Суспільство
Фотограф з Одещини влаштував виставку на Львівському медіафорумі Анонси
Виставка світлин фотографа з Білгорода-Дністровського Олександра Населенка “Аккерманська фортеця, 2023–2025” відбулася на майданчику Львівського медіафоруму.
Медіафорум відбувався з 15 по 17 травня й відвідати виставку можна було весь час, що й зробили журналісти Інтента.
Автор цієї фотосерії Олександр Населенко народився та виріс поруч з Аккерманською фортецею, проте ніколи не зображував її у своїх візуальних дослідженнях рідного Півдня й почав звертати увагу на знайому пам’ятку коли Білгород-Дністровський опинився під загрозою ракетних обстрілів, а міст через Дністровський лиман закрили для мирних жителів.
Утім Одесу згадували на медіафорумі не лише через Аккерманську фортецю та красиві краєвиди. Так Валерій Пекар – український підприємець, публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та громадський діяч зазначив у коментарі Інтенту, що Одесі потрібні заходи на кшталт медіафоруму. Можливо в іншому форматі, але це дозволить розкрити місто, як один з сенсотвірних центрів України.
“Ми на Львівському медіафорумі обговорювали питання, як ставитися до так званих хороших руських – спілкуватися чи ні, виходити на одні майданчики чи ні. Як нам утримувати увагу західної аудиторії у конкуренції з тими, хто просуває проросійські наративи. Важливо, що через три роки повномасштабної війни ми все ще продовжуємо цю дискусію й це через те, що ми емоційні, а не прагматичні. МИ говоримо про те, що ми відчуваємо, а не, проте чого ми прагнемо. Львівський медіафорум дав майданчик для неї й такі майданчики мають великий сенс для того аби українці могли доносити свою думку одне до одного й до колег з інших країн. Утім важливо аби ми між собою з’ясували стосунки й домовилися як до цього ставитися. Форумів багато, але недостатньо. В ідеалі кожне велике місто України й Одеса перед усім мають надавати такі майданчики аби ми між собою з’ясували свої внутрішні питання. Звісно це має бути не копія Львівського медіафоруму, а щось інше. Томі що в Одесі один фокус, у Львові інший, а у Харкові третій, але усі сенсоутворюючі міста України мають надати простір для того аби українці між собою з’ясували головні речі. Не в соціальних мережах, а наживо на експертному рівні”, – зазначив він.
На думку української письменниці та лауреатки Шевченківської премії Катерини Калитко подібні до Львівського медіафоруму заходи потрібно проводити й в Одесі тому, що Південь України має випрацьовувати свої наративи для всієї України.
“Я хотіла б відвідати захід подібний до Львівського медіафоруму в Одесі, тому, що я послідовно і переконано вважаю, що Південь стає нашим новим українським П’ємонтом і він має випрацьовувати свої наративи для цілої країни, залишаючись в мейнстримі й не маргіналізуючись. Відповідно якась така подія могла б в Одесі дуже цьому посприяти”, – наголосила письменниця.
З 2013 року Львівський медіафорум є однією з найбільших медіаконференцій у Центральній та Східній Європі, що об’єднує учасників з найширшого кола країн регіону. ТОрік вона приймала спікерів та учасників з понад 30 країн світу.
Суспільство
Експерт пояснив, чому Полісся важливе для протидії зміні клімату
Науковці порівнюють Полісся, де збереглися одні з найбільших у Європі природних торфовищ, з Амазонією. Вони утримують воду і, як і карпатські ліси, зберігають вуглець, тому їхня охорона важлива для протидії зміні клімату.
Про це в коментарі Укрінформу на полях кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії сказав керівник європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер.
«У Карпатах є великі лісові масиви, які зберігають багато вуглецю, а на Поліссі – великі торфовища, одні з найбільших непорушених торфовищ у Європі. Це край води, який утримує воду і зберігає вуглець у торфовищах, у водно-болотних угіддях», – сказав Бромбахер.
За його словами, українська частина Полісся за площею вдвічі більша за Швейцарію. Експерт назвав Полісся «Амазонією Європи» й наголосив на важливості охорони цього ландшафту, який сформувала вода.
Відповідаючи на запитання про те, як поєднати потреби оборони України зі збереженням природи в національних парках, Бромбахер звернув увагу на захисну роль поліських боліт.
«Сама природа забезпечує захист. На Поліссі ми бачимо, що це край води, тож що більше води залишається в цьому ландшафті, то краще захищена українська частина Полісся», – зазначив він.
За словами Бромбахера, товариство працює в Україні вже 25 років. Серед причин, які свого часу спонукали його взятися за охорону поліських торфовищ, експерт назвав протидію зміні клімату. Нині товариство підтримує 23 українські національні парки.
«Після російської агресії та повномасштабного вторгнення ми розширили підтримку, охопивши все, чого потребували парки. Ми ремонтуємо автомобілі, надаємо пальне, ремонтуємо будівлі, купуємо генератори, форму, обладнання – усе, що потрібно, аби парки могли працювати», – зауважив Бромбахер.
Як зазначив науковець, в деяких із цих парків працюють сотні людей, тож потреби в підтримці значні. Допомогу фінансують кілька міністерств Німеччини, а також приватні донори.
Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ до червня цього року сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн.
Суспільство
У Херсоні ударний дрон атакував балкер іноземної держави
Ударний дрон росії поцілив у суховантаж біля мікрорайону Корабел у Херсоні. Вибух спричинив пожежу на судні, яке стояло тут на ремонті ще з довоєнного часу.
Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Херсонській області.
Атака сталася 21 листопада 2026 року. 22 листопада, відео удару по суховантажу оприлюднили пропагандистські пабліки.
Як зазначили правоохоронці, минулої доби у Корабельному районі Херсона оператор російського БпЛА скинув також боєприпас із дрона на цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху чоловіки віком 72 та 82 роки отримали вибухові та закриті черепно-мозкові травми, контузії та осколкові поранення. Також постраждала 53-річна жінка. У неї діагностували вибухову травму та незначні осколкові поранення.
У поліції повідомили, що російська авіація завдала удару двома керованими бомбами також по Білозерці на Херсонщині. Одна влучила по раніше вже неодноразово пошкодженій адмінбудівлі. Інша авіабомба впала поміж житлових будинків.
В результаті вибухів госпіталізували 57-річного чоловіка та двох жінок віком 57 та 58 років. У поранених діагностували мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку.
Суспільство
У Болграді дискутували про винно-гастрономічний туризм та крафтове виробництво
7 листопада у Болграді під час ювілейного п’ятнадцятого Міжнародного фестивалю «Bolgrad Wine Fest 2026» пройшла панельна дискусія «Винно-гастрономічний та подієвий туризм України: стійкість, крафт, синергія». Учасники обговорили виклики, перед якими постала галузь через безпекову ситуацію та логістичні перешкоди, а також шляхи виходу локальних брендів на національний та міжнародний ринки.
Детальніше про те, як пройшла дискусія та про що говорили представники галузі – дивіться у сюжеті видання «Південь сьогодні».
Дмитро ЄФИМОВ
-
Відбудова7 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Варшаві партнери закликали збільшувати інвестиції у відбудову України
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі призначили нового керівника управління узбережжя: хто він
-
Події1 тиждень agoЛавреатом премії імені Конрада став Мирослав Лаюк
-
Суспільство6 днів agoНовини на ранок
-
Одеса6 днів agoВ Одесі після атаки росіян горять автомобілі та склади
-
Суспільство5 днів agoУ Києві ЗСУ провели Сержантський форум
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна представила проєкти відбудови на міжнародній виставці в Польщі
