Презентація проєкту відбулася в Укрінформі.

“Ми хочемо розповісти про наш проєкт, який зараз завершується в Харкові. Ідуть його останні дні. Це мистецький проєкт – “Внутрішній такт: Музика серця”. Це проєкт, який об’єднав дітей з порушеннями зору, професійних музикантів, педагогів, митців, культурних менеджерів навколо такої спільної мети і створення відкритого культурного простору, у якому кожна людина має можливість реалізувати себе”, – сказала керівниця проєкту, завідувачка літературно-драматургічної частини Харків Опера Інга Лобанова.

За її словами, проєкт мав кілька етапів. Першим і одним із найскладніших став інклюзивний концерт, під час якого діти з порушеннями зору виступили разом із симфонічним оркестром Харківського національного академічного театру опери та балету імені Лисенка.

Концерт відбувся на сцені Харківської опери та зібрав близько 400 глядачів. До участі долучилися не лише діти, які перебувають у Харкові, а й ті, хто через війну перебуває в інших містах. Зокрема, частина хору приєдналася до виступу онлайн.

Лобанова зазначила, що другим напрямом проєкту стало створення документальних фільмів. Організатори проводили зйомки під час репетицій, які проходили, зокрема, у підземній школі, артхабі та на безпечній сцені Харківської опери. На основі цих матеріалів створять два фільми, які розповідатимуть про проєкт та його учасників.

“І нарешті, третя частина теж, як на мене, дуже важлива. Це науково-практична лабораторія. Там зібралися і практики – викладачі музичної школи, і представники школи імені Короленка, і наші гості з Києва та інших міст. Вони представили різні погляди на інклюзію”, – сказала керівниця проєкту.

За її словами, за результатами лабораторії організатори готують збірку матеріалів та рекомендації для театрів та інших культурних інституцій щодо створення комфортних та доступних просторів для людей із порушеннями зору.

Проєкт реалізує громадське об’єднання «Агентство міжнародного співробітництва» у співпраці з Харківським національним академічним театром опери та балету ім. М. В. Лисенка, Харківською дитячою музичною школою № 13 імені М. Т. Коляди та Харківською спеціальною школою ім. В. Г. Короленка.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Як повідомлялося, у Києві відбулася презентація інклюзивного культурно-мистецького проєкту «Коло незламних» – цикл арттерапевтичних телепередач з ментального відновлення українських воїнів і дітей.

Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.

«Довженко у моєму романі постає людиною надзвичайно різною – вразливою, складною, нервовою, геніальною, щасливою і нещасливою, істеричною, але такою, яка завжди любила Україну. Вона для нього у будь-яких ситуаціях була понад усім, хоча він мав перед нею й гріхи, і про це я намагаюсь писати в цьому романі. Немає такого, що я б обминув у цьому романі», – зізнається Степан Процюк.

Він зауважив, що «складний, поліфонічний і багаторівневий» образ Довженка він виніс у назву свого роману.

«Це четверо іпостасей Олександра Довженка, його чотири обличчя, зовсім різні, які, зрештою, зливають в одне…Довженко з-поміж усіх героїв моїх книг був мені найбільш близьким. У мене завжди була до нього велика симпатія. Він із сім’ї чернігівських селян, в якій померли 12 хлопчиків та дівчаток, його братиків та сестричок. Він залишився живим із сестрою Поліною. Викарабкувався, намагався вижити… Я у своєму романі намагаюсь дуже близько підійти до Довженка, щоб відкрити не романтичний образ, а його життя із радощами, муками, падіннями і боротьбою», – додає Степан Процюк.

Автор зізнається, що під час написання цього роману йому пощастило прочитати книгу про донесення на Довженка. І це теж увійшло у новий роман.

Зазначалось, що наклад книги «Четверо надвечірніх сердець» сягає 2 тисячі примірників. Окрім того, Український інститут книги закупив для бібліотек ще 1,5 тис. примірників цього роману.

Степан Процюк — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30 книг, лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН, заслужений діяч мистецтв України.

Серед найбільш відомих книг Степана Процюка є його перший роман «Інфекція», написаний у 2002 році. У кінці 2022 року вийшли його романи «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у короткий список номінантів.

Як повідомляв Укрінформ, художній фільм “Довженко. Перший погляд” українського режисера та сценариста Костянтина Коновалова вийде у прокат 1 жовтня.

У французькому місті Кань-сюр-Мер двоє зловмисників викрали з музею Ренуара чотири картини, загальну вартість яких оцінюють у 9 мільйонів євро. Одну з робіт вони покинули під час втечі.