Суспільство
Ексдепутата Криму засудили на 15 років за сприяння окупації півострова Анонси
Колишнього депутата Верховної Ради АР Крим заочно засудили до 15 років ув’язнення за держзраду та посягання на територіальну цілісність України. Він підтримав окупацію Криму, голосував за псевдореферендум і отримав посаду в окупаційній владі, через що тепер перебуває в розшуку.
Про це повідомила пресслужба Головного управління СБУ в АР Крим.
Засуджений був депутатом кримського парламенту у 2010 році, коли балотувався від забороненої нині Партії регіонів по мажоритарному округу №15.
У 2014 році він активно підтримав проведення незаконного “референдуму” про приєднання Криму до росії та проголосував за прийняття так званої “Конституції Республіки Крим”. Його діяльність сприяла легітимізації окупаційної влади, за що він отримав посаду у так званій “державній раді” підконтрольного Кремлю уряду.
Також правоохоронці встановили, що колаборант вів активну пропагандистську діяльність і закликав місцевих жителів брати участь у псевдореферендумі.
Суд визнав його винним у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України) та посяганні на територіальну цілісність країни (ч. 3 ст. 110 КК України). Оскільки засуджений переховується на тимчасово окупованій території, тривають заходи для його затримання та притягнення до відповідальності.
Розслідування проводили співробітники СБУ в АР Крим за процесуального керівництва Прокуратури АР Крим та Севастополя.
Нещодавно колаборанта, який під час окупації Херсонщини працював у виправній колонії для російських загарбників, затримали, коли він намагався сховатися в лавах ЗСУ. Йому повідомлено про підозру в колабораційній діяльності, що передбачає до 15 років ув’язнення.
Також двоє мешканців Херсона підозрюються у співпраці з окупантами під час проведення псевдореферендуму у 2022 році. Вони брали активну участь у роботі фейкових виборчих комісій, і їм заочно повідомлено про підозру в колабораційній діяльності.
Минулого року депутат Херсонської міської ради Дмитро Больбот, за наказом посіпаки росіян Володимира Сальдо, організував збір коштів з херсонських підприємств і передавав їх на потреби окупаційних військових. Його заочно засудили за допомогу росіянами на 12 років ув’язнення.
Суспільство
Пропуск автобусів на ПП «Шегині
У польському пункті пропуску «Медика» у понеділок, 15 червня, розпочинаються ремонтні роботи на смугах руху, призначених для оформлення автобусів на вʼїзд до Республіки Польща (виїзд з України) – оформлення та пропуск автобусів здійснюватимуться зі затримками.
Як передає Укрінформ, про це Державна прикордонна служба України повідомляє у Телеграмі.
«За інформацією польської сторони, автобусне сполучення не припинятиметься, однак варто врахувати, що оформлення та пропуск автобусів здійснюватимуться зі затримками. Орієнтовна пропускна спроможність може становити до 8 автобусів упродовж 12 годин», – зазначили в ДПСУ.
З огляду на проведення ремонтних робіт прогнозується зниження загальної пропускної спроможності автобусного напрямку.
«Шегині – Медика» є одним із найзавантаженіших пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та щоденно забезпечує значний обсяг міжнародних пасажирських перевезень автобусним і легковим транспортом. Просимо врахувати зазначену інформацію та обирати альтернативні пункти пропуску», – наголосили в ДПСУ.
Як повідомляв Укрінформ, пропуск автобусів з України до Польщі на пункті «Шегині – Медика» не призупинятимуть під час ремонтних робіт у літній сезон.
Фото: facebook.com/serhiy.derkach
Суспільство
Кожний четвертий поранений від дронів в Україні – з Херсона: тривожна статистика ООН Анонси
У травні 2026 року Херсон став одним із міст України, де цивільне населення найбільше постраждало від атак російських безпілотників малої дальності. Лише за місяць у місті загинули 14 людей, ще 221 людина отримала поранення.
Про це йдеться у щомісячній доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
За даними ООН, із 14 загиблих херсонців шестеро стали жертвами атак дронів, ще 132 людини отримали поранення саме внаслідок ударів безпілотників малого радіуса дії.
У доповіді зазначається, що травень став найсмертоноснішим місяцем для цивільного населення України з квітня 2022 року. Загалом по країні загинули щонайменше 274 цивільні особи, ще 1763 були поранені.
В ООН наголошують, що поблизу лінії фронту саме атаки безпілотників малого радіуса дії стали однією з головних причин загибелі та поранень цивільних. У травні через такі удари по Україні загинули щонайменше 64 людини та 539 отримали поранення — це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення.
Особливо складною залишається ситуація у Херсоні, який регулярно зазнає ударів дронів, артилерії та інших видів озброєння. Через близькість до лінії фронту місто продовжує залишатися однією з найбільш небезпечних громад для цивільного населення.
В ООН зазначають, що загалом кількість жертв серед мирних жителів в Україні продовжує зростати, а показники 2026 року вже перевищують аналогічні періоди попередніх років.
Напередодні на Херсонщині під дроновими атаками та артилерійськими обстрілами перебували 25 населених пунктів, зокрема Херсон. Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі, а також житловій забудові.
За даними ОВА, через російську агресію п’ятеро людей отримали поранення.
Суспільство
В Одесі ліквідували наслідки вечірнього удару РФ у житловому секторі
В Одесі ліквідували наслідки вечірнього удару РФ у житловому секторі
Джерело
-
Події5 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Усі новини1 тиждень agoЧоловіки Ірини Білик – що відомо про її особисте життя
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події5 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Відбудова1 тиждень agoДержава компенсуватиме відновлення лісів на звільнених територіях
