Одеса
Ймовірний транспортний колапс в Одесі

Транспорт в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Водії Одеси не можуть отримувати бронь від мобілізації, що загрожує транспортним колапсом. Мер міста Геннадій Труханов звернувся до Кабміну із приводу попередження цього явища.
Про це повідомляють на офіційному каналі міста.
Читайте також:
Складності перевізників
Приватні перевізники опинилися у складному становищі через зміни статусу критично важливих підприємств, визначених Постановою КМУ №76 від 22 листопада 2024 року. Нові вимоги до рівня зарплат унеможливлюють бронювання водіїв, що ставить під загрозу стабільну роботу громадського транспорту. На сьогодні недокомплект кадрів у цій сфері вже досяг критичної позначки — 50%.
“Ми визнаємо важливість мобілізації, проте реалії роботи громадського транспорту в Одесі потребують негайних та виважених рішень. Звертаюся з проханням надати роз’яснення і взяти на себе спільну відповідальність за транспортне майбутнє Одеси та сотень інших міст України”, — зазначає мер Одеси Геннадій Труханов у своєму зверненні до Кабінету Міністрів України.
Постанова Кабінету міністрів
Додамо, згідно з Постановою КМУ №76 від 22 листопада 2024 року, військовозобов’язаний працівник зараховується на спецоблік лише в разі нарахування та виплати йому заробітної плати не менш ніж 20 тисяч гривень. Крім того, співробітник підприємства має не перебувати в розшуку ТЦК.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про те, чому муніципальна варта замінить ТЦК. А також про те, що Одещина лідирує за кількістю несплачених центрам комплектування штрафам.
Одеса
15:55 Одеські пляжі не пристосовані для людей з інвалідністю

15:55
Одеські пляжі не пристосовані для людей з інвалідністю
Джерело
Одеса
Затримали під час переправлення до Молдови

Після затримання. Фото: Південне регіональне управління Держприкордонслужби України
На Одещині двоє ділків намагались незаконно переправити чоловіка призовного віку до Молдови, але правоохоронці їх викрили. Їм загрожує позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років з конфіскацією майна.
Про це повідомляє Південне регіональне управління Держприкордонслужби України.
Читайте також:
Подробиці справи
За даними слідства, мешканці Одещини через соцмережі підшукували охочих нелегально потрапити до Молдови. Фігуранти заздалегідь узгодили план незаконного переправлення одного з клієнтів. У селищі Сарата один із них зустрів “замовника” та, отримавши аванс у розмірі 4 тис. доларів США, відправив автобусом до іншого фігуранта. Останній, своєю чергою, мав отримати 3 тис. доларів за послуги з надання житла та супровід до державного кордону. Правоохоронці затримали правопорушників “на гарячому” під час отримання грошей. У них вилучено речові докази, що підтверджують їх причетність до кримінального правопорушення, зокрема, мобільні телефони та кошти.
Яке покарання загрожує
Фігурантам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України (незаконне переправлення через кордон). Їм загрожує позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років з конфіскацією майна.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про чоловіка, який переправляв ухилянтів за кордон. А також про 47 призовників, яких зупинили на Одещині.
Одеса
Перейменування вежі Пушкіна в Аккерманській фортеці на Одещині

Вежа Пушкіна. Фото: Борис Мавлютов, Власна робота
Аккерманська фортеця, у Білгороді-Дністровському на Одещині, поступово звільняється від імперських найменувань. Одним із кроків стало прибирання назви “вежі Пушкіна”, яка не мала під собою ніякого історичного підґрунтя.
Про це повідомляють журналісти “Суспільного”.
Читайте також:
Деколонізація фортеці
У рамках деколонізації з фортеці прибрали низку російськомовних вказівників та вивісок. Особливу увагу привернула так звана “вежа Пушкіна”. Свого часу її так назвали через те, що відомий російський поет провів в ній одну ніч під час мандрівки Бесарабією. На одній зі світлин споруди зберігся напис про цей факт. Усе тому, що місцеві фотографи намагалися зробити свої роботи привабливішими для продажу, тому підписували їх вигаданими історичними коментарями. Фахівці запевняють: це не мало бути підставою, для надання вежі імені Пушкіна.
“Ця історія є брехнею. Пушкін дійсно відвідував Білгород-Дністровську фортецю під час подорожі Бессарабією в грудні 1821 року, але пробув в ній зовсім недовго. Споруда без опалення, пора року дуже морозна, тож ночівля була неможливою. Після окупації території румунами про царських фотографів ніхто не згадував, тож вигадка про ніч Пушкіна у фортеці закріпилася”, — каже історик Вадим Поздняков.
Аккерманська фортеця
Аккерманська фортеця — історико-архітектурна пам’ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя (XIII — XV століття) на місці руїн античного поліса Тіра. Розташована в м. Білгород-Дністровський Одеської області. Вона розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об’єктами. Цитадель її розташована на території Гарнізонного двору, що має площу близько двох гектарів. За часів Середньовіччя у різні періоди фортецею користувалися генуезці, Молдовське князівство, румуни та османи.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про скандал через вказівники в Одесі. А також про вимогу активістів прибрати мурал з Пушкіним.
-
Політика1 тиждень ago
Зеленського непокоїть вплив російської дезінформації на оточення Трампа
-
Політика7 днів ago
Макрон зустріне Зеленського в Єлисейському палаці в середу
-
Усі новини1 тиждень ago
Блогери спустили камеру в «найглибшу печеру Америки»: що вони побачили (відео)
-
Політика1 тиждень ago
Шмигаль показав наслідки ракетного удару по Сумах
-
Політика6 днів ago
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
-
Політика6 днів ago
Відносини зі США повернулися на правильний шлях
-
Війна1 тиждень ago
Указ Путіна про громадян України у Росії та на ТОТ є примусовим інструментом русифікації
-
Суспільство1 тиждень ago
Під час нічної атаки на Київ пошкоджений офіс видання OBOZ.UA