Події
і палацовий стиль, і переосмислення станцій метро як укриттів
Вистава за Шекспіром, в якій звучать репліки про столичний Молодий театр і навіть американську політику
Яскрава, провокативна, саркастична – так коротко описують весняну прем’єру вистави «Король Лір» Дмитра Захоженка в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. І хоча впродовж року отримуємо вже третю постановку за творами Шекспіра на цій сцені, вслід за «Ha*l*t» за «Гамлетом» Тамари Трунової та «Отелло» Оксани Дмитрієвої, – кожна має оригінальний стиль та алюзії до сьогодення, які мають зчитати глядачі.
А загалом це концентрований приклад того, що ураїнські театри активно ставлять п’єси відомого британського драматурга, отже, протягом останнього десятиліття спостерігаємо справжній ШекспіроБУМ.
Головну роль у драмі «Король Лір», яка в Театрі на лівому березі межує із фарсом, виконує Олег Стефан. Подвійне перевтілення представляє Анастасія Пустовіт. І у виставі багато виконавців, відомих глядачам за фільмами й телесеріалами. «Коли в тебе такі круті актори – гріх не зробити Шекспіра», – прокоментував Укрінформу Дмитро Захоженко.
Розповідаємо, які сенси режисер та актори вкладали в постановку, сценографія якої нагадує про сучасну станцію київського метро «Майдан Незалежності».
МАЙЖЕ КЛАСИКА: ТЕКСТ ШЕКСПІРА В ПЕРЕКЛАДІ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА
«Король Лір» від Театру на лівому березі поєднує описану Шекспіром понад 400 років тому трагедію із сучасністю. Тому дехто з глядачів робить закид стосовно «знущання над класикою».
«Мене дивує, я чув багато фідбеку, що ми сильно адаптували, переписали текст. Ні, це на 99 % текст Шекспіра в перекладі Андруховича, там мінімальні й дуже точкові вкраплення, – каже режисер Захоженко. – Але я розумію, що тексти звучать настільки точно стосовно нашої реальності, що таке враження може скластися. Мабуть, це і внутрішня відповідь на питання: чому цей текст? чому зараз?»
Дмитро Захоженко у свої 37 вже понад п’ять років є головним режисером Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Створював постановки у Київському академічному театрі на Печерську, Театрі на Подолі, на камерній сцені Київського національного академічного театру оперети, у Дикому театрі та Київському академічному театрі «Актор».
Варто також згадати, що найкращою виставою камерної сцени IV Всеукраїнського фестивалю-премії «ГРА» стала постановка Захоженка «Філоктет. Античний рейв» за п’єсами Софокла та Гайнера Мюллера, отримавши перемогу ще у двох номінаціях. Тоді виставу львівського театру запросили на престижний міжнародний Авіньйонський фестиваль. Щоправда, з причин браку часу на монтування у Франції показували іншу постановку Захоженка – «Imperium delenda est / «Імперія має впасти».
Режисер розповідає, що створювати постановку «Король Лір», прем’єра якої відбулася 15 березня цього року, йому запропонувала головна режисерка Театру на лівому березі Тамара Трунова. Не без задоволення погодився.
«Для мене Театр на Лівому березі завжди був одним із небагатьох театрів Києва, в якому було не боляче від перегляду вистав. Тому було великою радістю долучитися до цього театру, попрацювати з цією командою. Там справді працюють неймовірні актори», – коментує Захоженко.
У ВИСТАВІ ЗА П’ЄСОЮ, ЯКІЙ ПОНАД 400 РОКІВ, ЗГАДУЮТЬ ПРО ТРАМПА
Виставу «Король Лір» почали готувати задовго до першої репетиції. Режисер періодично зустрічався з художником-сценографом Олексою Хорошком і виконавцем головної ролі Олегом Стефаном, щоб ділитися думками та обговорювати образи.
«Мені страшенно хотілося, щоб глядачі розуміли – це історія про нас із вами. Це історія становлення нашої держави через помилки, біль і втрату, – ділиться Захоженко. – І відкритий фінал, коли корона залишається в заледве не випадкового персонажа, і ти не розумієш, чи цієї жертви вже досить. Для мене ця пʼєса передусім про втрату, про відповідальність. І вражає настільки, як ці теми розкриті в ній, звучать співзвучно сьогоденню».

