Війна
Кількість ворожих штурмів на Новопавлівському напрямку зросла з 15 до 50
Російські окупаційні війська минулої доби збільшили кількість штурмових дій на Новопавлівському напрямку з 15 до 50.
Як передає Укрінформ, про це в телеефірі заявив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
«На півдні ворог за минулу добу і за декілька останніх днів, скажімо, дещо активізувався саме на Новопавлівському південному напрямку і на Оріхівському напрямку, на якому він продовжує вести і штурмові дії, і завдає обстрілів, ударів по наших позиціях… На Придніпровському напрямку ворог намагається проводити розвідувально-пошукові заходи для того, щоб промацати нашу оборону і при нагоді десь закріпитись на якомусь невеликому плацдармі на одному з островів в цій острівній зоні Дніпра», – повідомив Волошин.
Він зауважив, що найнебезпечніше зараз на Новопавлівському напрямку, де ворог за минулу добу провів 50 штурмових зіткнень.
«Якщо за минулі дні там було 15, до 20, то за минулу добу – 50, і зараз на цьому напрямку тривають штурмові дії. Ворог намагається прорватись в напрямку Привільного, Новосілки, Зеленого Поля. Крім того, перед тим, як проводити ці штурмові дії, ворог завдав по цих населених пунктах і по позиціях наших Сил оборони України авіаційних ударів і керованими авіаційними бомбами, і некерованими авіаційними ракетами», – розповів речник.
За його словами, наразі спроби йти в наступ проводять російські штурмовики, яких готували на території АР Крим та тимчасово окупованих територій Запорізької і Херсонської областей.
«Зараз намагається з усіх сил прорвати нашу лінію оборони – це на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, а на Новопавлівському напрямку він продовжує свої штурмові дії після того, як взимку взяв Велику Новосілку і зараз намагається далі просуватися в бік адміністративного кордону Дніпропетровської, Донецької і Запорізької областей. Там зараз тривають доволі запеклі штурмові дії ворога. Вчора, наприклад, там Сили оборони України знищили 70 мотоциклів. Ви уявляєте собі, що це за маса штурмовиків, які на такій кількості мотоциклів намагаються штурмувати наші позиції!», – зазначив Волошин.
На його думку, ворогу поставили завдання «перед святом побєдобєсія мати певні результати, і ці результати ворог намагається отримати саме на цьому, Новопавлівському напрямку».
Крім того, за словами речника, поблизу Херсона ворог не зменшує своєї вогневої активності.
«За добу по Херсону і прилеглих до Дніпра населених пунктах прилітає як мінімум 200-220 дронів-камікадзе. Крім того, там постійні артилерійські обстріли, а за останній тиждень ворог доволі активно почав застосовувати по самому Херсону, по середмістю, по житловій забудові КАБи», – розповів речник.
Волошин також відзначив, що для того, аби захоплювати Херсон, необхідні засоби для форсування Дніпра. Їх відсутність зараз не означає, що ворог не зможе їх зібрати в короткий термін, однак українська розвідка це виявить і буде завдано вогневого ураження.
«Те, що їх (засоби для формування – ред.) наразі не спостерігає наша розвідка, це не означає, що їх не може бути зібрано завтра. Тому що ворог плавзасоби, вони різні можуть бути, і для проведення такої операції потрібен не дуже великий термін, щоб зібрати, наприклад, 150-200 човнів для перекидання цих штурмових груп. Проте наша розвідка завчасно в змозі виявити подібну загрозу, якщо буде десь зібрано така кількість човнів і людей для проведення цієї форсувальної операції. Це перше. По-друге, для того, щоб її проводити, необхідні засоби для прикриття і для підтримки цієї операції. Тому я думаю, що ми помітимо це заздалегідь і нанесемо вогневе ураження», – запевнив речник.
За інформацією Волошина, за минулу добу ворог завдав майже 500 обстрілів артилерійських з використанням понад 2000 боєприпасів, завдав 10 авіаційних ударів.
Як повідомляв Укрінформ, російські окупаційні війська активізувалися на півдні Дніпровської системи островів, щоб висадитися на острові Бугаз для захоплення плацдарму та форсування річки Дніпро у Херсонській області.
Фото: Генштаб ЗСУ
Російські заяви про нібито захоплення селища Тернувате та населеного пункту Річне не відповідають дійсності – обидва населені пункти залишаються під контролем Сил оборони України.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Коментуючи ситуацію навколо селища Тернувате, Волошин зазначив, що російська сторона свідомо поширює дезінформацію.
«Росіяни зараз намагаються розповсюдити скрізь інформацію, що вони взяли цей населений пункт під свій контроль», — сказав він.
За словами спікера, Тернувате розташоване на значній відстані від лінії бойового зіткнення.
«Саме селище розташоване як мінімум з півтора десятка кілометрів від лінії бойового зіткнення», — пояснив речник.
