Connect with us

Політика

Глава МЗС Німеччини прибула до Києва

Published

on



Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 1 квітня прибула в Україну з візитом.

Про це повідомляється на сайті МЗС ФРН, передає Укрінформ.

«У зв’язку з глухим кутом у відносинах між США та Росією надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, показали, що беззастережно підтримуємо Україну та робимо це ще більше… На цьому тлі так важливо бути в Україні зараз і дати зрозуміти, що наступний уряд Німеччини також продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні», – пояснила Бербок мету свого візиту.

Вона зауважила, що Путін хотів завоювати Київ і Україну за три дні, але після більш ніж трьох років жорстокої російської агресії стало очевидним, що його план провалився; Путін втягнув Україну і Росію у жорстоку війну на виснаження, яку він не виграє. Народ України мужньо і рішуче боронить свою незалежність і демократію, підкреслила Бербок.

Глава МЗС ФРН наголосила, що ніхто так не прагне миру, як український народ.

«Україна готова до негайного припинення вогню. Це Путін тягне час, не хоче миру і продовжує загарбницьку війну, порушуючи міжнародне право. Він симулює готовність до переговорів, але ні на міліметр не відступає від своїх цілей», – підкреслила очільниця зовнішньополітичного відомства.

За її словами, партнери України не повинні дозволити, щоб «Путін і його клакери засліпили нас, бо пропозиція миру – це не мир».

Бербок зауважила, що на майбутній зустрічі міністри закордонних справ НАТО європейські країни планують дати зрозуміти американській стороні, що не можна миритися з тактикою зволікання Путіна.

Глава МЗС запевнила, що Німеччина не залишить напризволяще народ України. Рішення партій, які входять у попередній і майбутній уряд, надати додаткові 3 мільярди євро на короткострокову підтримку Україні та ще 8,25 мільярда євро спрямувати на військову підтримку до 2029 року є вираженням твердої міжпартійної солідарності та відданості. За словами Бербок, це чітке свідчення того, що Берлін серйозно налаштований на подальшу підтримку України та європейської безпеки.

Читайте також: До Києва прибув глава МЗС Литви

Як повідомлялося, це 11-й візит Бербок в Україну та 9-й від початку повномасштабного російського вторгнення.

Фото: Jörg Blank/dpa



Джерело

Політика

Поспішне проведення виборів поставить під питання їхню легітимність і зіграє на руку Росії

Published

on



Термін у 60–90 днів для підготовки виборів в Україні є нереалістичним, оскільки поставить питання щодо їхньої легітимності. Передчасні вибори можуть підштовхнути Україну до політичної кризи, на що розраховує Росія.

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі кореспондентові Укрінформу.

«Я погоджуюсь із Президентом Зеленським щодо принципових речей,.. що вибори провести, безумовно, треба – за умов, які будуть в цьому сприяти. Але я не погоджуюсь, що на це вистачить 60 чи 90 днів. Це той термін, який з’явився після певних контактів з американською стороною. Такі стислі терміни аж ніяк не реалістичні. І розмови про вибори точно не на користь Україні», – вважає народний депутат.

Читайте також: Трамп вважає, що в Україні настав час провести вибори

За його словами, у виборах головне навіть не те, хто перемагає, а чи згодні громадяни з їхніми результатами, тобто легітимність виборів.

«З точки зору суспільства ключове питання – це питання про те, чи всі, хто хотів проголосувати, віддати свій голос за того чи іншого політика, ту чи іншу політичну партію, змогли би це зробити», – наголосив депутат.

Крім того, за його словами, проблема полягає також у тому, як забезпечити можливість узяти в них участь усім, хто хотів би піти в політику.

«Насамперед для цього має бути велика робота зроблена Центральною виборчою комісією, для того щоб скласти, по суті, новий великий національний реєстр виборців, тому що в країні мільйони переміщених осіб. У нас є діюча армія мільйонна, яка, по-перше, сама має отримати можливість проголосувати, а по-друге, багато тих, хто воює, можливо, хотіли б піти в політику, але їхній статус теперішній не дає змоги виставляти свою кандидатуру», – пояснив Потураєв.

Читайте також: Лубінець назвав головні виклики для повоєнних виборів

Крім того, без законодавчих змін неможливо забезпечити право обиратися деяким громадянам, які провели за кордоном багато часу.

