Події
Керівник Молодого театру Білоус заявив, що повернувся на посаду
Директор — художній керівник столичного Молодого театру Андрій Білоус, якого звинувачують у сексуальних домаганнях до студенток, після відсторонення повернувся на посаду.
Як передає Укрінформ, про це він заявив hromadske.
Як пояснив Білоус, 10 лютого він із власної ініціативи написав прохання відсторонити його від виконання обовʼязків на місяць, щоб “уникнути різноманітних спекуляцій”.
“Станом на 14 березня, як і раніше, у Департаменту культури (КМДА) немає правових підстав для відсторонення або звільнення мене з посади”, — зазначив Білоус.
Документ з департаменту підтверджує, що керівника Молодого театру відсторонили до 13 березня за його власною заявою, ідеться в повідомленні.
Співробітники театру надали запис їхньої зустрічі з директором Департаменту культури КМДА Сергієм Анжияком, яка відбулася зранку 14 березня.
Представник КМДА закликав усіх “ставитися з повагою до кожного члена колективу, якщо ми хочемо зберегти цей театр”. Він також додав, що знову отримав скаргу щодо мобінгу, але відмовився уточнити, про кого йдеться, через конфіденційність.
За словами Анжияка, комісія, яка розглядала скарги на Білоуса, завершила роботу і підготувала висновки. “Поки що немає розуміння, як деякі рекомендації реалізувати, як-от гендерне співвідношення складу акторів у виставах”, – зазначив посадовець і повідомив, що 18 березня зустрінеться з комісією для зʼясування деталей.
Серед інших пропозицій: розробити етичний кодекс театру, проводити освітні тренінги про права людини, сексуальні домагання і способи себе захистити, а також створити комітет, який розглядатиме скарги, повʼязані з дискримінаційною поведінкою.
Також комісія запропонувала припинити контракт з Білоусом, якщо департамент дійде висновку, що дії керівника Молодого театру призвели до втрати довіри.
Анжияк зауважив, що під “втратою довіри” у законодавстві мається на увазі відповідальність за втрату культурно-матеріальних цінностей, і слід уточнити, чи досліджувала комісія це питання.
Раніше Анжияк пояснював, що для відсторонення потрібне рішення правоохоронних органів або ухвала суду. Він підкреслив, що без правового складника це відсторонення можуть скасувати в судовому порядку, і закликав постраждалих звертатися до поліції.
Як повідомляв Укрінформ, в анонімному відео на Ютубі дівчина, яка назвалася студенткою Київського національного університету імені Івана Карпенка-Карого, звинуватила викладача вишу і художнього керівника Молодого театру 48-річного Білоуса в сексуальних домаганнях. Після цього про пережиті домагання почали розповідати інші студенти та актори, які навчалися в КНУТКіТ.
В університеті заявили, що розпочали службову перевірку. Білоуса від викладання відсторонили.
Департамент культури Київської міськдержадміністрації отримав від акторського складу Молодого театру два звернення стосовно Білоуса та в межах своїх повноважень розпочав внутрішнє вивчення обставин.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливих неправомірних дій викладача столичного університету.
Активісти вимагали відсторонити Білоуса з посади художнього керівника театру.
У КМДА повідомляли, що Білоус буде відсторонений від виконання посадових обов’язків, а для аналізу ситуації в театрі буде створена комісія, яка за потреби вживатиме належних заходів реагування.
У Словенському етнографічному музеї в Любляні 29 травня відкрилася виставка «Вишивана Україна: народний одяг українців кінця ХІХ – ХХ століття».
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
Зазначається, що експозиція налічує 40 автентичних комплектів народного строю із фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові ім.Шептицького та приватної колекції Наталії Холод
Виставка пропонує поглянути на українське вишиття та народну ношу як на важливий елемент національної самоідентифікації і цінну частину культурної спадщини, де поєднуються історія, родинна пам’ять, традиції та українська ідентичність.
“Експозицію побудували навколо історичного контексту та особистих історій людей та родин, яким належав представлений одяг. Через ці мікроісторії відвідувачі зможуть побачити, як традиційні вишиті речі супроводжували українців у різні періоди життя та історичні епохи. Експонати розповідають про долі родин, майстрів і цілих поколінь, а також допомагають осмислити такі непрості сторінки української історії, як Голодомор, заслання до Сибіру, концтабори, дисидентський рух, радянська культурна політика, Чорнобиль і національне відродження кінця 1980-х років”, – йдеться у повідомленні.
