Після початку повномасштабної війни власники агропідприємства з Херсонщини перевели його на російське законодавство та продовжили діяльність в окупації. Пізніше підприємство отримало від російської лізингової компанії сільгосптехніку на 175 мільйонів рублів.

Центр публічних розслідувань з’ясував деталі справи.

За даними слідства, йдеться про СТОВ “Реал Агро”, зареєстроване у Каховці. Після окупації фактичні власники підприємства передали свої частки родичам та довіреним особам, після чого на окупованій території провели збори учасників товариства.

У лютому 2023 року номінальні власники подали документи до незаконних органів окупаційної влади для перереєстрації підприємства за російським законодавством. Так з’явилося ООО “Реал Агро”, директором якого призначили одного з номінальних власників.

У квітні 2024 року підприємство уклало вісім договорів із російською державною агропромисловою лізинговою компанією “Росагролизинг”. За ними в лізинг отримали зернозбиральні комбайни, жатки для соняшника та іншу сільгосптехніку. Загальна вартість техніки становила майже 175 мільйонів рублів.

Слідчі вважають, що учасники схеми також співпрацювали з іншими російськими підприємствами, а їхня діяльність сприяла надходженню податків до бюджету рф.

У серпні 2026 року чотирьом підозрюваним змінили раніше повідомлену підозру. Наразі їх підозрюють у злочині у складі організованої групи. Суд дозволив проводити щодо них спеціальне досудове розслідування.

За даними аналітичної системи YouControl, СТОВ “Реал Агро” заснували у Каховці у 2002 році. Статутний капітал підприємства становив 440 тисяч гривень, а основним напрямом роботи було вирощування зернових, бобових та олійних культур.

Також у серпні, як писав Інтент, керівник аграрного підприємства з Херсонщини Василь Малік отримав вирок за співпрацю з російськими структурами під час окупації. Замість припинення діяльності він перевів роботу компанії у правове поле рф та продовжив господарську діяльність на захопленій території.

Анна Літман

В Одесі 14 серпня відбувся вечір пам’яті громадського діяча та військового Сергія “Роланда” Коновалова, який загинув у 2022 році в боях з російськими окупантами.

На захід прийшли його рідні, друзі, представники громадськості та молодь.

Під час вечора згадували життєвий шлях Сергія та його участь у патріотичному русі Одещини. Організаторка заходу Мирослава Бондаренко розповіла, що Коновалов долучився до патріотичних рухів ще в дитинстві.

Фото: Інтент

За її словами, вже у дев’ять років Сергій мав сформовану громадянську позицію та цікавився питаннями української державності. У підлітковому віці він почав активно брати участь у громадських заходах, акціях та патріотичних рухах в Одесі.

Тому Сергій був унікальною людиною, який у свої 9 мав ту громадську позицію і починав її утверджувати. Тому він і посідає особливе місце в моїй душі та серці, через що я і вирішила зробити вечір пам’яті Роланда, – пояснила Бондаренко.

Мати Сергія Лада Коновалова наголосила, що для неї важливо зберігати пам’ять про сина та розповідати про його життєві цінності наступним поколінням.

Я хочу, щоб наступна молодь також це тримала у своєму серці. І головне – любила свою країну, свою Україну, – сказала вона.

Під час заходу також виступив фронтмен рок-гурту “Друже Музико” Максим Трубніков.

Фото: Інтент

Сергій Коновалов народився у 2000 році. Він був учасником одеського Майдану ще підлітком, займався громадською діяльністю та згодом став військовим.

Після школи Сергій вступив до університету, однак продовжував займатися військовою справою. Після смерті батька повернувся до Одеси та планував завершити навчання. Після початку повномасштабного вторгнення він знову вирушив на фронт.

Сергій “Роланд” Коновалов загинув у 2022 році під час боїв на межі Миколаївської та Херсонської областей. Його поховали в Одесі 16 липня того ж року.

