Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкульт.

Зазначається, що домовленості допоможуть посилити захист культурної спадщини, підтримати українські медіа, креативні індустрії та сприятимуть культурно орієнтованому відновленню країни.

«Понад мільярд євро підтримки для людського виміру відновлення України – це результат спільної роботи семи міністерств. Для Міністерства культури конференція принесла конкретні рішення: нове фінансування, міжнародні партнерства, підтримку українських медіа, культурної спадщини та креативних індустрій. Це інвестиції у відбудову об’єктів, а також у збереження української ідентичності, пам’яті та людського потенціалу. Уже розпочинаємо підготовку до URC2027 в Естонії», – зауважила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

За даними відомства, для сфери культури конференція принесла понад 4,8 млн євро міжнародної допомоги.

Зокрема, Європейський Союз виділив 2 млн євро на підтримку програм ЮНЕСКО зі збереження документальної спадщини України.

Понад 1 млн євро інвестує програма «Партнерство за сильну Україну» на проєкти із захисту культурної спадщини та відновлення постраждалих об’єктів.

Ще 1,5 млн євро Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва (Norad) спрямує на підтримку українських медіа та організацій громадянського суспільства у 2026–2027 роках.

Крім того, міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps виділяє 300 тис. дол. на підтримку мікро-, малого та середнього бізнесу, а також розвиток креативних індустрій.

Важливим результатом конференції стало поглиблення міжнародного партнерства. Зокрема, Мінкульт підписав меморандуми про співпрацю з European Bank for Reconstruction and Development, ICCROM, Nova Ukraine та Mercy Corps. Також спільно з ЮНЕСКО була зафіксована декларація щодо культурно чутливого відновлення України.

Окремим досягненням URC2026 стала презентація перших п’яти пілотних проєктів Українського фонду культурної спадщини. Серед них – проєкт відновлення Іванківського історико-краєзнавчого музею, який до російського вторгнення зберігав роботи видатної української художниці Марія Примаченко. Саме цей музей має стати одним із символів культурного відновлення України.

«Результати URC2026 підтвердили, що міжнародні партнери розглядають культуру як один із ключових напрямів відновлення України. Нові фінансові рішення, стратегічні партнерства та запуск перших проєктів Українського фонду культурної спадщини створюють практичну основу для збереження культурної спадщини, розвитку креативної економіки та посилення стійкості українського суспільства», – підсумували у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, ЮНЕСКО оголосила про запуск ініціативи щодо захисту та збереження документальної спадщини України. Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу та уряду Фландрії.

Фото: Мінкульт

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

Сокальська кераміка – це різновид кераміки, що сформувався на території Сокаля (нині — місто у Шептицькому районі Львівської області, адміністративний центр Сокальської міської громади) – одного із провідних гончарних осередків України, відомого з XV століття.

Вона вирізняється серед інших насамперед колоритом, мотивами декору і стилістикою, притаманними лише цьому осередку: широкими, лапідарними мазками зеленого, жовтого й брунатного кольорів на білому тлі, підкреслено великими головними композиційними елементами із зображеннями птахів, гілок, пишних квітів, соняшників, великих розет і годинника.

Технологія виготовлення керамічних виробів базується на традиційних прийомах ручного гончарства та багатоступеневому декоративному оздобленні.

Сьогодні вироби сокальської кераміки поєднують традиційні художні мотиви з ужитковим призначенням, органічно входячи в сучасний побут як практичний і водночас декоративний елемент.

Традиція побутування сокальської кераміки тісно пов’язана з повсякденним життям місцевих жителів. Глиняні горщики, макітри, глечики, миски, баньки, кухлі та дзбанки використовують у щоденному побуті. У глиняному посуді готують страви, зберігають молочні продукти, воду, зерно, мед та інші харчові продукти. Завдяки природним властивостям глини такий посуд тривалий час зберігає температуру й смакові якості їжі.

Окремі вироби виконують обрядову та декоративну функції. Кераміку використовують під час релігійних свят, родинних подій, весільних і календарних обрядів, а також для оздоблення житлового простору. Декоративні миски, тарелі, кахлі та інші оздоблені вироби розміщують у традиційному інтер’єрі як символи добробуту, охайності та естетичного смаку родини.

Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України.

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України існує з 2012 року. Станом на сьогодні до нього внесені вже понад 120 елементів.

Як повідомляв Укрінформ, у Рівненській області до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесли традицію прямокутної хустки, вишитої на чотири кути, та Простір дослідження і збереження традиції вишивки картин із зображенням бузку у Пересопниці.

У Вільнюській ратуші протягом червня експонувалася виставка фоторобіт одеського фотохудожника та фотожурналіста Бориса Бухмана «Одеса між війною і миром». В експозиції представлені кадри, які фіксують життя Одеси та південних регіонів України з початку повномасштабного вторгнення. Головний фокус виставки — стійкість людей, їхня щоденна боротьба, гідність і надія. Мета виставки – ще раз нагадати, що війна не закінчується і Україні потрібна підтримка та допомога.

Проєкт став черговим кроком у зміцненні відносин між Одесою та столицею Литви. Організатором виставки виступила група підтримки України Литовського союзу стрільців (LŠS). Представник групи у справах ЗМІ Йонас Йонушас зазначив, що виставка показує реальність, з якою зіткнулися мешканці колись мирного міста: «Іноді здається, що люди втомилися від новин, але ми не припиняємо розповідати про це суспільству. Ми не повинні зупинятися».