«Ті, що вимушено виїхали в 2022 році, – серед них багато активних громадян, людей з репутацією, здібностями та потенціалом. Вони також позбавлені можливості бути обраними. Окрім того, на консульський облік за кордоном стала меншість українців. А це все ж таки необхідно для того, щоб можна було скласти реєстр виборців», – зауважив парламентарій.

За його словами, окремо стоїть і питання бюджету на вибори.

Усі ці проблеми, на думку Потураєва, можуть вплинути на легітимність виборів, чого і чекають росіяни.

«Вони чекають того, щоб в Україні відбулися такі вибори, після яких велика частина українців не погодилися б із результатами і країна перейшла у ситуацію важкої і перманентної політичної кризи. І, відповідно, у них відкриються великі можливості використання цієї кризи», – переконаний політик.

Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський заявив, що за наявності організаційної підтримки партнерів готовий підтримати проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Він попросив депутатів підготувати відповідні зміни до законодавства.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ОП спростували заяви ЗМІ про готовність України до буферної зони на Донбасі

Published

on



Журналісти видання Le Monde неправильно зрозуміли слова радника керівника ОП Михайла Подоляка, що Україна начебто готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі.

Як передає Укрінформ, про це журналістам повідомили в Офісі Президента.

«Чи погодилась Україна, чи не погодилась (на створення буферної зони на Донбасі – ред.) – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – пояснив радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин.

Як повідомлялося, 11 грудня Президент Володимир Зеленський сказав журналістам, що станом на тепер американська сторона бачить компроміс щодо Донеччини у відведенні українських військ із частини території, а російські війська нібито не заходять у цю зону. Цю територію у США називають “вільною економічною” або “демілітаризованою зоною”, у той час як питання її управління залишається невизначеним. За словами Зеленського, це не відповідає інтересам України, але треба продовжувати діалог.

Читайте також: Зеленський: Ключові непогоджені позиції у мирному плані – Донеччина та Запорізька АЕС

Видання Le Monde заявило, що Україна нібито готова погодитися на створення демілітаризованої зони на Донбасі з метою припинення війни.



Джерело

Continue Reading

Політика

В ОП обговорили з європейськими партнерами посилення санкцій проти тіньового флоту Росії

Published

on



Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква провів зустріч із директорами департаментів Східної Європи міністерств закордонних справ країн Нордично-Балтійського регіону, відповідальними за формування політики щодо України.

Про це повідомляє ОП, передає Укрінформ.

У розмові взяли участь представники країн Нордично-Балтійської вісімки: Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Швеції, Естонії, Латвії та Литви. Сторони обговорили військову й політичну підтримку України, а також координацію дій для досягнення справедливого миру.

Жовква подякував партнерам з NB8 за їхню послідовну підтримку України на міжнародних платформах і відзначив, що саме країни цього регіону зробили найбільший сукупний внесок у межах ініціативи PURL. Загальна сума підтверджених фінансових зобов’язань країн-учасниць становить $1,55 млрд, сформованих у кількох пакетах. Як зазначається, до кінця року необхідно зробити внесок ще на $800 млн, щоб забезпечити фінансування нових оборонних пакетів для України.

«Окрема увага – санкційному тиску на Росію, особливо у сфері протидії тіньовому флоту. Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що минулого року Росія перевезла понад 60% морського експорту нафти завдяки тіньовому флоту танкерів. Важливо розширювати санкції проти капітанів, членів екіпажів і власників суден, щоб унеможливити обхід обмежень і зменшити здатність РФ фінансувати агресію», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Доходи Росії від експорту нафти досягли найнижчого рівня з моменту вторгнення в Україну

Сторони також скоординували позиції напередодні засідання Європейської ради та перед головуванням Кіпру в Раді ЄС у першій половині 2026 року.

«Україна повністю виконує своє домашнє завдання на євроінтеграційному напрямі. Ми готові до наступних кроків у відкритті переговорних кластерів і розраховуємо на подальшу єдність і підтримку з боку держав Європейського Союзу», – наголосив Жовква.

Як повідомлялося, Володимир Зеленський заявив, що проти російських танкерів та всієї інфраструктури транспортування нафти з РФ буде посилено санкції як з боку Європи, так і України.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.