Як писав Інтент, в жовтні 2022 року на стіні одеської школи №92, де навчався Сергій, встановили меморіальну табличку на його честь.

Ірина Глухова

На Хаджибейському лимані на Одещині знову зафіксували масову загибель риби. Цього разу на березі та у воді виявили піленгаса, а ділянка замору простягнулася приблизно на шість кілометрів. Причину нового випадку ще встановлюють, фахівці відібрали воду для лабораторних досліджень.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю представниці Одеського рибоохоронного патруля Ірини Гайдашенко для видання Суспільне.

Реклама

Загибель риби на Хаджибейському лимані

Замор зафіксували 18 серпня у Паліївській затоці Хаджибейського лиману, поблизу сіл Паліївка та Болгарка. Загиблий піленгас залишився не лише на узбережжі, а й у воді, тому встановити точну кількість риби складно.

За підрахунками інспекторів, на одному погонному метрі берега в середньому знаходили від восьми до десяти загиблих рибин. Таку картину спостерігали на ділянці завдовжки до шести кілометрів.

“Загальну кількість риби дуже важко сказати, тому що багато риби і на березі, а також багато риби знаходиться і у воді. За підрахунками наших інспекторів, спостерігалося в середньому 8–10 екземплярів на один погонний метр, а протяжність ділянки, на якій було зафіксовано загибель риби, складала до шести кілометрів”, — розповіла Ірина Гайдашенко.

Цього разу фахівці зафіксували масову загибель саме піленгаса. Однак це вже не перший подібний випадок на Хаджибейському лимані протягом серпня.

Що могло спричинити замор

Ще один замор стався 13 серпня. Тоді серед загиблих водних біоресурсів переважали піленгас і креветка, також знаходили поодинокі екземпляри коропа. Дослідження води після того випадку показало наявність сірководню, якого за нормативами у воді не повинно бути.

“У воді було виявлено сірководень, який і є основною причиною задухи риби. За нормативами його взагалі не має бути. Також виявляються завислі речовини, азот амонію і знижений вміст кисню у воді, що і є основною причиною загибелі”, — пояснила Ірина Гайдашенко.

Однак автоматично переносити ці висновки на замор 18 серпня фахівці не можуть. Для цього випадку також відібрали проби води, а остаточну причину мають назвати після лабораторних досліджень.

Загибель риби вплине на лиман

Масштабний замор може позначитися на запасах риби у водоймі. Разом із дорослими особинами, здатними до розмноження, гине й молодь, яка ще не встигла нереститися.

“Будь-яка загибель впливає на популяцію. Тим паче, що і молодь гине, і гинуть уже дорослі особини, які можуть нереститися. Тому це може вплинути на кількість і запаси риби в Хаджибеї”, — зазначила Ірина Гайдашенко.

Водночас, за її словами, якщо причиною виявиться природна задуха через нестачу кисню, це не означатиме, що риба була хвора. Остаточні висновки можна буде робити лише після отримання результатів аналізів води.

Ситуація з водою на Одещині

Новини.LIVE раніше повідомляли, що в озері Катлабух рівень уже опустився до критичної позначки. Щоб стабілізувати ситуацію, озеро вже почали примусово наповнювати за допомогою насосних станцій. Крім того, інші водойми планують модернізувати. Першим етапом має стати реконструкція системи енергозабезпечення головної насосної станції Суворівської зрошувальної системи. Проєкт передбачає встановлення сонячної електростанції, систем накопичення енергії та модернізацію насосного обладнання. Роботи планують розпочати вже у 2026 році, а запуск енергонезалежної насосної станції запланований на квітень 2027 року.

Новини.LIVE інформували, що в Одеській області погіршується ситуація з водними ресурсами через критичне обміління Дністра. За даними Українського гідрометеорологічного центру, на окремих ділянках річки рівень води опустився до найнижчих показників за весь час спостережень. Екологи попереджають, що це не тимчасове явище, а наслідок кліматичних змін, до яких Одесі доведеться адаптуватися.