Суспільство
Ексдепутата Криму засудили на 15 років за сприяння окупації півострова Анонси
Колишнього депутата Верховної Ради АР Крим заочно засудили до 15 років ув’язнення за держзраду та посягання на територіальну цілісність України. Він підтримав окупацію Криму, голосував за псевдореферендум і отримав посаду в окупаційній владі, через що тепер перебуває в розшуку.
Про це повідомила пресслужба Головного управління СБУ в АР Крим.
Засуджений був депутатом кримського парламенту у 2010 році, коли балотувався від забороненої нині Партії регіонів по мажоритарному округу №15.
У 2014 році він активно підтримав проведення незаконного “референдуму” про приєднання Криму до росії та проголосував за прийняття так званої “Конституції Республіки Крим”. Його діяльність сприяла легітимізації окупаційної влади, за що він отримав посаду у так званій “державній раді” підконтрольного Кремлю уряду.
Також правоохоронці встановили, що колаборант вів активну пропагандистську діяльність і закликав місцевих жителів брати участь у псевдореферендумі.
Суд визнав його винним у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України) та посяганні на територіальну цілісність країни (ч. 3 ст. 110 КК України). Оскільки засуджений переховується на тимчасово окупованій території, тривають заходи для його затримання та притягнення до відповідальності.
Розслідування проводили співробітники СБУ в АР Крим за процесуального керівництва Прокуратури АР Крим та Севастополя.
Нещодавно колаборанта, який під час окупації Херсонщини працював у виправній колонії для російських загарбників, затримали, коли він намагався сховатися в лавах ЗСУ. Йому повідомлено про підозру в колабораційній діяльності, що передбачає до 15 років ув’язнення.
Також двоє мешканців Херсона підозрюються у співпраці з окупантами під час проведення псевдореферендуму у 2022 році. Вони брали активну участь у роботі фейкових виборчих комісій, і їм заочно повідомлено про підозру в колабораційній діяльності.
Минулого року депутат Херсонської міської ради Дмитро Больбот, за наказом посіпаки росіян Володимира Сальдо, організував збір коштів з херсонських підприємств і передавав їх на потреби окупаційних військових. Його заочно засудили за допомогу росіянами на 12 років ув’язнення.
Суспільство
Новини на ранок
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Суспільство
Знятий на Херсонщині фільм увійшов до Європремії
Документальну стрічку “Сліди” Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк про жінок Херсонщини, які пережили російську окупацію, обрали до шортлісту Європейської кінопремії 2027 року. Картина розповідає важкі історії шістьох українок, які зазнали воєнних злочинів і тортур.
Про це йдеться на сайті премії.
У центрі фільму — історія правозахисниці Ірини Довгань. Жінка сама пройшла через російський полон у 2014 році, коли її викрали бойовики батальйону “Восток” за допомогу українським військовим. Її катували та привели до “стовпа ганьби” в центрі Донецька, загорнувши в український прапор. Згодом Ірина Довгань очолила організацію SEMA Ukraine. Картина показує, як вона документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях України та об’єднує жінок у коло підтримки.
Фільм “Сліди” вже здобув визнання на міжнародній та національній арені. Раніше Український Оскарівський комітет обрав цю стрічку офіційним національним кандидатом від України на 99-ту премію “Оскар” Американської кіноакадемії у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
До шортлісту ігрових повнометражних фільмів увійшла стрічка “За Перемогу!” режисера Валентина Васяновича. Це іронічне драмеді про повоєнні реалії України, де після закінчення бойових дій суспільство стикається з новими викликами та абсурдом відбудови, а герої змушені наново будувати власну кар’єру, стосунки й сенс подальшого життя.
Загалом до шортлістів повнометражного кіно European Film Awards 2027 увійшло 68 робіт з усієї Європи: 45 ігрових, 15 документальних та вісім анімаційних стрічок.
Суспільство
Дефіцит вологи змушує аграріїв Одещини скорочувати площі під озимим ячменем
Господарства Tekom Agro Group на Одещині розпочали сівбу озимого ячменю під урожай 2027 року. Загалом у чотирьох агропідприємствах культурою планують засіяти близько 4,5 тис. га, що майже на 1,5 тис. га менше, ніж раніше.
Основні площі — понад 4 тис. га — відведуть під сорт Ханнелоре, який уже добре зарекомендував себе у виробництві. Ще близько 400 га займуть сортом Казанова, який торік випробували в одному з господарств і отримали хороші показники натури та врожайності.
Під час сівби господарства вносять амофос у нормі 80 кг/га. Цього року норму стартових добрив зменшили зі 100 кг/га, однак у компанії вважають, що цього достатньо для формування кореневої системи озимих.
Головною проблемою цьогорічної кампанії залишається дефіцит вологи. В окремих районах Одеської області в ґрунті фіксується дуже низький рівень вологи або її практично повна відсутність, що змушує господарства коригувати площі та технологію сівби.
Попри складні умови, агропідприємства продовжують посівну та намагаються дотримуватися технологічних вимог. У компанії наголошують, що використовують високоякісне насіння високих репродукцій і розраховують на покращення погодних умов у найближчий період.
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна5 днів agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Одеса1 тиждень agoНові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Суспільство5 днів agoЗамовчування випадків насильства в закладах освіти призводить до повторного булінгу
-
Усі новини1 тиждень agoНавколосвітня подорож — Карл Бушбі з Британії провів у дорозі 28 років
-
Відбудова5 днів agoновий житловий комплекс готовий на 20%
-
Суспільство5 днів agoУряд спростив підтвердження пенсійного стажу за відсутності трудової книжки чи документів
