Нові правила оприлюднила Київська міська військова адміністрація (КМВА), закликавши водіїв враховувати їх під час планування поїздок.

Як працюватиме Південний міст

Під час повітряної тривоги рух із лівого на правий берег через Південний міст здійснюється без обмежень. Водночас рух із правого на лівий берег обмежується на 15 хвилин від моменту оголошення повітряної тривоги. Після цього його відновлюють. В’їхати на міст у напрямку лівого берега можна зі сторони Столичного шосе, Наддніпрянського шосе та автовокзалу “Видубичі”.

У разі оголошення або відбою повітряної тривоги рух Подільсько-Воскресенським мостом припиняється в обох напрямках на 15 хвилин. Після завершення цього періоду рух транспорту відновлюється у повному обсязі.

Які мости працюють без обмежень

На інших основних мостах столиці під час повітряної тривоги рух не обмежується.

Йдеться про:

• Північний міст;
• Дарницький міст;
• міст Патона;
• міст Метро.

КМВА просить водіїв враховувати ці правила під час планування маршрутів Києвом.

Нагадаємо, російські окупанти останніми днями цілеспрямовано атакують київські мости. Близько сьомої ранку мер Києва повідомив про удар по Північному мосту. На відео з місця події, що ворожий дрон влучив у опору, коли по переправі їхали авто.

Напередодні окупанти РФ вчергове поцілили у Південний міст. Після попередніх ворожих атак 1 жовтня міст вже залишався закритим для автомобілів та поїздів метро.

Тим часом у Верховній Раді обговорюють, як забезпечити сполучення між правим і лівим берегами Києва у разі серйозного пошкодження мостів через Дніпро. Серед запропонованих варіантів — поромні та понтонні переправи, збільшення кількості автобусів і обмеження руху приватного транспорту.

Про це йдеться в матеріалі УНІАН.

Зазначається, що воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжено до 31 жовтня 2026 року, а перелік категорій, які мають захист від мобілізації, з 1 вересня не змінився.

Кого не можуть мобілізувати

Згідно зі статтею 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, від мобілізації захищені:

• люди, яких ВЛК визнала непридатними за станом здоров’я;
• люди з інвалідністю I, II або III групи;
• хлопці до 25 років, які ще не стали на військовий облік;
• батьки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• одинокі батьки;
• батьки й опікуни дітей з інвалідністю або важкими захворюваннями;
• опікуни дітей, які залишилися без батьків;
• люди, які доглядають за тяжкохворими родичами або особами з інвалідністю I–II групи;
• студенти денної форми, аспіранти, докторанти, викладачі та науковці за наявності оформленої відстрочки;
• працівники критичної інфраструктури, оборонної галузі та стратегічних підприємств за наявності бронювання;
• частина держслужбовців і суддів;
• люди, чиї близькі загинули або зникли безвісти на війні;
• колишні полонені;
• жінки, для яких мобілізація є добровільною.

Що важливо для людей з інвалідністю

Інвалідність будь-якої з трьох груп є підставою для захисту від мобілізації. Водночас сама наявність інвалідності не замінює оформлення відстрочки.

Повістка може надійти, якщо відстрочку не оформили, людина не пройшла необхідний повторний огляд, під час переогляду інвалідність зняли або попередній термін відстрочки завершився.

Щодо захворювань рішення також залежить від того, наскільки стан здоров’я впливає на можливість проходити службу. Серед випадків, які найчастіше можуть бути підставою для звільнення, названі важкі хвороби серця та судин, прогресуюча онкологія, серйозні психічні розлади, повна втрата зору або слуху, а також тяжкі порушення опорно-рухової та нервової систем.

Хто повністю знімається з військового обліку

Окремо закон передбачає повне зняття з військового обліку. За статтею 37 закону “Про військовий обов’язок і військову службу” це, зокрема, люди, яких визнали непридатними за станом здоров’я, громадяни після досягнення 60 років, ті, хто втратив українське громадянство, а також люди, яких суд оголосив померлими або зниклими безвісти.

Це відрізняється від відстрочки, оскільки йдеться вже про повне зняття з військового обліку.

Водночас будь-яку підставу для відстрочки потрібно оформити та вчасно продовжувати. Якщо в реєстрах є помилки або бракує необхідних даних, потрібно звернутися до ЦНАП.

У травні Фокус уже писав про заплановані зміни у процедурі бронювання працівників від мобілізації.

До цього низка медіа повідомляла, що уряд може тимчасово зупинити автоматичне бронювання працівників через “Дію”. За інформацією джерел “Телеграфа”, це могло відбутися приблизно 8 серпня у зв’язку зі створенням координаційного центру. Він мав додатково перевіряти підприємства на відповідність критеріям критичної важливості.

Відповідну петицію №41/010772-26еп він зареєстрував на сайті Кабінету Міністрів 27 серпня, а до його завершення залишається 91 день. На момент виходу публікації її підписали усього 538 людей з 25 тисяч.

Автор петиції нагадує про демографічну кризу

Автор ініціативи закликає Уряд внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, передбачивши там право на тимчасову відстрочку для військовозобов’язаних чоловіків, які не одружені та не мають дітей. Він пропонує перевіряти відповідність цим критеріям, використовуючи дані з державних реєстрів.

Метою своєї ініціативи Сергій Ковалевич називає створення умов для того, аби неодружені чоловіки змогли створити родину та мати дітей. На його думку, такі зміни необхідні через демографічну кризу в Україні, а також гостру потребу зберегти людський потенціал країни.

Він звертає увагу на несправедливе становище неодружених чоловіків без дітей та багатодітних батьків, які законом мають право на відстрочку.

“Наразі виникає диспропорція, коли громадяни, які свідомо присвятили молоді роки навчанню та становленню, опиняються у першій лінії мобілізації без права залишити власне продовження роду. У той самий час однолітки, які рано одружилися та мають трьох чи більше дітей, отримують законну відстрочку”, — йдеться у його петиції.

Крім того, чоловіки в Україні вперше одружуються в середньому у 28–30 років. Тож автор петиції закликає Кабмін ініціювати відповідний законопроєкт та подати його на розгляд Верховної Ради.

Нагадаємо, що петиція про 4-денний робочий тиждень набрала вже понад 16 тисяч підписів, тоді як потрібно 25 тисяч для розгляду Кабміном.

Також триває збір підписів під петицією про проведення відкритої пресконференції Володимира Зеленського з незалежними журналістами та суспільством.