Суспільство
Двом районам Одеси обрали утримувачів доріг на 14 мільйонів Анонси
Комунальне підприємство “Міські дороги” провело два аукціони для обрання підрядників, яким сплачуватиме за надання послуг з утримання вулично-дорожньої мережі у Київському та Хаджибейському районах Одеси.
Відповідні оголошення оприлюднені в системі електронних закупівель Prozorro.
У Київському районі за право утримувати 131 кілометр доріг змагалися товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Паритетбудінвест” та “ДСК Автошлях”. Переможцем обрали “Паритетбудінвест”. ТОВ погодилося працювати за 6 мільйонів 580,8 тисячі гривень. За ці гроші в разі укладання угоди компанія повинна буде утримувати дороги району до 31 липня 2025 року.
За даними сервісу YouControl, ТОВ “Паритетбудінвест” зареєстроване у 2019 році в Чорноморську. Власниками є Артем Соболєв з Вінниччини та Аркадій Іллящук з Чорноморська.
Останнього у 2020 році видання УСІ із посиланням на сайт “Посіпаки” називало помічником депутата Одеської міської ради від партії “Довіряй ділам” Валентина Гапуніча.
Щодо ТОВ “ДСК Автошлях” то воно також змагалося й за утримання 184 кілометрів доріг в Хаджибейському районі, але програло товариству з обмеженою відповідальністю “Шляхобудівельник”, яке погодилося працювати за 7 мільйонів 440 тисяч гривень. За ці гроші компанія утримуватиме дороги, в разі укладання угоди, також до 31 липня.
Раніше Комунальне підприємство “Міські дороги” провело закупівлю для обрання підрядників, яким оплатять видатки з утримання вулично-дорожньої мережі Пересипського та Приморського районів міста Одеси. В першому випадку переможцем стало ТОВ “ДСК Автошлях”, з яким уклали угоду на 7 мільйонів 380,4 тисячі гривень, а от у випадку із Приморським районом торги анулювали двічі. Вперше навіть не проводили аукціон через неможливість усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а вдруге провели аукціон за участі трьох товариств з обмеженою відповідальністю: “Будівельна компанія “Паритетбудінвест”, “Європейські дороги України” та “ДСК Автошлях”. Переможцем обрали ТОВ “Паритетбудінвест”, яке зголосилося на 5 мільйонів 70,4 тисячі гривень.
Але згодом результати закупівлі скасували у зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме одразу не в повному обсязі визначили у технічному завданні тендерної документації технічні показники щодо протяжності вулично-дорожньої мережі та не врахували необхідність проведення ремонту міжквартальних проїздів, що своєю чергою призвело до невірного визначення очікуваної вартості предмета закупівлі в оголошені про проведення процедури закупівлі.
Вартість перерахували й вона зросла з очікуваних 5 мільйонів 999 тисяч гривень вона зросла на 2 мільйони й у новому тендері брала участь лише одна компанія – ТОВ “Європейські дороги України” з якою запланували укладання угоди на 7 мільйонів 760 тисяч гривень. Компанія зареєстрована у 2016 році в Одесі. Власником є Денис Михайлюк.
Суспільство
ДБР проводить обшуки у виробника дронів Vyriy Industries
Слідчі Державного бюро розслідувань проводять обшуки у виробника дронів Vyriy Industries і директора підприємства Олексія Бабенка.
Про це повідомили Укрінформу у пресслужбі бюро.
«Слідчі ДБР перевіряють можливе штучне завищення вартості безпілотників, які у 2025 році постачалися державі за багатомільярдними контрактами», – повідомили у бюро, відповідаючи на запитання стосовно слідчих дій у Vyriy Industries.
За попередньою версією слідства, ціна дронів могла збільшуватися через безпідставне включення до собівартості завищених виробничих, адміністративних та інших витрат.
Як зазначили у бюро, ці обставини стали підставою для проведення слідчих дій.
Укрінформ звернувся по коментар до компанії Vyriy Industries з цього приводу.
Як повідомлялося, Vyriy Industries – українська оборонно-технологічна компанія та один із найбільших виробників FPV-дронів і комплектуючих для них.
Власником та керівником Vyriy Industries є Олексій Бабенко. Він також є одним із акціонерів інтернет-видання «Бабель».
Фото ілюстративне: ДБР
Суспільство
Герої не вмирають: Олександр Кобзар Анонси
“Мій син казав: “Якщо не ми, тоді хто?” – згадує Тетяна Дмитрівна, матір Олександра Кобзаря. Стрілець 184 окремого батальйону 122 бригади ТрО Олександр Геннадійович Кобзар загинув 28 грудня 2023 року.
Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.
Група бійців з Олександром Кобзарем у складі виїжджала для зміни побратимів на спостережному пункті “Маямі”, що знаходився у Шосткінському районі Сумської області. На жаль, автівка потрапила у засідку ворожої ДРГ.
Про життя Олександра Кобзаря, любов до автівок та мотоциклів, завзятість та сміливість у службі розповіли його матір Тетяна Дмитрівна та побратим Петро Чумаченко.
“Сашко з самого дитинства допомагав у всьому в господарстві, – згадує Тетяна Дмитрівна. – Коли навчався у Татарбунарському ПТУ на тракториста, вже почав працювати та заробляти гроші. Сам собі й першу автівку купив, і мотоцикл. Дуже любив той транспорт, міг цілодобово в гаражі сидіти, налагоджувати та вдосконалювати свої металеві штуки. Строкову Сашко не служив, бо в нього праве око не дуже гарно бачило. Потім поїхав до Одеси працювати, хотів більше заробляти.
Тут у нас, у селі Нерушай, у сина багато друзів було. Для своєї компанії Сашко любив і шашлики посмажити, й уху зварити. Син мій компанійській був, товариський. І всі його любили, і зараз із добротою та повагою згадують.