За сюжетом, на схилі літ король Лір вирішив відійти від справ і розділити своє королівство між трьома доньками. Наділ залежить від того, скільки слів про свої любов і вдячність скаже кожна претендентка. Старші дочки залюбки лестять, а молодша Корделія каже, що слова – то не головне.
Розгніваний батько зрікається молодшої дочки і проганяє її разом із графом Кентом, який намагався вступитися за Корделію. Проте, поділивши королівство між старшою і середньою дочками, король ще наплачеться.
Паралельно Шекспір показує історію графа Глостера, який має позашлюбного сина Едмунда та законного спадкоємця Едгара. Едмунд не шкодує хитрощів, підступності та жорстокості до обох, щоб здобути собі вигоду.
ПУСТОВІТ: САТИРА / ГУМОР / ІРОНІЯ, ВТІЛЕННЯМ ЯКИХ І Є БЛАЗЕНЬ, ЦЕ ПРО ПРАВДУ БЕЗ НІЖНОСТІ
У вигнанні Корделія не втрачає здорового глузду та не таїть образи на батька й сестер. У світі поза королівським палацом вона перетворюється на блазня – ці персонажі завжди мали право казати слова правди, навіть якщо доводилося прикривати їх жартами, іронією чи фарсом.
«Сатира / гумор / іронія, втіленням яких і є блазень, це про правду без ніжності. Без бажання навчити чи донести, – говорить виконавиця ролі Корделії Анастасія Пустовіт. – Точніше, це фаталізм. Висміювання через неможливість змінити. Я сміюся над вами і над собою, бо і я, і ви втратили фактично все.
Трагедія, на мою думку, починається з Корделії, а саме через її неможливість мовчати і прогинатися під усталений уклад. От, розуміючи це, вона лише проводить глядача і Ліра крізь страждання, залишаючись вірною собі і своїй позиції».
Анастасія Пустовіт каже, що кожен глядач для неї – активний учасник трагедії і представник нашої країни. Тож для однієї й іншої іпостасі важливе бачення-побажання акторки: «ви не можете просто споглядати, треба врешті почати діяти».
У виставі «Король Лір» звучать репліки про столичний Молодий театр і навіть сучасну американську політику. Анастасія Пустовіт уточнює, що це акторська імпровізація, погоджена режисером.
«Блазень – це той, хто висміює соціальні колізії, так сказав Дмитро Захоженко, і я з ним абсолютно погоджуюсь, – каже акторка. – Це дає нам можливість не тільки замикатися на світі Ліра, а й проводити паралелі із сьогоденням».
Анастасія, чия роль може претендувати на одну з кращих у цьому театральному сезоні, деталізує: «Мене дуже вразила зустріч президентів в Овальному кабінеті (Володимира Зеленського і Дональда Трампа, 28 лютого 2025 р. – Ред.). Доти я гадки не мала, як робити першу сцену блазня.
Після трьох тривожних днів від дня зустрічі політиків, я написала мінімонолог на початку і змінила всюди текст. Потім майже відмовилася від цієї ідеї, лишивши тільки монолог. Це складна частина, що має весь час видозмінюватися й бути на вістрі подій, які відбуваються навколо нас».
«ПАЛАЦОВИЙ» СТИЛЬ КИЇВСЬКОГО МЕТРО, ЯКЕ СТАЛО УКРИТТЯМ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

«Короля Лір» представляє зірковий склад акторів. Окрім Анастасії Пустовіт, подвійну роль Корделії / Блазня виконує Анна Романова. Улесливі доньки, які стають жорстокими володарками: Гонеріл – Анастасія Карпенко, Поліна Василина, Ріген – Анастасія Нестеренко, Маргарита Цимбал.
Упродовж усієї вистави за будь-яких обставин закликає залишатися людьми Кент. Елегантно і з розправленими плечима цю роль почергово грають Андрій Ісаєнко і Дмитро Соловйов.
У ролі Глостера – Костянтин Корецький і Сергій Солодов. У двох іпостасях Едмунда і Бургундця виходять на сцену Дмитро Олійник і Максим Самчик.
Також у постановці задіяні: Олександр Піскунов, Артур Рожицький (Едгар / Француз); Максим Рягін, Антон Вахліовський (Олбані); Владислав Писаренко, Олександр Божко (Корнвел).
