Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми вже не вперше на Миколаївщині, ваші громади дуже активні, тут є багато досягнень. З нами приїхав наш амбасадор «Козак Сіромаха». Видно, що миколаївці його знають, тягнуться до такої музики, а це означає, що такі заходи будуть об’єднувати. Адже вони спрямовані на підтримку бойового духу, згуртованості та культурної ідентичності мешканців громад-форпостів», – сказала регіональна координаторка проєкту Ольга Голубєва.

За її словами, цей захід має на меті поширення українського контенту, моральної стійкості, залучення жителів до культурного простору навіть в умовах воєнного стану.

«Козак Сіромаха» у своїй творчості наслідує козацькі традиції і віддає перевагу народному стилю.

За словами самого артиста, у Миколаїв він приїхав вперше з початку повномасштабного вторгнення в рамках туру «Від села до села, від міста до міста», мета якого об’єднувати людей, заряджати позитивною енергією, лікувати душевні рани, що дуже важливо під час війни.

У Миколаєві в рамках проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» відбувся концерт відомого співака у стилі етно «Козака Сіромахи» / Фото: Алла Мірошниченко, Укрінформ

На запитання, чому саме він займається етномузикою, відповів, що «це йде від душі, з глибин підсвідомості». «Вона може стилізуватися з рок, фанк, електронною музикою. Але етно – це коріння. Якщо його немає, то і древко засихає», – впевнений співак.

«Козак Сіромаха» (справжнє ім’я Олександр Любоженко) з 2014 року служив у спецпідрозділі МВС «Січеслав», брав участь в АТО/ООС.

Разом зі своєю командою багато гастролював Америкою та Європою, збираючи кошти на підтримку українських військових. Невдовзі вони знову збираються до США з цією ж метою.

«Нас слухають і українці, які там мешкають, і американці, їм подобається. Я несу людям свою творчість, а вони віддячують допомогою. На мої концерти приходять навіть вороги, але наше завдання і їх «прокачувати» так, щоб зрозуміли, що Русь – це Україна», – впевнений артист.

Як повідомлялося, «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» — національний проєкт для об’єднання тилових і центральних громад України для підтримки та відновлення громад-форпостів, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та державного кордону з РФ.

Під час двох етапів проєкту встановлено партнерські відносини між 18 громадами-форпостами Миколаївщини та 24 тиловими громадами.

В Одеському археологічному музеї триває фотовиставка одеської фотожурналістки Наталії Довбиш. Близько 50 робіт демонструють, як жив музей у найважчі часи з 2022 року. Наталя знімала все зсередини: моменти тиші, тривоги, роботи, відчаю й сили. Водночас як фотокореспондентка вона фіксувала початок війни в Одесі і в Україні. На виставці є кадри з Бахмута, Очакова, Херсона та деокупованої Миколаївщини. Це не просто фотографії — це пам’ять, досвід і вдячність усім, хто був поруч.

Фотовиставка «Музей у часі та поза ним» про зіткнення двох реальностей. У часі – війна, тривога руйнування, спротив. Це наше сьогодення, в якому ми живемо вже понад три роки. Поза ним — артефакти, які зберігають відлуння тисячоліть. Світлини з музею показують, що ми зберігаємо артефакти, які ніби існують поза часом. Водночас, вони глибоко вкорінені в нашому теперішньому, в нашій відповідальності перед минулим і майбутнім.

Довбиш Наталя – фотографка і операторка. Закінчила Одеське театрально-художнє училище, факультет “Кіно-фото-відеосправа”. Професійно працює у сфері фото- та відеожурналістики з 2016 року. Понад 5 років – фотографка й операторка в локальних та загальноукраїнських ЗMІ. 3 2022 знімала події в прифронтових містах і фіксувала наслідки російської агресії.

Виставка триває до кінця липня.
Фото: Ірина Нечиталюк, Євгенія Генова/Фейсбук.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє у Фейсбуці Херсонський обласний краєзнавчий музей.

«Росія знищує не просто будівлі, а саму памʼять, історію, душу нашого міста. Так сталося і з однією з найвідоміших споруд старого Херсона, яку зазвичай старожили називають ДКС (БКС) – будинок культури суднобудівників», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, приміщення збудували ще у 1860-х біля Павлівського парку. Затишне місце, створене за ініціативи губернатора Клушина, отримало назву «Міське зібрання» або клуб. Раніше на цьому місці був їстівний ряд і пожежна частина. А вже з кінця ХІХ століття тут вирувало культурне життя: проводили бали, збиралися на вечори, грали в більярд, читали газети, знайомилися.

У 1903–1906 роках відбулася перебудова: прикрасили фасад, добудували купол, розширили сад, зʼявився навіть кегельбан і власна електростанція.

Зв часів СРСР прибрали купол, знищили архітектурні деталі, зробили типову «культурну установу». Дух місця ще тримався — тут працювали творчі колективи, театр, ансамблі, але від первісної краси залишилося небагато.

Наразі ця історична споруда знищена російськими обстрілами.

«Ворог не бачить цінності в історичних пам’ятках. Та ми бачимо, бо берегти памʼять — це частина нашого спротиву», – пише музей.

Також оприлюднені дві фотографії. Перша світлина з фондів музею – будівля Міського зібрання на початку ХХ століття. Другу світлину – будівлі після обстрілу, зробив науковий співробітник музею Олександр Корінчук.

Як повідомляв Укрінформ, на Херсонщині на 20 січня 2025 року зафіксували пошкодження 271 пам’ятки історії та культури.

Фото: Херсонський обласний краєзнавчий музей