Connect with us

Війна

Кількість ворожих штурмів на Новопавлівському напрямку зросла з 15 до 50

Published

on



Російські окупаційні війська минулої доби збільшили кількість штурмових дій на Новопавлівському напрямку з 15 до 50.

Як передає Укрінформ, про це в телеефірі заявив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.

«На півдні ворог за минулу добу і за декілька останніх днів, скажімо, дещо активізувався саме на Новопавлівському південному напрямку і на Оріхівському напрямку, на якому він продовжує вести і штурмові дії, і завдає обстрілів, ударів по наших позиціях… На Придніпровському напрямку ворог намагається проводити розвідувально-пошукові заходи для того, щоб промацати нашу оборону і при нагоді десь закріпитись на якомусь невеликому плацдармі на одному з островів в цій острівній зоні Дніпра», – повідомив Волошин.

Він зауважив, що найнебезпечніше зараз на Новопавлівському напрямку, де ворог за минулу добу провів 50 штурмових зіткнень.

«Якщо за минулі дні там було 15, до 20, то за минулу добу – 50, і зараз на цьому напрямку тривають штурмові дії. Ворог намагається прорватись в напрямку Привільного, Новосілки, Зеленого Поля. Крім того, перед тим, як проводити ці штурмові дії, ворог завдав по цих населених пунктах і по позиціях наших Сил оборони України авіаційних ударів і керованими авіаційними бомбами, і некерованими авіаційними ракетами», – розповів речник.

За його словами, наразі спроби йти в наступ проводять російські штурмовики, яких готували на території АР Крим та тимчасово окупованих територій Запорізької і Херсонської областей.

«Зараз намагається з усіх сил прорвати нашу лінію оборони – це на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, а на Новопавлівському напрямку він продовжує свої штурмові дії після того, як взимку взяв Велику Новосілку і зараз намагається далі просуватися в бік адміністративного кордону Дніпропетровської, Донецької і Запорізької областей. Там зараз тривають доволі запеклі штурмові дії ворога. Вчора, наприклад, там Сили оборони України знищили 70 мотоциклів. Ви уявляєте собі, що це за маса штурмовиків, які на такій кількості мотоциклів намагаються штурмувати наші позиції!», – зазначив Волошин.

На його думку, ворогу поставили завдання «перед святом побєдобєсія мати певні результати, і ці результати ворог намагається отримати саме на цьому, Новопавлівському напрямку».

Читайте також: Прикордонники дронами «Баба Яга» знищили три автівки та позиції росіян на Харківщині

Крім того, за словами речника, поблизу Херсона ворог не зменшує своєї вогневої активності.

«За добу по Херсону і прилеглих до Дніпра населених пунктах прилітає як мінімум 200-220 дронів-камікадзе. Крім того, там постійні артилерійські обстріли, а за останній тиждень ворог доволі активно почав застосовувати по самому Херсону, по середмістю, по житловій забудові КАБи», – розповів речник.

Волошин також відзначив, що для того, аби захоплювати Херсон, необхідні засоби для форсування Дніпра. Їх відсутність зараз не означає, що ворог не зможе їх зібрати в короткий термін, однак українська розвідка це виявить і буде завдано вогневого ураження.

«Те, що їх (засоби для формування – ред.) наразі не спостерігає наша розвідка, це не означає, що їх не може бути зібрано завтра. Тому що ворог плавзасоби, вони різні можуть бути, і для проведення такої операції потрібен не дуже великий термін, щоб зібрати, наприклад, 150-200 човнів для перекидання цих штурмових груп. Проте наша розвідка завчасно в змозі виявити подібну загрозу, якщо буде десь зібрано така кількість човнів і людей для проведення цієї форсувальної операції. Це перше. По-друге, для того, щоб її проводити, необхідні засоби для прикриття і для підтримки цієї операції. Тому я думаю, що ми помітимо це заздалегідь і нанесемо вогневе ураження», – запевнив речник.

