Connect with us

Політика

Індекс реформ: реформа Рахункової палати

Published

on


Як новий закон регулюватиме діяльність головного аудиторського органу України

До 254 раунду Індексу реформ за період із 16 до 29 грудня потрапило шість регуляцій. Серед них – новий закон про Рахункову палату, який запускає довгоочікувану реформу головного аудиторського органу України. Ця регуляція отримала від наших експертів +2 бали. Загальне значення Індексу за два тижні – +1 бал. Попередні чотири випуски значення випуску становили +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

РЕФОРМА РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ, +2 БАЛИ

У грудні 2024 р. набув чинності закон про реформу Рахункової палати, який є одним із структурних маяків Програми Міжнародного валютного фонду. Зміни посилюють незалежність та професіоналізм Рахункової палати, зокрема через прозорий та конкурентний кадровий набір та зміну підходу до оплати праці (сертифіковані аудитори отримають вищу заробітну плату). 

Кількість членів Рахункової палати зменшиться з 13 до 11 осіб. Відтепер кандидатів обиратиме дорадча група із шести осіб, до складу якої протягом перехідного періоду (8 років) увійдуть три міжнародні експерти та три представники, призначені Верховною Радою на підставі пропозицій депутатських фракцій. Водночас міжнародні фахівці матимуть переважне право голосу: кандидат вважатиметься обраним, якщо за нього проголосують хоча б чотири члени дорадчої групи, до того ж двоє з них мають бути представниками міжнародної спільноти.  

Тепер Рахункова палата пріоритетно перевірятиме ті сфери, де зазвичай є найвищі ризики неефективного використання коштів. Це допоможе більш раціонально використовувати ресурси та підвищити результативність роботи. Палата зможе здійснювати аудит не лише державного бюджету, але і коштів місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, соціальних та пенсійних фондів, використання іноземних грантів та допомоги.

Оновлений закон враховує положення законопроєкту 10044-д, про який ми докладно писали раніше. 

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ

Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

«Новий закон враховує більшість рекомендацій міжнародних партнерів щодо посилення спроможності органу:

● Запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів.

● Посилює фінансову незалежність органу через виведення її посадових осіб з-під дії Закону «Про державну службу». Також закон визначає розміри  посадових окладів та доплат членів РПУ.

● Усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів. Натомість запроваджує ризикоорієнтований підхід до планування аудитів.

● Посилює моніторинг виконання рекомендацій Рахункової палати. Розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів.

Однак низку ризиків до другого читання так і не усунули. З найважливішого, окрім ризиків політичного впливу:

● Питання перетину функцій Рахункової палати та Держаудитслужби не вирішили.

● Розширення повноважень органу не враховує актуальну ситуацію з відсутністю більш ніж половини його членів та час, необхідний для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад».

Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна»

«Реформа Рахункової палати – значний крок у напрямі посилення фінансового контролю в Україні. Закон враховує вимоги міжнародних партнерів щодо незалежності цього органу й розширення його повноважень. 

Водночас низка питань залишаються відкритими. Новий склад Рахункової палати формуватиметься доволі тривало, декілька місяців, і лише шість із 11 членів обиратимуть за оновленими правилами. Це може створити ситуацію, коли оновлена Рахункова палата не матиме стійкої більшості для ухвалення рішень, незалежних від політичного тиску. За старою процедурою членів Рахункової палати рейтинговим голосуванням призначав парламент з урахуванням результатів співбесід з кандидатами, які попередньо проводив бюджетний комітет парламенту. Водночас міжнародні партнери, зокрема країни G7, наполягали ще у 2023 році на тому, щоб спочатку провести реформу Рахункової палати, а вже потім обирати нових членів і голову РПУ. Однак наприкінці 2023 року парламент призначив п’ять нових членів РПУ ще за старими правилами, із них пізніше обрали голову РПУ».

Графік 3. Події, що визначали значення Індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямами, тому вона може перевищувати +5 або бути меншою за -5

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України із впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямами: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес-середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори:

Вікторія Виговська, молодша аналітикиня «Індексу реформ»

«Вокс Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Політика

Зеленський зустрівся із Келлогом у Римі

Published

on


Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у  Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.



 
Читайте також: «Війна за виживання нації»: Келлог порівняв Зеленського з Лінкольном

Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу  захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.



Джерело

Continue Reading

Політика

ОЗХЗ посилить моніторинг ситуації на фронті в Україні

Published

on



Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.



Джерело

Continue Reading

Політика

ЄСПЛ сьогодні оголосить рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»

Published

on



Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”. 

Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.

Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.

Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.

Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.

Читайте також: Суддя ЄСПЛ розповів про особливості спецтрибуналу для Росії щодо злочину агресії

На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.

Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.

Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.

Фото: ennhri.org



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.