Частиною проєкту стала історія колекціонерки Наталії Холод. Початок повномасштабної війни та вимушений переїзд із родиною до Словенії спонукали Наталію до активного вивчення та збереження українського традиційного одягу, зокрема, щоб підтримувати зв’язок українців зі своєю культурою та розповідати світу про Україну. Зараз її приватна колекція налічує понад 150 предметів із 12 регіонів України.
Організатори наголошують, що виставка стане простором міжнародного культурного діалогу між Україною та Словенією. Через народний одяг, особисті історії та музейні колекції українська культура постане перед європейською аудиторією як жива, глибока й самобутня традиція.
Проєкт реалізують за підтримки Посольства України у Словенії, Словенського етнографічного музею, міністерств культури України та Словенії.
Як повідомляв Укрінформ, на столичному Подолі в музеї «Кам’яниця київського війта» відкрили оновлену експозицію про історію міського самоврядування та роль війта у житті стародавнього міста.
У Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкрилася виставка робіт художника та військовослужбовця Олександра Комʼяхова, присвячена 10-й річниці Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Як передає Укрінформ, про це командування ССО повідомило у Фейсбуці.
У серії творів зображені оператори спеціального призначення, бойова робота, побут, атмосфера служби і дух воїнів, які щодня за межею виконують надскладні завдання.
“Ці малюнки є моїм щоденником історій та знайомств, колекцією цікавих деталей, засобом комунікації та способом пізнання сучасного війська”, – сказав Комʼяхов під час відкриття виставки.
Також на заході презентували фотокнигу ССО. До неї увійшли, зокрема раніше неопубліковані світлини з особистих архівів операторів Сил спецоперацій з усіх ключових публічних операцій ССО за понад десятиріччя.
До відкриття виставки долучилися заступник генерального директора музею Дмитро Гайнетдінов і куратор проєкту – художник Антон Логов.
Ознайомитися з художніми творами та ССО на виставці можна буде до 29 липня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, 27 травня Україна відзначала День Сил спеціальних операцій.
З нагоди Дня Києва і Трійці скульптури малюків-засновників міста – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – переодягли у трипільське вбрання.
Відповідні фото опублікував у Фейсбуці автор скульптурної композиції на Поштовій площі Володимир Журавель, передає Укрінформ.
За його словами, “традиційно переодягли малюків до свят! В цей раз в образи трипільців!”.
Як зазначив Журавель, Трипільська культура є однією з яскравих найдавніших цивілізацій Європи епохи енеоліту та мідного віку (5400–2750 роки до н.е.), яка існувала на території сучасного Києва та України. Відзначилася високим рівнем розвитку ремесел, містобудуванням та землеробством.
Була відкрита українським археологом чеського походження Вікентієм Хвойкою в 1893 році. Перші знахідки – на вулиці Кирилівській у Києві, а у 1896 році масштабні розкопки біля села Трипілля на Київщині, яке й дало офіційну назву всій культурі.
Як нагадав скульптор, Хвойка презентував свої сенсаційні знахідки науковому світу в 1899 році на ХІ Археологічному з’їзді в Києві.
“Памʼятаємо, що Київ має дуже давню історію і ми є нащадками древніх цивілізацій які існували на території України!”, – підкреслив Журавель.
Він додав, що костюми створила Катерина Журавель, взявши за основу зображення на трипільській кераміці та історичні реставрації.
“Вінки також зробила Катерина Журавель, жоден дуб не постраждав, вінки були зроблені з гілок що попадали після грози”, – зауважив скульптор.
Кераміку створив Ярослав Гончар, взявши за основу знахідки на вулиці Кирилівській в Києві.
Жіноча трипільська статуетка була зроблена і подарована Олексою та Людмилю Альошкіними.
Як повідомляв Укрінформ, скульптури малюків-засновників Києва – Кия, Щека, Хорива та їхньої сестри Либідь – до Великодня, 12 квітня, одягли в українське національне вбрання та спорядили їх великодніми кошиками.
Фото: Володимир Журавель / Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Відбудова5 днів agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади
-
Відбудова4 дні agoМиколаїв представить свій досвід з відновлення на міжнародній конференції у Гданську
-
Події1 тиждень agoДокументальний фільм про вплив війни на природу України здобув приз на фестивалі у Парижі
-
Усі новини6 днів agoДмитро Білоус виїхав за кордон – що робить комік в Барселоні
-
Суспільство3 дні agoУ НАЗК назвали сфери, які найбільше вразила корупція
-
Усі новини1 тиждень agoексперти назвали найкращий варіант у 2026 році (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа місці Каховського водосховища виявили рідкісні види рослин Анонси