За інформацією Волошина, за минулу добу ворог завдав майже 500 обстрілів артилерійських з використанням понад 2000 боєприпасів, завдав 10 авіаційних ударів.

Читайте також: На фронті за добу стались 253 боєзіткнення, найгарячіший – Покровський напрямок

Як повідомляв Укрінформ, російські окупаційні війська активізувалися на півдні Дніпровської системи островів, щоб висадитися на острові Бугаз для захоплення плацдарму та форсування річки Дніпро у Херсонській області.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Війна

Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Published

on



Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.

«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».

Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.

Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).

Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.

Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.

Читайте також: Ukraine Facility: в ЄС схвалили найбільшу в історії виплату Києву на €8 мільярдів

Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.

У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.

Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: freepik



Джерело

Continue Reading

Війна

Кримський міст перекрили після атаки

Published

on



Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.

“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.

Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.

Читайте також: У Керчі та біля Кримського мосту після нічної атаки зафіксували пожежі – соцмережі

Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.

Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.

Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.

Читайте також: Біля Керченського мосту шторм розірвав загородження з барж – супутникові знімки

У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Війна

Армія РФ за дев’ять днів здійснила шість атак, які порушують норми Женевських конвенцій

Published

on



Російська армія з 2 по 10 листопада здійснила по Україні шість атак, кожна з яких порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.

 Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство оборони України.

 У Комишувасі Запорізької області 2 листопада 2026 року Росія скинула авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, а потім ударила по укриттю, де сховалися люди. Загинули щонайменше 57 людей. Такі удари порушують Женевські конвенції: під ними стоїть підпис ще СРСР, і Росія досі зобов’язана їх виконувати, підкреслили у Міноборони.

Як зауважили у відомстві, Комишуваха – не поодинокий випадок. За 2–10 листопада під ударами опинилися рятувальники, лікарня, енергетика дев’яти областей, житловий будинок і магазин.

Кожен із шести ударів 2–10 листопада порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.

У Міноборони роз’яснили, які норми Женевських конвенцій Росія порушила за кілька днів листопада.

2 листопада російські війська завдали удару по пункту видачі допомоги та укриттю у Комишувасі.

Гуманітарну допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев’ять авіабомб: спершу ФАБ-500 по школі, потім ФАБ-3000 по укриттю, куди спустилися ті, хто вцілів.

Серед загиблих – двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських.

За даними поліції, станом на 12 листопада з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановлено. Пошуки тривають.

Як зазначили у Міноборони, «місія ООН наголосила, що час і місце роздачі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права».

«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападу»

Додатковий протокол I, стаття 51(2)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 48, 51(2), 51(4)–(5), 52, 57; гуманітарна допомога (статті 70–71); цивільна оборона (статті 61–62); Римський статут, стаття 8(2)(b)(i)–(iii).

8 листопада російські дрони атакували рятувальників у Комишувасі.

Рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, коли ворожі дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення. Була пошкоджена пожежно-рятувальна машина..

«Цивільні організації цивільної оборони та їхній персонал користуються повагою і захистом»

Додатковий протокол I, стаття 62(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 61–62 (цивільна оборона), 51(2)

3 листопада близько 03:20 російська авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні у Харкові.

У кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник.

За даними Офісу генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.

«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, немічним і породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу»

IV Женевська конвенція, стаття 18

Порушені норми: IV Женевська конвенція, стаття 18; Додатковий протокол I, стаття 12; Римський статут, стаття 8(2)(b)(ix)

3 листопада російські війська атакували енергетику в дев’яти областях.

У ніч на 3 листопада армія РФ випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Головною ціллю стали генерація та підстанції у дев’яти областях. Були пошкоджені хоспіс, лікарня та амбулаторія в Дніпрі. За даними ДСНС загинули двоє людей, ще 20 постраждали.

