Події
Керівник Молодого театру Білоус заявив, що повернувся на посаду
Директор — художній керівник столичного Молодого театру Андрій Білоус, якого звинувачують у сексуальних домаганнях до студенток, після відсторонення повернувся на посаду.
Як передає Укрінформ, про це він заявив hromadske.
Як пояснив Білоус, 10 лютого він із власної ініціативи написав прохання відсторонити його від виконання обовʼязків на місяць, щоб “уникнути різноманітних спекуляцій”.
“Станом на 14 березня, як і раніше, у Департаменту культури (КМДА) немає правових підстав для відсторонення або звільнення мене з посади”, — зазначив Білоус.
Документ з департаменту підтверджує, що керівника Молодого театру відсторонили до 13 березня за його власною заявою, ідеться в повідомленні.
Співробітники театру надали запис їхньої зустрічі з директором Департаменту культури КМДА Сергієм Анжияком, яка відбулася зранку 14 березня.
Представник КМДА закликав усіх “ставитися з повагою до кожного члена колективу, якщо ми хочемо зберегти цей театр”. Він також додав, що знову отримав скаргу щодо мобінгу, але відмовився уточнити, про кого йдеться, через конфіденційність.
За словами Анжияка, комісія, яка розглядала скарги на Білоуса, завершила роботу і підготувала висновки. “Поки що немає розуміння, як деякі рекомендації реалізувати, як-от гендерне співвідношення складу акторів у виставах”, – зазначив посадовець і повідомив, що 18 березня зустрінеться з комісією для зʼясування деталей.
Серед інших пропозицій: розробити етичний кодекс театру, проводити освітні тренінги про права людини, сексуальні домагання і способи себе захистити, а також створити комітет, який розглядатиме скарги, повʼязані з дискримінаційною поведінкою.
Також комісія запропонувала припинити контракт з Білоусом, якщо департамент дійде висновку, що дії керівника Молодого театру призвели до втрати довіри.
Анжияк зауважив, що під “втратою довіри” у законодавстві мається на увазі відповідальність за втрату культурно-матеріальних цінностей, і слід уточнити, чи досліджувала комісія це питання.
Раніше Анжияк пояснював, що для відсторонення потрібне рішення правоохоронних органів або ухвала суду. Він підкреслив, що без правового складника це відсторонення можуть скасувати в судовому порядку, і закликав постраждалих звертатися до поліції.
Як повідомляв Укрінформ, в анонімному відео на Ютубі дівчина, яка назвалася студенткою Київського національного університету імені Івана Карпенка-Карого, звинуватила викладача вишу і художнього керівника Молодого театру 48-річного Білоуса в сексуальних домаганнях. Після цього про пережиті домагання почали розповідати інші студенти та актори, які навчалися в КНУТКіТ.
В університеті заявили, що розпочали службову перевірку. Білоуса від викладання відсторонили.
Департамент культури Київської міськдержадміністрації отримав від акторського складу Молодого театру два звернення стосовно Білоуса та в межах своїх повноважень розпочав внутрішнє вивчення обставин.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливих неправомірних дій викладача столичного університету.
Активісти вимагали відсторонити Білоуса з посади художнього керівника театру.
У КМДА повідомляли, що Білоус буде відсторонений від виконання посадових обов’язків, а для аналізу ситуації в театрі буде створена комісія, яка за потреби вживатиме належних заходів реагування.
За підтримки Українського культурного фонду (УКФ) реалізується проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція».
Про це у Телеграмі повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш, передає Укрінформ.
«Трохи більше ₴1 мільйона – на підтримку крутого проєкту нашого Рівненського обласного краєзнавчого музею. Дякую Українському культурному фонду за довіру до цієї ідеї. Підтримка культури у непростий час потрібна», – йдеться у повідомленні.
Як розповів голова облради, музей спільно з Town Image Studio і кафедрою архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства (НУВГП) запланували втілити проєкт «Рівненщина у XVIII столітті: мультимедійна історична експозиція». Відвідувачі зможуть побачити 3D-реконструкції втрачених палаців Рівненщини, скористатися AR-додатком, аудіогідом та анімаційними відео, що допоможуть зануритися в історію Волині доби великих політичних і культурних трансформацій.