Він повідомив, що противник намагався використати тактику диверсійних проникнень.
«Вони застосували декілька днів тому свою улюблену тактику “флаговтиків” та інфільтрувались за сприятливих для цього погодних умов», — зазначив Волошин.
За словами речника, диверсійну групу противника було швидко знищено.
«Близько за годину Сили оборони України провели пошуково-ударні дії, зачистку цього населеного пункту. Цю групу ліквідували», — наголосив Волошин.
Він також уточнив, що відео з полоненими росіянами, яке з’явилося в мережі, стосується саме цих подій.
«Це саме відео цих боїв тоді, як ми ліквідовували цю групу», — сказав речник.
Коментуючи ситуацію щодо Річного, Волошин підкреслив, що й там противник не має успіху.
«Цей населений пункт також перебуває під контролем Сил оборони України», — повідомив він.
Речник Сил оборони півдня підсумував, що обидва населені пункти залишаються під українським контролем.
«Річне під нашим контролем і Тернувате також під нашим контролем», — наголосив Волошин.
Як повідомляв Укрінформ, раніше речник Сил оборони півдня Владислав Волошин заявив, що інформація про нібито перехід населеного пункту Злагода на кордоні Дніпропетровської та Запорізької областей під контроль російських військ не відповідає дійсності.
Фото: armyinform.com.ua
Російські окупаційні війська не досягли суттєвого просування в районі села Грабовське на Сумщині, попри спроби інфільтрації окремих груп.
Про це у телеетері заявив начальник управління комунікації Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов, передає кореспондент Укрінформу.
«Вони (росіяни – ред.) там закріпилися, намагаються просуватися, але мене сьогодні зранку вже питали щодо того, що через DeepState надійшла інформація, що вони там сильно просунулись – я її перевірив, і ні. Сильно не просунулись», – зазначив Трегубов.
За його словами, окремі російські групи намагалися інфільтруватися в напрямку населеного пункту Рясне.
«Окремі групи намагалися інфільтруватися у бік Рясного. Рясне – це селище відразу безпосередньо за Грабовським», – пояснив Трегубов.
Він наголосив, що ці спроби не мали успіху.
«Окремі групи намагалися туди проникати, намагалися вести якісь інфільтраційні дії. Без успіху», – підкреслив він.
Водночас він підтвердив присутність російських військових безпосередньо у Грабовському.
«У самому Грабовському росіяни перебувають, і це сама по собі ситуація неприємна», – підсумував представник Угруповання об’єднаних сил.
Як повідомляв Укрінформ, на фронті минулої доби, 29 січня, були зафіксовані 279 бойових зіткнень Сил оборони України з російськими загарбниками.
Фото: Фейсбук/Victor Tregubov
17 років життя віддав захисту кордонів Батьківщини
Максим народився у Харкові 24 лютого 1982 року. Строкова служба в армії визначила його подальший життєвий вибір. Юнак усвідомив, що вже не уявляє себе без армії, без згуртованого воїнського братства. У 2005 році підписав перший контракт і пішов служити у Чернігівський прикордонний загін.
З 2014 року Максим брав участь в АТО/ООС на сході України, де прикордонники забезпечували контроль за переміщенням людей та вантажів через лінію розмежування, брали участь у гуманітарних місіях.
У 2017 році його перевели у відділ прикордонної служби ВПС «Золоте» 3-го прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса, що на Луганщині. Місто Золоте розташовувалося на лінії розмежування з так званою «ЛНР». Тоді це був Старобільський прикордонний загін, який згодом перейменували на Лисичанський. Там Максим три роки був безпосереднім учасником активних бойових дій у Луганській області, охороняв державний кордон з Російською Федерацією.
У Золотому він зустрів свою майбутню дружину Анастасію.
«Познайомилися ми в магазині, в якому тоді працювала моя подруга, а тепер – кума. Одного дня, зайшовши до неї, я побачила Максима. Хлопець мені відразу сподобався. Ми розговорилися, а потім почали спілкуватися у Фейсбуці. Згодом зустрілися і через невеликий проміжок часу стали жити разом. А 22 лютого 2022 року, якраз у переддень Великої війни, ми зареєстрували шлюб у Попасній, а потім, повернувшись у Золоте, відгуляли весілля. Воно було досить скромним, чисто сімейним. Того ж дня Максиму зателефонували зі служби й наказали прибути з речами. Приїхавши в загін, чоловік поінформував командування, що прибув прямо зі свого весілля, і йому дозволили пробути вдома ще один день», – згадує дівчина.
