Політика
Індекс реформ: реформа Рахункової палати
Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України
До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ
У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату).
Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.
Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.
Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:
● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.
● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри посадових окладів та доплат членів РПУ.
● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.
● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.
Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:
● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.
● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».
Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»
«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень.
Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».
Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Автори:
Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Україна закликає партнерів не допустити зближення російського та північнокорейського режимів
Визнання Росією і КНДР участі військовослужбовців з Північної Кореї в бойових діях на боці РФ, що донедавна заперечувалось обома режимами, підтверджує, що Володимиру Путіну і Кім Чен Ину не можна вірити на слово.
Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України, передає Укрінформ.
“Визнання російським та північнокорейським режимами факту участі військовослужбовців з Північної Кореї у бойових діях проти України на боці держави-агресора вкотре підтверджує неодноразові попередження України про те, що Путіну та Кім Чен Ину не можна вірити на слово. Фактично, російський та північнокорейський диктатори зараз визнали те, що ще донедавна офіційні представники обох режимів категорично заперечували”, – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
МЗС наголошує, що участь КНДР в агресії РФ проти України загрожує не лише безпеці Європи, а й Індо-Тихоокеанського регіону. Крім того, така незаконна військова співпраця є грубим порушенням норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН і відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.
“Закликаємо міжнародних партнерів об’єднати зусилля в тиску на Москву та Пхеньян і здійснити конкретні кроки, щоб запобігти подальшому зближенню російського та північнокорейського режимів, що може мати катастрофічні наслідки для стабільності на Корейському півострові та світової безпеки”, – заявили у МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, Центральна військова комісія Трудової партії Північної Кореї підтвердила участь армійських підрозділів КНДР у бойових діях проти Сил оборони України на території Курської області Росії. Північнокорейські військові були направлені на російсько-українську війну згідно з підписаним у червні минулого року договором про взаємну оборону між Пхеньяном і Москвою.
Напередодні начальник Генштабу Збройних сил Росії Валерій Герасимов вперше офіційно підтвердив участь військових з Північної Кореї у війні проти України.
Не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну було повною катастрофою, оскільки Москва планувала його як бліцкриг.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зауважив, що хоч ситуація на фронті була і залишається напруженою та складною, Росія не змогла прорвати фронт і не досягла стратегічного успіху на жодному з напрямків, незважаючи на величезні зусилля і ресурси.
“Загальне припущення, що Росія виграє війну, є хибним. Воно ґрунтується на поширеній серед іноземних аналітиків тенденції недооцінювати Україну і переоцінювати Росію. Цей підхід уже багато разів доводив свою хибність, але деякі коментатори продовжують потрапляти в ту ж пастку”, – наголосив глава МЗС.
Насправді, російські наступальні дії минулого року і цієї зими здебільшого втратили потенціал, зазначив Сибіга і додав, що Україна значною мірою стабілізувала лінію фронту і навіть повернула контроль над деякою територією поблизу Покровська та інших районів.
За оцінкою міністра, Росія досягає лише мінімальних просувань надзвичайно високою ціною на деяких ділянках, втрачаючи понад тисячу солдатів вбитими і пораненими щодня.
“Це найкривавіші квадратні метри, які будь-яка армія захоплювала в сучасній історії”, – підкреслив міністр.
Очільник української дипломатії акцентував на тому, що масштаб втрат був настільки високим, що Кремль був змушений звернутися за підтримкою до північнокорейського режиму, і понад 12 000 солдатів Північної Кореї були задіяні в боях у Курській області.
Він додав, що Росія планувала відвоювати Курську область за кілька місяців, але не могла цього зробити протягом майже дев’яти місяців, і за нинішніх темпів просування в Донецькій області Москві знадобиться багато років, щоб взяти її під контроль.
“Фокусуючись на поточних подіях, не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії було повною катастрофою. Москва планувала його як бліцкриг з метою знищення України і повалення її керівництва за лічені дні. За три роки Росія втратила понад 950 000 солдатів убитими і пораненими, але з моменту вторгнення 2022 року не захопила жодного нового обласного центру в Україні. Єдиним був Херсон, але Україна звільнила його у 2022 році разом із понад половиною окупованих територій”, – зауважив Сибіга.
Він відзначив той факт, що Україна розширила свою оборонну промисловість у шість разів і тепер задовольняє приблизно 40% своїх військових потреб самостійно, а також що Україна виробляє 95% дронів, якими були знищені 77 000 російських цілей на фронті лише у березні 2025 року. Цей показник на 10% вищий, ніж у лютому, і потужність українських дронів зростає із кожним тижнем, за інформацією міністра. А загалом, до трьох чвертей цілей на лінії фронту знищуються за допомогою безпілотників.
“Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший у світі. Ми ніколи не хотіли цієї війни, і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога швидше. Ми наполегливо працюємо разом зі Сполученими Штатами, європейськими та іншими партнерами для досягнення миру. І цей шлях повинен базуватися на точній інформації, припущеннях і оцінках. Ми закликаємо до тиску на Росію і чіткого посилення України, що позбавить Москву будь-яких ілюзій про те, що вона може переломити ситуацію на свою користь. Такі заходи змусять Кремль замислитися над припиненням війни, а не її розширенням”, – звернувся глава МЗС України.
Як повідомляв Укрінформ, в понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито чекає сигналу від України для поновлення прямих переговорів.
Новим послом Австрії в Україні призначено Роберт Мюллера.
Про це повідомив у соцмережі Х колишній голова австрійського диппредставництва в Києві Арад Бенкьо, передає Укрінформ.
«Щиро вітаю Роберта Мюллера із призначенням новим послом Австрії в Україні», – написав Бенкьо.
Він додав, що ця посада має велике значення, і побажав Мюллеру безпечної подорожі в Україну.
Як повідомляв Укрінформ, федеральна міністерка європейських та міжнародних справ Австрії, очільниця партії NEOS Беате Майнл-Райзінгер призначила головою свого кабінету кадрового дипломата Арада Бенкьо, який до цього працював послом в Україні.
Фото: Х / Arad Benkö (зліва – Арад Бенкьо, справа – Роберт Мюллер)
-
Політика5 днів agoЦінна зустріч у критичний момент
-
Війна5 днів agoУкраїнські дрони стають стійкішими до РЕБ ворога
-
Події5 днів agoНа Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoдослідник упевнений в існуванні інопланетної бази під водою
-
Усі новини1 тиждень agoстюардеса показала, що носить під зручною уніформою (відео)
-
Усі новини6 днів agoЗСУ уразили рідкісний російський дрон «Форпост» за $7 млн: чим він небезпечний (відео)
-
Відбудова5 днів agoВ Україні презентували закупівельну організацію Агентства відновлення
-
Відбудова5 днів agoна Київщині судитимуть двох директорів