Коли почалася повномасштабна війна, всі вони зібралися й вирішили йти до армії. Сашко мені тоді сказав: “Якщо не ми, тоді хто? Щоб ви тут спали спокійно, ми маємо вас захистити”. Його тата, на жаль, вже не було. Батько Сашка у свій час служив у прикордонниках. Думаю, він також пішов би до війська, без вагань.

Наше село Нерушай Тарутинського району невелике – у 2022 році може півтори-дві тисячі жителів було. Від нас одразу 40 хлопців пішли добровольцями. А взагалі-то десь 270 хлопців служить.
Ми постійно дзвонили один одному. Я для нього й передачі збирала.
На службі такий же ретельний був до залізних деталей, постійно чистив свій автомат. І для побратимів готував – м’ясо, рибу, смажив шашлик”.

“Ми з Сашком ще в Татарбунарах у ПТУ разом навчалися, – розповідає побратим Петро Чумаченко. – Він на тракториста, я – на маляра-штукатура.
В один день пішли добровольцями та зустрілися біля Татарбунарського військкомату. І третього березня 2022 року нас прийняли до ТрО.
Ми обидва 1996 року народження. Саша 16 травня народився, а я – 25-го. Потрапили разом до 2 відділення 2 взводу 2 роти 184 батальйону 122 бригади ТрО. Там ми й конкретно здружилися, й трималися щільно поруч. Все у нас було поряд, навіть номери на зброї.
Спочатку я був кулеметником, а Саша другим номером був у мене в розрахунку. Потім стрільцями були, стояли постійно поруч на позиціях. Він як брат мені був, можна сказати. Завжди підтримає. Ні в чому ніколи не відмовить.
Я знав, що в нього проблеми з правим оком. На стрільбах бачив, як він завжди цілив лівим. І з пальцями правої руки він мав проблеми. Але ніколи на це не жалівся.

Якось у Бахмуті ворожий скид був біля нього, граната прилетіла всього метра за півтора від Сашка. Диво його врятувало, уламки розірвали кожух та куртку під ним. Але термобілизну та тіло під нею не зачепило. Командир каже Сашку: “Ляж, відлежись”. А той, як завжди, своє: “Хто, як не ми” і не йде відпочивати. Завзятий хлопець був”.
“Ми його чекали 5 січня 2024 року, мала бути відпустка, – згадує Тетяна Дмитрівна. – Він собі ще нових штук для автівки замовив, я їх у дві коробочки зібрала. Я не була напружена, як завжди, бо вважала, що невдовзі побачимось. Але 28 грудня прийшла та сумна звістка…
Коли було поховання, у церкві в Одесі мені вручили Сашину “Медаль за жертовність і любов до України”. А про те, що в сина був ще й “Золотий хрест”, я дізналася вже після його загибелі. Рік тому мені вручили ще одну посмертну нагороду – Орден “За мужність” третього ступеню. Моя дитина загинула заради всіх нас, Саша для мене справжній герой”.

“Моя дружина була вагітна, і я запросив Сашу бути хресним батьком для дитини, – каже Петро Чумаченко. – На жаль, Сашко загинув раніше, ніж народилася моя донька. Її я назвав Олександра, на його честь. Виросте, обов’язково розповім їй про мого побратима Олександра Геннадійовича Кобзаря”.
Антон Терехов
Суспільство
На Одещині третю добу шукають 10-річну Софію, яку віднесло у відкрите море на надувному колі
На Одещині третю добу шукають 10-річну Софію, яку віднесло у відкрите море на надувному колі
Джерело
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoбіженка розповіла про головні мінуси Німеччини
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство6 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