Велику війну в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року Максим зустрів на місці служби. Кілька днів прикордонники ще пробули в Золотому, а далі їх передислокували в Дніпро. Згодом надійшов новий наказ – їхати в Кремінну на Луганщині, де Максим із побратимами кілька днів вели жорстокі бої, обороняючи місто. Пізніше загін брав участь у боях в районі Новокраснянки та селища Житлівка. 9 березня ворог перейшов у наступ і зайшов до населеного пункту Житлівка Сєвєродонецького району. Максим разом із побратимами вступив у запеклий бій, під час якого було знищено два ворожі БМП-2, вантажівку «Урал» та близько сотні військовослужбовців противника. Атаку вдалося зупинити. Але 18 квітня Кремінна опинилася у ворожих руках. Після окупації міста прикордонники кілька днів захищали Сіверськ.
22 квітня Максим отримав перше поранення, повертаючись із двома побратимами з бойового завдання в Ямполі. Поряд із машиною, на якій вони поверталися, пролетів керований фугас, і в одного бійця здетонувала граната. Хлопець загинув, а Максима з побратимом поранило. Спочатку їх евакуювали через стабілізаційні пункти Бахмута та Краматорська в Дніпро, а звідти – у столичний госпіталь прикордонної служби України. Реабілітацію захисник проходив у Нововолинську. Туди ж переїхала й Анастасія з дітьми після окупації Золотого.
«Йому дуже сподобалися як шахтарське місто, так і сама Волинь. А я почувалася дуже щасливою, адже поруч були діти та коханий чоловік. З нами він пробув десь близько місяця», – розповідає дівчина.
Після реабілітації чоловік повернувся на нові позиції під Святогірськ. Потім був Слов’янськ, після якого прикордонний загін вивели на ротацію в райцентр Павловичі Львівської області. Звідти Максим приїжджав до родини в Нововолинськ.
Через місяць його направили на Житомирщину – в Овруцький район, на кордон з Білоруссю. Після двох місяців служби прикордонник прибув на Донеччину для оборони Бахмута.
«Як згодом розповідав чоловік, те, що там тоді відбувалося, неможливо було передати словами. Провоювавши кілька років і побувавши в багатьох нестандартних ситуаціях, нічого подібного він ще не бачив. Горіли машини і люди, а випалена чорна земля здригалася від вибухів та вогню, піднімаючи вгору залізо й пошматовані рештки людських тіл…», – згадує Анастасія.
6 січня 2023 року ворог під прикриттям артилерії намагався захопити взводні опорні пункти поблизу населеного пункту Підгородне. Максим разом із побратимами прийняв бій, у ході якого було ліквідовано 19 російських загарбників. У тому бою він отримав друге поранення: у нього влучила куля снайпера. Побратими змогли винести його з бою й евакуювати в госпіталь у Краматорську.
«Я завжди була там, де в той чи інший час перебував чоловік, починаючи з Дніпра і Києва. Коли з’являлась можливість побачити його, мене вже ніхто і ніщо не могли зупинити. День 11 січня був останнім, коли я бачила Максима живим, бо вже 13 його виписали з госпіталю й він повернувся в Бахмут. І вже того ж вечора був на позиціях. Наступного дня зв’язку з ним уже не було, а 15 січня близько 9 вечора я дізналась, що Максим загинув», – розповідає Анастасія.
15 січня 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак разом із побратимами-прикордонниками давав відсіч ворогу. Бійці його відділення ліквідували 12 та поранили 17 росіян. Але сам Максим внаслідок розриву міни отримав поранення, несумісні з життям. Герою було 40 років.
Поховали захисника на Алеї Героїв у Нововолинську. У нього залишилися дружина, двоє дітей, брат і сестра.
«Максим був на реабілітації після отриманих поранень, ми приїхали у Нововолинськ і нам припало до душі це місто – вирішили в ньому оселитися. Чоловік планував після закінчення війни купити тут квартиру і спокійно жити», – поділилася спогадами дружина.
За життя боєць мав медалі ДПСУ «10 років сумлінної служби» та «Учасник бойових дій», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції». 15 лютого 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ-го ступеня (посмертно). А 23 серпня того ж року йому посмертно було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка».
Шана Герою!
Тетяна Тиндик
Фото: ДПСУ, Волинська служба новин
За матеріалами: Волинська служба новин, Велика енциклопедія України, Книга пам’яті органів системи МВС
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
-
Одеса6 днів agoТарифи на воду в Одесі з 1 лютого 2026: актуальна ціна за куб
-
Відбудова1 тиждень agoЗа виділені урядом кошти закуплять генератори для семи областей
-
Суспільство1 тиждень agoУ Німеччині затримали українку за підозрою у шпигунстві на користь Росії
-
Одеса1 тиждень ago
СБУ затримала агента ГРУ з Одещини за підготовку терактів
-
Політика1 тиждень agoСуд частково арештував майно Тимошенко
-
Політика1 тиждень agoТрамп вважає, що лідери Росії та України були б «дурнями», якби відмовилися зараз від угоди
-
Події1 тиждень agoНа заклик України німці скасували концерт російського скрипаля Рєпіна
-
Усі новини5 днів agoХабі Ламе — блогер продав компанію Step Distinctive Limited за 975 мільйонів доларів