Про це йдеться в матеріалі УНІАН.

Зазначається, що воєнний стан і мобілізацію в Україні продовжено до 31 жовтня 2026 року, а перелік категорій, які мають захист від мобілізації, з 1 вересня не змінився.

Кого не можуть мобілізувати

Згідно зі статтею 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, від мобілізації захищені:

• люди, яких ВЛК визнала непридатними за станом здоров’я;
• люди з інвалідністю I, II або III групи;
• хлопці до 25 років, які ще не стали на військовий облік;
• батьки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• одинокі батьки;
• батьки й опікуни дітей з інвалідністю або важкими захворюваннями;
• опікуни дітей, які залишилися без батьків;
• люди, які доглядають за тяжкохворими родичами або особами з інвалідністю I–II групи;
• студенти денної форми, аспіранти, докторанти, викладачі та науковці за наявності оформленої відстрочки;
• працівники критичної інфраструктури, оборонної галузі та стратегічних підприємств за наявності бронювання;
• частина держслужбовців і суддів;
• люди, чиї близькі загинули або зникли безвісти на війні;
• колишні полонені;
• жінки, для яких мобілізація є добровільною.

Що важливо для людей з інвалідністю

Інвалідність будь-якої з трьох груп є підставою для захисту від мобілізації. Водночас сама наявність інвалідності не замінює оформлення відстрочки.

Повістка може надійти, якщо відстрочку не оформили, людина не пройшла необхідний повторний огляд, під час переогляду інвалідність зняли або попередній термін відстрочки завершився.

Щодо захворювань рішення також залежить від того, наскільки стан здоров’я впливає на можливість проходити службу. Серед випадків, які найчастіше можуть бути підставою для звільнення, названі важкі хвороби серця та судин, прогресуюча онкологія, серйозні психічні розлади, повна втрата зору або слуху, а також тяжкі порушення опорно-рухової та нервової систем.

Хто повністю знімається з військового обліку

Окремо закон передбачає повне зняття з військового обліку. За статтею 37 закону “Про військовий обов’язок і військову службу” це, зокрема, люди, яких визнали непридатними за станом здоров’я, громадяни після досягнення 60 років, ті, хто втратив українське громадянство, а також люди, яких суд оголосив померлими або зниклими безвісти.

Це відрізняється від відстрочки, оскільки йдеться вже про повне зняття з військового обліку.

Водночас будь-яку підставу для відстрочки потрібно оформити та вчасно продовжувати. Якщо в реєстрах є помилки або бракує необхідних даних, потрібно звернутися до ЦНАП.

У травні Фокус уже писав про заплановані зміни у процедурі бронювання працівників від мобілізації.

До цього низка медіа повідомляла, що уряд може тимчасово зупинити автоматичне бронювання працівників через “Дію”. За інформацією джерел “Телеграфа”, це могло відбутися приблизно 8 серпня у зв’язку зі створенням координаційного центру. Він мав додатково перевіряти підприємства на відповідність критеріям критичної важливості.

Відповідну петицію №41/010772-26еп він зареєстрував на сайті Кабінету Міністрів 27 серпня, а до його завершення залишається 91 день. На момент виходу публікації її підписали усього 538 людей з 25 тисяч.

Автор петиції нагадує про демографічну кризу

Автор ініціативи закликає Уряд внести зміни до закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, передбачивши там право на тимчасову відстрочку для військовозобов’язаних чоловіків, які не одружені та не мають дітей. Він пропонує перевіряти відповідність цим критеріям, використовуючи дані з державних реєстрів.

Метою своєї ініціативи Сергій Ковалевич називає створення умов для того, аби неодружені чоловіки змогли створити родину та мати дітей. На його думку, такі зміни необхідні через демографічну кризу в Україні, а також гостру потребу зберегти людський потенціал країни.

Він звертає увагу на несправедливе становище неодружених чоловіків без дітей та багатодітних батьків, які законом мають право на відстрочку.

“Наразі виникає диспропорція, коли громадяни, які свідомо присвятили молоді роки навчанню та становленню, опиняються у першій лінії мобілізації без права залишити власне продовження роду. У той самий час однолітки, які рано одружилися та мають трьох чи більше дітей, отримують законну відстрочку”, — йдеться у його петиції.

Крім того, чоловіки в Україні вперше одружуються в середньому у 28–30 років. Тож автор петиції закликає Кабмін ініціювати відповідний законопроєкт та подати його на розгляд Верховної Ради.

Нагадаємо, що петиція про 4-денний робочий тиждень набрала вже понад 16 тисяч підписів, тоді як потрібно 25 тисяч для розгляду Кабміном.

Також триває збір підписів під петицією про проведення відкритої пресконференції Володимира Зеленського з незалежними журналістами та суспільством.

Про це повідомило видання “Радіо Свобода”.

Тинка вийшов до міської Ратуші з картонним плакатом, на якому написав звернення до українців: “Я – поляк. Мене звати Борис Тинка. Багато років я підтримую Україну. І мені не була потрібна війна, щоб довести, таких, як я, у Польщі переважна більшість. Не забувайте про це”.

Тинка розповів, що останні два-три тижні думав, як показати українцям свою підтримку. Він зазначив, що постійно організовує проукраїнські акції у Кракові, а допомагати Україні почав ще до початку повномасштабної війни.

“Подумав, що моя акція стане сигналом для українців, що більшість поляків залишаються з українцями. Це мені дуже важливо, щоб знали українці”, — сказав “Радіо Свобода” польський волонтер.

Борис Тинка є туристичним гідом і автором путівників про Київ, Одесу та Чорнобиль. Із лютого 2022 року він перебував в Одесі, де протягом трьох місяців допомагав українцям, а також зараз доставляє гуманітарну допомогу до міста.

Тинка вважає, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі пов’язане, зокрема, з використанням політиками історичної тематики.

“Раптом всі поляки пригадали собі Волинь. Забули про Катинь, а чудово пам’ятають Волинь. 90% поляків не мають поняття, де ця Волинь знаходиться”, — говорить він.

Під час акції до Тинки підходили львів’яни та гості міста, щоб подякувати йому за підтримку України. Серед них була Юлія з сином Максимом, які приїхали до Львова з Одеси. Вони мають польське походження та є громадянами України.

Тим часом польські єпископи засудили випадки агресії між поляками та українцями й закликали до чесного історичного діалогу. Вони також звернулися до влади Польщі із закликом ефективніше запобігати інцидентам на національному ґрунті.

За офіційною інформацією, за перші шість місяців 2026 року польська поліція отримала 180 повідомлень про ймовірні напади чи інші прояви агресії. Це більш ніж на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Раніше Фокус повідомляв про випадки нападів на українців у Польщі. Один із них стався у Вроцлаві, де троє кремезних поляків напали на українське подружжя. Чоловік і жінка зазнали серйозних травм: жінка отримала поріз на шиї, обоє — переломи та підозру на струс мозку. Поліція за кілька днів затримала двох нападників, однак третього досі не знайшли.

Також 18 серпня стало відомо про напад на двох українців у Польщі. На інцидент відреагував прем’єр-міністр країни Дональд Туск.