У виставі активно використовують відеопроєкції. Уважні кияни у сценографії можуть пригадати обриси внутрішнього облаштування столичної станції метро «Майдан Незалежності».
Режисер Дмитро Захоженко розповідає: «Ми зачепилися за ідею київського метро – бо це і палацовий стиль, і переосмислення станцій метро як укриттів у часі повномасштабної війни. Ну, і мене завжди заворожував звук потяга, що надходить з тунелю».
У всіх показах роль Короля Артура виконує провідний актор театру Олег Стефан. Уточнює відповідь на запитання, що певною мірою, навіть значною, це відповідально, тому і складно: «Маєш усвідомлювати це й бути готовим».
Актор відверто зізнається, що взагалі не є прихильником двох складів. Пояснює: «Акторське мистецтво, як і будь-яке інше, несе в собі ексклюзивність, неповторність, кожному актору(ці) притаманний його власний спосіб мислення, відчування, кожний має своє уявлення, внутрішній ритм і погляд на матеріал. У роботі з подвійним складом удвічі більше часу витрачається на пристосування, домовленості, повтори.
Зверніть увагу, чи є у виставах Касталуччі, Варліковського, Остермайєра, Вілсона… другий склад? То що, будемо себе убезпечувати, чи будемо ризикувати?»

Досвідчений актор Олег Стефан дає своє пояснення про значне зацікавлення українського драматичного театру п’єсами Шекспіра. Уточнює: «Цікавість не тільки до Шекспіра, загалом до класики. Напевно тому, що у важкі часи режисери повертаються до основ, до бази, шукають причини сьогоднішніх катастроф у корінні цього розлогого театрального дерева.
Там порушуються складні і вічні питання життя, там все загострено концентрується навколо Людини, її природи і сенсу її буття. Такі тексти спонукають нас шукати відповіді на одвічне: хто ми? як ми? і навіщо?»
Валентина Самченко. Київ
Фото Театру на лівому березі
Події
Український кінопроєкт «Інтимна сцена» представлять на Les Arcs Coproduction Village у Франції
Французький копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village відібрав 17 європейських повнометражних кінопроєктів, серед яких є й український – “Інтимна сцена” режисерки Жанни Озірної.
Як передає Укрінформ, про це Українська кіноакадемія повідомила у Фейсбуці.
“Інтимна сцена” Жанни Озірної: єдиний український проєкт серед 17 відібраних до Les Arcs Coproduction Village 2026″, – ідеться у повідомленні.
Як зазначили у кіноакадемії, “фільм про інтимність і стосунки ветеранів після поранення представить Україну на одному з європейських майданчиків для розвитку кінопроєктів. Із 496 заявок міжнародна команда Les Arcs відібрала лише 17 проєктів”.
Із 12 до 15 грудня 2026 року проєкт буде представлений на Les Arcs Coproduction Village у Франції. Це професійний майданчик для повнометражних фільмів на етапі розробки, який допомагає авторам знайти міжнародних копродюсерів, дистриб’юторів, сейлз-агентів і партнерів для фінансування.
“У центрі історії молода пара: ветеран з ампутацією та його партнерка, які працюють над практичним сексуальним посібником для ветеранів із різними типами травм. Через їхню взаємодію фільм досліджуватиме сексуальність після поранення, близькість, довіру, межі відвертості та зміни, які переживають партнери у стосунках”, – зазначили в кіноакадемії.
Зараз проєкт на етапі девелопменту.
“За підтримки Українського культурного фонду команда вже відзняла перший тизер: тестову сцену, побудовану як довга імпровізація без традиційного сценарію, але в заданій режисеркою рамці”, – поінформували в кіноакадемії.
Тизер доступний за посиланням.
За інформацією онлайн-видання “Кінокритик”, “копродукційний майданчик Les Arcs Coproduction Village оголосив перелік із 17 європейських повнометражних кінопроєктів, які увійшли до програми 18-го випуску кіноринку. Захід відбудеться в Альпах у межах фестивалю Les Arcs Film Festival”.
“Цьогоріч селекційна комісія отримала рекордні 496 заявок на участь. До фінального списку потрапили вісім дебютних ігрових робіт, п’ять других повнометражних картин, а також чотири проєкти від уже досвідчених європейських режисерів”, – поінформували у виданні.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі FilmFestival Cottbus відбудеться європейська прем’єра документального фільму “ЄвроКривбас”.
