Відбудова
експертизу пошкоджень в Інституті кардіології проведуть протягом тижня
Протягом тижня буде проведено експертизу пошкоджень в Інституті кардіології ім. Стражеска НАМН України, який напередодні постраждав унаслідок обстрілу.
Про це в телеефірі сказав президент Національної академії медичних наук Василь Лазоришинець, передає Укрінформ.
“Сьогодні зранку разом з міністром охорони здоровʼя ми провели робочу нараду, розроблений алгоритм, як виходити з цієї ситуації і як діяти. До кінця тижня ми маємо пройти експертизу, щоб знати обсяг відновлювальних робіт, які потрібно провести”, – сказав Лазоришинець.
Наслідки обстрілу в Інституті кардіології / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ
За його словами, наразі ремонтні роботи проводять силами працівників закладу та Соломʼянської райдержадміністрації.
Лазоришинець нагадав, що внаслідок російської атаки загинули пацієнт і медсестра Інституту кардіології. Решта пацієнтів та медперсоналу не постраждала.
“Нами було евакуйовано близько 50 пацієнтів з лікувального корпусу та 22 співробітники-медики, які з ними працювали, вони не мають поранень чи ушкоджень. Всі були евакуйовані в підвальне приміщення, тому не постраждали”, – сказав Лазоришинець.
Як повідомлялося, в ніч з 27 на 28 вересня Росія здійснила комбіновану масовану атаку на Україну.
В Києві чотири людини загинули, серед них 12-річна дівчинка, і ще 14 постраждали, серед них також є дитина. Внаслідок атаки постраждала будівля Інституту кардіології імені академіка М. Д. Стражеска.
Фото: Володимир Тарасов / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
Цього тижня в Україні завершено реконструкцію ще двох мостів на дорогах, що входять до складу ключових логістичних маршрутів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
“Відновлення сполучень у прифронтових регіонах має стратегічне значення. Це про військову логістику, можливість доставки гуманітарних вантажів та економічну активність регіону. Та насамперед це про людей, які живуть поруч і щодня потребують базових речей…” – наголосив віцепремʼєр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Перший міст, що був зведений ще у 1973 році, зазнав пошкоджень під час бойових дій. Тепер на його місці постала сучасна споруда, спроєктована відповідно до найвищих стандартів надійності та безпеки. Новий міст має довжину 48,5 м, ширину 9,5 м та опори заввишки 6,5 м. Конструкція витримує значні навантаження та забезпечить безперебійну експлуатацію протягом багатьох десятиліть.
Другий міст, збудований у 1992 році, був майже повністю зруйнований під час боїв, і його довелося відбудовувати фактично “з нуля”. Сьогодні це сучасна споруда завдовжки 37 м і завширшки 14 м, з опорами висотою до 4 м. Міст обладнано міцними стійками, ригелями, монолітною плитою, він має перильні огородженням та сучасну систему освітлення.
Поки тривали роботи, біля пошкоджених мостів діяли тимчасові переправи.
Як повідомлялося, дорожники відремонтували черговий міст на Харківщині, який був зруйнований внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. З початку 2025 року це вже восьма відновлена мостова споруда у Харківській області, ще на десяти рух відкрили торік. Харківщина нині посідає перше місце в Україні за темпами відновлення мостових об’єктів.
Фото: Мінрозвитку
Україна вивчає румунський досвід співпраці з В’єтнамом у сфері залучення робітників, щоб після війни використати цей підхід для відбудови країни.
Про це заявив посол України у Вʼєтнамі Олександр Гаман на онлайн-брифінгу для українських виробників, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Коментуючи можливість потенційного залучення робітників з В’єтнаму на українські підприємства, дипломат зазначив, що «ця ідея має право на життя».
«Ми, як посольство у В’єтнамі, вже, в принципі, такий варіант розглядали і вивчали, наприклад, досвід Румунії, яка дуже активно використовує в’єтнамську робочу силу», – сказав Гаман.
Він розповів, що Румунія уклала з В’єтнамом відповідний меморандум, де досить чітко врегульовано, які компанії, а це фактично об’єднання, які перебувають під наглядом держави, і яким чином мають право відбирати, залучати і направляти в’єтнамців для роботи на румунських підприємствах.
«З нашого боку така пропозиція вже опрацьовується, і певна аналітика надсилалася в Київ, щоб ми були готові, думаємо, після завершення війни залучати в’єтнамську робочу силу для відбудови України», – сказав посол.
Гаман зауважив, що це питання «не таке просте», і отримання українських віз в’єтнамськими працівниками буде не найбільшою проблемою.
«Натомість важливий підбір кадрів, чіткі прозорі умови для в’єтнамської сторони, яка повинна буде підтримати цю нашу ідею направляти своїх працівників в Україну», – пояснив дипломат.
У цьому контексті він висловив думку, що український бізнес, який працює у сфері міжнародного працевлаштування, може допомогти державі сформулювати на основі іноземного досвіду прозорі правила, за якими Україна і В’єтнам зможуть залучати в’єтнамських працівників для роботи в Україні, зокрема для відбудови.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 року Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року, розроблену Міністерством соціальної політики.
Стратегія спрямована на подолання демографічних загроз. Особлива увага приділяється мінімізації відпливу українців за кордон, підтримці внутрішньо переміщених осіб та створенню стимулів для повернення мігрантів. У документі також ідеться про залучення мігрантів із числа іноземних громадян для задоволення потреб ринку праці, які неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів.
На Херсонщині внаслідок обстрілів у громадах регіону вже пошкоджено або вщент зруйновано більше 34 тисяч приватних і 1,5 тисячі багатоквартирних будинків.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
«На Херсонщині російські військові щодня безжально нищать саме житлову забудову. Загалом у громадах регіону вже пошкоджено або вщент зруйновано більш ніж 34 тисячі приватних і 1500 багатоквартирних будинків», – ідеться у повідомленні.
Першочерговими ремонтами після «прильотів», нагадав Прокудін, займаються комунальні служби Наприклад, лише фахівці Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби (ХОКАРС) вже закрили близько 100 тис. вибитих вікон та 95 тис. квадратних метрів покрівель.
Також начальник ОВА нагадав, що у регіоні реалізується урядова програма «єВідновлення». Наразі вже нараховано виплати для близько 7,2 тис. сімей. Загальна сума компенсацій для власників пошкодженого і вщент зруйнованого житла становить майже 3,3 млрд грн.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 19 червня 2025 року, на деокупованій Херсонщині за програмою «єВідновлення» з травня 2023 року нараховано майже 2,8 млрд грн компенсацій для 6,5 тис. власників пошкодженого чи зруйнованого житла.
Фото: Суспільне Херсон
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoчому вони стали проблемою (фото)
-
Війна1 тиждень ago«мінус» два російських ЗРК на $50 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoГолос України звучатиме особливо сильно
-
Політика1 тиждень agoПотрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Економіка1 тиждень agoУкраїнцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни
-
Усі новини1 тиждень agoДрони РФ – в Україні збили незвичну Герберу – фото