Connect with us

Відбудова

До вересня 2025 року в Україні планують побудувати 140 укриттів, де можна навчатися

Published

on



До 1 вересня 2025 року в Україні буде побудовано 140 підземних укриттів, які будуть поділені на класи та повністю облаштовані для навчального процесу школярів.

Про це у телеетері заявила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, передає Укрінформ.

“Ми бачимо, що вже пройдені перші кроки. Були подані 280 заявок з усієї України. Комісія вже розглянула, затвердила та рекомендувала для фінансування 111 проєктів. Частина з них вже була прийнята урядом, а друга частина на стадії погодження і доставки грошей до регіонів”, – розповіла Кузьмичова.

Вона наголосила, що також були затверджені 27 проєктів з субвенцій минулого року.

“Вони були побудовані на 40%, але не встигли добудуватися до кінця 2024 року. Вони будуть добудовані до 1 вересня 2025 року. Таким чином, у нас в роботі понад 140 об’єктів. Це не скрізь підземні школи. Насправді це повноцінне укриття, в якому можна навчатися. Тобто це простір, поділений на класи”, – додала вона.

Читайте також: У Чернігові відкрили оновлене укриття в одному з ліцеїв

Як повідомляв Укрінформ, уряд затвердив фінансування 60 проєктів облаштування укриттів у закладах загальної середньої освіти. Ці укриття розташовані в громадах, що належать до зон із високим і дуже високим рівнями ризиків, відповідно до Методики оцінки ризиків безпеки в системі освіти.

Фото ілюстративне



Джерело

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні. Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький. На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів. 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів

Published

on


Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.

«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.

За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).

Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)

На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.

Читайте також: Проєкт держбюджету2027: на які доходи й видатки розраховує Україна

0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.

Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні

Published

on



Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.

“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.

Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.

Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.

Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.

Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.

Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Читайте також: Знищення, пошкодження або втрата культурних цінностей: Реєстр збитків відкрив ще дві категорії заяв

Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.

Фото: coe.int



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.