Connect with us

Війна

хронологія спецоперації зі знищення стратегічних літаків РФ

Published

on



Служба безпеки України оприлюднила нове відео про спецоперацію “Павутина”, за результатами якої вдалося уразити 41 військовий літак одразу на чотирьох російських аеродромах.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ

“СБУ б’є і буде бити ворога навіть там, де він вважає себе недосяжним! Ми працюємо над тим, щоб здивувати його новими сюрпризами. Не менш болючими, ніж операція “Павутина”, – заявив голова СБУ генерал-лейтенант Василь Малюк.

Спецоперація стала відповіддю на масовані ракетні обстріли українських міст, лікарень та енергетичної інфраструктури.

Відео: Служба безпеки України

Цим задумом безпосередньо керував голова СБУ за дорученням Президента України, Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, а підготовка спецоперації відбувалася в умовах максимальної секретності.

Так, спочатку СБУ переправила до Росії fpv-дрони, а згодом – модульні деревʼяні будиночки. Вже на території РФ дрони були заховані під дахи будиночків, розміщені на вантажних авто. У потрібний момент дахи будинків дистанційно відкрили, а дрони полетіли уражати визначені цілі – російські бомбардувальники.

Читайте також: Генерал НАТО – про операцію «Павутина»: Україна відродила тактику «троянського коня»

“Згідно із законами та звичаями війни ми відпрацювали абсолютно законні цілі – військові аеродроми та авіацію, яка бомбардує наші мирні міста. Тож з нашого боку відбувається реальна демілітаризація РФ”, – наголосив Малюк.

На оприлюднених кадрах видно хронологію подій: як саме готували і реалізували одну з наймасштабніших атак у глибокому тилу ворога.

Як повідомлялось, 1 червня СБУ провела унікальну спецоперацію з одночасного ураження чотирьох військових аеродромів у тилу РФ: “Олєнья”, “Іваново”, “Дягілєво” та “Бєлая”. Там базувалася російська стратегічна авіація, яка регулярно обстрілює українські міста.

Читайте також: СБУ провела спецоперацію «Павутина» у момент найвищої боєготовності авіації РФ – естонська розвідка

Орієнтовна вартість техніки, ураженої за результатами спецоперації СБУ, перевищує 7 мільярдів доларів США.

Загальні втрати авіації РФ становлять 41 одиницю, серед яких літаки А-50, Ту-95, Ту-22, Ту-160, а також Ан-12 та Іл-78.

Фото надане джерелом в СБУ



Джерело

Війна

Мільйонний ліквідований російський окупант — у ГУ повідомили звідки він приїхав

Published

on


Воїни підрозділу активних дій ГУР МО України Kraken розповіли, що мільйонний знищений на території окупант приїхав з Камчатки, це військовослужбовець Тихоокеанської морської піхоти ЗС РФ.

Бійці з “Кракену” доповіли, що мільйонним окупантом, вбитим на території України став уродженець Камчатки, про це йдеться на сторінці ГУР МО України.

“Машаненков Сєргєй Ніколаєвич, 1978 року народження, уродженець Камчатського краю, військовослужбовець Тихоокеанської морської піхоти ЗС РФ”, — повідомили бійці.



Fullscreen

Пост ГУР

Фото: Скріншот

Цікаво, але від Камчатки до України приблизно 7000-8000 км, залежно від конкретних точок на Камчатці та в Україні.

“Завдяки злагодженим діям всіх підрозділів Сил безпеки і оборони України ворожі втрати в Україні стали масовими та системними. Воєнні розвідники продовжують методично виявляти, знаходити й знищувати кожного, хто прийшов на нашу землю зі зброєю”, — повідомили бійці.

Нагадаємо, в Генеральному штабі ЗСУ також повідомили, що втрати росіян з початку повномасштабного вторгнення сягнули одного мільйона осіб. Із них понад 628 тисяч – лише за останні півтора року. Уперше Генштаб оприлюднив статистику про втрати ворога 1 березня 2022 року. Тоді повідомили про 5710 знищених окупантів і 200 поранених. У той час підрахунок ускладнювався високою інтенсивністю бойових дій.

У 2025 році, станом на 4 червня, втрати ворога вже перевищили 200 000 осіб. Цього року в середньому ворог втрачав 1286 осіб на добу.