Кадр із фільму: cinemainua, Instagram
Події
В Амстердамі відкрили виставку українського літературного плаката
У публічній бібліотеці в Амстердамі відбулося відкриття виставки українського літературного плаката “Power of Words: Odesa City Letters” (Сила слів: одеські літери міста), яка поєднує українську поезію з візуальним мистецтвом.
Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, в експозиції представлені плакати й текстильні роботи, натхненні віршами та творами про свободу, гідність і право бути собою відомих українських майстрів слова.
В експозиції представлені поезії авторів різних поколінь – від класиків, зокрема Григорія Сковороди та Лесі Українки, до сучасних письменників і військових, які нині захищають Україну.
“Це дуже актуальні слова, які я хотів би донести насамперед до нідерландців, а також до жителів інших європейських країн. Я хочу, щоб люди зрозуміли, хто ми, як ми живемо, чому саме так живемо і чому ми не росіяни. На жаль, навіть сьогодні нам досі доводиться чути такі запитання. Ось і тут, на виставці, мене вже запитували, дивлячись на одну з робіт, чи це українська, чи російська мова. Біля кожної роботи є переклади нідерландською та англійською, тож усі охочі можуть прочитати ці тексти. І я дуже хотів би, щоб люди не просто прочитали їх, а й замислилися, глибше занурилися в українську літературу. Сподіваюся, це допоможе їм зрозуміти, що нас із росіянами нічого не об’єднує. Україна має власну літературу, графіку й типографіку. Цей проєкт – про українську літературу, яка продовжує боротися в умовах російської агресії”, – заявив в ексклюзивному коментарі Укрінформу автор виставки, одеський художник і графічний дизайнер, засновник мистецького проєкту Odesa City Letters.Сергій Ровинський.
Повний перелік авторів – від класиків української літератури до сучасних письменників і захисників України – представлено на окремій стіні виставки.
Експозиція налічує 56 робіт, створених на перетині типографіки та плакатного мистецтва від паперових творів до текстильних композицій. Серед них 15 нових робіт, створених у 2026 році, які вперше представлені публіці.
Окрему частину виставки становлять дві ексклюзивні роботи, присвячені діалогу двох портових міст – Одеси й Амстердама.
Своєю чергою кураторка та організаторка виставки в Нідерландах, директорка українсько-нідерландського культурного центру “Каштан” Маріанна Джулай наголосила, що експозиція має стати своєрідним містком, який допоможе відвідувачам глибше зрозуміти Україну та причини, через які вона продовжує протистояти російській агресії.
За її словами, вибір бібліотеки OBA Oosterdok для проведення виставки був особистою історією, яка зрештою перетворилася на здійснення давньої мрії. Після вимушеного переїзду до Нідерландів бібліотека стала для неї своєрідним другим домом – місцем, де вона могла працювати, знаходити спокій і відчувати себе у власному просторі.
“Я не одразу помітила цю галерею. Побачила через вікна, що там щось відбувається, зазирнула й подумала: який чудовий зал, якби я хотіла зробити тут колись виставку, і сьогодні моя мрія здійснилася”, – зазначила Джулай.
Згодом після знайомства з українським художником і графічним дизайнером Сергієм Ровинським виникла ідея представити його роботи в Амстердамі.
Джулай підкреслила, що під час підготовки експозиції команда враховувала особливості нідерландської авдиторії. За її спостереженнями, відвідувачі в Нідерландах не обмежуються поверхневим оглядом виставок, а прагнуть докладніше вивчити представлені матеріали, дізнатися про авторів та їхні твори.
“Саме тому було приділено особливу увагу перекладам українських літературних текстів. Їх нідерландською й англійською мовами виконав Роман Нестеренко. Я дуже пишаюся тим, що літературні переклади зроблені професійно. Це надзвичайно важливо, адже йдеться не просто про переклад слів, а про передачу літературних образів і змістів”, – зауважила кураторка.
Вона також підкреслила, що пишається тим, що українська пʼятиметрова “Ї” зустрічає всіх відвідувачів на вході в бібліотеку, а це сотні людей щодня. “Що на виставці в галереї ОВА глядачі бачать українську мову, що протягом 75 днів нідерландці будуть замислюватись над висловлюваннями українських поетів різних епох від Сковороди до Жадана. Для мене це і є культурна дипломатія та лагідна українізація”, – наголосила Джулай.
