатьох сердець і розумів» та залишиться днем пам’яті про загиблих.

«Я прийшов сюди не для того, щоб роздряпувати рану, а щоб вона загоїлася. Але для того, щоб вона загоїлася, її спершу потрібно належно обробити», – підкреслив глава Міноборони Польщі.

Як повідомляв Укрінформ, глава польського уряду Дональд Туск наголосив, що історична пам’ять не повинна ставати джерелом нової ворожнечі.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров в Олиці на Волині долучився до вшанування пам’яті жертв трагічних подій під час Другої світової війни.

Фото Укрінформу можна купити тут

Результати саміту лідерів країн-членів НАТО, що пройшов цього тижня у Туреччині, продемонстрували єдність Альянсу у підтримці України.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив стратегічний аналітик і експерт у сфері оборони, співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS), колишній підполковник Королівських військово-повітряних сил Нідерландів Патрік Болдер.

“Підсумкове комюніке виявилося цілком непоганим. Воно було коротким, а це зазвичай добре. У ньому чітко підтверджено довгострокову підтримку України. На жаль, у документі не йдеться про значну фінансову підтримку з боку США. Проте Сполучені Штати готові постачати зброю Україні, якщо її закуповуватимуть європейські країни. Це важливий момент. Ще один важливий момент полягає в тому, що Росію прямо названо головною загрозою для НАТО на найближчі роки”, – розповів він.

Експерт відзначив, що зустріч президентів України і США стала успішною для нашої держави, адже відкрила можливість виробництва ракет-перехоплювачів Patriot.

“Це означає, що Україна зможе виробляти ракети-перехоплювачі Patriot в себе або поблизу своєї території, для власних потреб. Але навіть за найоптимістичнішого сценарію знадобиться щонайменше рік, аби Україна почала виготовляти й використовувати такі ракети. Тож це не є короткостроковим вирішенням проблеми”, – пояснив Болдер.

На його думку, наступним кроком може стати звернення Володимира Зеленського до країн, які мають комплекси Patriot, з проханням передати їх Україні вже зараз. Натомість він може пообіцяти, що перші ракети, які Україна виробить самостійно, допоможуть відновити запаси цих держав, вважає аналітик.

“Отже, це, власне, погані новини для Путіна, адже Україна тепер зможе виробляти ракети-перехоплювачі, їй гарантовано підтримку щонайменше на наступні два роки, а Росію офіційно визнано загрозою для НАТО. Що буде далі? Звісно, Путін зателефонує Трампу. Сподіваюся, президент США залишиться твердим і збереже нинішню позицію. Хоча з Трампом ніколи не можна бути впевненим. У короткостроковій перспективі, думаю, мало що зміниться”, – сказав Болдер.

При цьому, за його оцінками, російська армія й надалі виснажуватиметься: “Щомісяця Росія втрачає дуже багато військових. Йдеться про колосальні цифри. Водночас це, ймовірно, призведе до масштабної мобілізації після виборів до Державної думи, які мають відбутися у вересні. Ми вже бачимо перші ознаки цього. Росія вже закриває кордони, щоб росіяни не могли виїхати”.

Як повідомляв Укрінформ, на саміті НАТО союзники зобов’язалися надати Україні €140 мільярдів військової допомоги на два роки. Також Україну вперше на рівні НАТО офіційно визнали як країну, що робить внесок у трансатлантичну безпеку.

Фото надав Патрік Болдер