Фокус зібрав інформацію з різних джерел про втрати російської окупаційної армії в Україні, а також провів порівняльний аналіз втрат, понесених у різних конфліктах останніх десятиліть, у яких брали участь російські військові.



Джерело

Continue Reading

Війна

Підрозділ Kraken назвав ім’я мільйонного знищеного російського загарбника

Published

on



Бійці підрозділу активних дій Головного управління розвідки Міністерства оборони України Kraken доповіли про знищення символічного мільйонного російського загарбника і назвали його ім’я.

Як передає Укрінформ, відповідне відео оприлюднило ГУР.

“11 червня 2025 року воїни підрозділу активних дій ГУР МО України Kraken доповіли про знищення символічного мільйонного окупанта”, – ідеться у дописі до відео.

Ним виявився Машаненков Сергій Миколайович 1978 року – уродженець Камчатського краю, військовослужбовець Тихоокеанської морської піхоти Збройних сил РФ.

“Сьогодні вздовж усієї лінії фронту ліквідували не одного і не двох загарбників. Завдяки злагодженим діям всіх підрозділів Сил безпеки і оборони України ворожі втрати в Україні стали масовими та системними”, – зазначили бійці Kraken.

Читайте також: Британська розвідка: безповоротні бойові втрати Росії в Україні – до 500 000 військових

Як повідомляв Укрінформ, втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 12 червня 2025 року, перевищили мільйон осіб.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Керчі прикрили бухту заводу «Залив» корабельним щитом проекту 436 біс — фото

Published

on


В окупованій Керчі на вході в бухту суднобудівного заводу “Залив” — головної корабельні на Чорному морі — росіяни продовжують посилювати оборонні заходи для захисту від атак українських безпілотників і протикорабельних ракет.

До раніше встановлених барж і бонових загороджень у червні було додано корабельний щит проєкту 436 біс — спеціалізоване судно-мішень, обладнане кутовими радіолокаційними відбивачами, повідомляє Telegram-канал “Кримський вітер”.

Спочатку цього року російська сторона встановила на підходах до заводу три баржі та бонові загородження, призначені для блокування можливих атак українських морських дронів. Нове ж посилення оборони пов’язане із загрозою ударів протикорабельних ракет, насамперед — комплексу РК-360МЦ “Нептун”, що стоїть на озброєнні України.

Встановлений корабельний щит оснащений системою кутових відбивачів — вони покликані відволікти протикорабельні ракети з радіолокаційним самонаведенням, відводячи їх від реальних цілей, зокрема, від суден у бухті й самоїкорабельні. Іншими словами, він підвищує радіолокаційну помітність і тим самим максимально “притягує” на себе самонаведення протикорабельних ракет.


Fullscreen

Баржі біля бухти заводу “Залив” у Керчі

корабель щит 436 біс


Fullscreen

Російське судно проекту 436 біс у Керчі

Оглядачі “Мілітарного” зазначили, що Чорноморський флот РФ має у своєму розпорядженні два такі судна-мішені з 2015 року. Їхнє розгортання біля заводу “Залив” демонструє серйозність, з якою російська сторона сприймає загрозу можливих українських ракетних ударів по стратегічно важливій суднобудівній базі.

Крім пасивних захисних заходів, Росія раніше залучила в бухті артилерійський катер проєкту 1204 “Шмель”. Як зазначають спостерігачі, він, імовірно, виконує функції патрулювання та охорони акваторії від можливих атак морських дронів.

Значення заводу “Залив” для ВМФ Росії

Керченська корабельня “Залив”, захоплена російською стороною 2014 року після анексії Криму, на сьогодні виконує великі замовлення для російського флоту. Тут будують універсальні десантні кораблі (УДК) проєкту 23900 — “Іван Рогов” і “Митрофан Москаленко”. Кожен з УДК має водотоннажність близько 25 тисяч тонн, довжину близько 220 метрів і здатний перевозити понад 20 вертольотів і до 900 морських піхотинців.

Будівництво цих кораблів має частково компенсувати втрати російського флоту в десантних силах під час війни проти України.

Нагадаємо, у листопаді 2023 року Сили оборони атакували завод “Залив”, де будують і ремонтують військові кораблі для ВМФ Росії. Повідомлялося про успішні удари по морській і портовій інфраструктурі суднобудівного підприємства.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.