Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони України.

Таку цифру представник Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки навів під час спеціалізованого воркшопу, присвяченого практичному застосуванню міжнародного стандарту протимінної діяльності IMAS 13.10 у сфері допомоги постраждалим від вибухонебезпечних предметів.

Цей стандарт визначає підходи до забезпечення постраждалим безперешкодного доступу до психологічної та психосоціальної, медичної, реабілітаційної, фінансової та освітньої допомоги, а також до їх інтеграції або адаптивної реінтеграції у соціально-економічне життя.

Унаслідок інцидентів з мінами та іншими вибухонебезпечними предметами постраждали 1757 людей. З них 510 загинули, а 1247 дістали травм різного ступеня тяжкості.

Від початку повномасштабної війни загинули 25 хлопчиків та одна дівчинка, ще 125 хлопців і 20 дівчат отримали поранення.

Під час воркшопу представник Міністерства оборони презентував практичну модель збору та аналізу даних про постраждалих від вибухонебезпечних предметів. Її основу становить інтерактивна карта інцидентів із мінами та вибухонебезпечними залишками війни, яку адмініструє та наповнює секретаріат Національного органу з питань протимінної діяльності.

Окрему увагу приділили механізму перенаправлення постраждалих до організацій, які можуть надати необхідну допомогу.

Фахівець Міноборони продемонстрував, як за письмовою згодою постраждалого з бази Національного органу щодо мінних інцидентів його дані можуть бути передані верифікованій організації відповідного профілю.

Цей механізм уже має практичні результати. З 2023 року завдяки механізму перенаправлення допомогу отримали 185 постраждалих. За підтримки профільних гуманітарних організацій їм надали послуги з лікування, реабілітації, перевезення, дистанційного навчання та працевлаштування. Загальна орієнтовна вартість наданої допомоги становить майже 3,4 млн грн.

Збір даних про підриви на мінах системно проводить Головне управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки.

«На основі цих даних, якщо постраждалий зі заявою звертається до міжнародної організації, то вона покриває: витрати на лікування та реабілітацію; засоби з дистанційного навчання та праці для осіб з мінно-вибуховими травмами», – додали в Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, 28 жовтня у Сумській області під час гуманітарного розмінування загинули двоє працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Фото Укрінформу можна купити тут

У Миколаєві розслідують кримінальне провадження щодо ймовірного вимагання хабарів за зняття військовозобов’язаних із розшуку територіального центру комплектування. За версією слідства, фігурант справи міг отримати від однієї з заявниць загалом 15 тисяч доларів.

Про це йдеться в ухвалі Центрального районного суду Миколаєва.

Чоловіка затримали 13 серпня, а наступного дня повідомили йому про підозру в одержанні неправомірної вигоди. За даними слідства, він вимагав від осіб призовного віку від 5 до 10 тисяч доларів.

У матеріалах справи зазначено, що одна зі свідків заявила про вимагання грошей та передання підозрюваному загалом 15 тисяч доларів. Зокрема, 2 серпня вона передала йому 5 тисяч доларів, які попередньо ідентифікували правоохоронці. Під час затримання в чоловіка також вилучили 10 тисяч доларів.

Слідство перевіряє можливу причетність до схеми інших осіб. Зокрема, допитані свідки розповіли, що представниця одного з підприємств нібито допомагала працевлаштованим чоловікам вирішувати питання зі зняттям із розшуку після сплати штрафів. Також правоохоронці досліджують обставини перебування кількох військовозобов’язаних у розшуку та подальшого виключення їх із відповідного обліку.

Серед запланованих слідчих дій — вивчення даних реєстру “Оберіг”, документів ТЦК, результатів комп’ютерно-технічних експертиз та записів негласних слідчих дій.

Суд задовольнив клопотання слідчого та продовжив строк досудового розслідування до 14 грудня 2026 року включно.

Андрій Колісніченко

У нідерландському Алкмарі ізраїльським уболівальникам заборонили відвідувати матч Ліги Європи між місцевим АЗ та «Хапоелем» Беер-Шева, запланований на четвер, 15 жовтня. Рішення 30 вересня ухвалила місцева група безпеки, до якої входять мерка, поліція та прокуратура, повідомляє Interia Sport.

Під час ухвалення рішення враховували не лише ситуацію на стадіоні, а й можливе кількаденне перебування ізраїльських фанатів у Нідерландах, анонсовані демонстрації та сигнали в соціальних мережах.

Побоювання через події в Амстердамі

В Алкмарі аналізували різні сценарії, зважаючи на заворушення навколо матчу «Аякс» — «Маккабі» Тель-Авів у листопаді 2024 року. Мерка Алкмара Анья Схаутен заявила, що, за інформацією влади Амстердама, нинішні сигнали є серйознішими, ніж перед тією грою. Про це повідомив портал NH Nieuws.

Як нагадує Польська агенція преси, напруження перед амстердамським матчем почалося за кілька днів до гри. Частина вболівальників «Маккабі» зривала палестинські прапори, нападала на таксі та скандувала образливі гасла проти арабів, а також гасла на підтримку дій ізраїльської армії в секторі Гази.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Розслідування та вироки

Після матчу групи нападників шукали ізраїльських уболівальників у центрі Амстердама. Сталися побиття, переслідування та напади. Слідство встановило, що через WhatsApp поширювали місцеперебування ізраїльтян і заклики до насильства.

П’ятьох учасників заворушень засудили до покарань від громадських робіт до шести місяців ув’язнення. У 2025 році також ухвалювали інші вироки, зокрема шість місяців ув’язнення отримав чоловік, який повалив уболівальника «Маккабі», що тікав, і бив його ногами по голові. Засуджували й осіб, причетних до координації нападів через WhatsApp.

Прокуратура також розглядала справи щодо погроз двом жінкам у хіджабах і побиття жінки на станції метро, у яких фігурували ізраїльські вболівальники. Провадження закрили через брак доказів, зокрема після видалення частини записів камер спостереження. У публічно описаних справах жодного фаната «Маккабі» не засудили.