«Ми були знайомі з Костею з 2020, тоді він долучився до Ukraїner як фотограф. Найбільше ми їздили разом на зйомки у 2022 і 2023. Були разом і на Півдні, і на Сході, і на Півночі. В усіх не надто безпечних закутках нашої неньки, Костя ніколи не боявся їхати будь-куди. А тоді він сам долучився до морпіхів», – розповів Логвиненко.

За його словами, Костянтин загинув у неділю, 2 листопада.

«Юкрейнер для мене – це, насамперед, комьюніті, об‘єднане великою крутою ідеєю, в яку кожен вкладає щось, по своїх можливостях. Коли я знімаю в експедиції, я знаю, що я на своєму місці. Це навіть складно назвати роботою, бо в ній стільки правильної взаємодії, що виходить одне задоволення», – процитував полеглого оборонця журналіст.

Як повідомляв Укрінформ, під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець ЗСУ, журналіст і співробітник Ligamedia Вадим Підлипенський.

Фото: facebook.com/huzenko.k

«Європейський Союз завжди підтримуватиме Україну (…) Це зобов’язання захищати демократію, захищати, зберігати та просувати культуру та культурну спадщину. Тому що захист спадщини – це також захист демократії, адже культура завжди є першою лінією оборони», – сказав чиновник.

Мікаллеф зазначив, що для нього не дивно, що російська агресія проявляється в нападі на українську культуру та українську ідентичність.

«Ці атаки наразі знищили понад 1600 об’єктів культурної спадщини в Україні та близько 2500 об’єктів культурної інфраструктури, атаки, які включали дезінформацію», – зазначив він. «Тому що це війна ідей, так само як і війна артилерії, зброї та боєприпасів. Це війна проти наших цінностей, демократії, української демократії та європейської демократії. У цій війні Україна бореться за захист нас та нашої демократії, тому наш обов’язок і наша відповідальність – підтримувати українську стійкість, підтримувати культурну спадщину України», – додав Мікаллеф.

Єврокомісар висловив упевненість, що ЄС продовжуватиме непохитно дотримуватися свого зобов’язання допомагати Україні, особливо на культурному фронті.

«Коли я цього тижня презентуватиму Культурний компас Європи, я запропоную поновити це зобов’язання, щоб наше культурне бачення визнавало роль культури, особливо в наших міжнародних відносинах», – сказав Гленн Мікаллеф.

Він вважає, що ЄС повинен систематично та стратегічно інтегрувати культуру в свою зовнішню політику, і що ЄС має узгоджувати культурні дії з геополітичними пріоритетами, що, як очікується, сприятиме розширенню Євросоюзу.

Мікаллеф нагадав приклади підтримки культури України з боку ЄС, зокрема ініціативу «Команда Європи» щодо культурної спадщини в Україні, оголошену на Конференції з відновлення України в Римі цього липня, а також додаткове виділення 2 мільйонів євро з програми «Креативна Європа».

Він зазначив, що з липня 24 держави-члени ЄС оголосили про 74 зобов’язання щодо підтримки, спрямовані на захист та збереження культурної спадщини в Україні та підвищення кваліфікації фахівців у сфері культурної спадщини.

Це означає, що підтримка Європейською комісією культури, культурної спадщини та фахівців у сфері творчих професій України досягла 50 мільйонів євро, з яких 20 мільйонів євро надійшло від програми «Креативна Європа».

«Це, серед іншого, підтримало мобільність понад 360 українських митців», – зазначив єврокомісар. “Звичайно, попереду ще багато роботи, і це наш обов’язок та інвестиція у майбутнє, майбутнє України в ЄС».

Як повідомляв Укрінформ, Данія разом з Нідерландами закликала інші країни-члени ЄС зробити внесок у відновлення культурної спадщини України на тлі триваючих російських атак, про що заявив Якоб Енгель-Шмідт, міністр культури Данії.

Віцепрем’єр-міністр України з гуманітарної політики, міністр культури Тетяна Бережна на неформальній зустрічі з міністрами культури ЄС подякувала партнерам за перші внески у нещодавно запущений Фонд культурної спадщини.

Про це повідомили Укрінформу у Рівненському обласному академічному музично-драматичному театрі.

«Розпочати всеукраїнський тур вирішено саме з Дніпра – міста, яке стало символом мужності, незламності та пам’яті, підкреслює його роль у формуванні пам’яті та гідності українського суспільства. Більше того у першоджерелі, книзі Марії Матіос, згадується Краснопільське кладовище – одне з найбільших місць в Україні, де поховані полеглі українські захисники. На показ у Дніпрі разом із творчою командою приїде й сама авторка Марія Матіос», – розповів директор – художній керівник Рівненського драмтеатру Володимир Петрів.

За його словами, показ першої в турі вистави «Мами» пройде в театрі «ДРАМіКОМ», після якої глядачі матимуть нагоду поспілкуватися з письменницею та почути історію створення книги. У Дніпрі «Мами́» покажуть двічі: окрім вечірнього для усіх також відбудеться благодійний показ для матерів, які втратили на війні своїх дітей.

Після Дніпра плануються покази вистави у Львові, Києві, Чернівцях, Харкові, Одесі та інших містах, де є драматичні театри.

Вистава «Мами́» створена за мотивами збірки новел Марії Матіос. Це п’ять історій про силу материнської любові, гідність і стійкість, які переплітаються у єдиний сюжет. Постановку створила режисерка Анжеліка Чорнойван.

Всеукраїнський тур вистави «Мами́» за творами Марії Матіос розпочинається у Дніпрі / Фото надані Рівненським обласним академічним музично-драматичним театром

«Ця вистава – перше сценічне прочитання цього твору в Україні, прем’єра якого відбулась у Рівному у вересні 2025 року і стала резонансною культурною подією: першопоказ у Рівному відвідали глядачі з усієї України, а проєкт набув широкого розголосу у центральних ЗМІ», – зазначив Петрів.

Він наголосив, що проєкт має абмітну місію – творці вистави планують зібрати у листах історії «осиротілих» мам по всій Україні про їхніх втрачених синів та доньок. На основі оповідей з перших уст буде створену Книгу памяті наших Героїв.

Як повідомляв Укрінформ, книга «Мами» вийшла у 2023 році, була серед номінантів Книга року ВВС-2023 і вже витримала три перевидання.

Фото надані Рівненським обласним академічним музично-драматичним театром