Як наголошується, особливе місце в експозиції займуть унікальні предмети з музейних фондів – корецька порцеляна, гравюри, ікони, меблі та інші артефакти, частина з яких буде представлена публіці вперше. Важливою складовою стане оцифрування музейних колекцій та їх публікація на сайті закладу. Це – про збереження культурної спадщини, розширення доступу до неї та популяризація історії Рівненщини серед молоді, освітян, дослідників і туристів.
За словами Карауша, згідно з умовами, проєкт мають втілити до 30 жовтня цього року. Він нагадав також, що УКФ підтримав іще кілька культурних ідей з Рівненщини, зокрема, «Віртуальна виставка «Регіональний вимір українських цінностей: Рівненщина» та «Цифрова лабораторія креативних індустрій та культурного менеджменту».
Як повідомляв Укрінформ, у краєзнавчому музеї у Рівному стартував новий проєкт – «Історія одного експонату».
Фото: Андрій Карауш
«Подорож крізь східну казку» — це мультидисциплінарний художній проект Майї Макєєвої, що поєднує фотографію, дизайн авторського одягу, дослідження культурної пам’яті та особисту ідентичність у єдиний простір візуального та смислового діалогу.
В основі проекту лежить прагнення авторки дослідити власне коріння, національну приналежність, міжпоколінську пам’ять та культурну спадщину Сходу через два взаємопов’язані напрямки: фотопроект «Коріння» та проект авторських кафтанів «Мистецтво внутрішньої форми».
Назва проекту «Подорож крізь східну казку» звертається не до казки як до вигадки, а до казки як до архетипного простору пам’яті, культури та символів. Схід у цьому контексті стає метафорою спадщини, багатошаровості походження, краси, сили та пошуку власної форми.
Через мову художньої та документальної фотографії авторка звертається до питань роду, втрати, пам’яті та формування власного «я». Проводить дослідження того, як родові сценарії, культурні традиції, жіночі лінії сім’ї, історичні потрясіння та етнічне походження стають частиною особистої ідентичності. Проект порушує універсальні питання: Хто ж я? Звідки я? Які смисли та сценарії я успадкувала і які вибираю зберегти?
Проект авторських кафтанів продовжує пошук вже через мову одягу як художню форму. Тут кафтан стає не просто предметом гардеробу, а символом внутрішньої сили, гідності, національної ідентичності та візуального самовираження. Кожен виріб є художнім об’єктом, створеним на перетині культурної пам’яті, сучасного дизайну, психології форми та інтелектуальної розкоші. «Подорож крізь східну казку» — це подорож як крізь культуру Сходу, так і крізь особисту історію себе.
Фото: Світлана Корольова/Фейсбук.
На 66-му Краківському міжнародному кінофестивалі нагородили дві українські кінострічки. Перемогу здобули короткометражна стрічка “Пасхальний день” та документальне кіно “Тиха повінь”.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті кінофестивалю.
Зазначається, що нагороду за найкращий європейський фільм у категорії короткометражних фільмів вручили стрічці “Пасхальний день” режисера Миколи Засєєва.
“Потрібна, справді, виняткова чуйність та тонкість, щоб торкнутися такої похмурої теми, водночас витягнувши гумор і людяність із трагічного досвіду воєнного часу”, – зазначили в журі фестивалю.
Ця кінострічка розповідає історію, що відбувається у Великодню неділю в Києві. Вулицями повільно їздять двоє чоловіків з територіального центру комплектування. Вони придивляються до чоловіків, яких можуть призвати на службу, і їхній шлях перетинається з юнаком, що вийшов з власної домівки по корм для кота.
Нагороду “Срібний ріг” для режисера стрічки “високої художньої цінності” вручили Дмитру Сухолиткому-Собчуку за його фільм “Тиха повінь”.
“Нас глибоко зворушило те, як фільм з непохитною художньою суворістю та вірою в людство передає красу простих жестів, навіть у найпохмуріші години війни. Випікання хліба стає метафорою самого акту кіновиробництва: вправи на терпіння, наполегливість та солідарність, що розгортається з часом, живлячи надію на кращий світ”, – заявили журі.
Фільм висвітлює історію пацифістської релігійної громади на Дністрі, яка живе на землі, що колись була лінією фронту двох світових воєн. Їхнє спокійне життя, наповнене дитячим сміхом, регулярно переривається повенями та новою війною.
Як повідомляв Укрінформ, документальний фільм “2000 метрів до Андріївки” здобув премію “Еммі” за найкращу режисуру.
Фото: Krakow Film Festival/FB
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини6 днів agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини7 днів agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події6 днів agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв