Про це повідомляє DailyNewsHungary, передає Укрінформ.

Оголошуючи про це в п’ятницю, Мадяр зазначив, що український уряд офіційно зобов’язався виконати всі положення угоди та включив їх до свого плану дій щодо прав меншин, підготовленого в рамках процесу вступу до ЄС.

«Історична угода між Угорщиною та Україною щодо освітніх, культурних, мовних та політичних прав угорської громади в Закарпатті набула чинності», — написав Мадяр у соцмережах, зауваживши, що це означає, що виконання зобов’язань Україною щодо нацменшин також стало очікуванням Європейського Союзу.

Він додав, що як Європейська комісія, так і Європейська рада стежитимуть за дотриманням Україною своїх зобов’язань. Якщо Київ не виконає своїх зобов’язань щодо прав меншин, подальший прогрес у процесі вступу може бути заблокований.

Хоча повний текст угоди ще не опубліковано, Мадяр раніше заявляв, що Україна зобов’язалася всебічно врегулювати питання, що стосуються освітніх, мовних, культурних та політичних прав приблизно 100 000 етнічних угорців, які проживають у Закарпатті.

Видання зазначає, що суперечка щодо прав меншин була однією з найгостріших проблем в угорсько-українських відносинах протягом останнього десятиліття. Попередні уряди в Будапешті неодноразово стверджували, що зміни в законах про українську мову та освіту нібито обмежили права угорської меншини. Переговори з цього питання вже розпочиналися за попереднього уряду Віктора Орбана, але не привели до укладення остаточної угоди. За словами Мадяра, його уряд зміг завершити цей процес за лічені тижні, при цьому дотримавшись давніх вимог Угорщини щодо захисту меншин.

«За кілька тижнів нам вдалося розв’язати питання, яке уряд Орбана не зміг вирішити за десять років», — сказав прем’єр-міністр.

Після укладення політичної угоди, Угорщина дала згоду на відкриття першого переговорного блоку в процесі вступу України до ЄС. Однак Мадяр підкреслив, що це лише початок, ймовірно, довгого шляху до членства. Як приклад він зазначив, що Чорногорія розпочала переговори про вступ у 2012 році і досі не стала членом ЄС.

Як повідомляв Укрінформ, Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 «Основи».

Фото: Фейсбук / Péter Magyar

Про це йдеться у звіті авторитетного польського аналітичного центру Res Futura та організації Press Club Polska під назвою «Образ України та українців у польських соціальних мережах», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Автори дослідження проаналізували понад 520 тисяч дописів про Україну, опублікованих у польському сегменті соцмереж у травні цього року, які згенерували загалом 7,76 мільйона реакцій і коментарів. За їхніми словами, кількість негативних коментарів з тижня на тиждень значно зростає.

Станом на сьогодні поляків більше турбує не війна, а складна історія та питання сусідства з Україною. Рекорд негативних коментарів в соцмережі було встановлено після появи інформації про присвоєння Президентом України почесного найменування «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу.

За словами представника Res Futura Міхала Федоровича, польські політики правого спектра добре усвідомлюють, що антиукраїнські теми сьогодні забезпечують значно більшу активність користувачів. «Політики правого табору бачать, що єдиним “паливом”, яке дає їм охоплення і перегляди, є антиукраїнські теми. Тоді вони отримують більше вподобань, коментарів і поширень», – наголосив Федорович.

Він додав, що алгоритми соцмереж нині просувають антиукраїнський контент, оскільки він забезпечує більшу кількість переглядів, реакцій і поширень.

За оцінкою аналітиків, особливо активно цю тенденцію використовують політики націоналістичних партій («Конфедерація польської корони»), які регулярно пишуть про теми, здатні викликати негативну реакцію у польському суспільстві щодо українців. У звіті стверджується, що саме ці політичні сили генерують понад половину негативних емоцій навколо української тематики в польському сегменті Інтернету.

Федорович зазначив, що у цьому зв’язку російські ботоферми сьогодні практично не мають роботи у польських соціальних мережах. «Більшість коментарів виникає природним шляхом. Рішення Президента України Зеленського призвело до того, що тема УПА стала темою, яка об’єднала обидві інформаційні бульбашки (правих і лівих сил – ред.) і мимоволі сприяє посиленню антиукраїнських настроїв», – зауважив Федорович.

Експерт також звернув увагу, що від серпня 2025 року антиукраїнський контент став одним із найефективніших інструментів для збільшення популярності не лише політиків, а й блогерів та інших авторів у соцмережах. «Якщо будь-який автор у Польщі хоче отримати більше лайків, взаємодій та охоплення, достатньо, щоб він почав публікувати антиукраїнський контент. Це майже автоматично збільшує його авдиторію», – констатував експерт.

За даними дослідження, негативні повідомлення про Україну зараз зростають найшвидшими темпами від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас позитивні або прихильні до українців дописи майже зникли з польської інтернет-дискусії.

Аналітики також дійшли висновку, що в польському політичному просторі формується нова лінія поділу: не лише між лівими і правими, а й між політиками з проукраїнською та антиукраїнською позицією.

На думку авторів звіту, ця тенденція має значний потенціал і це може стати одним із головних факторів польської політики у найближчій перспективі, зокрема у контексті майбутніх виборів в РП.

Водночас у Res Futura застерегли, що посилення антиукраїнських настроїв у Польщі та загострення історичних суперечок у відносинах між Києвом та Варшавою відповідає інтересам Росії, яка зацікавлена у погіршенні польсько-українських відносин.

«На нашу думку, а ми також займаємося дослідженням російського та білоруського інформаційного простору, нинішня ситуація є фактично ідеальним сценарієм для Російської Федерації», – визнав Федорович.

Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

У Польщі засудили це рішення.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що історія польського та українського народів містить як славетні, так і трагічні сторінки, але вшанування героїв УПА не мало антипольського підтексту.

Глава Офісу Президента України Кирило Буданов минулими вихідними відвідав Варшаву, де провів зустрічі у канцелярії президента РП і Раді міністрів РП із приводу напруги в українсько-польських відносинах у площині складної історії.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу з трибуни Сейму застеріг від зростання ксенофобських настроїв у Польщі щодо українців та осіб іншого походження.

Фото: Jeremy Bishop on Unsplash 

У справі надання українському військовому підрозділу почесної назви «імені героїв УПА» Польща очікує на зміну позиції з боку української сторони.