Читайте також: Ворог вдарив по енергооб’єкту: у Запорізькій та Дніпропетровській областях – аварійні відключення

«Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями»

Римський статут МКС, стаття 8(2)(b)(ii)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57. Комісія ООН (26 жовтня 2026 року): удари по енергетиці є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

7 листопада під російським ударом опинилися житло й дитсадок у Києві

За одну ніч ворог випустив по Києву й області 36 ракет і 172 ударні дрони. Ціллю були підстанції, що з’єднують Рівненську й Хмельницьку АЕС із Києвом, проте були пошкоджені також п’ятиповерхівка й будівля на території дитсадка.

Читайте також: Росіяни минулої доби поранили ще 14 жителів Харківщини, пошкоджені підприємства, склади і будинки

У Києві, за даними міської влади, постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. У Київській області, за даними обласної військової адміністрації, загинув чоловік.

«Під час проведення воєнних операцій постійно виявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти»

Додатковий протокол I, стаття 57(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57; особливий захист дітей (стаття 77). Комісія ООН: удари по енергетиці є воєнними злочинами. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

10 листопада у Кропивницькому під російським ударом опинився магазин.

Уранці удар припав на магазин однієї з торговельних мереж обласного центру. За даними ДСНС, постраждали двоє людей.

«Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій»

Додатковий протокол I, стаття 52(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 51(2), 52. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями.

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають тих, хто не бере участі в бойових діях або вже припинив її брати: цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року конкретизували та посилили захист, що надається всім цивільним особам та об’єктам. Зокрема, вони містять конкретні норми щодо спеціального захисту організацій цивільної оборони.

СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року. Додатковий протокол I про захист жертв міжнародних збройних конфліктів СРСР підписав 12 грудня 1977 року, ратифікував – 29 вересня 1989 року.

Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і досі є стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Як пояснили у Міноборони, «саме на цьому ґрунтується міф, нібито Росія вийшла з Женевських конвенцій. Насправді це не так: у МЗС РФ самі наголосили, що на участь у Протоколі I це не впливає, він для Росії чинний».

Росія зобов’язана поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати МКЧХ до військовополонених, не депортувати цивільних, шукати й судити тих, хто вчинив злочини. Конвенції діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну. Тож псевдоназва «спеціальна воєнна операція» нічого не змінює, підкреслили у Міноборони.

Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Росія його підписала у 2000 році, але у 2016-му відкликала підпис і учасницею не є. Утім, МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, тому на дії Росії вона поширюється, заявили у Міноборони.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року верифікувала 73 451 жертву серед цивільного населення. Серед них 17 605 загиблих і 55 846 поранених, а фактичні цифри, як наголошує місія, вищі.

Як підкреслили у Міноборони, війна стає для цивільних дедалі небезпечнішою. У січні–вересні 2026 року загинули 2 570 цивільних, ще 15 211 людей дістали поранення – на 59% більше, ніж за той самий період 2025 року.

Кількість загиблих за ці дев’ять місяців уже перевищила весь 2025 рік, коли місія зафіксувала 2 549 смертей.

Удари по захищених об’єктах оцінюють і міжнародні органи. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що атаки на енергетику України є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Доповідь представили Генеральній асамблеї ООН 26 жовтня 2026 року.

Офіційного лічильника порушень конвенцій немає: порушення встановлює суд. Агенції ООН і державні органи рахують зафіксовані атаки на захищені категорії:

  • медицина: понад 3 400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, станом на 3 листопада 2026 року;
  • освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, з них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;
  • енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику і 74 на теплопостачання з жовтня 2025 до березня 2026 року, за даними ООН;
  • рятувальники: 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року;
  • гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених з 2022 року, за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року.

Ці лічильники ведуть різні організації за різні періоди, тому їх не підсумовують, зауважили у Міноборони.

«За кожним рядком цих лічильників – епізоди на кшталт Комишувахи, де рятувальники під атаками дронів розбирали завали укриття ще через шість днів після удару», – підкреслили у Міноборони.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня в ООН відбувся захід, присвячений впровадженню механізмів відповідальності Росії за агресію проти України.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.