Суспільство
Генпрокурор хоче провести аудит кримінальних справ, які НАБУ та САП розслідують кілька років
Генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що не ініціюватиме аудит щодо ефективності розслідування всіх кримінальних проваджень, якими займаються в НАБУ і САП. Адже справ надто багато, щоб здійснити таку перевірку. Мова йде лише про аудит проваджень, розслідування яких затягнулося на кілька років.
Про це він повідомив під час чергового відкритого засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих фактів корупції або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади, передає кореспондент Укрінформу.
“Відповідаючи на запитання (народних депутатів-членів ТСК – ред.), я одразу скажу, що ми фізично не зможемо провести аудит всіх кримінальних проваджень. Я буду розбиратись лише з тими кримінальними справами, які розслідуються рік-два і більше”, – розповів Кравченко.
Він також нагадав, що під час брифінгу 22 липня наголосив, що серед таких справ виділив справу Приватбанку.
“Що з цією справою і чому (розслідування – ред.) триває так довго? Можливо, провадження лежить без руху. Я перед прийняттям рішення про передачу (справи – ред.) за неефективностю як генпрокурор планую матеріали вивчати. Спочатку матеріали вивчаються, а вже потім приймається рішення. Авжеж, я не зможу сам вивчити всі провадження. Ви запитали про методику з визначення ефективності: у мене є так званий П’ятий департамент, який забезпечує діяльність керівництва. Там є прокурори, які будуть мені допомагати, і я буду приймати рішення”, – додав він.
Генпрокурор додав, що якщо прокурори вже рухають справу до прийняття процесуального рішення, то забирати справу через неефективність непотрібно.
“Якщо по справі Приватбанку та бенефіціарам проводяться слідчі дії, і вони йдуть до прийняття процесуального рішення – авжеж, я не буду забирати справу. Навіщо? Всім роботи вистачить. А просто так взяти справу і передати лише тому, що там відоме призвище, – це не дії прокурора, це була б безвідповідальність прокурора”, – заявив Кравченко.
Як повідомляв Укрінформ, раніше Кравченко заявив, що ретельно вивчатиме справи НАБУ і САП перед тим, як передати їх іншим органам.
Верховна Рада 22 липня ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ та САП. Зокрема, документ передбачає, що генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору. При цьому генпрокурор має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам. Також йому надається право закрити розслідування на вимогу сторони захисту. Генеральний прокурор самостійно може вирішувати спори про підслідність, а також підписує підозри топпосадовцям.
Південний окружний військовий суд РФ у Ростові-на-Дону призначив двом полоненим з «Азову» по 18 років колонії, а ще одному українському військовому збільшили термін до 29 років.
Про це повідомляє Медіазона, передає Укрінформ.
Як зазначає видання з посиланням на прокуратуру так званої «ДНР», суд призначив по 18 років колонії суворого режиму 25-річному навіднику артилерійського взводу Віталію Слободенюку та 24-річному водієві гаубичного дивізіону Богдану Голованову у справі про участь у терористичному угрупованні та навчання тероризму.
За версією російського звинувачення, обидва військові у 2021 році приєдналися до полку «Азов», де пройшли військову підготовку, а у 2022-му потрапили в російський полон.
Також російська прокуратура повідомила про збільшення терміну для іншого полоненого з «Азова» — 30-річного Руслана Колодяжного, якого у 2023 році так званий суд у «ДНР» засудив його до 26 років колонії суворого режиму за звинуваченням у нібито вбивстві двох цивільних у Маріуполі. Тепер йому збільшили покарання до 29 років вже за терористичними статтями через зв’язки з «Азовом».
Усі троє в березні 2026 року були внесені до реєстру Росфінмоніторингу.
Як повідомляв Укрінформ, південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 16 березня засудив до 27 років колонії суворого режиму 28-річного військовополоненого, бійця полку «Азов» Богдана Бєлінова.
Фото: Freepik/ jcomp
Виконавчий комітет Одеської міської ради затвердив єдині уніфіковані зразки намогильних споруд для вшанування пам’яті полеглих Захисників і Захисниць України.
Як заявили в пресслужбі Одеської міської ради, вибор обумовлений результатами громадських обговорень.
В мерії наполягають, що серед 12 запропонованих варіантів найбільшу підтримку отримали саме ті макети, які були винесені на розгляд Виконкому.
Дивіться також: архітектор пояснив ключові ідеї створення меморіалу загиблим захисникам в Одесі
“Особливу увагу приділили вибору матеріалу: переважна більшість учасників (89%) висловилася за використання світлого граніту. Після цього відбулося громадське обговорення та повторне голосування: близько 90% голосів було віддано за запропоновані проєкти. Спираючись на позицію одеситів, члени Виконавчого комітету одноголосно підтримали рішення”, – заявили в мерії.
Раніше в Одесі розгорівся скандал навколо теми вшанування загиблих військових — публічну заяву про маніпуляції та перекручення слів зробила одна з учасниць дискусії. Вона звинуватила місцеву владу та медіа у розпалюванні конфлікту між родинами полеглих і просуванні інтересів похоронних монополій. Депутатка Одеської міської ради Ольга Квасніцька заявила, що стала мішенню цілеспрямованої кампанії цькування після того, як у медіа з’явилися публікації з перекрученим трактуванням її слів.
Також депутатка різко висловилася щодо формату громадського обговорення, назвавши його маніпулятивним і таким, що не відповідає стандартам відкритого діалогу.
У серпні 2025 в Одесі розробили проєкт меморіалу на честь воїнів, які віддали життя за Україну, який планують зробити не лише місцем пам’яті, а й простором, де кожен зможе відчути глибину вдячності та поваги до тих, хто загинув за Україну. У квітні 2025 року громадська організація “Родина Янголів Світла” запропонувала Одеській міській раді та представникам релігійних конфесій створити на території Західного кладовища Одеси почесного військового меморіального поховання.
У Березівському районі Одеської області місцеві жителі вирішили скористатися наповненими ставками після весняних паводків та відновити у водоймах рибну фауну. Про це повідомляє «Пульс Одещини» з посиланням на відомості від активістів населених пунктів.
Коротко про суть події:
- Місце: Березівський район, Одеська область.
- Ініціатори: мешканці місцевих громад, активісти сіл.
- Мета: використати заповнені паводками ставки для відновлення рибного загалу у водоймах.
- Джерело інформації: «Пульс Одещини», посилання на повідомлення місцевих активістів.
У Іванівській громаді за справу взялися мешканці сіл Северинівки та Слобідка. За словами голови Іванівської селищної ради Віктора…
-
Події1 тиждень agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Суспільство1 тиждень agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Україна1 тиждень agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
-
Політика1 тиждень agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Відбудова1 тиждень agoКулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
-
Події1 тиждень agoМаріупольський драмтеатр, релокований в Ужгород, співпрацюватиме з Одеською кіностудією
-
Події1 тиждень agoОголосили перших лауреатів Премії з документалістики імені Руслана Ганущака