На початку нового року фруктові ряди “Привозу” виглядають насичено та різноманітно. Найбільший попит тримають мандарини, яблука та груші. Продавці кажуть, що частина фруктів навіть трохи подешевшала.

Журналісти Новини.LIVE побували на одеському “Привозі” та дізнатися актуальні ціни на фрукти.

Реклама

Фруктовий вибір

На Привозі нині переважають цитрусові та сезонні фрукти. Основний попит тримається на мандаринах і яблуках, які активно завозять з різних регіонів. Груші покупці беруть трохи рідше, але вони привертають увагу виглядом і якістю.

“Мандарин трошки подешевішив, яблука теж — дуже багато заїхало. Семірінки мало, але ціна нормальна. Перед святами людей було більше, зараз спокійніше. Фрукти не морожені, ми все прикриваємо”, — розповіла продавчиня Оксана.

Ціни на фрукти

Після новорічних свят ціни на фрукти на Привозі суттєво не змінилися. Частина позицій навіть стала трохи доступнішою через збільшення постачання. Продавці кажуть, що наразі торгівля йде рівно, без різких коливань, а покупці частіше обирають базові фрукти для щоденного споживання.

Актуальні ціни:

• Мандарини — 100 грн/кг
• Мандарини (великий сорт) — 120 грн/кг
• Яблука — 30–40 грн/кг
• Яблука зелені — 40–50 грн/кг
• Груша — 80 грн/кг
• Груша “Бера” — 100 грн/кг
• Лимони — 140 грн/кг
• Гранати (Азербайджан) — 180 грн/кг

Нагадаємо, ми повідомляли про те, скільки коштує м’ясо на “Привозі” в Одесі. Також ми писали, скільки треба віддати за делікатесну ікру в Одесі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.

Зазначається, що експозиція демонструє цифрові дані, зібрані у результаті документування наслідків війни у Харківській області, яка з 2022 року перебувала під постійною загрозою воєнних дій, окупації та бойових зіткнень.

Зокрема, це 3D-моделі зруйнованих об’єктів, місць незаконного утримання людей та масових поховань цивільних.

Як зауважили у відомстві, важливою складовою проєкту стали персональні історії жителів Харківщини, надані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та Платформою памʼяті «Меморіал».

Під час відкриття виставки заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила на важливості документування історичних подій, які відбуваються сьогодні в Україні, для того, щоб увесь сучасний світ та майбутні покоління дізналися правду про морок, який несе Росія. Зокрема, у цьому процесі провідну роль відіграють цифрові технології.

«Світ фізично не може бути присутнім у місцях злочинів. Але цифрові проєкти та моделі дозволяють побачити масштаб, структуру та контекст. Сучасні діджитальні технології забезпечують дистанційність без втрати сенсу, повноцінно транслюючи зафіксовану реальність. Мультимедійні формати дають змогу швидко розгорнути проєкт на іншій локації й максимально об’єктивно показувати дійсність, занурюючи людину в ситуацію», – підкреслила вона.

Своєю чергою директор Музею війни Юрій Савчук зазначив, що команда музею організувала десятки експедицій на визволені і прифронтові території, зокрема в Ізюм.

«Ця виставка – ще одна цеглина у наш супротив в інформаційному і культурному полі. Ми неодноразово експонували колекцію артефактів з Харківщини в Україні і закордоном. Ми маємо великий суспільний обовʼязок – зберігати, поширювати й увічнювати памʼять про ці події», – підкресли він.

У відкритті виставкового проєкту також взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, заступник Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, співавтор виставки Юрій Преподобний, креативна кураторка проєкту Вікторія Скорохід та голова платформи «Меморіал» Лера Лауда.

«Крізь морок. Світло памʼяті» – це не лише документування фактів, а й простір для осмислення, де 3D-сканування, фотограмметрія та звук допомагають передати реалії війни з повагою до досвіду постраждалих», – наголосили у Мінкульті.

Як зазначається, організація і проведення виставки стало можливим завдяки команді Skeiron, Фонду Говарда Баффета, ГУ Національної поліції в Харківській області та Платформі памʼяті «Меморіал».

Для відвідувачів експозиція відкрита до 9 лютого 2026 року за адресою: Київ, вул. Лаврська, 27.

Як повідомляв Укрінформ, у галереї імені Стефані Коен міста Бат-Ям 15 січня відбудеться відкриття групової виставки «Це (не) моя війна», яка досліджує питання ідентичності, спротиву та неможливості нейтралітету українських художників в Ізраїлі.

Футбольний клуб “Чорноморець” заявив, що власник житлових корпусів, розташованих на території бази дитячо-юнацької спортивної школи намагається позбавити дітей можливості тренуватися.

Як заявили у пресслужбі клуба, новий власник житлових будівель на території клубу, компанії “Ісагіс”,  вирішив підвищити вартість оренди у десять разів та обмежити доступ працівників клубу на територію.

Тож виник конфлікт, під час якого власник житлових корпусів в односторонньому порядку обмежив присутність генерального директора та співробітників дитячо-юнацької школи та завів озброєну охорону, чим заблокував тренування та підготовку до змагань.

“Ці дії відбулись всупереч закону – компанії “Ісагіс” належать тільки будівлі, а абсолютно все майно є власністю клубу. Крім того, історично, ця база завжди належала футбольному клубу Чорноморець, і була побудована виключно для тренувального процесу, а не для комерційних цілей, які зараз переслідує власник житлових корпусів”, – заявили в ФК.

Також в клубі заявили, що договір оренди між власниками будівель та клубом був і є легітимним, тому перебування представників клубу на території має всі юридичні підстави. Попри це, власник здійснив спробу достроково припинити дію договору, посилаючись на юридично необґрунтовані, на думку адміністрації ФК, аргументи.

Футбольний клуб направив на територію бази своїх охоронців. На місці були присутні генеральний директор клубу, юрист, представники власника, поліція та слідчі органи. Усі дії задокументовано та здійснювалися в межах правового поля.

Раніше администрация украинского детского центра “Молодая гвардия” заявила, что Верховная Рада планирует захватить 11 гектаров земли без консультации с одесситами.

Кирило Бойко