Connect with us

Суспільство

Колишній прокурор та суддя з Криму зрадили країну Анонси

Published

on



Двоє суддів у Криму опинилися під слідством за колабораційну діяльність на користь рф. Вони незаконно засуджували кримчан і підтримували окупаційну владу на півострові.

Про це повідомила пресслужба Головного управління СБУ в АР Крим.

За матеріалами СБУ судитимуть ще двох окупаційних суддів у тимчасово захопленому Криму. Правоохоронці завершили розслідування щодо двох колаборантів, які легалізують окупаційну політику рф та ухвалюють незаконні вироки кримчанам.

Йдеться про очільника так званого Ленінського районного суду, який засудив кримського активіста Февзі Саганджі до 10 років ув’язнення у справі, сфабрикованій фсб. Друга зловмисниця добровільно прийняла посаду судді т.зв. “арбітражного суду Республіки Крим” у 2022 році. За даними слідства, вона розглянула щонайменше п’ять тисяч справ на користь держави-агресора.

На підставі зібраних доказів обох обвинувачують за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — за колабораціонізм. Оскільки вони перебувають на непідконтрольній території, тривають комплексні заходи для їхнього притягнення до відповідальності за злочини проти України. За даними ЗМІ, йдеться про Івана Удута та Дар’ю Борисенко.

За даними руху Чесно, Іван Михайлович Удут, до 2014 року працював у прокуратурі Автономної Республіки Крим. У 2023 році на нього було накладено п’ятирічні санкції РНБО. Ще у 2015 році Івану Удута оголосили підозру у державній зраді: слідство встановило, що він перейшов на службу до незаконно створеної прокуратури у Криму і виконував розпорядження керівництва цієї структури. 

Оскільки викриті колаборанти знаходяться на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, правоохоронці проводять комплексні заходи, щоб притягти їх до відповідальності за скоєні проти України злочини.

У вересні Херсонський міський суд визнав колишню суддю Юлію Берлімову винною у державній зраді та колабораціонізмі й засудив її до довічного ув’язнення. Вона працювала суддею з 2009 року, а під час повномасштабного вторгнення росії очолювала Генічеський районний суд Херсонщини.

Під час негласних слідчих дій правоохоронці отримали її листування в telegram, яке підтверджує передачу інформації ворогу.


Анна Бальчінос



Джерело

Суспільство

Експерт пояснив, чому Полісся важливе для протидії зміні клімату

Published

on



Науковці порівнюють Полісся, де збереглися одні з найбільших у Європі природних торфовищ, з Амазонією. Вони утримують воду і, як і карпатські ліси, зберігають вуглець, тому їхня охорона важлива для протидії зміні клімату.

Про це в коментарі Укрінформу на полях кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії сказав керівник європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер.

«У Карпатах є великі лісові масиви, які зберігають багато вуглецю, а на Поліссі – великі торфовища, одні з найбільших непорушених торфовищ у Європі. Це край води, який утримує воду і зберігає вуглець у торфовищах, у водно-болотних угіддях», – сказав Бромбахер.

За його словами, українська частина Полісся за площею вдвічі більша за Швейцарію. Експерт назвав Полісся «Амазонією Європи» й наголосив на важливості охорони цього ландшафту, який сформувала вода.

Відповідаючи на запитання про те, як поєднати потреби оборони України зі збереженням природи в національних парках, Бромбахер звернув увагу на захисну роль поліських боліт.

«Сама природа забезпечує захист. На Поліссі ми бачимо, що це край води, тож що більше води залишається в цьому ландшафті, то краще захищена українська частина Полісся», – зазначив він.

За словами Бромбахера, товариство працює в Україні вже 25 років. Серед причин, які свого часу спонукали його взятися за охорону поліських торфовищ, експерт назвав протидію зміні клімату. Нині товариство підтримує 23 українські національні парки.

Читайте також: Викиди вуглекислого газу цьогоріч мають скоротитися вперше з часів пандемії COVID-19

«Після російської агресії та повномасштабного вторгнення ми розширили підтримку, охопивши все, чого потребували парки. Ми ремонтуємо автомобілі, надаємо пальне, ремонтуємо будівлі, купуємо генератори, форму, обладнання – усе, що потрібно, аби парки могли працювати», – зауважив Бромбахер.

Як зазначив науковець, в деяких із цих парків працюють сотні людей, тож потреби в підтримці значні. Допомогу фінансують кілька міністерств Німеччини, а також приватні донори.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ до червня цього року сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні ударний дрон атакував балкер іноземної держави

Published

on



Ударний дрон росії поцілив у суховантаж біля мікрорайону Корабел у Херсоні. Вибух спричинив пожежу на судні, яке стояло тут на ремонті ще з довоєнного часу.

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Атака сталася 21 листопада 2026 року. 22 листопада, відео удару по суховантажу оприлюднили пропагандистські пабліки.

Як зазначили правоохоронці, минулої доби у Корабельному районі Херсона оператор російського БпЛА скинув також боєприпас із дрона на цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху чоловіки віком 72 та 82 роки отримали вибухові та закриті черепно-мозкові травми, контузії та осколкові поранення. Також постраждала 53-річна жінка. У неї діагностували вибухову травму та незначні осколкові поранення.

У поліції повідомили, що російська авіація завдала удару двома керованими бомбами також по Білозерці на Херсонщині. Одна влучила по раніше вже неодноразово пошкодженій адмінбудівлі. Інша авіабомба впала поміж житлових будинків.

В результаті вибухів госпіталізували 57-річного чоловіка та двох жінок віком 57 та 58 років. У поранених діагностували мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Болграді дискутували про винно-гастрономічний туризм та крафтове виробництво

Published

on


7 листопада у Болграді під час ювілейного п’ятнадцятого Міжнародного фестивалю «Bolgrad Wine Fest 2026» пройшла панельна дискусія «Винно-гастрономічний та подієвий туризм України: стійкість, крафт, синергія». Учасники обговорили виклики, перед якими постала галузь через безпекову ситуацію та логістичні перешкоди, а також шляхи виходу локальних брендів на національний та міжнародний ринки.

Детальніше про те, як пройшла дискусія та про що говорили представники галузі – дивіться у сюжеті видання «Південь сьогодні».

Дмитро ЄФИМОВ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.