Водохреща в Україні останніми роками, як і багато інших церковних свят, переживає період змін. Перехід на новий церковний календар поставив перед багатьма українцями вибір: святкувати 6 січня чи залишатися вірними звичному 19-му. В Одесі до цього питання додається ще одна традиція — купання в морі, яке для когось є духовним очищенням, а для когось — просто випробуванням сили волі.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, коли вони відзначають водохреще і чи планують цього року пірнати в холодну воду.

Реклама

Святкування Водохреще 

В родині Валерії зберігають традиції, до яких звикли ще з дитинства. Для них Водохреща — це не лише дата в календарі, а насамперед родинний звичай, який передається з покоління в покоління. Купання у крижаній воді для цієї сім’ї — обов’язкова частина свята. Жінка згадує, що раніше такі обряди проводили навіть у сільських річках.

“Ми 19 святкуємо, як по-старому було. Такий у нас звичай. Цього року плануємо купатися. Ми в селі ополонки різали й пірнали в річці”, — каже Валерія.

Тетяна та Євгеній зізнаються, що й досі святкують водохреще за старим стилем — радше з багаторічної звички, ніж із принципових міркувань. Раніше вони регулярно брали участь у купаннях, однак цього року ставляться до цього обережніше. Подружжя каже, що прийдуть подивитися, але вже не готові занурюватися в холодну воду. 

“Ну, взагалі, зі звички святкуємо 19 числа. Купались раніше, цього року підемо обов’язково, подивимось. Але сама купатися вже не буду”, — розповідають Тетяна та Євгеній.

Водохреща 6 січня

Ще одна Тетяна обрала нову дату святкування — 6 січня. Вона каже, що купання цього року не планує, адже холод для неї — серйозний аргумент. Водночас жінка згадує, що раніше мала зовсім інший досвід, коли жила в Криму. Там купання на Водохреща було звичною справою і сприймалося значно легше.

“Будем шостого святкувати. Я от не купаюся, бо холодно. Я коли жила в Криму, в Алушті. Ми там ходили, купалися”, — ділиться Тетяна.

Валентина розповідає, що в її родині вже перейшли на святкування Водохреща 6 січня. Раніше вони поєднували церковні обряди з купанням у морі. Проте з роками фізичні можливості змінюються, і не все вже дається так легко, як колись. 

“Ми святкуємо завтра, 6-го. Купалися в морі, і ходили в церкву. А зараз вже трохи вік не той. Але купатися будемо”, — говорить Валентина.

Не святковий настрій 

А ось Валентина зізнається, що Водохреща для неї давно втратило чітке значення. Вона не дотримується жодної дати й цього року також не планує ні святкувати, ні купатися. Серед причин — не лише відсутність традиції, а й цілком побутові труднощі, зокрема проблеми з транспортом. За її словами, раніше вона купалася в річці, але тепер таких можливостей немає.

“Я взагалі давно його не святкувала і не маю поняття. Ні, не планую цього року купатися. Купалася давно в річці, а зараз транспорту нема, щоб туди доїхати”, — каже Валентина.

Наталія говорить коротко й відверто. Вона зізнається, що ніколи не відвідувала церкву на Водохреща і не вважає це важливою частиною свого життя. Ані 6-го, ані 19-го вона святкувати не планує. Для неї це питання не викликає внутрішнього конфлікту — вона просто не відчуває потреби долучатися до традиції.

“Чесно, я його не святкую і 19 ніколи в церкву не ходила. І 6 не буду, і 19 не буду”, — каже Наталія.

Ставлення одеситів до Водохреща залишається різним і часто дуже особистим. Хтось дотримується старих звичаїв і продовжує купатися в морі, хтось переходить на нову дату, але відмовляється від занурень, а для когось це свято взагалі втратило значення. Вибір між 6 і 19 січня дедалі частіше визначається не лише церковним календарем, а й здоров’ям, життєвими обставинами та внутрішнім відчуттям традиції.

Раніше ми писали, про те наскільки подорожчали продукти до свят на Одеських базарах. А також, про те як Одесити святкували Новий рік в Українських традиціях. 

Суди України винесли 63 вироки за використання піротехніки від початку повномасштабної війни, сімох любителів феєрверків засудили в Одеській області.

Про це повідомили аналітики платформи Опендатабот, із посиланням на пошуковик по судовому реєстру Бабуся.

 Для порівняння в Миколаївській області таких вироків три, а в Херсонській жодного. Утім Одещина не одноосібно обіймає третє місце в Україні за кількістю вироків – стільки ж їх в Київській області.

Найчастіше ж салюти гримлять у столиці: майже кожен четвертий вирок або 15 справ. На другому місці Дніпропетровщина із вісьмома вироками. Найменше таких вироків було винесено у перший рік повномасштабного вторгнення — лише п’ять. Тоді могло здаватися, що це поодинокі випадки. Втім за рік судових рішень побільшало у 3,4 раза. 16 рішень за запуск салютів у війну суди винесли за неповний 2025 рік.

ФОТО: Опендатабот

Покарання за салюти під час війни коливаються від символічних штрафів до реальних тюремних строків. За дрібне хуліганство суди призначали штрафи у 51–119 гривень, а вже у кримінальних справах суми зростали до 34 тисяч гривень. У частині справ порушників відправляли на громадські роботи — наприклад, у Києві чоловік, який запускав феєрверки у стані сп’яніння, отримав 50 годин обов’язкових робіт. Окрім цього запуск феєрверків може також закінчитись і в’язницею. Так, у Рівному порушник запустив салют на подвір’ї школи, а згодом ще й погрожував поліції бойовою гранатою. Загалом суд призначив йому 4 роки ув’язнення, але замінив реальний строк на 2 роки іспитового терміну, оскільки підсудний вирішив піти служити до ЗСУ.

У листопаді 2025 року поліцейські почали перевірку через запуск феєрверка в центрі Одеси під час повітряної тривоги. Повідомлення про подію, що сталася 15 листопада, близько 22:00 на вулиці Ольгіївській, надійшло правоохоронцям від очевидців. На місце скерували співробітників поліції. Поліцейські намагаються встановити причетних до події осіб. 

Кирило Бойко