Радник-посланник посольства України в Нідерландах Анатолій Соловей підкреслив, що виставка має особливе значення для України, адже нагадує про важливість мови, культури та національної ідентичності в умовах російської агресії.
“Ми раді вітати цю надзвичайну виставку українського художника та графічного дизайнера Сергія Ровинського. Ця виставка присвячена силі слів і силі мови. Словам, які зберігають нашу ідентичність, забезпечують зв’язок між поколіннями, формують нашу пам’ять і, звичайно, надихають мільйони українців, які сьогодні борються на полі бою. На багатьох роботах представлені слова українських військових – тих, хто сьогодні захищає нашу країну. На жаль, дехто з них віддав найцінніше – власне життя, і вже не може бути з нами”, – наголосив він.
Виставка “Power of Words: Odesa City Letters” в Амстердамі триватиме до 10 січня 2027 року.
Як повідомляв Укрінформ, на міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
На міжнародному кінофестивалі в Німеччині покажуть сім українських фільмів
На міжнародному кінофестивалі в Німеччині, який триватиме з 3 до 8 листопада, покажуть сім українських фільмів.
Як передає Укрінформ, про це Державне агентство України з питань кіно повідомляє у Фейсбуці.
«З 3 до 8 листопада 2026 року в німецькому місті Котбус відбудеться 36-й міжнародний кінофестиваль Film Festival Cottbus – один із провідних європейських кінофорумів, присвячених кінематографу Центральної та Східної Європи», – ідеться в повідомленні.
Українські стрічки цього року будуть представлені в чотирьох програмах фестивалю: SPECTRUM, FEATURE FILM COMPETITION, HITS та COTTBUS MASTERS.
Програма SPECTRUM – це панорама сучасного кінематографа. Вона об’єднує різножанрові фільми, що відображають актуальні тенденції кінематографа Центральної та Східної Європи, експериментують із формою та пропонують нові погляди на суспільні й культурні процеси.
У цій програмі будуть представлені три українські стрічки: «ЄвроКривбас»/ EuroKryvbas режисерок Марини та Анни Ткачук; «Гірник»/Hirnyk режисера Миколи Бута і «Моя ранкова рутина»/My Morning Routine режисера Вадима Адамова.



Програма FEATURE FILM COMPETITION – головний конкурс повнометражних фільмів. Одна із ключових програм фестивалю, у якій змагаються повнометражні ігрові стрічки, що вирізняються художньою виразністю, оригінальністю режисерського бачення та актуальністю порушених тем.
У цій програмі Україна представить стрічку «Мрія Кіри»/Kira’s Dream режисера Дениса Колеснікова.

Програма HITS представляє яскраві, жанрово різноманітні стрічки, орієнтовані на широку аудиторію, які поєднують захопливі історії, сучасну кіномову та глядацьку привабливість.
У цій секції покажуть два фільми: «Всі відтінки спокуси»/All Shades of Temptation режисерки Ірини Громозди та «На драйві»/On Drive режисера Артема Литвиненка.


Програма COTTBUS MASTERS знайомить глядачів з роботами досвідчених кінематографістів, які сформували власний авторський стиль і зробили вагомий внесок у розвиток сучасного європейського кіно.
У цій секції продемонструють стрічку «Я рідко прокидаюсь мріючи»/I Rarely Wake Up Dreaming режисерки Ізабель Стівер. Ця стрічка створена у копродукції Німеччини та України.

У Держкіно зазначили, що участь українських стрічок у FilmFestival Cottbus сприяє популяризації національного кінематографа, розвитку міжнародної співпраці та розширенню присутності українського кіно на європейських фестивальних майданчиках.
Film Festival Cottbus – міжнародний майданчик для презентації сучасного кіно, відкриття нових режисерських імен та розвитку культурного діалогу. Фестиваль представляє ігрові, документальні й короткометражні стрічки, висвітлюючи актуальні суспільні теми та культурне розмаїття регіону.
Як повідомляв Укрінформ, у Берліні у межах найбільшого фестивалю короткометражних фільмів Interfilm Festival покажуть два українські фільми – «Недоступні» Кирила Земляного та «Комендантська година» Єлизавети Топтигіної.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса5 днів agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна4 дні agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна5 днів agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Війна1 тиждень agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Усі новини1 тиждень agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…
