Про це музиканти розповіли Укрінформу.

Гурт завітав до реабілітаційного центру у Львові, Лисецькій лікарні та реабілітаційного центру «Мрія Надії».

Окрім музичних вражень, музиканти доставили конкретну допомогу, на яку громадськість зібрала кошти через платформу darujme.cz. Це спеціальний реабілітаційний апарат для відновлення моторики та набір гантелей, які допоможуть пацієнтам на шляху до одужання (конкретне побажання, висловлене керівництвом хірургічно-ортопедичної клініки Лисець.

«За короткий час вдалося зібрати гроші на апарат, якого їм зараз не вистачає і купівля якого матиме миттєвий позитивний вплив на якість життя десятків людей. Дуже дякуємо всім, хто долучився до збору», – зазначив фронтмен, співак і гітарист Ян Вацік.

Це вже другий тур гурту, вперше вони вирушили в Україну торік, де на власні очі побачили, «яку силу може мати звичайна людська близькість та музика у найважчі хвилини». Тому вирішили повторити подорож та своєю музикою принести надію туди, де вона найбільше потрібна – пацієнтам та медикам у лікарнях.

«Наш тур лікарнями України цього року був коротшим і в деякому сенсі легшим, ніж торішній. Але це все одно були емоційні американські гірки, під час яких людина може за кілька днів пролити стільки ж сліз, скільки й у решті року. Повернення до знайомих місць було гірко-солодким, і ми зустріли старих і нових друзів, яких навряд чи можна назвати по-іншому, як героями. Ми готові повторювати ці акти символічної допомоги, поки Росія не відмовиться від цієї безглуздої війни або не програє», – сказав Вацік.

«Čtvrt na smrt» – празький альтернативний рок-гурт, який відіграв понад 250 концертів у клубах та на фестивалях не лише в Чехії.

Як повідомлялось, Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.

Фото: NetwIN Production

Три фільми експериментальної навчально-творчої майстерні студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, яку заснував відомий український кінорежисер Дмитро Томашпольський, братимуть участь у міжнародних кінофестивалях.

Церемонія нагородження відбулася 21 серпня,

У секції “Проза про Крим українською мовою” перемогу здобув Віктор Шепелєв з “Легендою про Дюшу”. Нагороду вручив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

У номінації “Проза кримськотатарською мовою” нагороду з рук віцепрем’єрки з питань гуманітарної політики -міністерки культури Тетяни Бережної отримав Qoqlam за твір “Alma qoquğanda”.

Найкращою поезією про Крим українською мовою визнали добірку поезії Софії Присяжнюк. Нагороду вручив актор і режисер Ахтем Сеітаблаєв.

За найкращу поезію кримськотатарською мовою нагороду з рук поетки Катерини Калитко отримав Seyran Albkermenli за “Тильсиз халкъ…”.

У номінації “Дитяча література про Крим” перемогу здобула Taz oğlan з твором “шиирлер топламы”. Нагороду вручила письменниця Мар’яна Савка.

Найкращою есеїстикою про Крим визнали твір Анастасії Бабаш “Окупована близькість”. Нагороду вручила народна депутатка Таміла Ташева.

Найкращим перекладом із кримськотатарської на українську визнали переклад творів Умера Іпчі Русланом Матушевським. Нагороду вручила перекладачка Мамурє Чобан.

За переклад з української на кримськотатарську частини твору Артура Дроня “Гемінґвей нічого не знає” перемогу здобула Elzara Beşüyli. Нагороду вручила Анастасія Безверха.

Окремо відзначили лавреатів спеціальної номінації “Слова свободи” – Server Rustem oğlu Bağçasaraylı та Appaz Kurtamet. Нею щороку відзначають твори кримських політв’язнів або їхніх рідних. Нагороди вручила правозахисниця й лавреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Рустем Джеліль отримав спеціальну нагороду “За внесок у розвиток кримськотатарської літератури”, яку вручив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Нагородження є частиною однойменного фестивалю, який об’єднує українських і кримськотатарських авторів, перекладачів, митців та читачів. Захід присвятили не лише літературі, а й пам’яті про Крим та його людей, які продовжують існувати попри російську окупацію та війну.

За словами засновника проєкту Аліма Алієва, церемонія нагородження “Кримського інжиру” – це подія, що збирає ключових постатей, які вибудовують українсько-кримськотатарський діалог і не дозволяють темі Криму маргіналізуватись. “Але Кримський інжир буде повноцінним літературним проєктом тоді, коли зможе повернутись до вільного дому”, — зауважив Алієв.

“З часу заснування “Кримського інжиру / Qırım inciri” ми бачимо великий поступ у тому, що ставили собі за цілі, засновуючи цей проєкт. Ми бачимо посилення теми Криму та зміну оптики на Крим в українській літературі. Ми бачимо нові твори кримськотатарською мовою, які б не з’явилися без конкурсу. Ми бачимо взаємні переклади як класики, так і сучасної літератури, зокрема воєнної. За ці роки сформувалася ціла спільнота навколо “Інжиру” — це й ті, хто давно в кримській темі, і ті, хто завдяки конкурсу почали вивчати кримськотатарську мову, знайомитися з Кримом через українську літературу”, — зазначила співзасновниця проєкту Анастасія Левкова.

Інжирну промову цього разу виголосив Мирослав Маринович -член-засновник Української Гельсінської групи, філософ і радник ректора Українського католицького університету. Ведучими церемонії були Муслім Умеров та Катерина Некреча.

Окремим моментом вечора став виступ Джамали зі спеціальною програмою Qırım in jazz через оголошений 21 серпня в Києві День жалоби за загиблими внаслідок масованої російської атаки на столицю в ніч проти 20 серпня до програми увійшли лише мінорні, зокрема традиційні жалобні кримськотатарські пісні.

“Кримський інжир / Qırım inciri” – українсько-кримськотатарський літературний проєкт, заснований у 2018 році, що поєднує конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, однойменний фестиваль та серію антологій за творами фіналістів.

“Одним з надважливих завдань, які ми закладали з самого початку у природу Кримського інжиру, окрім розвитку сучасної кримськотатарської літератури, – оприявнення голосу Криму в інтелектуальному просторі України та посилення нервового звʼязку з нашими людьми на півострові”, — зауважив Алієв.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні вийшла пʼята антологія сучасної української та кримськотатарської літератури про Крим з найкращими творами п’ятого конкурсу “Кримський інжир / Qırım inciri”, що відбувся 2024 року.