Події
Фільм «2000 метрів до Андріївки» здобув нагороду на фестивалі в Копенгагені
На фестивалі документального кіно CPH:DOX – 2025 у столиці Данії український документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова отримав нагороду.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Variety.com.
“Нагорода F:ACT була присуджена українському режисерові Мстиславу Чернову (який здобув “Оскар“ за стрічку “20 днів у Маріуполі”) за фільм “2000 метрів до Андріївки”, – йдеться у повідомленні.
“Ми присуджуємо нагороду у категорії F:ACT фільму “2000 метрів до Андріївки” не лише тому, що це конфлікт, який майже на нашому порозі, а й тому, що це шедевр кіномистецтва: захопливе, багатошарове зображення війни, яке можна порівняти з “На Західному фронті без змін”. Але це не Перша світова війна, це сьогодення. Безглуздість війни, а також її тривожна поезія – все це повністю відображено тут. Художник серед кривавих подій знімає антивоєнний фільм, який змушує нас замислитися над гідністю кожного втраченого людського життя”, – так прокоментувало своє рішення журі, зазначається на сайті кінофестивалю.
Фільм присвячений подіям вересня 2023 року, коли українські військові 3-ї окремої десантно-штурмової бригади вели запеклі бої за звільнення села Андріївка поблизу Бахмута. Журналісти слідували за солдатами під час їхнього поступового просування через заміновані території, документуючи кожен крок операції.
До команди, яка працювала над фільмом, окрім Чернова та фотографа Associated Press Олександра Бабенка, увійшли продюсерки Мішель Мізнер і Рейні Аронсон-Рат.
Як повідомляв Укрінформ, британська кінопрокатна компанія Dogwoof придбала права на міжнародний прокат документального фільму “2000 метрів до Андріївки” українського режисера Мстислава Чернова.
Події
На Закарпатті митці з семи країн створюють роботи для «Карпатського скульптурного шляху»
На Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум у межах проєкту «Карпатський скульптурний шлях».
Про це у Фейсбуці повідомив департамент культури Закарпатської ОВА, передає Укрінформ.
«По 29 вересня на Закарпатті проходить Міжнародний скульптурний симпозіум, організатором якого виступає ГО «Про Арте – Мункач» під керівництвом відомого скульптора Петра Матла. Захід є частиною масштабного проєкту «Карпатський скульптурний шлях»», – йдеться в повідомленні.
Головна мета проєкту – збереження та примноження мистецької спадщини Карпатського регіону, підтримка культурного й сільського туризму, створення сучасних естетичних просторів для громад.
Усі створені під час симпозіуму монументальні роботи передаються в дар громадам і поповнюють маршрут «Карпатський скульптурний шлях», який нині простягається більш як на 250 кілометрів Закарпаттям та прикордонними територіями сусідніх країн ЄС.
Цього року захід об’єднав митців із семи країн світу: України (Людмила та Юрій Мисько), Угорщини (Чонад Беретваш), Румунії (Еуген Петрі), Франції (Марго Лассале), Португалії (Тієрі Ферейра), Мексики (Сабріна Коко) та Аргентини (Крістіан Алваренга).
Упродовж двох тижнів скульптори працюватимуть над витворами на філософські та соціальні теми: «Легенди Закарпаття», «Міст – символ зв’язку між культурами», «Сім’я – зв’язок між поколіннями» та «Прощання зі зброєю – послання миру».
Творчою локацією симпозіуму став простір санаторію «Квітка полонини» у селі Солочині Мукачівського району, який відкритий для відвідування усіх охочих спостерігати за роботою майстрів. Симпозіум завершиться, я готові скульптури презентують 29 вересня о 16:00 під час урочистого закриття.
Як повідомляв Укрінформ, проєкт «Карпатський скульптурний шлях» розвивається з 2013 року та є прикладом ефективної культурної дипломатії та інструментом розвитку туристичного потенціалу прикордонних регіонів України та країн ЄС.
Фото: Департамент культури Закарпатської ОДА, Фейсбук
Події
У Києві покажуть добірку короткометражних фільмів «Українська нова хвиля. На зближення»
У Києві 22 вересня відбудеться прем’єрний показ добірки короткометражних фільмів “Українська нова хвиля. На зближення”.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомляє у Фейсбуці.
Цього року ключовою темою альманаху стало дослідження близькості на тлі найбільш несприятливих умов – війни, що триває.
До альманаху увійшли такі фільми-призери міжнародних та українських кінофестивалів, амбітні дебюти і студентські роботи:
- “Тепер все”, режисерка Ліза Ігнатьєва;
- “Котик та Песик шукать дім”, режисер Георгій Гогатадзе;
- “Природний баланс”, режисер Олександр Миронюк;
- “Креветки, Вимикач, Бичок і Пляшечка”, режисерка Olha Vitenko;
- “Прелюдія”, режисерка Аліна Панасенко;
- “Комендантська година”, режисерка Liza Toptyhina.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “Сліди” режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк представить Україну на 99-й премії “Оскар” у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
Події
На Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
Археологи під час дослідження Глинського поселення на Полтавщині знайшли нові матеріали періоду X-XV століть.
Про це Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ» кандидат історичних наук Юрій Пуголовок.
Науковці працювали в урочищі Леваднюкова гора. Ця ділянка вже досліджувалася у попередні роки. Цьогоріч розкрили близько 80 квадратних метрів території. Науковці виявили господарські ями та інші археологічні об’єкти.
Дослідники зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки та індивідуальних знахідок. Серед них – металеві й кістяні вироби, прикраси, деталі одягу, монети, елементи озброєння та предмети особистого благочестя.
«Нас цікавила не якась конкретна знахідка, а сама структура цієї частини пам’ятки: коли вона почала використовуватися, як змінювалася забудова, які господарські об’єкти тут існували і, головне, що відбувалося з поселенням після давньоруського часу. Саме останнє виявилося особливо цікавим», – зазначив Пуголовок.
За його словами, найраніші матеріали з цієї ділянки датуються приблизно серединою X століття. Найпізніші належать до XV століття. Таким чином, археологи простежили використання одного простору протягом майже п’яти століть. Водночас, наголошує Пуголовок, це не свідчить про безперервне життя на ділянці протягом усього цього часу. Археологічні матеріали показують різну інтенсивність використання території, зміни забудови, перебудови та можливі перерви.

Особливу увагу дослідники приділили матеріалам XIII–XV століть. Вони дають змогу скласти уявлення про долю Глинського після монгольської навали.
«Він показує, що після монгольської навали ця територія не перетворилася на порожній простір. Тому постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як “післямова” до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», – сказав науковець.
За його словами, постмонгольський горизонт був відомий дослідникам і раніше, але тепер він представлений значно ширшим набором археологічних матеріалів.

«Говорити, що ми цього року “відкрили” XIII-XV століття, було б неправильно. Інша річ, що зараз цей період стає набагато краще археологічно наповненим. Це дозволяє ставити нові питання: хто жив тут після розпаду давньоруської політичної системи, як була організована ця спільнота, якими були її зв’язки зі степом, Золотою Ордою та Великим князівством Литовським», – сказав Пуголовок.
Як повідомляв Укрінформ, у скіфському кургані на Полтавщині археологи знайшли кістки дитини та золоті намистини.
Фото надані Юрієм Пуголовком
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук
