Найбільше нових сімей утворилося у столиці — 14 411 пар, йдеться у повідомленні Міністерства юстиції України.

У топ-5 регіонів також увійшли:

• Дніпропетровська область — 5 795 шлюбів,
• Львівська область — 4 735,
• Київська область — 4 163,
• Одеська область — 4 099.

Найменше шлюбів уклали в Херсонській області — лише 217 пар, а також у Донецькій — 544.

Решта регіонів продемонстрували стабільний рівень одружень. Наприклад, у Харківській області одружилися 3 709 пар, у Вінницькій — 2 824, у Полтавській — 2 560, у Хмельницькій — 2 486, а в Черкаській — 2 447.

Нагадаємо, шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Проте навіть за цієї умови не всі люди можуть одружуватись один з одним.

Фокус також писав, що в Україні планують змінити оплату за адмінпослуги: більшість із них стануть платними, з фіксованими тарифами від 20 до 200 гривень. Наприклад, реєстрація шлюбу коштуватиме 200 гривень, оформлення документів на бізнес чи землю — теж до 200. Водночас соціальні та дитячі послуги залишаться безкоштовними.

В 2024 році в Україні кількість розлучень була фактично такою ж, як і кількість укладених шлюбів. За даними Міністерства юстиції та судової влади, минулого року українці уклали 150,2 тисячі шлюбів, а кількість розлучень склала 141,8 тисячі. Статистика за попередні роки теж не була оптимістичною, але останні дані називають “найбільшим сумним рекордом українців”.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у Фейсбуці, передає Укрінформ.

“Продовжую щоденну роботу на юридичному фронті, де наша головна мета — забезпечити покарання агресора та побудову сталого міжнародного механізму справедливості… У внутрішньому треку: очікуємо нових подань на суддів, триває розгляд законопроєктів щодо посилення незалежності судової влади, готуємо закон про суд присяжних — щоб народ мав голос у справах про тяжкі злочини. Реалізуємо інші заходи, визначені проєктом Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки”, – зазначила Мудра.

Як повідомляв Укрінформ, законопроєкт про створення в Україні суду присяжних зареєстровано у Верховній Раді у 2020 році за №3843, його авторами стали народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш.

5 грудня 2024 Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт за основу.

11 лютого 2025 року проєкт було включено до порядку денного тринадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. З початку 2025 року документ перебуває на стадії підготовки до другого читання Комітетом ВР з питань правової політики.

Згідно з законопроєктом, суд присяжних — це форма безпосередньої реалізації природного, закріпленого в Конституції права народу на здійснення правосуддя, що складається з одного професійного судді і Лави присяжних.

Пропонується, щоби Лава суду присяжних складалася з восьми присяжних.

Суд присяжних, як передбачається, розглядатиме кримінальні справи в першій інстанції. Вердикт присяжних про винуватість особи вважається прийнятим, якщо за нього проголосують щонайменше 7 з 8 присяжних.

Пропонується надати присяжним гарантії недоторканності суддів на час виконання ними обов’язків у суді.

Запровадження інституту суду присяжних було передбачене у Стратегії розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021-2023 роки.

Дискусію, яка стала спробою з’ясувати чи здатна багатокультурна Бессарабія, частина Одеської області, стати моделлю для всієї України.

Організатором дискусії виступив  ICES – The Institute for Central European Strategy.

Спікерами виступили співачка, композиторка, фольклористка, ініціаторка етноекспедицій у Бессарабії Мар’яна Садовська та начальниця управління культури, національностей та релігій. Ярослава Різникова. 

Учасники дискусії намагалися відповісти на низку питань. Чи можна говорити про прикордоння не як про край, а як про центр змін? Чому саме з Бессарабії починається переосмислення української державності – через мову, культуру, довіру та щоденне співжиття? Обговорювали Бессарабію як лакмусовий папірець європейської інтеграції, виклик для української політичної нації й приклад того, як розмаїття стає ресурсом сили, а не загрозою.

“Мультикультурність Бессарабії відрізняється від такої в інших регіонах. Перш за все тим, що дуже різні культури тут значно ближчі одна до одної. Наприклад, ми були у селі Каракурт де албанська, гагаузька та болгарська культура разом. Я такого в Україні більше ніде не зустрічала”, – зазначила Ярослава Різникова.

Серед іншого учасники дискусії намагалися з’ясувати що значить “бути українським” у Бессарабії – не проти, а разом із місцевими ідентичностями, як протистояти імперській спадщині – не знищуючи, а переозначуючи її та чи присутня держава в регіоні насправді.

Бессарабія своєю мультикультурністю постійно притягує в Одеську область різноманітних істориків та блогерів. Наприклад, у квітні журналіст та автор проєкту “Світ навиворіт. Україна” Дмитро Комаров вдруге за сезон свого шоу у 2025 році відвідав Одеську область. 

Потім “Світ навиворіт. Україна” втретє за рік відвідав Одеську область причому відвідав одразу три місця. Спочатку команда шоу відвідала селище Доброслав за 40 кілометрів від Одеси де поспілкувалася з представниками спільноти “бороданів”. З Доброслава команда шоу поїхала до Болградського району де взяла участь в обряді жертвоприношення в селі Городнє, який місцеві жителі називають по мусульманські “Курбаном”. Цей обряд є жертвою Богу й має власну легенду.

Кирило Бойко