Відбудова
глава МЗС Австрії анонсувала візит делегації
Австрія надасть додаткові 2 млн євро на ініціативу Grain from Ukraine та хоче зробити внесок у відбудову України, для чого вона надішле бізнес-делегацію до Києва наприкінці березня.
Про це заявила федеральна міністерка європейських та міжнародних справ Австрії Беате Майнл-Райзінгер на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає кореспондент Укрінформу.
“Я дуже рада нагоді оголосити про додатковий внесок у таку важливу не лише для України, а й для світу ініціативу Grain from Ukraine, у розмірі 2 мільйонів євро. Крім того, Австрія підтримує реформи, необхідні зараз для вступу до ЄС. Наприклад, завдяки прямій підтримці Федерального конкурентного відомства Австрії для українських колег провели візит. Ми також відкриті для підтримки нових конкретних проєктів співпраці, щоб допомогти вам на вашому шляху до інтеграції в Європейський Союз”, – сказала вона.
Міністерка підсумувала, що загалом Австрія надала 300 млн євро двосторонньої фінансової і гуманітарної допомоги, а також підтримувала Європейський фонд миру і робила внесок у бюджет ЄС, через який надходила підтримка гуманітарного розмінування, енергетичної безпеки, ВПО, постраждалих від російської агресії жінок і дітей.
Глава МЗС додала, що Україну підтримують низка регіональних ініціатив і проєктів та громадянське суспільство.
“Австрійські компанії були одними з найбільших інвесторів в Україні до війни, і ми прагнемо, щоб наші компанії зробили великий внесок у відбудову. Я дуже рада повідомити, що наприкінці березня дуже велика бізнес-делегація прямує до Києва на чолі з губернаторкою Нижньої Австрії Йоганною Мікль-Ляйтнер”, – оголосила Майнл-Райзінгер.
За її словами, Федеральний уряд Австрії також підтримує економічне партнерство та реконструкцію, наприклад, гарантіями на суму до 500 мільйонів євро.
Як повідомляв Укрінформ, нова міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер у п’ятницю, 14 березня, прибула з візитом до України.
Компенсації за державною програмою «єВідновлення» отримали вже 188 085 родини, загальна сума виплачених коштів становить ₴82,2 мільярда.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«Станом на ранок 10 квітня компенсації отримали 188 085 родин на загальну суму ₴82,2 мільярда. З них за пошкоджене житло – понад 136,4 тисячі родин на загальну суму ₴13,2 мільярда. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 207 тисяч», – йдеться у повідомленні.
За даними міністерства, середні суми компенсації за дрібні ремонти скали ₴70,1 тисячі, за капітальні – ₴341 тисячу.
Крім того, держава надала більше 50,5 тисячі житлових сертифікатів за знищене майно на загальну суму ₴67,8 мільярда. Загальна кількість поданих заяв за весь час – понад 126 тисяч Нове житло замість втраченого вже придбали понад 29 тисяч сімей. Із них понад 10 тисяч – родини внутрішньо переміщених осіб.
Також тривають виплати для відбудови на власній ділянці. Вони стартували на початку 2025 року. Кошти першого траншу отримали 767 родин на загальну суму ₴917 мільйонів. А також 267 родин вже отримали кошти другого траншу на загальну суму ₴326,2 мільйонів.
Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації реалізуються у межах проєкту Світового Банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)».
Фото: Pixabay
Відбудова України має починатися разом із місцевою та регіональною владою, адже саме громади найкраще знають свої потреби і вже довели свою спроможність діяти в умовах війни.
Про це Веронік Бертоль, співдоповідачка з резолюції «Стратегічний підхід до підтримки відновлення та реконструкції України на місцевому та регіональному рівнях», розповіла в коментарі кореспонденту Укрінформу.
«Ми хотіли водночас дати справжні, правильні орієнтири, але не повчати. Не казати: ви маєте робити це, це і це. Бо це не наша роль. Ми не живемо в цій країні, ми не живемо в цій ситуації. Тому ідея була в тому, щоб наголосити – у процесі відбудови потрібно обов’язково починати діяти разом із місцевою владою», – наголосила вона.
