Відбудова
глава МЗС Австрії анонсувала візит делегації
Австрія надасть додаткові 2 млн євро на ініціативу Grain from Ukraine та хоче зробити внесок у відбудову України, для чого вона надішле бізнес-делегацію до Києва наприкінці березня.
Про це заявила федеральна міністерка європейських та міжнародних справ Австрії Беате Майнл-Райзінгер на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
“Я дуже рада нагоді оголосити про додатковий внесок у таку важливу не лише для України, а й для світу ініціативу Grain from Ukraine, у розмірі 2 мільйонів євро. Крім того, Австрія підтримує реформи, необхідні зараз для вступу до ЄС. Наприклад, завдяки прямій підтримці Федерального конкурентного відомства Австрії для українських колег провели візит. Ми також відкриті для підтримки нових конкретних проєктів співпраці, щоб допомогти вам на вашому шляху до інтеграції в Європейський Союз”, – сказала вона.
Міністерка підсумувала, що загалом Австрія надала 300 млн євро двосторонньої фінансової і гуманітарної допомоги, а також підтримувала Європейський фонд миру і робила внесок у бюджет ЄС, через який надходила підтримка гуманітарного розмінування, енергетичної безпеки, ВПО, постраждалих від російської агресії жінок і дітей.
Глава МЗС додала, що Україну підтримують низка регіональних ініціатив і проєктів та громадянське суспільство.
“Австрійські компанії були одними з найбільших інвесторів в Україні до війни, і ми прагнемо, щоб наші компанії зробили великий внесок у відбудову. Я дуже рада повідомити, що наприкінці березня дуже велика бізнес-делегація прямує до Києва на чолі з губернаторкою Нижньої Австрії Йоганною Мікль-Ляйтнер”, – оголосила Майнл-Райзінгер.
За її словами, Федеральний уряд Австрії також підтримує економічне партнерство та реконструкцію, наприклад, гарантіями на суму до 500 мільйонів євро.
Як повідомляв Укрінформ, нова міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер у п’ятницю, 14 березня, прибула з візитом до України.
Постраждалим жителям Києва виплатили майже 690 млн грн компенсацій за житло, пошкоджене або знищене внаслідок російських атак.
Про це повідомили у Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.
“Станом на 16.12.2025 мешканцями міста Києва подано до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів і диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, 10 730 заяв щодо пошкоджених об’єктів нерухомого майна та 726 заяв щодо знищених об’єктів. За результатами розгляду заяв здійснено виплату компенсацій: за пошкоджене майно – 512 964 826,99 грн; за знищене майно – 176 307 196,82 грн”, – йдеться у відповіді.
Зазначається, що компенсації надають у межах державної програми «єВідновлення». Розгляд заяв здійснюють спеціальні комісії, утворені розпорядженнями Київської міської військової адміністрації.
За даними КМДА, внаслідок повітряних атак у Києві пошкоджено або знищено 2 647 багатоквартирних житлових будинків та близько 643 приватних будівель різного призначення.
Як повідомлялося, в Україні удосконалили механізм подання заяв на компенсацію за програмою «єВідновлення»: нову заяву у випадку повторного влучання у будинок можна подати через «Дію».
Фото Укрінформу можна купити тут.
“Дуже велика така стара бюрократична машина ЮНЕСКО. По-перше, чим це ускладнюється: тим, що у них такий випадок взагалі вперше в історії. Не було ось таких руйнувань об’єктів ЮНЕСКО, які знаходяться під захистом ЮНЕСКО, під тим чи іншим протоколом, напрямком, не будемо вдаватися в деталі, внаслідок війни чи військової агресії, де є конкретна країна, винна в цьому. Вони зараз думають, яким чином це все організувати”, – розповів Синєгубов.
За його словами, для всіх робіт на пам’ятці є суворі вимоги, аби в процесі відновлення вона не втратила автентичності, а відтак – статусу.
“Якби питання було в будівництві, ми б його (Держпром – ред.) вже відновили давно. Питання в тому, що там є певні процедури, узгодження з ЮНЕСКО, в тому числі: хто буде ремонтувати, яким чином ремонтувати, на якому обладнанні навіть це буде відбуватися. Для того, щоб повторити ту марку бетону, яка використовувалася у 1928 році, та арматуру, яка виливалася в 1928 році – ми не можемо це все робити із сучасних будівельних матеріалів, інакше втратимо статус. Тому ми в цьому напрямку працюємо, і я думаю, що ми його реалізуємо”, – зазначив начальник ОВА.
Першочергово у будівлі хочуть замінити вибиті вікна.
“Ми не стоїмо на місці. Ми зараз домовилися з Мінкультом, по-перше, з приводу заміни вікон. Їх у нас вибито понад 400. Частину ми вставили самостійно (за кошти обласного бюджету – ред.), частину ще будемо ремонтувати. Вікна складні, відповідно – дороговартісні. Бо там ми маємо відповідати тим вимогам історичності тощо”, – пояснив посадовець.
За його словами, є попередня домовленість про фінансування заміни решти пошкоджених вікон із Мінкультом.
“Це приблизно 70-80 млн грн буде. Ми дуже розраховуємо на ці кошти”, – додав начальник ОВА.
Як повідомлялося, внаслідок російського авіаудару 28 жовтня 2024 року в Держпромі були зруйновані стіна та поверх одного з під’їздів, пошкоджені близько 700 вікон. Удар по центру міста 8 листопада спричинив додаткові руйнування.
28 лютого 2025 року фахівці ЮНЕСКО розпочали моніторинг пошкоджень будівлі.
У вересні 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром до переліку обʼєктів для посиленого захисту.
Держпром (Будинок державної промисловості) – пам’ятка національного значення у стилі конструктивізм, розташована в центрі Харкова, на майдані Свободи. Будівлю, що складається з групи різновисоких “башт” (найвищі – 13 поверхів), сполучених переходами, звели у 1925-1928 рр.
Станом на початок грудня на Вінниччині через російські обстріли з початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 454 житлові об’єкти.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна.
«Вінниччина – це умовний тил, бо “прилітає” і є руйнування. Гинуть люди, хоча й немає бойових дій. Можу сказати, що, загалом, за час повномасштабного вторгнення ми маємо численні руйнування інфраструктури. Постраждали 454 житлові об’єкти», – повідомила Заболотна.
За її словами, із зазначеної кількості пошкоджених житлових об’єктів 115 – це багатоквартирні будинки, 335 – приватні.
Також обстріли РФ в області пошкодили чотири гуртожитки, чотири заклади культури, а також 28 освітніх об’єктів, два – фізичної культури і спорту та 12 медичних закладів.
Окрім того, постраждали 15 промислових об’єктів, у тому числі релоковане підприємство.
Як повідомлялося, під час масованого обстрілу уночі та вранці 23 грудня на Вінниччині зафіксували пошкодження 14 будинків.
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Війна4 дні agoРадіолокаційну систему посадки РСП-6М2 знищили на аеродромі «Кіровське»
-
Одеса1 тиждень ago
Забруднення Сухого лиману після ударів — що відомо
-
Економіка1 тиждень agoВимкнення на Одещині — це не блекаут: експерт пояснив, яка ситуація в області з електроенергією