За словами членкині Комітету з питань управління, саме влада на місцях має озвучити, які саме в неї є потреби. А вже потім це має підніматися на національний рівень або до міжнародних донорів.
«Тож меседж, який ми посилаємо, такий: робіть разом із місцевою та регіональною владою, через неї і для неї. Це було і залишається наше головне послання, яке ми хотіли донести», – додала Бертоль.
Також, за її словами, українці ще до війни встигли просунутись на шляху до децентралізації та провести «справжні реформи».
«І вони тривають навіть під час війни, що мене, чесно кажучи, дуже вражає. Бачите, у Франції ми навіть у мирний час не можемо провести реформи. А ви проводите реформи у воєнний час. І те, що я бачила в Україні, це те, що місцева влада вже змогла дати відповіді під час війни, піклуватися про своє населення, і піклуватися добре. Тож якщо вони це змогли в такий дуже важкий час, то вони зможуть це зробити і в набагато стабільніший час, у період миру», – пояснила Бертоль, додавши що потрібна лише воля центральної влади дати трохи більше повноважень і повернутись до цивільного адміністрування.
Окрім доповідачки з української тематики, Бертоль є також речницею Конгресу місцевих та регіональних влад РЄ з питань молоді.
«Тож окремо в доповіді ми охопили цю тему – української молоді, переміщених осіб, депортованих дітей. Це справді дуже мене хвилює. Молодь, її психічне здоров’я. Це ціле покоління українців, які виростають у війні. Діти та молодь страждають від перебоїв у навчанні, травм та вимушеного переміщення, причому 79% з них зазнають негативних наслідків, таких як втрата доходу, особиста втрата та погіршення психічного здоров’я»,- сказала вона.
Нагадаємо, у вівторок, 50 сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в Страсбурзі ухвалила резолюцію щодо стратегічного підходу до підтримки відновлення та відбудови України на місцевому і регіональному рівнях. У ній зокрема, ідеться, що Росія повинна заплатити за відбудову регіонів України, а конфісковані російські активи мають стати джерелом таких зусиль.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів засідання штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці з фокусом на підготовку до наступної зими.
Як передає Укрінформ, про це міністр повідомив у Телеграмі.
“Виокремили наступні шість ключових напрямків: ремонтна кампанія та відновлення роботи електростанцій; будівництво захисту на об’єктах електроенергетичного комплексу; відновлення об’єктів генеруючих потужностей та мережевого обладнання київського енерговузла; залучення гуманітарної допомоги від партнерів для розвитку енергетичних хабів; розвиток когенерації; моніторинг виконання рішень штабу”, – написав Шмигаль.
На засіданні також детально проаналізували графіки ремонтних робіт та поточний стан інфраструктури на об’єктах генерації.
“Завдання для всіх дотичних служб та відомств чітке: зробити все необхідне, аби якомога швидше відновити обладнання та потужності всюди, де це технічно можливо. Важливо забезпечити максимальну міцність, використовуючи зокрема інструменти децентралізації, встановлення додаткових потужностей, зокрема когенерації”, – додав міністр.
Як повідомлялося, критично необхідний мінімальний рівень заповнення підземних сховищ газу до початку опалювального сезону складає 13,2 млрд кубометрів.
Фото: t.me/Denys_Smyhal
-
Політика1 тиждень agoУкраїна і Франція скоординували підготовку до наступних контактів лідерів
-
Усі новини1 тиждень agoрозсекречено дату виходу Oppo Find X9 Ultra (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЯк я намагаюся виконати Закон і пройти ВЛК Анонси
-
Війна1 тиждень agoРосія проводить приховану примусову мобілізацію на тлі величезних втрат на війні в Україні
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в ЄС сприятиме максимальному прогресу у вступі України
-
Суспільство1 тиждень ago4 квітня в Одесі відбудеться культурно-мистецький захід «Квіти надихають»
-
Суспільство1 тиждень agoУ Миколаївській області змінили комендантську годину: у частині громад — жорсткіше Анонси
-
Суспільство6 днів ago
Траса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом